Войти
Закрыть

Причини політичної роздробленості. Політичне і соціально-економічне життя Київського, Чернігівського, Переяславського князівств у середині ХІІ – першій половині ХІІІ століття

7 Клас

Період в історії Київської держави від середини ХІІ до середини ХІІІ століття називають добою політичної роздробленості. Уже в ХІІ столітті на її території з’явилися окремі самостійні князівства. Їх було близько п’ятнадцяти. На українських землях сформувалося п’ять князівств: Київське, Переяславське, Чернігівське, Галицьке, Волинське. Період політичного дроблення пережили більшість держав Європи. Які ж причини зумовили це явище в Київській державі? Насамперед — великі розміри держави та неоднорідний етнічний склад населення. Цю думку підтверджує той факт, що першими перестали коритися київському князю Полоцьке князівство (сучасна територія Республіки Білорусь), Новгородська республіка та Володимиро-Суздальське князівство (Російська Федерація), яке особливо посилилося за княжіння сина Мономаха — Юрія Довгорукого. Своє прізвисько «Довгорукий» він отримав за те, що втручався у боротьбу за київський трон та міжусобиці на Русі, перебуваючи у далекому периферійному Володимиро-Суздальському князівстві. У 1147 році вперше згадується назва міста Москва. Іншою причиною, яка негативно впливала на становище держави, була відсутність сталого механізму престолонаслідування. Не сприяло цілісності держави посилення економічного, соціального, культурного розвитку удільних князівств. Їхні мешканці освоювали нові терени, будували міста, розвивали ремісниче виробництво, торгівлю, писемність та мистецтво. Водночас зростало вотчинне землеволодіння, власники якого підтримували того удільного князя, де мали вотчину. Натомість удільні князі не були зацікавлені в сильній владі великого київського князя, більше того, самі прагнути мати такі ж повноваження. Додавали клопотів постійні напади кочовиків та зменшення прибутків від торговельного шляху «із варягів у греки»....
0 Переглянути

Київська держава за нащадків Ярослава Мудрого

7 Клас

В ХІ столітті Русь-Україна була могутньою європейською державою. Прагнучи забезпечити її процвітання, Ярослав Мудрий дав заповіт своїм синам жити у мирі й злагоді. Задля цього, як ви вже знаєте, він утвердив новий принцип престолонаслідування, який ґрунтувався на старшинстві. Упродовж 1054-1073 років Ізяслав княжив разом із братами Святославом і Всеволодом. Відтак у Київській Русі встановилася незнана раніше форма правління, яку історики назвали тріумвіратом Ярославичів. Усі державні справи брати вирішували разом. Найбільшим клопотом Ярославичів були кочовики, котрі, ніби в калейдоскопі, змінювали один одного на кордонах держави. В другій половині ХІ століття великою загрозою для Русі-України стали половці, котрі прийшли в причорноморські степи з Прикаспію. 1068 року в битві на річці Альта (притока річки Трубіж у басейні Дніпра) об’єднане військо Ярославичів зазнало поразки від половців. Князі рятувалися втечею із поля бою. Їхня безпорадність викликала обурення в киян, які вирішили самі захищати місто. Вони зажадали від Ізяслава дати їм коней і зброю. Князь відмовив, певно, остерігаючись озброїти вороже налаштованих до нього містян. Тоді «люди київські» підняли повстання і вигнали Ізяслава. Лише через півроку з допомогою польського війська він зміг повернутися до міста і жорстоко помстився повсталим. Поразка від половців загострила стосунки між братами. Задля збереження єдності держави 1072 року князі зібралися в місті Вишгород....
0 Переглянути

Узагальнення за розділом: Русь-Україна наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.

7 Клас

Розділіть сторінку зошита на 2 колонки. В одну колонку випишіть факти, пов’язані з Володимиром Великим, в іншу — з Ярославом Мудрим: 1) почав карбувати златники та срібники; 2) охрестився сам і охрестив Русь-Україну; 3) розгромив печенігів; 4) спробував реформувати язичництво; 5) побудував Софійський собор; 6) уклав першу писемну збірку законів; 7) сприяв обранню київським митрополитом русича Іларіона; 8) замінив дружинників-варягів на русичів; 9) розпочав будівництво Києво-Печерської лаври; 10) отримав прізвисько «тесть Європи»; 11) побудував Десятинну церкву; 12) відкрив першу школу; 13) спільно княжив з братом Мстиславом; 14) за його наказом було зведено «Змієві вали». Зупинка 3. Розв’яжіть кросворд «Культура Київської держави кінця Х - першої половини ХІ століття»....
0 Переглянути

Практична робота № 2. «Руська правда» — історичне джерело про правове становище різних верств населення Русі-України

7 Клас

Коли уб’є муж мужа, то помститися має брат убитого, чи батько або син, або брат старшого сина, або інші брати. Якщо не буде кому звершити кровну помсту, то внести 80 гривень, коли вбитим буде князів муж (боярин) чи княжого тіуна управитель господарством князя). Якщо вбитим буде горожанин, чи гридень (дружинник), чи купець, чи боярський тіун (управитель господарством боярина), або мечник (дружинник, який виконував ще й судові функції), або ізгой, або новгородець, то 40 гривень сплатити за нього. [...] 3. Якщо уб’ють княжого мужа під час розбою, а вбивцю не шукають, то платити верву 80 гривень тій верві (сільській громаді), в якій голова убитого лежить, а коли простолюдин, то 40 гривень. [...] 8. А це про княжих отроків (молодші дружинники князя), чи про конюха, чи про повара, — то 40 гривень, а за тіуна огнищного (управителя князівського дому) і за конюшого — 80 гривень, а за сільського тіуна, княжого чи землевласникового, то 12 гривень; а за рядового (нечиновну, просту людину) 5 гривень, так само і за боярського. 9. А за ремісника і за ремісницю, то 12 гривень, і за кормилицю (жінку, яка вигодувала дитину), хоч би була й із холопів чи рабів....
0 Переглянути

Культура Київської держави в Х–ХІ століттях

7 Клас

Про існування руської писемності в дохристиянський період свідчать різні історичні джерела. Згадки про це містять свідчення слов’янського просвітника Кирила, арабських письменників. У другій половині ІХ - на початку Х століття на базі грецького алфавіту виникла слов’янська абетка — кирилиця, а на основі абетки сформувалася старослов’янська мова. З прийняттям християнства вона набула поширення, насамперед у релігійній сфері. Нею писали церковні книги й проводили богослужіння. Проте мова спілкування суттєво відрізнялася від книжної. Дослідники вважають, що русичі і русички розмовляли давньоукраїнською мовою. Старослов’янською з елементами та лексичними формами давньоукраїнської мови робили записи на берестяних (з березової кори) грамотах, укладали угоди, зокрема між Руссю-Україною та Візантією. До нашого часу збереглися численні графіті — стародавні написи й малюнки, зроблені гострими предметами на стінах архітектурних споруд, керамічних виробах та інших речах. Наявність подібних написів свідчить про поширення писемності серед представників різних соціальних груп. Із хрещенням Русі-України пов’язана поява шкіл, які відкривали при храмах: Десятинній церкві, Софійському соборі. Щоправда, ці освітні заклади мали певні обмеження: сюди набирали лише хлопчиків, і лише із заможних родин. Згодом школи з’явилися в інших містах та навіть у селах, де існували церкви. Навчання мало релігійний характер. Учителями були священники, а вчилися читати по церковних книгах. Книги завозили з Візантії й поширювали шляхом переписування. Навчали дітей і математиці. Школярі вміли додавати, віднімати, множити й ділити, здійснювати дії з дробами та обчислювати проценти....
0 Переглянути

Господарське життя населення Київської держави в Х–ХІ століттях. Причини появи міст

7 Клас

У добу середньовіччя людина була великою мірою залежна від природи, цим пояснюється поява поселень поблизу водойм та лісів. У річках й озерах ловили рибу, використовуючи гарпуни-тризубці, вудки, сіті, неводи. У лісах полювали на диких звірів, озброївшись луком чи рогатиною, розставляючи пастки чи натягуючи великі сіті, одноосібно чи гуртом. З великих тварин водилися ведмеді, олені, тури, зубри. Полювали й на дрібних тварин, насамперед на білок, куниць, бобрів, лисиць, адже вони мали гарне хутро, яке можна було вигідно продати. У полюванні на диких птахів допомагали спеціально навчені соколи та яструби. Також у лісах добували мед диких бджіл, збирали ягоди. Наприкінці X - у першій половині XI століття в економіці Київської держави зростає значення сільського господарства. Селяни вирощували зернові культури: жито, пшеницю, просо, ячмінь, овес. Садили боби, горох, сочевицю, ріпу, часник, цибулю, сіяли льон, хміль. У садах вирощували черешні, горіхи, яблуні, груші, сливи. Для обробітку ґрунту застосовували плуг або його найпростіші види — рало чи соху. Помічником у цій нелегкій справі була свійська худоба: воли та коні. Ручний обробіток землі здійснювали за допомогою мотики, лопати, серпа, коси, грабель, ціпа. Розводили також свиней, малу рогату худобу — кіз, овець, а також домашню птицю — курей, качок, гусей....
0 Переглянути

Суспільний устрій. Влада князя. Повсякденне життя

7 Клас

Суспільство (людність) Русі-України було соціально неоднорідним. Заможні люди користувалися великим обсягом прав і привілеїв. Поруч із ними жили ті, хто ледь зводили кінці з кінцями та ще й мусили виконувати повинності й платити податки. Поділ суспільства на різні групи за певними критеріями називають суспільним устроєм (структурою). Очільником Київської держави, а одночасно й головним земельним власником, був великий київський князь. Йому підпорядковувались удільні князі, тобто поставлені правити київським князем у певній місцевості. Князем міг бути тільки представник династії Рюриковичів. Військо князя називалося дружиною. За участь у воєнних походах та за вірну службу дружинники (воїни) отримували платню, частку здобичі або землю. Нащадки родоплемінної знаті чи дружинники, які отримали від князя землю за військову службу, називалися боярами. З прийняттям християнства зріс соціальний статус духовенства — людей, які здійснювали релігійні обряди. Церква також мала значні земельні володіння, даровані князем. Князі, бояри й церква володіли землею як повноправні господарі: могли передати її в спадок, продати чи подарувати. Така форма земельного володіння називається вотчиною. Серед містян переважали ремісники та купці, які сплачували податки і виконували повинності на користь міст. Ремісники виготовляли знаряддя праці, предмети побуту, шили одяг та взуття, майстрували прикраси. Основним заняттям купців була торгівля. Вони могли мандрувати й торгувати як усередині держави, так і поза її межами. Найчисельнішою групою населення були особисто вільні селяни — смерди. Вони мали житло й земельний наділ, на якому господарювали. Вільні селяни об’єднувалися в общину — громаду, яка спільно володіла водоймами, пасовиськами, лісами та іншими угіддями. Громада визначала обов’язкову для всіх сівозміну. Общинники несли взаємну відповідальність за сплату данини та за злочини, вчинені на її території. Селяни сплачували податки: спочатку в натуральній формі, тобто продуктами, — племенній знаті; згодом, після підкорення племен владі великого київського князя, данину платили саме йому....
0 Переглянути

Київська держава (Русь-Україна) за Ярослава Мудрого. «Руська правда»

7 Клас

По смерті князя Володимира чотири роки тривала боротьба між його синами за київський престол. Адже батько помер, не склавши заповіту і не визначивши свого наступника. У тій міжусобній боротьбі полягло троє його синів. Вирішальна сутичка між основними претендентами на київський престол відбулася в 1019 році на річці Альті: Святополк покликав на допомогу печенігів, а Ярослава підтримали руські воїни та варяги. То була жорстока січа, але переможцем з неї вийшов Ярослав, який і став великим князем Київським. Зазнавши поразки, Святополк подався «між ляхи і чехи», де від отриманих поранень помер. Непросто складалися відносини між Ярославом та ще одним братом — Мстиславом, який протягом 13 років княжив у Тмуторокані. Їхнє протистояння вирішилось укладанням мирової угоди в 1026 році. Ярослав закріпився на правому березі Дніпра — у Києві, а Мстислав на лівому березі — у Чернігові. Відтоді запанувала між ними злагода: «Почали жити мирно, у братній любові, затихли усобиці і неспокої. І була велика тиша на руській землі...». Лише після смерті Мстислава в 1036 році князь Ярослав об’єднав володіння та «став єдиновладним володарем Руської землі». Щоб забезпечити єдність держави та тримати в покорі підвладні території, він призначав намісниками в головних містах своїх синів....
0 Переглянути

Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого. Впровадження християнства

7 Клас

Після смерті своєї матері, княгині Ольги, Святослав Ігоревич поховав її за християнським звичаєм, а сам почав готуватися до другого походу на Болгарське царство. Щоб не покидати Київську державу напризволяще, поділив землі між синами. У Києві поставив старшого сина Ярополка, в деревлянській землі княжив Олег. Новгородом управляв наймолодший син Володимир, а його надійною підтримкою, мудрим радником був Добриня, дядько по материнській лінії. Не судилося Святославу повернутися з болгарського походу, загинув він від підступних печенігів. Не стало батька, не стало злагоди між братами. Братівські чвари через владу тривали аж вісім років! У 980 році в Києві утвердився князь Володимир Святославович. Шлях Володимира до київського престолу був непростим, тож князь, насамперед, вирішив зміцнити свою владу. Для цього здійснив адміністративну реформу: усунув від влади племінних вождів, натомість передав правління своїм синам або ж відданим йому намісникам — боярам. Відтоді території почали називати не за племенем, яке там мешкало, а за головним, центральним містом: Київська, Новгородська, Чернігівська, Переяславська земля тощо. Готуючись до нових військових походів, Володимир був зацікавлений у сильному й відданому війську. Ще від часів княжіння Олега руське військо складалося з найманців-варягів. Володимир вирішив замінити варягів на руських воїнів, таким чином здійснивши військову реформу. За вірну службу обдаровував дружинників землею. Володимир першим з київських князів карбував монети зі срібла (срібники) та із золота (златники). На монетах вперше було зображено символ князівської влади, а нині герб незалежної України — тризуб. Також було викарбувано написи: «Володимир на столі (на престолі)», «Володимир, а це його срібло», «Володимир, а це його золото». Історики припускають, що срібники були переплавлені з арабських монет, а златники — з візантійських, яких на той час було найбільше в грошовому обігу Київської держави....
0 Переглянути

Узагальнення за розділом: Виникнення та становлення Русі-України

7 Клас

Любі діти! Впродовж вивчення першої теми з вами були ваші однолітки — знавці історії — Марічка та Ігор. Вони вирішили помандрувати в минуле та пройтися шляхами наших предків. Без вашої допомоги їм буде важко вирішувати загадки історії. Лише разом ви справитесь із поставленими викликами. Звичайно, ви можете вирушати в подорож самотужки, або об’єднатися в групи і провести між собою змагання. Успіхів вам! Визначте, з якими князями пов’язані уривки з літопису «Повість минулих літ». Встановіть відповідність між іменами князів та їх висловами....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 129 130 131 132 133 134 135 136 137 ... 370
Назад

Навігація