Політизація українського національного руху
- 12-09-2022, 01:37
- 673
9 Клас , Історія України 9 клас Власов (повторне видання) 2022
§ 26. Політизація українського національного руху
• Пригадайте, коли та за яких обставин виникли перші політичні партії на західноукраїнських землях. Поміркуйте, до якого етапу національного відродження України варто віднести діяльність «Братства тарасівців».
1. Пожвавлення національного руху в Україні на початку XX ст.
Піднесення національного руху на західноукраїнських землях до рівня політичного, створення українських політичних партій у Галичині надихали східноукраїнських громадських діячів.
З ініціативи В. Антоновича та О. Кониського в 1897 р. на нелегальному з’їзді всіх громад було створено Загальну українську безпартійну організацію (ЗУБО) Метою організації було згуртування всіх українських діячів національного руху: громад, які існували в 20 різних містах підросійської України, членів колишнього «Братства тарасівців», української інтелігенції.
Члени ЗУБО опікувалися друком і поширенням українськомовних видань, влаштуванням святкувань річниць відомих діячів української культури тощо.
Однією з культурних подій, у якій найактивнішу участь узяли члени ЗУБО, стало відкриття пам’ятника І. Котляревському в Полтаві влітку 1903 р.
Відкриття пам’ятника перетворилося на справжнє всеукраїнське «свято української інтелігенції». До Полтави з’їхалися громадські діячі, письменники, вчені, артисти, музиканти з усієї України - не лише з Наддніпрянщини, а й з Галичини та Буковини.
Святкування тривало кілька днів. З нагоди відкриття пам’ятника відбулося урочисте засідання міської думи, літературно-музичний концерт, вистава «Наталка Полтавка» за участю акторів театру корифеїв, виставка українського мистецтва.
Під час урочистого засідання міської думи виголошувати привітання українською мовою було дозволено лише діячам Галичини та Буковини. Учасники заходу заборону виступати українською мовою сприйняли з обуренням. На заклик Миколи Міхновського вони демонстративно вийшли із зали, і засідання довелося закрити.
Діячі та діячки культури й представники громадськості під час урочистостей з нагоди відкриття пам’ятника І. Котляревському в Полтаві. 1903 р.
Відкриття пам’ятника І. Котляревському в Полтаві. 30 серпня 1903 р.
У грудні 1903 р. в Києві пишно відзначали 35-річчя мистецької діяльності композитора М. Лисенка, наступного року вшановували І. Нечуя-Левицького з нагоди 35-річчя його літературної творчості. Учасники урочистого засідання в телеграмі міністру внутрішніх справ висловили вимоги надання «прав і свобод українській літературі», запровадження в навчальних закладах України навчання рідною мовою. Рух з легалізації української мови та розв’язання мовного питання набув широкого розмаху саме завдяки цим заходам і подальшій діяльності ЗУБО.
Прочитайте уривок із наукової праці на с. 193 і дайте відповідь на запитання. Чи погоджуєтеся ви з міркуваннями вченого? Відповідь обґрунтуйте.
«...Поява Всеукраїнської загальної організації (те саме, що й ЗУБО. - Авт.) свідчила про те, що старше покоління українства усвідомлювало потребу самоорганізації, проте характер її діяльності вказував на небажання відмовитися від культурництва й перейти до політичної боротьби».
Субтельний О. «Україна: історія»
2. Виникнення українських політичних партій у Наддніпрянщині
Думка про створення політичної партії визріла в середовищі харківських студентів. У життя ту ідею втілили Дмитро Антонович, Боніфатій Камінський, Лев Мацієвич і Михайло Русов, створивши 1900 р. Революційну українську партію (РУП) - першу українську політичну партію в підросійській Україні. Уже за перші три роки діяльності було сформовано мережу рупівських груп, що діяли в Києві, Харкові, Полтаві, Лубнах та інших містах України. До РУП входили переважно студенти, представники інтелігенції, частина селянства і робітництва. Діяльністю партії керували центральний комітет у Києві та закордонний комітет у Львові. Рупівці вели пропаганду й агітацію у своїх періодичних органах - газеті «Гасло», згодом у газетах «Селянин» і «Праця».
СЛОВНИК
Пропаганда - поширення у суспільстві певних ідей з метою переконати в них громадян.
Партія проголосила себе виразником інтересів селянства, у якому вбачала основу української нації. Члени партії брали участь в організації селянських антипоміщицьких й антиурядових виступів на Полтавщині та Харківщині у 1902-1903 рр.
Програмовим документом РУП на першому етапі її діяльності стала видана 1900 р. у Львові брошура харківського адвоката Миколи Міхновського «Самостійна Україна». Книжка М. Міхновського вперше на східноукраїнських землях проголошувала ідею політичної самостійності України.
Обкладинка брошури М. Міхновського. 1900 р.
Прочитайте фрагмент джерела і дайте відповідь на запитання. Що, на вашу думку, викликало описану автором реакцію членів РУП на промову М. Міхновського з програмовими засадами партії? Чому?
«Організація була суто конспіративною й окремою від "Харківської студентської громади”. Першою книжкою рішено випустити щось програмове й звернутися за цим до Миколи Міхновського, який потім згодився написати те у формі промови.
...Під кінець свята Микола Міхновський з великим піднесенням виголосив свою промову на тему "Самостійна Україна”. Головні засади були: "Без національного визволення українського народу неможливе і його соціальне визволення з темряви, визиску й рабства. На підставі Переяславської умови з 1654 р. між царем Олексієм і Богданом Хмельницьким Україна з’єднувалася з Московщиною як рівний з рівним. Московські царі тієї умови не додержали, й Україна юридично стала вільною від тієї умови. Ми хочемо: "Єдиної, нероздільної, самостійної України від гір Карпатських аж по Кубань-річку”.
Блискавкою ударила по нас та промова. Всі були наче перелякані несподіванкою, й на дві-три секунди в кімнаті настала мертва тиша, але скоро розляглися гучні оплески. Всі були в якомусь екстазі».
Коллард Ю. «Спогади юнацьких днів: 1897-1906»
Невдовзі рупівці відмовилися від ідеї самостійності, перейшовши на федералістські позиції, почали обстоювати національну автономію України, тож брошура «Самостійна Україна» перестала виконувати роль програмового документа. Частина рупівців закидала програмі Міхновського те, що в ній зовсім не відображено соціально-економічні вимоги, і наголошувала, що завдання партії - побудова соціально-демократичної України революційним шляхом.
ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ
Микола Міхновський (1873-1924) - ідеолог і основоположник українського самостійництва, адвокат, публіцист. Діяч Української Народної Республіки, організатор її війська. Як адвокат виступав на політичних процесах в обороні підсудних, брав активну участь в українському національному русі. Ініціатор створення Української народної партії, її лідер. Обстоював вимогу досягнення державної самостійності України.
Перегляд ідеологічних засад призвів до першого розколу РУП. Міхновський вийшов з організації і 1902 р. заснував Українську народну партію.
Прочитайте фрагмент історичного джерела і дайте відповіді на запитання. Подискутуйте з питання, чому політична сила, про яку йдеться, та її лідер зазнали жорсткої критики від політичних опонентів.
«Микола Міхновський у тім часі був у Харкові центром українського руху. Як людина неабиякої ерудиції й гарячий патріот, він помагав у заснуванні РУП, а коли того вимагали обставини, став основоположником Української народної партії. Українську молодь, якого б вона напрямку в питаннях соціально-економічних не була, він від себе не відштовхував і скрізь одверто висловлював свої думки глибокого національного змісту.
Гаслами партії УНП були: Самостійна Українська Республіка працюючого люду, всесвітнє визволення поневолених націй і визволення праці від капіталу.
Своє політичне "вірую” партія УНП висловила в 10 заповідях:
І. Одна, єдина, неподільна, самостійна, вільна, демократична Україна - Республіка робочих людей... III. Україна для українців... IV. Усюди й завжди вживай української мови. Хай ні дружина твоя, ні діти твої не поганять твоєї господи мовою чужинців-гнобителів. V Шануй діячів рідного краю, ненавидь його ворогів, зневажай перевертнів-відступників, і добре буде цілому твоєму народові й тобі... X. Не бери собі дружини з чужинців, бо твої діти будуть тобі ворогами; не приятелюй з ворогами нашого народу, бо ти додаєш їм сили й відваги...
Ці "заповіді” тоді справили на наше громадянство сильне враження...»
Коллард Ю. «Спогади з минулого»
Доберіть кілька аргументів на підтвердження або спростування тези, що УНП була першою націоналістичною українською партією.
У грудні 1904 р. під час спроби провести у Львові другий з’їзд РУП розпалася остаточно. Причиною цього розколу стало посилення суперечностей серед рупівців - прибічників існування самостійної соціал-демократії й тих, які орієнтувалися на політичний союз із РСДРП. Частина членів РУП під керівництвом Мар’яна Меленевського та Олександра Скоропис-Йолтуховського, обстоюючи прагнення об’єднатися з РСДРП, відмовилася від участі в роботі з’їзду й створила Український соціал-демократичний союз - «Спілку», яка на початку своєї діяльності мала істотний вплив на українських робітників і селян. Незабаром «Спілка» таки увійшла до складу РСДРП.
Решта членів РУП, зокрема Микола Порш, Симон Петлюра й Володимир Винниченко, у грудні 1905 р. на останньому (другому) з’їзді в Києві перейменували свою організацію в Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП) З’їзд ухвалив статут новоствореної партії та резолюції з програмових і тактичних питань.
Прочитайте фрагмент історичного джерела й дайте відповідь на запитання. • 1. У яких положеннях програми зроблено акцент на конституційних формах боротьби? • 2. У яких висунуто гасла демократичної республіки? • 3. Визначте, які положення програми УСДРП принципово відрізняються від гасел УНП.
Сатиричне зображення соціал-демократа. Російська поштівка. Початок XX ст.
«Партія добивається: 1. Демократичної республіки, де вища державна влада... належить одному виборчому законодавчому зібранню народних представників. 2. Автономії України з окремим представничим зібранням (соймом), котрому належить право законодавства у внутрішніх справах, що торкаються території України... 7. Широкого самоврядування місцевого й краєвого для всього населення держави. 8. Необмеженої волі слова, друку, совісті, зібраннів, спілок і страйків. 9. Недоторканності особи, помешкання й листування... 11. Знищення всяких привілеїв класів, сосновій, походження, полу, віри й націй. 12. Рівноправності всіх мов у школах, судах, місцевих громадських і урядових установах».
З програми УСДРП
3. Національні ліберально-демократичні партії підросійської України
Важливим кроком ЗУБО на шляху політизації діяльності стало схвалене на конференції 1904 р. рішення про створення Української демократичної партії (УДП). Керували нею Олександр Лотоцький, Євген Тимченко, Євген Чикаленко. Тоді ж було ухвалено й програму партії.
Прочитайте фрагмент джерела і дайте відповіді на запитання. • 1. Визначте критерії для порівняння програмових засад УДП і УСДРП. Укажіть спільні гасла. • 2. Що відрізняло партії?
«1. Заведення парламентського ладу, участь народу в державних справах. 2. Демократичні свободи. 3. Автономія України та Український Крайовий Сейм та Федерація Росії. За народами, які проживають на території України (росіянами, євреями, поляками та ін.), визнається рівне право з українцями на задоволення їхніх національних, економічних та культурних потреб. 4. Економічні питання: а) восьмигодинний робочий день, б) державну пенсію немічним... 5. Визнаючи, що орудувати землею мають тільки ті, що самі власноручно її обробляють, вважаємо конечним: а) передача казенних і т. д. земель до фонду крайового сейму, б) викуп земель у поміщиків і передача їх за гроші селянам».
Із програми Української демократичної партії
СЛОВНИК
Лібералізм - політична течія, спрямована на утвердження парламентського ладу, вільного підприємництва, демократичних свобод, яка обстоює абсолютну цінність людської особистості та рівність усіх людей від народження.
Восени 1905 р. зі складу УДП вийшла радикальна група на чолі з Борисом Грінченком і Сергієм Єфремовим, яка утворила Українську радикальну партію.
Самостійне існування Української радикальної партії тривало кілька місяців. Наприкінці 1905 р. відбулося об’єднання Української демократичної партії та Української радикальної партії в Українську демократично-радикальну партію (УДРП). Так відбулося формування ліберально-демократичної течії українського національного руху. Програми цих партій були тотожними, крім економічного напряму. УДП робила акцент на викупі земель у поміщиків, а УРП - на передачі землі селянам безоплатно. Згодом цей пункт у програмі УДРП був записаний в редакції УДП.
4. Загальноросійські партії, які діяли в Україні
Найвпливовішою серед загальноросійських політичних партій початку XX ст. була Російська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП). У 1903 р. на другому з’їзді було ухвалено програму, де кінцевою метою діяльності проголошено пролетарську революцію та встановлення диктатури пролетаріату з метою побудови соціалізму.
На цьому з’їзді внаслідок розбіжностей партія розділилася на дві фракції - більшовицьку на чолі з Володимиром Леніним і меншовицьку на чолі з Юлієм
Маршовим. В Україні осередки РСДРП діяли здебільшого в промислових центрах, де переважали російськомовні робітники. Ці організації ігнорували українське національне питання, агітували за «інтернаціональне» згуртування людей праці в боротьбі проти самодержавства та буржуазії.
Серед російських політичних партій, які проголошували захист інтересів селянства, найвпливовішою була Партія соціалістів-революціонерів (т. зв. есери). Виникали свої партії і в етнічній групі євреїв. Найавторитетнішою організацією серед євреїв був «Загальний єврейський робітничий союз у Литві, Польщі і Росії» - Бунд. Ця перша єврейська політична партія прагнула національно-культурної автономії для євреїв і соціалістичної перебудови суспільства. Певний час на автономних правах вона входила до складу РСДРП.
ПЕРЕВІРТЕ, ЧОГО НАВЧИЛИСЯ
1. Установіть хронологічну послідовність подій.
• Об’єднання УДП з УРП в УДРП • створення у Львові УНДП • перейменування РУП в УСДРП • утворення УНП • утворення РУП.
2. За стислими характеристиками визначте, про яку партію ідеться.
• 1. Перша політична партія в Наддніпрянській Україні, створена 1900 р. в Харкові групою студентської молоді. • 2. Програма цієї партії, що виникла 1904 р. в Києві, передбачала встановлення конституційного ладу, проведення соціальних реформ та надання Україні широких автономних прав у межах федеративної Росії. • 3. Партія, що виникла 1905 р. в результаті злиття УДП та УРП, виступала за автономію України у складі федеративної Росії з виборною Українською народною радою (сеймом). • 4. Партія створена 1902 р. радикальними членами РУП, які вийшли з попередньої організації; голове завдання полягало в досягненні самостійності України. • 5. Партія, створена 1904 р. лівим крилом РУП, незабаром об’єдналася з РСДРП як її національно-автономна крайова організація. • 6. У програмі партії, створеної в результаті реорганізації РУП у грудні 1905 р., було наголошено на прагненні добитися національно-територіальної автономії України в складі Російської Республіки.
3. Заповніть таблицю «Українські політичні партії підросійської України на початку XX ст.».
4. Дайте історичний коментар до подій та явищ, описаних у фрагментах джерел. У чому полягає історичне значення згаданих подій / явищ?
«...Були привітання, спершу - від закордонних гостей, себто від Юліана Романчука, голови української парламентарної репрезентації... Тільки-но з’явився на сцені Романчук, залунали такі овації, що він довго не міг говорити. Коли ж промовив перші слова: "честь тобі, славний городе...” - знову овації струсонули залу, й по скінченні привіту - знову буря оплесків. Здавалося, що від гуркоту заваляться стіни!» (Дмитро Дорошенко).
«На з’їзді було до 50 душ з різних кутків України і постановлено на йому закласти організацію по пропонованому уставу і висловлено бажання притягнути до організації і членів існуючих громад. Рішено заснувати свою книгарню, а що дозвіл на книгарню добути дуже тяжко, то постановили просити редакцію "Київської старини”, аби вона передала Загальній організації свою книгарню, але під своєю фірмою...» (Є. Чикаленко)
«Зиму 1903/4 року Рада була зайнята майже виключно програмним питанням і назвою партії, в яку мала перетворитися наша досі безпартійна організація. Тепер вже не було між нами голосів, що були б проти програми і проти внесення соціально-економічних питань, бо з’їзд постановив виробити замість платформи детальну програму» (Є. Чикаленко).
«З резолюції про назву партії. Вважаючи теперішню назву невідповідаючою соціал-демократичній програмі і тактиці партії, II черговий з’їзд партії ухвалює назву "Революційна українська партія” змінити назвою "Українська соціал-демократична робітнича партія”» (З матеріалів II з’їзду РУП).
5. Поміркуйте, що дає підстави для поданого висновку. Наведіть кілька аргументів на підтвердження або спростування думки.
РУП належала визначальна роль у суспільно-політичному русі та формуванні партійно-політичної атмосфери в підросійській Україні на початку XX ст.
Коментарі (0)