Історія України 11 клас Струкевич, Дровозюк (рівень стандарту)
- 1-05-2022, 23:25
- 1 082
| Слава Україні | Героям слава | ЗСУ | ДСНС | 103 | 102 | Обленерго | Лікарі | Вчителі | Українці |
... |
У роки незалежності тривав процес відходу суспільства від атеїстичної ідеології та впровадження європейської моделі свободи совісті. Якщо в 1991 р. в Україні було близько 10 тис. релігійних організацій, то вже в 1995 р. - близько 17 тис., а в 2010 р. - близько 35 тис. Церква перейшла на якісно вищий рівень функціонування. Віряни опікують 350 духовних центрів та управлінь, а підготовка кадрів здійснюється в 200 навчальних закладах. Відбулося відновлення монастирського життя: у 2010 р. в Україні функціонувало понад 400 монастирів. Значно збільшилася чисельність культових споруд. Упродовж 2000-2010 рр. чисельність недільних шкіл збільшилася на 60 %. Панівні позиції в релігійному та культурному житті України продовжувало посідати православ’я. У 2010 р. православна мережа нараховувала 51 % від загальної кількості релігійних організацій. Більшість із них належала православним церквам - Українській православній церкві Московського патріархату, Українській православній церкві Київського патріархату та Українській автокефальній православній церкві.... |
Наприкінці лютого 2014 р. Україна опинилася віч-на-віч з низкою загроз, критичних для самого існування її як держави. Перед новою владою постав комплекс проблем: зменшити суспільну напруженість, оновити органи влади, протидіяти сепаратизму та зовнішній агресії, боротися з економічною кризою, яка загострилася в умовах політичної нестабільності й фактичного розграбування країни. 2015 р. керівництво держави спробувало зупинити поглиблення економічної кризи за рахунок найбідніших: було підвищено ціни на енергоносії та на комунальні послуги; лібералізація цін спричинила інфляцію та трикратну девальвацію національної валюти. Зросли ціни на продукти харчування та промислові товари. Рівень реальних заробітних плат і пенсій значно впав. Соціально-економічна ситуація істотно погіршилася. Було втрачено економічний потенціал: Криму - повністю, Донецької області - на 60 %, Луганської - на 70 %. Це стало однією з причин того, що Україна за індексом економічної свободи посіла 162-ге місце із 178 країн світу (2016). Виникла нова соціальна група населення: внутрішньо переміщені особи. Ключовою проблемою для переселенців була відсутність житла та фінансів. Зараз статус переселенців регламентується Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (2014).... |
Гібридна війна - це тип конфлікту, протистояння, під час якого противники (або один з них) без офіційного оголошення війни використовують інформаційні кампанії, спецоперації, акції та окремі заходи, зокрема в кіберпросторі, економічний і дипломатичний тиск, шантаж військовою силою, терористичні акти, інспірування внутрішніх конфліктів для досягнення політичних цілей, які в минулому досягалися здебільшого в результаті звичайної війни. Метою гібридної війни може бути не стільки завоювання як таке, скільки створення хаосу, безперервного конфлікту, постійне генерування провокацій, умов, непридатних для життя, руйнування інфраструктури. Використовуються постановочні воєнні дії, які виконують актори, інспіровані картинки для показу у ЗМІ. До сучасної гібридної війни проти України Росія готувалася протягом тривалого часу. Чи готувалася Росія до гібридної війни проти України? Питання насправді є риторичним. Попри твердження Володимира Путіна, що анексія Криму стала реакцією на події Майдану, аналіз злагодженості військових, інформаційних та дипломатичних дій Росії в першому кварталі 2014 року та в подальшому свідчить про тривалу підготовку до дестабілізації ситуації в Україні. Є підстави вважати, що в активну фазу вона перейшла ще в 2010 році, з приходом до влади Віктора Януковича. Є. Магда, політолог Які фактори спонукають автора до висновку, що гібридна війна не була спровокована подіями на майдані Незалежності? Пригадайте перебіг російсько-українських відносин періоду незалежності і сформулюйте висновок про наявність чи відсутність ознак гібридної війни у відносинах Росії з Україною.... |
Відмова В. Януковича підписати асоціацію з ЄС (відмову озвучено за тиждень до проведення саміту в м. Вільнюс, під час якого мало відбутися підписання) викликала обурення українського суспільства. Для громадськості європейський вибір був вибором кращого способу життя. Перша акція відбулася 21 листопада 2013 р. На знак протесту на майдан Незалежності вийшло близько 1500 людей - переважно журналісти, громадські активісти та опозиційні політики. Згодом до них приєдналися студенти вишів з усієї країни. Увечері 21 листопада в соціальних мережах хтось уперше використав слово Євромайдан. Примітною особливістю акцій протесту проти скасування підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС стала їх широка регіональна географія. Акції відбулися в багатьох обласних центрах. Реакція влади була прогнозованою: вона стягнула підрозділи органів внутрішніх справ та продемонструвала готовність застосувати силу проти мітингувальників. У ніч на 30 листопада відбувся переломний момент протестного руху. Бійці спецпідрозділу МВС «Беркут» побили кілька сотень мітингувальників. Під час цієї операції проти протестувальників було застосовано вибухові пакети, людей били кийками. Частина людей змогла втекти і сховатися в Михайлівському Золотоверхому соборі. Акція, що починалася як вимога приєднатися до Європи, трансформувалася в Революцію Гідності. Розгін Майдану спричинив широкий резонанс у суспільстві, і Майдан зібрав ще більше прихильників.... |
2005 р. новий уряд, очолюваний Ю. Тимошенко, активно взявся за зміни в економічному житті країни. За результатами роботи уряду було зменшено масштаби махінацій з податком на додану вартість, унаслідок чого рівень надходжень ПДВ до бюджету в 2005 р. зріс удвічі. Здійснювалася програма «Контрабанда - стоп!», під час реалізації якої зменшилися зловживання на кордонах і, відповідно, збільшилися митні надходження. Удалося впорядкувати та знизити в’їзне мито на 90 % імпортних товарів. Уряд також значно спростив процедури для іноземних інвесторів. Було вжито заходів, які сприяли зменшенню приховування валютної виручки від податкових органів. Фактично вишукувалися засоби для наповнення бюджету грошима, які були вкрай необхідні для виконання соціальних гарантій щодо населення. На виконання означеного завдання було зроблено і такі кроки, які викликали серйозний спротив, і в результаті протидії їх не було повноцінно втілено в життя. Серед них - спроби змінити схему оподаткування малого бізнесу; програма з переоцінки та реприватизації великих підприємств; ревальвація гривні. У жовтні 2005 р. відбувся перепродаж «Криворіжсталі» індійській компанії «Mittal Steel» за 5 млрд дол. - суму, майже в 9 разів вищу за ту, яку було сплачено державі попереднім покупцем. Це був, по суті, єдиний приклад сплати реальної ціни за всю історію приватизації в Україні. Результатом стало виконання урядом соціальних гарантій: підвищили мінімальну пенсію (на 17 %) і мінімальну заробітну плату (на 27 %); зросли зарплати в бюджетному секторі (на 57 %), започаткували виплати одноразової державної допомоги при народженні дитини (8,5 тис. грн).... |
Українська РСР як суб'єкт міжнародного права здійснює безпосередні зносини з іншими державами, укладає з ними договори, обмінюється дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами, бере участь у діяльності міжнародних організацій. Українська РСР виступає рівноправним учасником міжнародного спілкування, активно сприяє зміцненню загального миру і міжнародної безпеки, безпосередньо бере участь у загальноєвропейському процесі та європейських структурах. З Декларації про державний суверенітет (1990) Коли вперше і в якому документі було визначено стратегію участі України в міжнародному житті як рівноправного суб’єкта міжнародного права? Які наміри міжнародної співпраці задекларовано в документі? Одним з важливих кроків самостійної участі української влади в зовнішнії політиці стало підписання 19 листопада 1990 р. Головою Верховної Ради УРСР Л. Кравчуком та головою Верховної Ради РРФСР Б. Єльциним договору про співробітництво двох республік. Мовою джерел Стаття 1. Високі Договірні Сторони визнають одна одну суверенними державами і зобов'язуються утримуватись від дій, що можуть завдати шкоди державному суверенітету іншої Сторони.... |
Помаранчева революція - це словосполучення, яким означають рух громадської непокори, організований прихильниками кандидата від опозиції після другого туру президентських виборів 2004 р. в Україні. Здійснювався у вигляді публічних протестів проти фальсифікації народного волевиявлення: мітингів, демонстрацій, пікетів, страйків, виступів у ЗМІ, звернень до урядів і громадськості інших країн, блокування будівель Адміністрації Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Центральної виборчої комісії України тощо. Тривалість - 12 днів: з 22 листопада по 3 грудня 2004 р. Наприкінці жовтня 2004 р. відбулися чергові вибори президента України. З 24 кандидатів у президенти у другий тур пройшли В. Ющенко і В. Янукович. За підсумками другого туру виборів 21 листопада незалежні екзит-поли показували, що лідирує В. Ющенко (53 % голосів проти 44 % у В. Януковича). Натомість згідно з офіційним повідомленням Центральної виборчої комісії було озвучено цифри, які істотно відрізнялися: 49,5 % за В. Януковича і 46,9 % за В. Ющенка. Виявилося, що офіційні результати було сфальсифіковано. На знак протесту проти фальсифікацій виборів 200 тис. киян вийшли на майдан Незалежності.... |
У процесі розбудови владних структур у 1991-1994 рр. визріла криза. Вона проявилася у протистоянні парламенту та президента, роздвоєнні виконавчої гілки влади, формуванні чиновницьких дублюючих структур та ін. З президентськими виборами 1994 р. намітилися спроби виправити ситуацію і здійснити соціально-економічні реформи. Новообраний президент Л. Кучма домігся підписання 8 червня 1995 р. документів, які суттєво розширили його повноваження. Україна перетворилася на президентсько-парламентську республіку. Утім перерозподіл влади не привів до стабілізації: спостерігалося дублювання повноважень державних інститутів, постійне перетягування на себе повноважень між основними гілками влади. Довіра населення до діяльності президента, Верховної Ради, владних структур на місцях падала. Хоч ухвалення Конституції України в 1996 р. і окреслило базові основи функціонування різних гілок влади, але не стало крапкою в їхньому протистоянні. Л. Кучма продовжував посилювати роль президента в керуванні державою. Він активно застосовував лобіювання1 своїх інтересів у Верховній Раді, здійснював кроки до створення «партії влади». Певний час інтереси президента збігалися з Міжрегіональним блоком реформ, який проголошував своєю метою якнайшвидше реформування української економіки на засадах приватної власності, самостійності регіонів у вирішенні економічних питань, дотримання прав людини, стратегічного економічного партнерства з республіками колишнього СРСР.... |