Войти
Закрыть

Василь Стефаник. Художній світ прози Василя Стефаника

10 Клас

Василь Стефаник та епоха модернізму. В автобіографії В. Стефаник зазначав, що, навчаючись у Краківському університеті, «черпав широкий європеїзм», був знайомий з письменниками-модерністами, які входили до угруповання «Молода Польща». Такі обставини диктували необхідність пошуків власного стилю. Так, в одному з листів молодий автор писав: «Я маю раз вийти з лісу різних напрямів літературних, котрі мене тепер на роздоріжжі напали і кожний тягне у свій бік». Тогочасна літературна критика відразу високо оцінила його неординарний талант. Так, О. Кобилянська, розмірковуючи над його новелістикою, зазначала: «Страшно сильно пишете Ви. Так, якбисьте витесували потужною рукою пам’ятник для свого народу... Гірка, пориваюча, закривавлена поезія Ваша, котру не можна забути». І. Франко називав В. Стефаника «абсолютним паном форми», відзначаючи, що це, «може, найбільший артист (митець. — Авт.) від часу Т. Шевченка... Його нариси як найкращі народні пісні, в котрих нема жодної риторики, ані сентиментальності, а тільки дійсність сумна, але скупа в золоті найчистішої поезії». Леся Українка говорила про його майстерність непривабливо зображувати своїх героїв, але при цьому викликати у читача симпатію до них. Літературознавець М. Євшан, не називаючи стильового напряму, вказував на експресивність Стефаникового письма. Ключем до розуміння творчості В. Стефаника є його одкровення про жертовні муки над художнім словом. Звертаючись до читацької аудиторії, митець говорив: «Я представив ваше темне життя і представив ваш настрій. І все те страшне, що є в ньому, а що так болить мене, писав я, горіючи, і кров зі слізьми мішалася. Але коли я знайшов у ваших душах такі слова, що можуть гриміти як грім і світити як зорі, то це оптимізм». Творчий доробок. Перші новели В. Стефаника «Виводили з села», «Лист», «Побожна» «В корчмі», «Стратився», «Синя книжечка», «Сама-саміська» та інші з’явилися в 1897 р. у чернівецькій газеті «Праця». Твори одразу привернули увагу літературної громадськості художньою новизною, глибоким та оригінальним трактуванням тем із життя селянства, тонким психологізмом....
0 Переглянути

Василь Стефаник. Знайомство здалеку і зблизька

10 Клас

Василь Стефаник — прозаїк світового рівня. Його творчість — одне з найвищих досягнень української літератури кінця XIX — початку XX ст., що стрімко розширювала естетичні обрії українського письменства, утверджувала нові стильові напрями. В. Стефаник увійшов в історію світової літератури як неперевершений майстер психологічної новели. Його називали «володарем дум селянських» і «поетом мужицької розпуки» за глибоке знання селянської душі й суворої правди життя. Оригінальність творчої манери письменника виявлялася в глибокому розкритті внутрішнього світу особистості, динамізмі відтворення її переживань, лаконізмі, глибокому підтексті, широкій асоціативності мови художнього твору. Знайомство здалеку і зблизька Портрет. «Гарна класична будова тіла, приємні риси обличчя та благородні рухи творили з нього непересічний тип чоловічої краси. Був незрівнянним психологом. Інтуїція, якою володів, давала змогу йому відкривати найпотаємніші думки й бажання свого співбесідника, вбирав у слова те, що інші лише відчували, але назвати того не могли. Коли говорив, всміхався якоюсь дивною усмішкою: то дивиться з-під брів, то в очі глядів, ніби зазирав у душу. А як оповідав про щось гірке, то чоло морщив і хмурився; тоді здавалося, що от-от з буйної чуприни вилетить іскра і запалить світ» (В. Костащук, літературознавець)....
0 Переглянути

Ольга Кобилянська. Новела «Valse melancolique» — «музично-пластична поема в прозі» (Леся Українка)

10 Клас

Новела О. Кобилянської «Valse melancolique» була опублікована у 1898 р. в «Літературно-науковому віснику», хоча її німецькомовний варіант написано чотирма роками раніше. Сюжет. «Valse melancolique» — історія життя трьох талановитих дівчат — вчительки Марти, художниці Ганни та піаністки Софії, світовідчуття та життєва позиція яких не відповідали тогочасним уявленням про роль жінки в суспільстві. Тема. Основною темою новели «Valse melancolique» є художнє зображення долі талановитої жінки, яка присвятила своє життя служінню мистецтву. Зміст новели розкривається через художнє відтворення думок і почуттів жінок-естеток. Героїні твору — сильні, вольові, самодостатні, горді та незалежні жінки, які прагнули утвердитися в патріархальному світі. Вони не боялися залишитися незаміжніми, а особисте щастя вбачали у мистецьких пошуках. У цих жінок різний характер, але об’єднує їх здатність до милування красою, прагнення до гармонії життя, фізичної та духовної досконалості. Починається твір сповіддю Марти. Її емоційна оповідь вводить читача у світ музики, з яким асоціюється постать Софії. Дві подруги — Марта та Ганна — мали схожі погляди на життя, мешкали разом. Після підвищення орендодавцем оплати за квартиру, дівчата були змушені шукати третю співмешканку, якою стала піаністка Софія. Знайомство з дівчиною відбувається опосередковано — служниця повідомляє про неї, акцентуючи увагу на деталях її гардеробу, зокрема подертих рукавичках та гудзику від пальта, що тримається на одній нитці. Згодом перше упереджене враження про нову співмешканку кардинально змінюється після зворушливого виконання нею етюду Ф. Шопена. Дівчата розуміють, що Софія — глибока особистість, яка має вразливу душу і талант до музики....
0 Переглянути

Ольга Кобилянська. Ліризм і музичність художнього нарису «Impromtu phantasie»

10 Клас

Специфічною рисою художнього мислення О. Кобилянської є музичні асоціації, через які вона розкриває емоційно-чуттєвий світ персонажа. Особливо яскраво це виражено в новелах «Impromptu phantasie» та «Valse melancolique», у яких музика є суголосною душевному стану героїв. Музика відігравала важливу роль у житті письменниці. Музикально обдарованою була вся родина Кобилянських. Сама вона ще замолоду співала в хорі, вокальному дуеті, виконувала українські, російські, німецькі пісні та романси, а також грала на різних музичних інструментах — фортепіано, дримбі та цитрі. Серед уподобань О. Кобилянської були композиції Ф. Шопена, Ф. Ліста, Р. Шумана, Л. ван Бетховена, Ф. Мендельсона, В. Моцарта, Й. Брамса, М. Лисенка, однак відсутність належної музичної освіти не дозволяла їй виконувати твори улюблених композиторів. Музика яскраво позначилася на сприйнятті письменницею світу. Це мистецтво приносило їй моральне та естетичне задоволення, підбадьорювало у хвилини розпачу та зневіри, надихало на творчість. О. Кобилянська чутливо сприймала і майстерно вводила у свої художні твори тему музики. Нереалізований повною мірою музичний потенціал письменниці сприяв створенню сповнених музикою новел, художніх образів, народжених взаємодією словесного й музичного мистецтва. Персонажі деяких творів трактуються письменницею у їх музичному самовираженні. Сприйняття особистістю музики — одна із основних тем у творчості О. Кобилянської....
0 Переглянути

Ольга Кобилянська. Художній світ прози Ольги Кобилянської

10 Клас

Ольга Кобилянська та епоха модернізму. Українська література кінця XIX — початку XX ст. перебувала під впливом західноєвропейських літературних тенденцій, однак тривалий час вітчизняне літературознавство намагалося не акцентувати на їх яскравому виявленні у творчості О. Кобилянської. Письменницю особливо цікавили філософські праці Ф. Ніцше, імпонувало його розуміння ідеально-абстрактної, романтичної надлюдини, яка намагається чинити опір обставинам буття й утверджує себе всупереч цим обставинам. Літературний критик С. Єфремов вважав, що О. Кобилянська з усіх українських письменників початку XX ст. найближча до модерністських європейських напрямів. Герої О. Кобилянської — це «аристократи духа», вони хочуть вживити в собі ідеал «надлюдини». О. Кобилянська, пояснюючи свою світоглядну позицію, у листах до О. Маковея писала: «Відбір і підшукування красивого і благородного, розкривання благородного і героїчного — це й є мистецтво як таке». Для О. Кобилянської розуміння модернізму як художнього напряму передовсім пов’язувалося з поняттям фемінізму. На формування емансипованих поглядів письменниці мали вплив декілька прогресивних жінок, які здобули європейську освіту та виявляли радикальні переконання щодо ролі жінки в суспільстві. Серед них були Софія Окуневська-Морачевська — доктор медицини Цюріхського університету, яка першою в Австро-Угорській монархії здобула медичну освіту, художниця Августа Кохановська та Наталя Кобринська — письменниця, організатор жіночого руху в Західній Україні....
0 Переглянути

Ольга Кобилянська. Знайомство здалеку і зблизька

10 Клас

Творчість Ольги Кобилянської є одним із безцінних надбань у скарбниці української літератури. У творах письменниці утверджуються модерністські принципи художнього освоєння дійсності: естетизм, індивідуалізм, міфологізм та фемінізм. Її герої сповнені пошуком краси та гармонії, одвічним прагненням досконалості, вони наділені характером сильної, вольової особистості з тонкою душею. Все це засвідчує європейський рівень української літератури кінця XIX — початку XX ст. Знайомство здалеку і зблизька Портрет. Ольга Кобилянська була брюнеткою з оксамитовими очима, мала струнку постать, яку зберегла до глибокої старості. Вирізнялася тонким смаком, цікавилася новинками моди, тому завжди вишукано одягалася. Освіта. Ольга Кобилянська чи не все своє життя шкодувала, що не здобула повноцінної освіти, а тому намагалася замінити її відсутність читанням науково-мистецької та філософської літератури. Однак, як згодом зізнавалася, не могла повністю осягнути її зміст. Вдача. Щоденник О. Кобилянської розкриває її як вразливу й емоційну натуру. Особистий душевний біль майбутньої письменниці став тим життєвим матеріалом, що згодом знайшов відображення в її творах. «Межи моїми ровесницями і знайомими, котрих в мене було небагато, не було жодної, котрій я б була могла відкрити свою душу з її тайнами. їх ідеал був мужчина і заміжжя, тут вже все кінчалося... Мені хотілось широкого образования, і науки, і ширшої арени діяльності», — згадувала письменниця в автобіографії....
0 Переглянути

Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків» — проникнення в дух часу й народу

10 Клас

Для розуміння змісту повісті «Тіні забутих предків» слід пам’ятати, що Михайло Коцюбинський у своїй творчості спирався на фольклорні джерела. Одне з них — українська міфологія, у якій поєднуються християнські релігійні уявлення з язичницькими віруваннями, присутні взаємопереплетення елементів анімізму, фетишизму й тотемізму. Історія написання. Перед початком роботи над твором Коцюбинський двічі приїздив у Карпати, щоб краще пізнати життя людей цього краю. У чарівні гори його запросив Володимир Гнатюк, відомий етнограф і фольклорист. Улітку 1911 р. письменник удруге відвідує Гуцульщину, піднімається в гори до пастухів, вивчає життя селян. В основу повісті були покладені спостереження і враження від побаченого й почутого, а також «Етнографічні збірники» і «Матеріали до гуцульської демонології» А. Онищука, п’ятитомне дослідження В. Шухевича «Гуцульщина» та фольклорні збірники В. Гнатюка. Назва твору письменникові далася не відразу: «В зелених горах», згодом: «Тіні минулого», «Голос віків», «Відгомін передвіку», «Подих віків», «Голоси передвічні», «Спадок віків», «Дар предків забутих»... І нарешті — «Тіні забутих предків», що містить натяк на загадковість, казковість і подих віків. М. Коцюбинський — художник-психолог, який прагне зазирнути в душу людини, зрозуміти, чим вона живе й на що сподівається. Саме психіка людини, особливості духовного світу цікавлять письменника насамперед: звідки з’являються фантастичні уявлення, що своїм корінням сягають вірувань далеких предків? Як вони зберігаються протягом усього життя? На ці запитання письменник намагається дати відповідь уже на перших сторінках твору, зокрема показуючи формування характеру головного героя Івана Палійчука, його світосприйняття. Одухотворення природи ніби розгортає зміст заспіву твору: «Весь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна»....
0 Переглянути

Михайло Коцюбинський. Поетика імпресіонізму в психологічній новелі «Intermezzo»

10 Клас

Історія написання. За жанром «Intermezzo» — це лірична імпресіоністична новела. Увага автора зосереджується не на подіях, а на переживаннях головного героя, на зміні його душевного стану. Новела «Intermezzo» написана М. Коцюбинським у 1908 р. Це був час реакції — жорстоких розправ російського самодержавства з революціонерами й бунтівниками. Твір має автобіографічну основу. Письменницька й громадська діяльність фізично й нервово виснажили М. Коцюбинського. Він переживає також глибоку особистісну драму. Потрібен перепочинок, невелика пауза. Тому письменник із вдячністю приймає запрошення мецената Євгена Чикаленка відвідати його маєток. Так у червні 1908 р. в ролі пленеру4 несподівано виявиться мальовнича місцевість біля села Кононівка на Полтавщині (зараз Київщина, поблизу м. Яготина). Враження від прекрасної кононівської природи й лягли в основу новели «Intermezzo» з посвятою «кононівським полям». Ідейно-тематичний зміст. Новела «Intermezzo» скомпонована за законами внутрішнього відчуття письменника: це одинадцять невеличких етюдів, де зображено зміну настроїв і відчуттів ліричного героя. Коцюбинський вкладає в назву ширший зміст: у нього це не просто перепочинок, а духовне відродження людини на лоні природи....
0 Переглянути

Михайло Коцюбинський. Художній світ письменника

10 Клас

Його епоха. Світогляд, творча манера Михайла Коцюбинського формувалися на зламі двох епох. Однією з характерних ознак літературної доби кінця XIX — початку XX ст. є посилена увага до людини, до її внутрішнього світу. В українській прозі відбувається активний пошук нових можливостей для зображення психічних станів особистості як самого письменника, так і його персонажів. Переважає етнографічно-реалістична манера письма, але з часом усе голосніше заявляють про себе прихильники модернізму. Спочатку М. Коцюбинський сумлінно копіює стилістику І. Нечуя-Левицького та Панаса Мирного, потім починає творити власні формообрази. С. Єфремов, простежуючи головні тенденції в розвитку художнього мислення й стилю Коцюбинського від етнографічно-реалістичної манери до метафоричного, імпресіоністичного й психологічного письма, зазначав: «Од українського реалізму взяв він твердий сталий ґрунт, ясність думки та інтерес до громадянської трактовки тем; од французького натуралізму — тверезий погляд на безбоязне шукання потрібної йому краси всюди, куди може зазирнути око художника; од російських письменників новітнього часу — їхню витончену техніку та глибокий інтерес до психологічних проблем; од північних велетнів — чітке, ясне письмо разом з тим глибоким символістичним пантеїзмом3, зразки майстерні якого маємо, наприклад, у Гамсуна». Саме з психологічним імпресіонізмом — стильовою домінантою норвезького письменника К. Гамсуна — стильова манера М. Коцюбинського має найбільше спільних типологічних рис. Проте творчість жодного з письменників цієї епохи не може краще відповісти на питання, що таке імпресіонізм, як творчість М. Коцюбинського. Вона віддзеркалювала загальні процеси, що відбувалися в художній практиці України та Європи. Еволюція його творчості — це певною мірою відображення складних процесів розвитку художнього мислення доби....
0 Переглянути

Михайло Коцюбинський. Знайомство здалеку і зблизька

10 Клас

Явище модернізму в українській літературі було самобутнім і відзначалося наявністю в модерному творі ознак реалізму й романтизму, синтезом різних стилів модернізму, єдністю громадянського й особистісного начал. Так звана «нова школа» в прозі творчістю М. Коцюбинського, В. Стефаника, О. Кобилянської та інших митців утверджувала переорієнтацію вітчизняного словесного мистецтва на новітні досягнення естетичної думки європейських літератур, відходу від традиційно притаманного українському письменству етнографізму, фольклоризму, побутописання. Найпоширенішими напрямками в прозі були імпресіонізм, експресіонізм, неоромантизм. У творчості кожного конкретного письменника можемо спостерігати увесь комплекс стильових ознак, притаманних модерністським напрямам, хоча на перший план виступає домінантна ознака. Наприклад, у М. Коцюбинського імпресіонізм у поєднанні з менш вираженими ознаками неоромантизму, символізму, експресіонізму. Настанова на зображення внутрішнього світу особистості зумовила зміну акцентів у розкритті традиційної для української літератури «селянської» теми. Якщо в реалістичному творі вона реалізувалася через дослідження проблеми «людина і суспільство», то тепер розглядалася крізь призму стосунків «людина — людина». Обґрунтовуючи поведінку, вчинки героя, письменники відштовхувалися не від соціальних причин, а від внутрішньої логіки розвитку характеру, зосереджувалися на аналізові змін у психології героя в його зіткненні з реальністю, прагненні реалізувати себе. Етнографізм і побутовізм змінюються психологізмом. Об’єктом дослідження стають актуальні для українського соціуму теми героя і маси, вождя і народу (І. Франко, Леся Українка), морально-етичні проблеми сенсу людського життя, «добра і зла», «життя і смерті» тощо. У літературі модернізму присутні сильні особистості, що творять себе і своє життя. Прикметно, що такою «сильною особистістю» часто стає жінка (О. Кобилянська). Герої перебувають у межовому стані. Увага автора прикута до їхніх страждань, проявів внутрішньої сутності в умовах екзистенційного вибору (В. Стефаник), що настає не у виняткових обставинах, а в буденному житті....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 7 8 9 10 11 12 13 14 15 ... 54
Назад

Навігація