Войти
Закрыть

Соціально-економічний розвиток і регіональні особливості Наддніпрянської України

9 Клас

Національний склад і соціальна структура різних регіонів Наддніпрянської України мали певні відмінності. На Лівобережжі кількість українців у складі населення була найбільшою й сягала 95 %. Найчисленнішою національною меншиною були євреї, відносно яких наприкінці XVIII ст. імперською владою було запроваджено так звану «смугу осілості». На Слобожанщині українці становили приблизно 86 % населення краю. Найчисленнішою національною меншиною були росіяни. Смуга осілості — територія компактного проживання євреїв, що існувала в Росії в 1791-1917 рр., за межами якої їм було заборонено селитися. Більшість українського населення Лівобережжя та Слобожанщини становили нащадки козаків та селяни. Козаки, які після ліквідації козацьких полків залишили військову службу, отримали статус особисто вільних державних селян. Більшість колишньої козацької старшини, що змогла довести своє походження, була зрівняна у правах із російським дворянством. Звичайні селяни (посполиті) втратили особисту свободу й стали кріпаками....
0 Переглянути

Українські землі в системі міжнародних відносин першої третини ХІХ ст.

9 Клас

Перебуваючи під імперською владою, українці були вимушені брати участь у реалізації амбітних зовнішньополітичних планів царизму. На Наддніпрянщину припадав важкий тягар використання її людського й господарського потенціалу в процесі здійснення нових територіальних надбань імперії. Відображенням цього стала участь Російської імперії у війнах, які вона вела в першій половині XIX ст. з Османською імперією та Францією. На початку XIX ст. відносини між Османською і Російською імперіями зіпсувалися через підтримку останньою повстання в Сербії у 1804 р. У грудні 1806 р. Туреччина оголосила війну Росії. Наддніпрянщина, наближена до головного театру воєнних дій у Молдавії, Валахії та Болгарії, сповна відчула тягар нової російсько-турецької війни. У Чернігівській, Полтавській, Слобідсько-Українській, Київській, Катеринославській та Херсонській губерніях було оголошено набір до ополчення. Із Лівобережжя на потреби армії реквізували понад 14 тис. волів, 6 тис. возів та 1 тис. коней....
0 Переглянути

Вступ до історії України кінця XVIII—XIX ст.

9 Клас

У 9-му класі ви продовжите вивчення систематичного курсу історії України, ознайомитеся з подіями, процесами, явищами, які відбувалися на українських землях наприкінці XVIII — на початку XX ст. Це період нової історії України, який європейські історики називають історією модерної доби, або «довгим XIX століттям». Цей період нашої історії охопив чимало подій, але визначальним його явищем стало національне відродження українців, які перебували на той час під владою двох імперій — Російської та Австрійської (Австро-Угорської). Саме національне відродження стало змістом «українського XIX ст.». Національне відродження — процес усвідомлення власної окремішності народів, що не мають власних національних держав. Нація — спільнота людей, що має почуття єдності, засноване на усвідомленні спільності мови, культури, історії, звичаїв, а також прагнення спільного майбутнього в окремій державі. На думку чеського вченого Мирослава Гроха, національне відродження народів Східної Європи долало кілька поступальних стадій: фольклорно-етнографічну (вивчення дослідниками-ентузіастами історії, звичаїв та мови народу), культурницьку (боротьба за відродження мови, розширення її вжитку в літературі та освіті, поширення національної свідомості серед населення) та політичну (виникнення політичних організацій, які розгортають боротьбу за незалежність нації). Проте ці стадії часто перехрещувалися — в межах другої інколи зароджувалися елементи третьої, або існували прояви першої стадії....
0 Переглянути

Історія України 9 клас Сорочинська, Гісем (нова програма)

9 Клас

Підручник, що перед вами, допоможе дізнатися про нову добу української історії, котра тривала від кінця XVIII до початку XX ст. За цей час трапилося багато важливих і цікавих подій, але головною з них став початок українського національного відродження. Саме тоді українці, розділені між Австрійською та Російською імперіями, усвідомили свою єдність, належність до одного народу зі спільними мовою, історією, культурою, традиціями. Український народ, прокинувшись після тривалого «сну», почав шукати свого місця у світі. У цих пошуках українці не були одинокими. Те саме відбувалося й у наших сусідів: чехів, словаків, поляків, угорців, білорусів, росіян та ін. Не втратили своєї актуальності й дотепер ті питання, які цим народам, а серед них і українцям, довелося вирішувати на шляху до свого національного відродження. Це створення і захист власної літературної мови, пошуки історичних коренів, написання історії власного народу, дослідження і збереження народної культури, пізніше — відстоювання цих здобутків першими національними політичними партіями, депутатами у парламентах, а іноді й зі зброєю у руках. Отже, цей підручник розповість вам не лише про історію українських земель та події, які тут відбувалися, а й про те, як українці стали українцями, як почалася їхня боротьба за свою незалежність. Адже недарма видатний український історик Іван Лисяк-Рудницький назвав цей час «українським XIX століттям»....
0 Переглянути

Словник історичних термінів і понять

9 Клас

Автономія - самоврядування певної частини держави (населення), що здійснюється в межах, передбачених загальнодержавними законами. Адміністративно-територіальний устрій - поділ території країни на окремі частини - адміністративно-територіальні одиниці (губернії, провінції, області, округи, повіти), залежно від якого створюються і діють органи державної влади та місцеве самоврядування. Асиміляція - процес втрати раніше самостійним етносом (народом) чи якоюсь його частиною своєї культури, мови, традицій тощо внаслідок поглинення іншим, зазвичай численнішим, етносом (народом). Буржуазія - соціальна верства, яка володіє засобами виробництва (предметами і знаряддями праці), використовуючи найману робочу силу. Геополітика - політична концепція, яка пов’язує політику держави зі співвідношенням географічних чинників (розташування країни, розмір території, наявність природних ресурсів, густота населення). Громадське товариство - асоціація громадян, об’єднаних на ґрунті суспільних та власних інтересів....
0 Переглянути

Наш край на початку ХХ століття

9 Клас

На початку XX ст. Одеса була одним із найбільших портових міст Російської імперії. У 1897 р. її населення складало понад 400 тис. осіб (для порівняння у Києві мешкало до 250 тис. осіб, Львові - понад 175 тис., Харкові - понад 170 тис., Катеринославі - понад 110 тис.). У 1902 р. в Одесі відкрили перший в Україні фунікулер, 1903 р. - відкрито станцію «швидкої допомоги», 1910 р. - запущено електричний трамвай. Домінуючу роль у розвитку місцевої економіки відігравав порт, який займав лідируюче місце в експорті-імпорті товарів, обслуговував, по суті, усе Північне Причорномор’я України. Перелік товарів налічував у середньому понад 200 найменувань. На початку XX ст. Київ хоч і поступався за кількістю населення Одесі, однак залишався культурним центром України. До початку Першої світової війни в місті існувало два міських стаціонарних театри та декілька театрів малих форм, два народних будинки, Музей старожитностей та мистецтв та музей Українського наукового товариства, існував електричний трамвай, відкрилася музично-драматична школа, побудовано перший стаціонарний стадіон у Російській імперії. Напередодні Першої світової війни в Києві налічувалося 13 чоловічих гімназій, три реальних училища, 22 жіночі гімназії, 7 комерційних та одне будівельно-технічне училище, учительський інститут, жіноча вчительська семінарія, політехнічний інститут, Університет св. Володимира. Саме таке становище Києва забезпечило йому роль центру не лише національно-культурного, а й політичного життя України....
0 Переглянути

Традиції та побут української родини

9 Клас

Незважаючи на процеси індустріалізації та урбанізації, у другій половині XIX - на початку XX ст. українська сім’я, особливо селянська, залишалася доволі замкненою, з дотриманням усіх звичаїв і обрядів. За своїм типом вона була розширеною і складалася з кількох поколінь родичів. Її члени разом жили, обробляли землю та вели господарство. Головою сім’ї, як і раніше, був батько. Часто після його смерті сім’єю керувала мати, що свідчить про традиційну незалежність української жінки. Загалом для української родини характерний демократизм і рівноправ’я у стосунках. Оскільки традиційна українська сім’я будувалася на засадах духовності, віри й релігійності, у ній панував культ поваги до старших та опіки над хворими. Батьки на старість ніколи не були самотніми. З ними залишався жити один із синів. Донька, як правило, йшла до родини чоловіка. Важливе значення мало виховання дітей, яких змалку привчали до праці. Через особистий приклад і народну творчість їм прищеплювали любов до батьків, рідної мови та культури, формували відчуття кровного зв’язку, згуртованості всіх членів родини. Визначте основні ознаки сім’ї в традиційному суспільстві. Традиційний побут українців характеризувався охайністю й прагненням до краси. Останнє виявлялося у прикрашанні свого житла, знарядь праці, обрядових предметів, а також у покрої та орнаментиці одягу, особливо жіночого. Українська родина завжди дотримувалася законів гостинності, з повагою ставилася до народних звичаїв і традицій....
0 Переглянути

Розвиток образотворчого мистецтва та архітектури

9 Клас

Національно-побутові мотиви залишалися панівними в образотворчому мистецтві України. Особливо яскраво про це свідчать полотна Л. Жемчужникова («Кобзар з поводирем на шляху», «Отара овець, що повертається в село»), І. Соколова («Погорільці», «Проводи рекрутів»), К. Трутовського («Масляна», «Лірник у селянській хаті»), М. Кузнецова («Мировий посередник»). Тема сільського життя стала основною у творчості К. Костанді («В люди», «Старенькі»), М. Пимоненка («Жниця», «Весілля в Київській губернії»), В. Орловського («Жнива», «Привал чумаків»). ПЕРСОНАЛІЇ МИКОЛА ПИМОНЕНКО (1862-1912) Художник, академік Імператорської академії мистецтв (з 1904). Народився в Києві в сім’ї іконописця. Художню освіту здобув в іконописній школі Києво-Печерської лаври, у Київській рисувальній школі М. Мурашка та Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі. З 1884 р. викладав у Київській рисувальній школі М. Мурашка. 1900 р. став засновником і викладачем Київського художнього училища. 1893 р. - експонент, а з 1899 р. - член Товариства пересувних виставок («передвижників»). Пимоненко - майстер реалістичного жанрового живопису. Один з перших в українському малярстві зумів поєднати побутовий жанр з поетичним національним пейзажем. Автор близько 715 картин і рисунків. Найвідоміші картини Пимоненка «Весілля в Київській губернії» (1891), «Свати» (1892), «По воду», «Ворожіння» (1893), «Жнива» (1896), «Ярмарок» (1898), «Брід» (1901), «Українська ніч» (1905) та ін. У своїй творчості М. Пимоненко свідомо уникав трагічних сюжетів, з великою любов’ю, ідеалістично зображував своїх героїв і створював світлий, піднесений образ України....
0 Переглянути

Особливості розвитку культурного життя

9 Клас

Українська література другої половини XIX ст. нерозривно пов’язана з усною народною творчістю. Твори тогочасних літераторів: байки Л. Боровиковського та Л. Глібова, оповідання Марка Вовчка - сповнені романтизму, сентиментальності, повчальності. Талант І. Нечуя-Левицького - письменника, публіциста, літературо- та театрознавця - виявився не лише в побутових повістях («Микола Джеря», «Кайдашева сім’я»), а й в інших літературних жанрах, зокрема історичному романі («Князь Ярема Вишневецький», «Гетьман Іван Виговський») та драматургії. Доля українського села займає центральне місце в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» та інших його творах. Великою активністю відзначалося літературне життя Західної України. Значною мірою його напрям визначала творчість І. Франка - поета, публіциста, літературознавця. Його поетичні та прозові твори (збірки «Зів’яле листя», «Борислав сміється», повість «Захар Беркут») увійшли до скарбниці вітчизняної літератури. Не оминув у своїх творах І. Франко наростання соціальної активності під час революції 1905-1907 рр. Про це свідчать написані тоді казка «Будяки», поема «Мойсей», вірші «Сійте більше», «Блаженний муж», вольні вірші, статті «Сухий пень», «Одвертий лист до галицько-української молодіжі», «Щирість тону і щирість переконань», «Нова історія російської літератури» та ін. Вони сповнені віри в перемогу українського народу, у торжество історичної справедливості. Завдяки його багатогранній діяльності літературне та філософське осмислення знайшло своє втілення у визвольному прагненні українського народу, було визначено місце української літератури серед інших літератур слов’янства і світу, запропоновано самобутнє вирішення важливих суспільних, етико-філософських проблем, створено естетичні цінності, що підіймали українську літературу на світовий рівень....
0 Переглянути

Вплив процесів модернізації на суспільне життя українців

9 Клас

Валуєвський циркуляр та Емський указ закріпили курс на русифікацію, і викладання в навчальних закладах усіх рівнів здійснювалося російською мовою. У другій половині XIX ст. кількість початкових шкіл зросла в кілька разів, але цього виявилося замало, щоб охопити освітою всіх дітей; лише третина з них ходила до школи. Масова неписьменність серед дорослих обумовила потребу в особливих формах освіти, якими стали недільні школи. На початку 1860-х років на території українських губерній налічувалося 111 таких шкіл. Та згодом їхню діяльність заборонили. Разом з ними було ліквідовано й можливість викладати предмети українською мовою, що практикувала патріотична частина освітян у недільних і початкових школах Київщини. 14 липня 1864 р. затверджено «Положення про початкові народні училища», згідно з яким усі повітові, сільські, парафіяльні школи, сільські училища дістали одну назву - «початкові народні училища» - і повинні були працювати за єдиним планом і програмами. 1872 р. більшість повітових початкових училищ реорганізовано в 6-річні міські училища, що давали знання, необхідні для роботи в промисловості, на транспорті, у державних установах. Освітня реформа 1860-х років у Росії сприяла розвитку середньої освіти. У класичних гімназіях і реальних училищах навчалися ті, хто потім міг продовжити навчання у вищих навчальних закладах....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 275 276 277 278 279 280 281 282 283 ... 370
Назад

Навігація