Войти
Закрыть

Історія — наука про Людину

5 Клас

Ми часто пригадуємо минулі пригоди, думаємо про людей, з якими спілкувалися, відтворюємо думки, які вони висловлювали. Ми також розповідаємо іншим про те, що побачили або почули, уважно вислуховуємо подібні розповіді, обговорюємо їх. Навіщо ми це робимо? Не лише тому, що приємно ще раз пережити тодішні враження або поділитися своїми успіхами. Нам хочеться обміркувати те, що трапилось, порадитися. Ми прагнемо зробити висновки з минулого. Найчастіше люди повертаються думкою в минуле, якщо хочуть пізнати себе, свої чесноти та вади. Вони прагнуть зрозуміти, як досягнути успіху в подібних життєвих ситуаціях, упевнитися, що вчинили правильно, виявити зроблені помилки. Люди обдумують минуле, щоб зрозуміти сьогодення та знати, як діяти в майбутньому. Таке знання про себе і життя, засноване на пережитому, випробуваному, називається досвідом. Існують різні науки, які пропонують важливі для кожного з нас висновки з того, що відбувається з нами і навколо нас у світі природи та в суспільстві — світі людей. Люди послуговуються висновками вчених, виробляючи різні речі, керуючи державою, борючись із хворобами, плануючи власне життя. Одні науки займаються вивченням і поясненням природи: фізика, хімія, біологія. Інші — досліджують людину та створений людьми світ. Однією з таких наук є історія....

Вступ до історії 5 клас Пастушенко 2018

5 Клас

Книга, яку Ти тримаєш у руках, створена автором так, щоб Ти навчився мислити історично, тобто в часі. Історичне мислення допомагає зрозуміти себе та світ людей, у якому кожен з нас має знайти своє місце. Ми завжди у таких пошуках, бо щодня ставимо собі запитання: «Що я зробив?», «Як повівся?», «Чому усе вийшло саме так?», «Що мені далі робити?», «Як вийти із ситуації, що склалася?». Подумки повертаючись до того, що вже відбулося, ми, інколи, виявляємо, що не завжди правильно відповідали на перелічені запитання. І, як наслідок, вчиняли те, про що тепер жалкуємо. Особливо часто ми помиляємося в дитячому віці. Помиляємося, бо бракує вправності, щоб аналізувати своє минуле та передбачати найближче майбутнє. Набути потрібних навичок допомагає предмет «історія». У підручнику пояснено, що таке історія та навіщо її пізнавати. Про це йдеться у Вступі. Опрацьовуючи Теми 1 та 2, Ти дізнаєшся, що означає мислити історично. З Теми 3 довідаєшся, звідки люди черпають відомості про минуле, які треба осмислити. У Темі 4 мова йтиме про спільне бачення українцями минулого нації (народу), а в Темі 5 — про тих, для кого обдумування минулого стало покликанням, та про їх погляди на те, як пояснювати минуле. Підручник також знайомить з важливими для нашого народу подіями, про які нагадують пам’ятки історії та пам’ятники. Зміст параграфів підручника не потрібно запам’ятовувати. Обмірковувати написане Тобі допоможуть запитання та завдання. У Вступі та перших двох темах вони сформульовані навіть до окремих частин тексту та розміщені на полях. Відповідаючи, Ти розвиватимеш уміння виділяти в тексті головне та аналізувати його основні ідеї....

Спорт і дозвілля: минуле і тепер

5 Клас

Історія спорту є невід’ємною частиною історії всього людства. Дуже популярним він був в Стародавній Греції — батьківщині Олімпійських ігор. Перші сучасні Олімпійські ігри були проведені в 1896 р. в Афінах. У 1994 р. Україна вперше у своїй історії взяла участь у Зимовій Олімпіаді як суверенна держава1. Першою олімпійською чемпіонкою незалежної України стала Оксана Баюл (одиночне фігурне катання). Нині спорт дуже популярний в усіх країнах світу. Періодично відбуваються чемпіонати країн, континентів та світу з певних видів спорту. Особливо популярними є ігрові види спорту, зокрема футбол, хокей, баскетбол, теніс. За спортивними поєдинками популярних команд спостерігають тисячі глядачів на трибунах стадіонів, спортивних залів і мільйони телеглядачів. Серед технічних видів спорту найпопулярнішими є мото- та автоперегони. 1. До 1994 року українські спортсмени брали участь в Олімпійських іграх в складі збірних Російської імперії, Польщі, Чехословаччини, Радянського Союзу та Об'єднаної команди (в 1992 році). Поміркуйте Чому спорт користується великою популярністю в світі? Запам'ятайте Спорт (англ. sport) — змагання за певними правилами та підготовка до цих змагань....

Турбота про здоров’я: в минулому і сьогоденні

5 Клас

Медицина в Україні має свою давню та цікаву історію. Доволі розвинутою була медицина у скіфів1. Мандруючи степами вони відкрили цілющі властивості багатьох рослин, які використовували для лікування різноманітних хвороб. Найцінніші лікарські рослини, вирощували на спеціальних плантаціях і вивозили в інші країни на продаж. Скіфські лікарі славилися в багатьох тогочасних країнах. Вони вміли робити хірургічні операції, під час яких використовували знеболювальні засоби рослинного походження. Зокрема, скіфські лікарі вправно вправляли вивихи, лікували переломи, виривали зуби, ампутували кінцівки тощо. Скіфи також стежили за чистотою свого тіла, для чого у них були спеціальні парові лазні. Особлива увага приділялася медицині в грецьких містах Північного Причорномор’я. Археологи на розкопках знаходять хірургічні ножі, пінцети, голки та інші медичні інструменти. Відомо, що в Ольвії працювала аптека, а жителі Керкінітиди2 використовували з лікувальною метою цілющі властивості кримських грязей....

Наука та освіта на українських теренах

5 Клас

Освіта і наука відігравали велику роль в розвитку суспільства в усі історичні періоди. Через освіту суспільство передає свою культурну спадщину (накопичені знання, цінності, навички) від одного покоління іншому. Відповідно до своїх здібностей та зусиль у навчанні людина отримує певний фах, професію. Таким чином, освіта допомагає людині реалізувати свої здібності та бажання. Важливим чинником розвитку суспільства є наука. Наукова діяльність спрямована на здобуття нових знань про природу та суспільство. Без науки неможливий розвиток різних галузей промисловості, енергетики, транспорту, сільського господарства, сфери послуг. Завдяки відкриттям у науці ми можемо користуватися такими звичними речами, без яких важко уявити сучасне життя, як комп’ютер, телефон, телебачення, фотографія тощо. Наукові здобутки в медицині дають змогу успішно лікувати різноманітні хвороби, що раніше важко піддавалися лікуванню чи були невиліковними. І цей перелік щодо важливості науки в житті людини і суспільства можна продовжувати нескінченно....

Українські міста і села у минулому і тепер

5 Клас

У VI ст. у східних слов’ян виникають гради (городища). Зазвичай вони були міжплемінними центрами, де був пункт збору данини, загальні святилища. Деякі гради відігравали роль прикордонних укріплень. З часом населення окремих градів зростає (туди переїжджають ремісники, купці) і вони в переростають у міста. За повідомленням літописця у IX — першій половині X ст. на Русі існувало 16 міст, зокрема Київ, Новгород, Чернігів, Переяслав, Вишгород, Іскоростень та ін. Давньоруські міста були осередками влади, ремесла, торгівлі та культури. У них діяли школи, книгописні майстерні, бібліотеки, писалися ікони, виготовлялися твори прикладного мистецтва. Центром міста був дитинець — укріплена стінами, валами та ровами частина міста. Найчастіше розміщувався дитинець на узвишші чи горі. Це була свого роду міська цитадель. У цій частині міста розміщувалися величні княжі палаци та багаті боярські двори, житла дружинників. Після прийняття християнства в дитинці будували головні міські церкви та собори. Біля дитинця розміщувався «окольний град» (іноді його ще називали «острог» чи «посад»), який також оточувався укріпленнями. У цій частині міста розташовувалися помешкання простого люду, ремісників, торговельний майдан, подвір’я купців, численні церкви та монастирі. Міські будинки в той час споруджувались переважно з дерева....

Господарство та традиційні заняття українців: колись і сьогодні

5 Клас

Ще з давніх давен люди розуміли, що для створення благ, необхідних для життя та задоволення власних потреб, необхідно вести господарську діяльністю. Як вже зазначалося, близько 10 тис. років тому люди почали займатися землеробством, а згодом і скотарством. Поступово, людські спільноти, основним заняттям яких було землеробство, переходили до осілого способу життя. В V—IV тис. до н.е. на українських землях проживали трипільці. Вони вирощували пшеницю, ячмінь, овес, горох, льон, розводили корів, волів, овець, кіз, свиней, коней. Трипільці також були обдарованими ремісниками. Особливо цінними є їхні гончарні вироби — мисочки, глечики, кубки тощо. Трипільські жінки були справжніми майстринями з виготовлення сорочок, суконь, спідниць. Майже всі продукти праці трипільці виробляли для задоволення власних потреб, а не на продаж. Такий тип господарства називається натуральним. Більшість населення Русі-України жило в сільській місцевості, відповідно, основу господарства її жителів становили землеробство та тваринництво. Русичі вирощували пшеницю, ячмінь, жито, овес, горох, коноплі, різноманітну городину. В їхніх садах росли яблуні, груші, сливи, вишні. У своїх господарствах русичі тримали велику й дрібну рогату худобу, свиней, коней, свійську птицю. Займалися вони й промислами: полюванням, рибальством та бджільництвом. У лісах збирали ягоди, гриби, дикорослі плоди, горіхи. Далеко у світі славились вироби ремісників Русі-України. Давньоруські ковалі виготовляли понад 150 назв різних виробів — залізні знаряддя праці, зброю та різноманітне хатнє начиння. Такі види ремісничої діяльності, як гончарство, прядіння, ткацтво, кравецтво (пошиття одягу), шевство (шиття та лагодження взуття), чинбарство (обробка шкіри) забезпечували русичів речами повсякденного вжитку (посудом, одягом, взуттям тощо)....

Історичні праці про Україну та їхні автори

5 Клас

Ще з дописемних часів першоджерелом історичних знань, уявлень про минуле була усна народна творчість — перекази, пісні, легенди, що передавалися із покоління в покоління. З часом вони були записані і відображені в писемних джерелах. Пригадайте Що таке писемні та усні джерела? У чому полягає їхня відмінність? З писемних історичних творів з минулого українських земель найдавнішими є літописи, насамперед «Повість минулих літ». Укладений цей літопис був на початку XII ст. Починається він такими словами: «Повість минулих літ з Богом починаєм. Отче, благослови. Повість минулих літ Нестора, чорноризця Феодосієвого монастиря Печерського, звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, і як Руська земля постала. Тож почнемо повість оцю». Щоб їх описати автор користувався давнішими текстами, переказами, легендами. У літопису містяться відомості про походження та розселення східних слов’ян, історію Русі-України та її сусідів. Ви вже ознайомилися з окремими уривками з цього літопису, зокрема — легендою про заснування міста Києва та описом хрещення киян. Завершується літопис описом подій 1110 р....

Як історики пізнають минуле

5 Клас

Професія історика цікава і схожа на роботу детектива. Аби відшукати нову інформацію про минуле вченим потрібно провести історичне дослідження. Під історичним дослідженням розуміють пошук нових знань про минуле на підставі вивчення історичних джерел. З цією метою історики працюють у бібліотеках, архівах і сховищах, запасниках музеїв, нерідко вони виїжджають в археологічні та етнографічні експедиції. Проводячи дослідження вчений-історик повинен обов’язково перевірити достовірність отриманих з історичних джерел відомостей. Крім того, праця історика, його висновки мають спиратися на конкретні історичні факти. Під історичним фактом розуміють справжню, не вигадану подію; тобто те, що сталося, відбулося насправді в минулому. Але для історика недостатньо на підставі фактів лише назвати те, що сталося. Історик має насамперед встановити місце і час події, її учасників. Важливо також визначити причини події, її наслідки та значення. На основі отриманої інформації, її осмислення, історик відтворює картину життя держави, народів і окремих людей у конкретний історичний період. Досліджуючи будь-який історичний період, важливо з’ясувати умови в яких відбувалися події, як жили різні верстви населення — селяни, ремісники, воїни, козаки, діти та інші. Величезну роль в історії відігравали люди, діяльність яких суттєво вплинула на життя суспільства, на перебіг конкретних історичних подій — правителі держав, полководці, винахідники, видатні мандрівники, митці. Їх називають історичними діячами....

Пам’ятники та пам’ятки історії незалежної України

5 Клас

Протягом століть український народ боровся за незалежність, за право бути господарями у своїй країні, розпоряджатися результатами своєї праці та природними багатствами. Незалежність держави — це право її громадян обирати власну владу, мати свої закони, які б захищали права громадян. Незалежність — це можливість розвивати власну культуру, освіту, медицину, науку. Незалежність — це й обов’язок громадян захищати від зовнішніх посягань територію держави, дотримуватися її законів, працювати на її благо. На початку 90-х років ХХ ст. Україна входила до складу Радянського Союзу на правах республіки. Після невдалого державного перевороту в СРСР1 було скликано позачергову сесію Верховної Ради УРСР, на якій 24 серпня 1991 р. прийнято доленосний для українського народу документ — Акт проголошення незалежності України. Відтоді УРСР перестала існувати, а на карті світу постала нова самостійна держава — Україна. 1. СРСР — скорочена назва Союз Радянських Соціалістичних Республік Проголошення незалежності України зумовило необхідність створення власних законів, які мали регулювати відносини в державі. 28 червня 1996 р. Верховна Рада України ухвалила Конституцію України. На пам’ять про цю подію в Україні щороку 28 червня відзначається державне свято — День Конституції України. Запам'ятайте Конституція — це Основний Закон держави, що визначає суспільний і державний устрій країни, функції органів державної влади, основні права та обов’язки громадян. 2. Що уособлює монумент Незалежності (м. Київ)?...

Навігація