Українська література 10 клас Борзенко, Лобусова (рівень стандарту)
- 7-12-2022, 01:45
- 274
Література й національне життя
Реалістична українська проза
Іван Нечуй-Левицький (1838—1918)
Іван Нечуй-Левицький (1838—1918). Повість «Кайдашева сім’я»
Іван Нечуй-Левицький (1838—1918). Кайдашева сім’я
Панас Мирний (1849—1920). Хіба ревуть воли, як ясла повні?
Театр корифеїв
Іван Карпенко-Карий (1845—1907)
Іван Карпенко-Карий (1845—1907). «Мартин Боруля»
Іван Карпенко-Карий (1845—1907). Мартин Боруля
Титан духу і думки
Іван Франко (1856—1916). Поезія Івана Франка
Іван Франко (1856—1916). Філософська поема «Мойсей»
Іван Франко (1856—1916). Новела «Сойчине крило»
Модерна українська проза
Михайло Коцюбинський (1864—1913)
Михайло Коцюбинський (1864—1913). Новела «Intermezzo»
Михайло Коцюбинський (1864—1913). Intermezzo
Михайло Коцюбинський (1864—1913). Повість «Тіні забутих предків»
Михайло Коцюбинський (1864—1913). Тіні забутих предків
Ольга Кобилянська (1863—1942). Impromptu phantasie
Ольга Кобилянська (1863—1942). Новела «Valse milancolique»
Василь Стефаник (1871—1936). Новела «Камінний хреста»
Василь Стефаник (1871—1936). Камінний хрест
Володимир Винниченко (1880—1951)
Володимир Винниченко (1880—1951). Новела «Момент»
Образне слово поетичного модернізму
Леся Українка (1871—1913). Contra spem spero!
Леся Українка (1871—1913). «Стояла я i слухала весну...»
Леся Українка (1871—1913). «Слово, чому ти не твердая криця...»
Леся Українка (1871—1913). «Мріє, не зрадь!..»
Леся Українка (1871—1913). Драма-феєрія «Лісова пісня»
Леся Українка (1871—1913). Лісова пісня
Микола Вороний (1871—1938). Блакитна Панна
Микола Вороний (1871—1938). Інфанта
Олександр Олесь (1878—1944). «З журбою радість обнялась...»
Олександр Олесь (1878—1944). Чари ночі
Олександр Олесь (1878—1944). «О слово рідне! Орле скутий!..»
Пам'ятка №1. ПЛАН АНАЛІЗУ ЕПІЧНОГО І ДРАМАТИЧНОГО ТВОРІВ
1. Короткі відомості про автора/авторку, його/її місце в літературі.
2. Історія написання і видання твору.
3. Життєва основа твору.
4. Жанрові особливості.
5. Тема, ідея, конфлікт, проблематика твору.
6. Особливості сюжету та композиції, їхня роль у розкритті поставлених проблем.
7. Позасюжетні елементи і їхнє значення:
• назва твору;
• присвяти, епіграфи;
• описи;
• авторські відступи.
8. Система образів твору.
9. Мова твору (лексика, тропи, синтаксичні фігури).
10. Підсумок:
• художня цінність твору, його місце в доробку а втора/авторки;
• сприйняття критиками й читачами;
• екранізації, сценічні постановки;
• власна думка про твір.
Пам'ятка №2. ПЛАН АНАЛІЗУ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ
1. Назва твору, ім'я автора/авторки.
2. Рік написання, збірка, до якої входить твір.
3. Жанр твору.
4. Мотиви.
5. Композиція твору.
6. Ключові образи твору.
7. Засоби виразності:
• тропи;
• синтаксичні засоби;
• фонічна організація твору.
8. Рими, спосіб римування.
9. Сприйняття твору читачами та критиками, його актуальність.
10. Власна думка про твір.
Пам'ятка №3. ПЛАН ХАРАКТЕРИСТИКИ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ-ПЕРСОНАЖА
1. Ім'я персонажа.
2. Соціальне становище.
3. Зовнішній вигляд.
4. Своєрідність світогляду.
5. Взаємодія з іншими персонажами твору.
6. Ставлення автора/авторки до персонажа, у чому воно виявляється.
7. Значення персонажа для розкриття ідеї та проблематики твору.
Пам'ятка №4. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБРАЗІВ-ПЕРСОНАЖІВ
1. Установіть, що спільного між персонажами:
• в інтелектуальному розвитку (інтелект, освіта, погляди на світ і людину, життєва мета);
• у духовному розвитку (ставлення до людей, позитивні й негативні риси характеру);
• у соціальному плані (матеріальне становище, професійна та інша діяльність).
2. Визначте, що відрізняє персонажів один від одного.
3. З'ясуйте, яким є ставлення автора/авторки до персонажів.
4. Висловте власне ставлення до образів, створених автором/авторкою.
Пам'ятка №5. ЯК ПИСАТИ ТВІР-РОЗДУМ (БУДУВАТИ УСНЕ МІРКУВАННЯ)
1. У творі-роздумі необхідно продемонструвати здатність не лише розмірковувати, а й пояснювати та переконувати. Тому міркування варто будувати за схемою:
основна думка (теза) -» аргументи (докази) -» висновок
2. Обміркуйте і сформулюйте тезу та аргументи. Складіть план твору, ураховуючи в ньому кількість і зміст аргументів.
3. Напишіть (продумайте) міркування. Дотримуйтесь складеного плану.
4. Слідкуйте за вживанням займенників для зв'язку речень у текст. Як аргументи використовуйте цитати.
5. Дотримуйтесь поділу тексту на абзаци.
6. Зробіть короткий висновок, узагальнивши написане (сказане).
Бути читачами
Сьогодні ми навіть не замислюємось, як це воно «бути читачами». Мовляв, зрозуміло й без пояснень.
Та чи настільки все просто, як може здатися на перший погляд? Зрештою, що ж таке читання: спосіб пізнання світу чи звичайні ліки від нудьги, і чи мусимо ми, уже засвоївши основні навички, і далі вдосконалювати своє вміння «бути читачами»?
Є безліч захопливих книжок на будь-який смак: детективи, фантастика, пригодницькі твори. Але особлива роль, мабуть, належить класичній літературі. Класику цінують і поважають, хоча її сприйняття й вимагає від нас немалих зусиль. Що ж таке класика і чому люди її читають?
Класичними є книги, що пройшли перевірку часом і стали національним чи навіть світовим культурним надбанням. Вони, як правило, звертаються до «вічних» тем, тобто таких, що навіть із плином часу не втрачають своєї актуальності. А знайомство з класикою дає нам можливість долучитися до унікального досвіду людства, адже така література запрошує до складного й конструктивного діалогу на серйозні теми.
У цьому літературному діалозі, у наполегливих спробах зрозуміти автора і його героїв ми розкриваємо й самих себе: перевіряємо, випробовуємо й уточнюємо власні життєві орієнтири й цінності.
Але будь-який діалог потребує зусиль, а тим паче — діалог із книгою, що була написана багато років тому. У пошуках «спільної мови» вкрай необхідно виявляти терпимість на шляху до порозуміння, а ще краще — просто робити кроки назустріч, тобто навчатися «бути читачами».
У цьому навчанні вам стане у пригоді підручник, який містить низку корисних порад щодо сприймання й засвоєння багатьох складних художніх явищ. Він пропонує інформацію для роздумів, питання й завдання дискусійного характеру, що заохочують до самостійного пошуку та вироблення власної думки.
Для ефективного вивчення класичної літератури завжди важливий контекст — сукупність явищ, пов'язаних із текстом твору (історичні й соціальні умови, біографічні деталі, мистецькі впливи). Це своєрідне культурне «оточення» художнього тексту, урахування якого дозволить глибше осягнути авторський задум. Запропонований у підручнику аналіз творів доповнюється широким контекстом української літератури другої половини XIX ст.
Відповідно до змісту навчальної програми підручник поділяється на такі розділи: «Реалістична українська проза», «Театр корифеїв», «Титан духу і думки» (творчість І. Франка), «Модерна українська проза», «Образне слово поетичного модернізму». У цих розділах представлені не всі, а лише найбільш помітні явища української класики позаминулого століття.
Не забувайте, що навіть найкращий підручник не стане ефективним без активної учнівської співпраці. Не будьте байдужими, не шкодуйте зусиль, наполегливо шукаючи «спільну мову» з класичною літературою.
Її сприйняття не має бути чимось формальним. Не перетворюйтесь на пасивних споживачів чужих думок і оцінок, звіряйте власні враження, міркування з прочитаним — навчайтеся «бути читачами».
У кожного з нас є й хороші, і шкідливі звички. Шкідливих намагаємось позбуватися, а хорошими пишаємося, бо вони складають найкращу частину нашої особистості. Зробіть читання своєю звичкою: ніколи не пошкодуєте — матимете лише добрий результат!
Захопливого читання та успіхів на шляху до знань!
Коментарі (0)