Войти
Закрыть

Громадівський рух у суспільно-політичних умовах третьої чверті XIX ст.

9 Клас

Після повернення із заслання частина кирило-мефодіївців — П. Куліш, В. Білозерський, М. Костомаров та інші — оселились у Петербурзі, позаяк повертатися до України їм заборонила влада. Оскільки зрадити своїх переконань вони не могли, то вирішили прислужитися Україні, розвиваючи і поширюючи українську мову та культуру. Так наприкінці 50-х-у першій половині 60-х рр. XIX ст. розгорнулася діяльність Громад — напівлегальних національно-культурних об’єднань української інтелігенції. Перші Громади виникли у Києві (1859 р.), Петербурзі, Полтаві, Харкові, Одесі та інших містах. До Громад належали переважно викладачі, студенти, літератори та митці, які вважали своїм обов’язком культурно-просвітницьку роботу серед населення: відкриття українських недільних шкіл для дорослих, видання українських підручників, друкування української преси, постановку українських п’єс. Першу недільну школу відкрили у Києві в 1859 р., а згодом такі школи почали діяти і в інших містах України. Крім того, М. Костомаров започаткував збирання коштів для друкування навчальної літератури, а Т. Шевченко і П. Куліш написали українські підручники. У Чернігові Л. Глібов видавав газету «Чернігівський листок». Петербурзька громада друкувала український журнал «Основа» (1861—1862 рр.), а в театрах імперської столиці можна було побачити «Наталку Полтавку» та постановки інших українських п’єс. Наприкінці 50-х рр. XIX ст. відбувся розкол у польському русі. Від нього відокремилася частина нащадків польської або сполонізованої української шляхти Правобережжя. Вони намагалися зблизитися з місцевими селянами, усвідомивши, що варто дбати про інтереси того народу, серед якого живеш. Через такі погляди їх почали називати хлопоманами. Лідером хлопоманів став Володимир Антонович. Провідні позиції займали також брати Тадей і Осип Рильські, Павло Чубинський, Борис Познанський, Кость Михальчук, Павло Житецький. Згодом хлопомани приєдналися до громадівського руху....
0 Переглянути

Промисловість, торгівля, міста у пореформений період

9 Клас

У 60-х — 80-х рр. XIX ст. завершився промисловий переворот. Розвитку промисловості сприяли: дешева робоча сила, відкриття нових та ефективне використання старих родовищ корисних копалин, залучення вітчизняного й іноземного капіталу, урядова політика протекціонізму в економіці. Швидкими темпами розвивалися вугільна, залізорудна, металургійна, машинобудівна галузі. В Наддніпрянщині сформувалося кілька промислових регіонів: Донецький вугільно-металургійний, Криворізький залізорудний, Нікопольський марганцевий. Успішними стали підприємці нового типу: працьовиті, ініціативні, спроможні орієнтуватися в нових економічних реаліях, які вміли досягати наміченої мети. У 80-х рр. XIX ст. виникли монополії — об’єднання підприємств, утворені з метою збільшення прибутків. Першою монополією став утворений 1887 р. синдикат цукрозаводчиків. Умови розвитку економіки суттєво поліпшились із початком залізничного сполучення. У 1865 р. було прокладено першу в Наддніпрянській Україні залізницю сполученням Одеса—Балта. Згодом залізниці з’єднали основні міста України, промислові центри Донбасу і Криворізького регіону, чорноморські порти з портами Балтійського моря. Вантажні перевезення також здійснювали річковим і морським транспортом. У пореформені роки зросли міграційні процеси: емігрували переважно українські селяни в пошуках кращих умов для ведення сільського господарства: у промислові центри України іммігрували робітники інших національностей, передовсім росіяни. В суспільстві поруч із селянами та поміщиками збільшилася частка найманих робітників (найманих робітників), промислово-торгової буржуазії, інтелігенції. Ці соціальні групи були багатонаціональними. В умовах модернізації зросла роль інтелігенції, особливо учителів, лікарів, юристів, агрономів. Українці у цій соціальній групі, як і серед робітників та підприємців, становили меншість....
0 Переглянути

Реформи 60-х — 70-х рр. XIX ст. у Російській імперії та їхній вплив на українські землі

9 Клас

З метою зменшення відставання у розвитку від провідних країн світу російський уряд у 1860—1870-х рр. провів низку реформ задля модернізації різних сфер життя суспільства. При цьому можна виділити дві основні причини реформ. Перша — це необхідність пристосувати російське самодержавство до нових соціально-економічних умов: розвитку промисловості (індустріалізації), зростання кількості підприємців та робітників, вільних селян. Друга причина — необхідність зменшення напруження (загрози революційних подій) у суспільстві. Отже, першою була аграрна реформа 1861 року. Другою стала земська реформа 1864 р. Для поліпшення управління на місцях імперський уряд створив губернські та повітові земства — виборні органи місцевого самоуправління. До земств обирали представників від дворян, буржуазії (підприємців) та селян. Земства займалися лише місцевими господарськими справами: утриманням шляхів, шкіл, лікарень, агрономічної та ветеринарної служби тощо. Земства могли приймати рішення про грошові збори для різних потреб, але ці рішення не були обов’язковими для населення — гроші здавали на добровільній основі. Земствам не підпорядковувалася поліція, і будь-яку їхню постанову міг відмінити губернатор. Подібно до земської, в 1870 р. було проведено міську реформу. В ході цієї реформи утворили органи міського самоуправління — думи, які обирали на чотири роки платники податків віком від 25 років. Міські думи займалися переважно господарськими справами, упорядкуванням міст, торгівлею, промисловістю тощо. Земська та міська реформи привели до утворення самоврядних органів, які розв’язували проблеми життя місцевих громад....
0 Переглянути

Селянська реформа 1861 р. Сільське господарство у пореформений період

9 Клас

До початку 60-х рр. XIX ст. у Росії діяло кріпосне право. Кріпосні відносини спричиняли низьку продуктивність сільського господарства, гальмували розвиток промисловості, торгівлі й товарних відносин на селі. Це призвело до економічного відставання Російської імперії від провідних держав світу, відтак і до її поразки у Кримській війні. Отже, кріпацтво негативно впливало на економічну та військову могутність імперії, її міжнародний престиж. 19 лютого 1861 р. імператор Олександр II проголосив Маніфест про скасування кріпосного права в Росії. Згідно з ним, селяни отримали особисту свободу і громадянські права: могли вільно розпоряджатися своїм майном, торгувати й займатися промислами, відкривати торгові, промислові, ремісничі заклади, брати шлюб без дозволу поміщика, самостійно вступати на службу або до навчальних закладів. Тепер селян можна було карати лише за вироком суду або згідно із законним розпорядженням урядової чи громадської влади. Отриману відповідно до закону землю селяни повинні були викуповувати. Оскільки більшість із них цього не могла зробити, уряд погасив землевласникам 80% викупної суми за умови, що селяни сплачуватимуть її державі разом із відсотками. Термін сплати викупних платежів мав тривати до 49 років. До укладення викупної угоди селян переводили у стан тимчасовозобов’язаних, і вони якийсь час змушені були виконувати панщину й сплачувати оброк. У кожній губернії встановили норми землеволодіння для селян. Якщо селянський наділ перевищував норму, його відрізали на користь поміщика. Такі ділянки називалися відрізками. Звільнені кріпаки отримали право збиратися на сходи (збори) та утворювати органи сільського самоврядування. Також запроваджено посаду мирового посередника, який мав урегульовувати суперечки між поміщиками й звільненими від кріпацтва селянами, нагляд за органами місцевого самоврядування та здійснювати судовий розгляд дрібних справ....
0 Переглянути

Кримська (Східна) війна 1853—1856 рр. на українських землях

9 Клас

У середині XIX ст. відбулося суттєве ослаблення Османської імперії. Цією ситуацією вирішила скористатися Російська імперія. Вона прагнула витіснити Туреччину з Балканського півострова, встановити контроль над протоками Босфор і Дарданелли й торговельними шляхами у Середземному морі. Натомість Велика Британія і Франція відстоювали територіальну цілісність Османської імперії, оскільки зміцнення Росії не відповідало їхнім інтересам. Турецький султан, відчувши підтримку європейських держав, мріяв повернути придунайські землі, північне узбережжя Чорного моря, Крим. Приводом до війни стали суперечки між православним і католицьким духовенством щодо права опіки над християнськими святинями у Палестині, підпорядкованій Османській імперії. Турецький уряд, за підтримки Великої Британії і Франції, відкинув вимогу російського царя Миколи І про особливе покровительство над православними підданими султана. Як наслідок — Росія розірвала дипломатичні стосунки з Туреччиною, а потім окупувала залежні від султана дунайські князівства — Молдову і Волощину. У відповідь Османська імперія оголосила війну Росії. Так почалася Кримська (Східна) війна, яка тривала упродовж 1853-1856 рр. і була наслідком тривалого суперництва між європейськими державами на Балканах та Близькому Сході. Для комплектування військ Російська імперія активізувала рекрутські набори в Наддніпрянській Україні. Водночас Османська імперія, сподіваючись повернути втрачені раніше Крим та Північне Причорномор’я, сформувала загони з козаків колишньої Задунайської Січі, які залишилися проживати на її території. Знову українцям, оскільки вони не мали власної держави, довелося воювати за інтереси інших країн один супроти одного....
0 Переглянути

Практична робота № 3 (9 клас Бурнейко)

9 Клас

«Їжа селян майже однакова як влітку, так і взимку. Вони харчуються такими стравами: хліб житній, гречаний або ячмінний, зрідка пшеничний... Борщ готують із салом або зі свининою, капустою, буряками, щавлем улітку та з іншими овочами. Зрідка... їдять яловичину, частіше свинину, баранину або птицю, але лише на свято або у неділю. ...споживають багато картоплі, ...а також ячмінну, гречану, пшоняну кашу та галушки. ...Під час постів, яких селяни суворо дотримуються, вони заправляють їжу олією з коноплі, ріпи або льону. Заможніші мають солону або сушену рибу... Горіхи, бобові, кукурудза, часник, цибуля, свіжі або солоні огірки також належать до їхньої їжі. За винятком води, тут нема інших напоїв, окрім горілки, пива і зрідка меду...» № 2 Очевидець про їжу поміщиків. Микола Гоголь (український письменник): «...нічого не згадуватиму про мнішки (картопляно-сирні пиріжки) в сметані, ні про утрібку (страва з пташиних нутрощів), яку подавали до борщу, ні про індичку із сливами та родзинками, ні про ту страву, яка виглядом нагадувала чоботи, намочені в квасі, ні про соус... який подавали весь охоплений винним полум’ям. ... дуже сподобалася риба, приготована з хроном»....
0 Переглянути

Архітектура. Скульптура. Живопис

9 Клас

Для української архітектури початку XIX ст. характерним було поширення класицизму, який надавав будівлям особливої офіційності. За канонами класицизму сформувалися певні вимоги до міської забудови: квадратна площа у центрі міста, від якої йшли прямі вулиці, поділяючи місто на квадрати та прямокутники. Нова міська архітектура враховувала й особливості місцевості. У Західній Україні з традиційною міською забудовою не було потреби у таких рішучих змінах. Там, зазвичай, зберігали історичне ядро міста, а всі новації в архітектурі виносили за його межі. У Києві збудовані в стилі класицизму за проектами архітектора Вікентія Беретті приміщення Київського університету та Інституту шляхетних дівчат; Андрія Меленського — театр, церква Миколи Доброго і церква Миколи на Аскольдовій могилі, пам’ятник (колона) на честь відновлення магдебурзького права у Києві. Зразками різних напрямів класичної архітектури в Одесі стали: міський театр (архітектор Тома де Томон), а також Воронцовський палац, Потьомкінські сходи, будинок Старої біржі, які утворили єдиний архітектурний ансамбль (архітектор Франческо Боффо). В архітектурі Львова класицизм представлений ратушею на площі Ринок з високою вежею та годинником....
0 Переглянути

Література. Театр. Музика

9 Клас

Становлення нової української мови і літератури відбувалося під впливом усної народної творчості, романтизму та особливостей економічного й політичного розвитку українського суспільства. Завдяки створенню поеми «Енеїда» зачинателем сучасної української літератури став Іван Котляревський, а от перші прозові твори сучасною українською мовою написав Григорій Квітка-Основ’яненко. Сповнені української духовності, містики і гумору його «Маруся», «Конотопська відьма», «Сватання на Гончарівці» та інші принесли йому славу «батька української прози». Із новою силою українська мова зазвучала у творах великого українця, вірного сина свого народу Тараса Шевченка. Він писав зазвичай розмовною українською мовою, поєднуючи її, подекуди, з елементами церковнослов’янської мови, а окремі слова створював самостійно. У підсумку мова творів Тараса Шевченка набула природності та милозвучності, була спроможна передати почуття, надії і прагнення українського народу й стала основою для сучасної української мови. Твори «Гайдамаки», «Тарасова ніч», «Катерина» написані в дусі романтизму. Національно-визвольними мотивами пройняті поеми «Сон», «Кавказ», «Єретик». Спочатку твори Т. Шевченка переказували з уст в уста або переписували, а в 1840 р. вийшла друком його перша збірка «Кобзар»....
0 Переглянути

Культура України наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. Освіта. Наука

9 Клас

На розвиток української культури наприкінці ХVІІІ — у першій половині XIX ст. впливало кілька чинників. Найперше — відсутність власної державності та спрямування імперської політики на асиміляцію українців. У Наддніпрянщині — це русифікація населення, на західноукраїнських землях — полонізація в Галичині, румунізація на Буковині, мадяризація (мадярами називали угорців) на Закарпатті. Разом з тим, проникнення капіталістичних рис в економіку, промисловий переворот зумовили зростання потреби у кваліфікованих кадрах для виробництва, відтак держава, а також підприємці, землевласники вкладали кошти в розвиток освіти і науки. Важливим фактором культурного процесу стало українське національне відродження. На ґрунті патріотичних почуттів виник особливий інтерес до історії козацької України і, як результат, поступово сформувалась українська національна ідея, тобто українці почали усвідомлювати себе як окремий народ із власною історією, своїми політичними, економічними та культурними запитами, власним поглядом на майбутнє України. Водночас українське суспільство було поліетнічним: складалось із представників різних етносів. Отож українська культура розвивалася на основі українських традицій, носієм яких був український народ, і надбань у царині культури представників українського та багатьох інших народів, котрі населяли українські землі. Тобто вона була полікультурною....
0 Переглянути

Практична робота № 2 (9 клас Бурнейко)

9 Клас

Початкові умови формування особистості. З дитинства Маркіян був залюблений в українські народні пісні. Ознайомлення з «Енеїдою» і народними піснями у записах Михайла Максимовича надихнуло хлопця на літературну діяльність, спрямовану на перетворення народної мови на літературну. Особистість та суспільно-політичний рух. Студентом М. Шашкевич почав замислюватися над тим, чому освічені українці соромляться мови рідного народу. Свої думки розкрив у вірші «Руська мати нас родила...». А будучи студентом Львівської греко-католицької семінарії, створив разом з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем літературно-громадський гурток «Руська трійця». Ті, хто хотів приєднатися до цього гуртка, мали присягнути все життя «діяти на користь народу й відродження руської народної словесності». У 1836 р. в музеї семінарії М. Шашкевич уперше проголосив наукову промову українською мовою. Того ж року написав полемічний твір польською мовою «Азбука й Абецало», в якому виступив проти введення в українську мову латинської абетки. Для народних шкіл склав українську «Читанку». Учасники гуртка «Руська трійця» з ініціативи М. Шашкевича вивчали історію українського народу, збирали фольклор, підготували збірки авторських поезій «Син Руси», «Зоря», які не опублікували через заборону цензури. Тоді стараннями Я. Головацького гуртківці зуміли видати альманах «Русалка Дністровая» (1837 р.) в м. Буда (нині Будапешт). Наступного року М. Шашкевич закінчив семінарію й став священиком, але не припинив активної літературної діяльності: переклав «Слово о полку Ігоревім» і частину Святого Письма українською мовою. Життя великого українця обірвалося через хворобу (туберкульоз)....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 258 259 260 261 262 263 264 265 266 ... 370
Назад

Навігація