Войти
Закрыть

Мистецькі процеси першої половини ХІХ століття

9 Клас

Українське музичне мистецтво живилося народною пісенною творчістю. Календарні землеробські пісні, колядки й щедрівки, веснянки, купальські й жниварські обрядові пісні, народні плачі й голосіння, історичні думи стали тим міцним фундаментом, на якому формувалася професійна музична культура. Пісні-романси на слова Т. Шевченка («Думи мої», «Заповіт», «Реве та стогне Дніпр широкий»), М. Петренка («Дивлюсь я на небо»), В. Забіли («Гуде вітер вельми в полі», «Не щебечи, соловейку») стали класичними. Музику до них часто писали відомі композитори. Наприклад, М. Глинка поклав на ноти вірш В. Забіли «Гуде вітер вельми в полі». ПЕРСОНАЛІЇ СЕМЕН ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ (1813-1873) Композитор, співак, драматичний актор. Народився на Черкащині. Походив із старовинного козацького роду. Навчався в Києві - у духовному училищі та семінарії. 1837 р. переїхав до Петербурга, де зайнявся музичною освітою і співом. Йому відкривався шлях до навчання вокального мистецтва в Парижі й Флоренції, до виступів на сценах Петербурга і Москви. Сцені С. Гулак-Артемовський віддав 23 роки, виконавши понад 50 партій в операх М. Глинки, Дж. Верді, К. Вебера, Дж. Россіні. Здобутком митця є опера «Запорожець за Дунаєм» (1862). Сюжет авторові підказав М. Костомаров, лібрето написав сам композитор, він же виконав і партію Карася. Перша українська лірико-комічна опера ввійшла до золотого фонду національної музичної спадщини. С. Гулак-Артемовський - представник української композиторської школи, у творчості якого завершився процес становлення української музики кінця XVIII - початку XIX ст....

Розвиток української літератури

9 Клас

Наріжний камінь у розбудову української літератури заклав І. Котляревський. Видана 1798 р. «Енеїда» написана народною мовою. Поема несе в собі ідею гуманізму, патріотизму, пронизана чудовим гумором. І. Котляревський збагатив жанрову палітру української літератури, плідно працюючи в публіцистиці, прозі, драматургії. Його п’єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник» стали класикою і донині не сходять зі сцен театрів. Підвалини української літератури в Наддніпрянській Україні закладали письменники П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка, Л. Боровиковський, Г. Квітка-Основ’яненко, П. Куліш, А. Метлинський (Могила), на західноукраїнських землях - М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Вагилевич. Близький до «Руської трійці» галицький громадський діяч і письменник М. Устиянович оспівував визвольну боротьбу українського народу («Піснь про опришків», «Хлібороб»). Автор поетичних та публіцистичних творів («Пісні простонароднії» та ін.) О. Духнович створив у Пряшеві літературне товариство. Письменник, культурно-громадський діяч. Народився на Харківщині. Походив із козацько-старшинського роду. Здобув домашню освіту. У 23 роки вступив до Курязького монастиря, але через 4 роки повернувся до світського життя. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Був одним із засновників професійного театру в Харкові (від 1812 р. - його директор), Благодійного товариства, Інституту шляхетних дівчат, Харківської губернської бібліотеки. Був прихильником ідеї вдосконалення суспільства шляхом реформ та впливу на нього засобами літературного та театрального мистецтва. Кращі твори письменника серед перших представляли українську літературу європейським читачам. 1854 р. в Парижі опубліковано французькою мовою «Сердешну Оксану». Його твори перекладено польською, болгарською, чеською та іншими мовами. Квітка-Основ’яненко має почесне ім’я «батька української прози»....

Розвиток освіти і науки

9 Клас

У першій половині XIX ст. за Олександра І було проведено реформи в системі освіти - утворено Міністерство народної освіти, затверджено «Правила народної освіти» та статути навчальних закладів. У Росії, а отже, й у Наддніпрянській Україні, існували чотири «розряди» навчальних закладів: для початкової освіти - парафіяльні школи (для «найнижчих станів») і повітові училища (для дітей дворян, духовенства, купців, чиновників, заможних ремісників та інших міщан); для середньої освіти - спеціальні навчальні заклади та гімназії; для вищої освіти - ліцеї, вищі гімназії та університети. Крім шкіл, підпорядкованих Міністерству народної освіти, існували навчальні заклади, що належали міністерствам державного майна, військовому (офіцерські кадетські корпуси в Києві та Полтаві), морському (артилерійське та штурманське училища в Миколаєві), гірничому та внутрішніх справ. Російський уряд підтримував становий характер освіти. Про занедбаний стан освіти свідчили брак фінансів, учительських кадрів, підручників, навчального обладнання, шкільних приміщень. У початкових школах навчали читання, письма, лічби та Закону Божого (основи православ’я). Навчання тривало від 4 місяців до 1 року. У повітових училищах викладали російську мову, географію, історію, арифметику, геометрію, фізику, природознавство, малювання і Закон Божий (термін навчання - 3 роки). Діти дворян навчалися, як правило, удома - для них наймали вчителів....

«Русалка Дністровая» — перший західноукраїнський альманах народною мовою

9 Клас

«Вона запалила вогонь, що загасити не можна, спасла народ від загибелі й створила очі кожному письменному чоловікові, в якого лишилося ще незіпсоване українське серце, показала йому його положення, обов’язки для народу й спосіб, як ті обов’язки треба сповняти», - писав Я. Головацький. Члени «Руської трійці» були захоплені ідеєю творення літератури в наддністрянському краї народною мовою. М. Шашкевич переконував друзів: «Коли не можна друкувати руської книжки у Львові, то повеземо її до Відня, а коли й там не пустять на світ божий, то лишається іще свобідна Угорщина». У цей час Я. Головацький перебував у Пештському університеті, де налагодив дружні контакти із діячами слов’янського відродження, зокрема зі словаком Яном Колларом, хорватом Франьом Курелацем, словаком Карлом Кузмані, але особливо - із сербським видавцем Теодором Павловичем. У Пешті Головацький домовився про видання української книжки. Гуртківці впорядкували альманах «Русалка Дністровая». Основну суму для друку дав директор головної школи в Коломиї, палкий поборник літературного відродження в Західній Україні Микола Верещинський, про якого із вдячністю згадував у передмові Шашкевич, решту - 20 дукатів - сам М. Шашкевич, позичивши їх у священика І. Авдиковського. 4 вересня 1836 р. Головацький надіслав рукопис альманаху Г. Петровичу, а 6 жовтня угорський цензор Надь дозволив його публікувати. Так 1837 р. в Будимі побачила світ «Русалка Дністровая», книжка, якій судилося відкрити нову епоху в національно-культурному житті Західної України. Це був фольклорно-літературний альманах, перша книжка народною мовою на теренах підавстрійської України, написана українським алфавітом....

Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848-1849 рр. в Австрійській імпперії

9 Клас

Упродовж 1848-1849 рр. Європою прокотилася хвиля революцій, що охопили Францію, Німеччину, Італію та Австрію. Ці революції дістали назву «Весна народів», оскільки основними їх гаслами були національне та соціальне визволення народів, утвердження громадських прав та свобод. Активним учасником революції 1848-1849 рр. було й населення західноукраїнських земель. Завдяки революції українці вперше здобули досвід парламентської діяльності. Головна руська рада (1848- 1851) - перша українська політична організація в Галичині. Створена у травні 1848 р. у Львові представниками світської інтелігенції та духовенства під час революції в Австрії для оборони прав українського населення Галичини перед центральним урядом у Відні. «Русини скористалися наданим конституцією правом сходок і зборів та влаштували з представників русинської інтелігенції "Руську раду”, яка мала велике значення в розвитку національної самосвідомості», - зауважувала історик О. Єфименко. Головну руську раду очолили Г. Яхимович і М. Куземський. ПЕРСОНАЛІЇ ГРИГОРІЙ ЯХИМОВИЧ (1792-1863) Церковний, громадсько-політичний діяч. Навчався у Львівській гімназії. Богословську освіту здобув у Відні. Став одним із провідних діячів українського національного відродження середини XIX ст. Домагався запровадження викладання української мови у школах Галичини. Вимагав від духовенства вживання української мови під час проповідей. З 1860 р. - Львівський митрополит. 1861-1863 рр. - посол до Галицького крайового сейму. Як член верхньої палати австрійського парламенту та імперський радник відстоював права українського населення Галичини....

Початок національного відродження на західноукраїнських землях

9 Клас

«Порівняння національних рухів так званих неісторичних народів Європи показує, що провідну роль на різних станах завжди відіграють ті класи, які, зберігши свою етнічну ідентичність, мали найвищий статус у соціальній ієрархії даної етнічної групи і найкращі можливості для впливу на найбільшу кількість місцевого населення даної етнічної групи. Греко-католицьке духовенство ідеально підходило до цих критеріїв. З одного боку, воно не асимілювалося і зберегло свою етнічну окремість, з другого - являло собою єдину еліту руського суспільства. Його патріотизм мав релігійний характер», - писав історик Я. Грицак. Поміркуйте, чому греко-католицьке духовенство стало провісником національного відродження на західноукраїнських землях. «Будителі» (від чес. buditeli - «той, хто пробуджує») - визначні громадські та політичні діячі періоду національно-культурного відродження слов’янських народів Австрійської імперії кінця XVIII - першої половини XIX ст. Під ім’ям «будителів» в історію Закарпаття увійшли І. Базилович, М. Лучкай, О. Духнович, А. Добрянський та інші. «Будителі» ставили своєю метою пробудження в народі національної свідомості, упровадження рідної мови в освіту, збереження традицій та культури. Вони виступали за дослідження і популяризацію місцевої історії як невід’ємної частини історії всієї України. Відстоювали необхідність участі українців Закарпаття в усіх сферах громадського та суспільно-політичного життя. «Будителі» критикували політику мадяризації та онімечення українців. Їхня діяльність сприяла розширенню зв’язків краю з Галичиною та Наддніпрянщиною, з ідеями загальнослов’янського відродження в Чехії, Словаччині, Польщі, Сербії, Хорватії....

Політика Австрійської імперії щодо українських земель наприкінці XVIII — у першій половині ХІХ століття

9 Клас

«...Марія-Тереза та її син Йосиф проводили "модну” тоді серед європейських монархів політику Просвітництва, основною засадою якої було узалежнення могутності держави від поширення освіти і всеможливих свобод її підданих», - наголошував історик Я. Грицак. Поясніть термін «освічений абсолютизм». Хто і в яких країнах проводив подібну політику? Реформи передбачали: поліпшення матеріального становища підданих імперії, підвищення рівня їхньої освіти з метою перетворення мешканців відсталих і віддалених окраїн імперії на свідомих громадян і платників податків. В аграрній галузі селяни позбавлялися особистої залежності від поміщиків. Право суду над селянами переходило до державних чиновників. Заборонялося збільшувати поміщицькі землі за рахунок селянських наділів, визначався термін панщини (30 днів на рік). Документи та матеріали «Прагнучи звільнити селян від кріпосної залежності, Йосиф II видав низку указів, які значно змінили на краще становище русинського холопства в Галичині: введення інвентарів обмежувало панщину і взагалі економічне свавілля поміщика щодо кріпосного; селянин звільнений був від доменіального суду і підпорядкований спільній державній юрисдикції; вернулися до народної маси деякі важливі особисті права, як, наприклад, право вступати в шлюб без дозволу власника, право придбання у власність і передачі за заповітом земельного майна, право приписки до міських товариств і цехів, право вступати до навчальних закладів нарівні з особами інших станів та ін. Таким чином, якщо русинський холоп і не придбав громадського рівноправ’я, то все-таки в значній мірі звільнявся від влади свого пана-поляка, а така зміна суспільних відносин не могла пройти безслідно», - писала історик О. Єфименко....

Програмові документи Кирило-Мефодіївського братства

9 Клас

Програмні положення Кирило-Мефодіївського братства були викладені у «Книзі буття українського народу» (братчики називали цей текст «Законом Божим»), «Статуті Слов’янського товариства св. Кирила і Мефодія» та «Записці» до нього, яку написав В. Білозерський. «Українська пісня й неписана словесність народу українського натхнули молоді уми в Києві спасенною думкою - видвигнути свою націю із темряви», - писав пізніше Куліш, а в автобіографії додавав: «Християнство та історія слов’ян були їм потрібні для великого подвижництва». Документи та матеріали «Книга буття...» - це не теоретичний трактат, а полум’яний історико-політичний маніфест, у якому в поняттях звичного народові релігійного мислення висловлено фактично революційну концепцію визволення від кріпацтва і деспотії та створення федерації слов’янських республік...» - писав дослідник І. Дзюба. «У свій час це був вираз найпередовіших ідей, хоч іноді і затемнених релігійною фразеологією», - писав учений О. Білецький. Чи поділяєте ви думки вчених? Доберіть факти, що підтверджують або спростовують ці тези. 1. «Книга буття українського народу» 1. Бог создав світ: небо і землю, і населив усякими тварями, і поставив над усею твар’ю чоловіка,... і постановив, щоб род чоловічеський поділився на коліна і племена, а кожному колінові і племену даровав край жити, щоб кожне коліно і кожне племено шукало Бога, ... і віровали в Його, і любили б Його, і були б усі щасливі....

Суспільні рухи в першій половині ХІХ століття

9 Клас

Ідейну основу масонського світобачення становили принципи всесвітнього братерства, рівності, самопізнання і самовдосконалення індивідів. В Україні масонство поширювалося через Польщу із Західної Європи. Перша масонська ложа виникла ще в 1742 р. в с. Вишнівці на Волині, але широкого розповсюдження масонство не мало. Його помітне зростання розпочалося лише наприкінці XVIII - на початку XIX ст. Цьому процесу сприяли Велика французька революція, включення Правобережної України до складу Російської імперії, поширення ідей просвітництва та європейського стилю життя, війна 1812 р. тощо. Коли і де виникла перша масонська організація на українських землях? Укажіть ознаки масонського світобачення. Після наполеонівських воєн та походів російської армії в Європу (1813-1814) в Наддніпрянській Україні з’являються перші опозиційні царизму таємні організації - масонські ложі, члени яких сповідують ідеї вдосконалення суспільства («розумного суспільства») через удосконалення людини. Масон - з франц. - «вільний каменяр». Масонство веде свій початок від Середньовіччя. Його перші паростки - цехова організація, корпорація каменярів-будівельників. Вони стали прообразом пізніших масонських організацій (лож або «майстерень»). Особливо активним як релігійно-етична течія масонство стало після Англійської революції середини XVII ст....

Початок національного відродження в Наддніпрянській Україні

9 Клас

Творення національної ідеї варто розпочати з козацько-автономістського періоду (від другої половини XVIII до першої чверті XIX ст.), розглядаючи діяльність учасників Новгород-Сіверського автономістського гуртка. Він існував у Новгород-Сіверському намісництві в 1780-1790-х роках. До гуртка входили А. Гудович, Г. Долинський, О. Лобисевич, Г. Полетика, А. Худорба, В. Капніст, Ф. Туманський та ін. Головне завдання гуртка полягало в реалізації планів відновлення української автономії, визнанні прав українського козацтва та шляхетства, відродженні національної культури. Пропагуючи свої ідеї, члени Новгород-Сіверського гуртка обмежувалися культурно-просвітницькою та освітньою діяльністю. Було розроблено ряд проектів, які, на жаль, так і не реалізувалися. Серед них слід назвати проект початкової гімназії та заснування університету І. Халанського, створення «Академічного зібрання» і книгарні Ф. Туманським, проект автокефалії української православної церкви С. Пальмовського та В. Шишацького, літературні проекти О. Лобисевича та музичні А. Рачинського. Працюючи в тогочасних державних установах, вони збирали і вивчали історичні джерела з минулого рідного краю, генеалогію відомих козацьких родин і на їх основі укладали та поширювали праці з історії та етнографії України....

Навігація