Балада про вічне («Пісня про матір»)

«Шістдесятники» любили експериментувати, не оминали вічних тем, зверталися до відомих і перевірених часом жанрових форм. Зокрема, вони використовували баладу, осучаснювали її, надавали їй нового звучання відповідно до духовних потреб своєї доби.

Балада — це ліро-епічний твір про якусь незвичайну, драматичну подію. Хоча й виникла вона у фольклорі, однак за часів романтизму упевнено утвердилась у системі літературних жанрів.

Потрапивши до літератури, балада не втратила зв'язку з народною пісенністю. Ось і «Пісня про матір» Б. Олійника зберегла чимало від традиційного, народного погляду на материнство. Здається, перед нами звичайний твір — про стареньку матір і бабусю. Але зображено цю жінку в найдраматичніший момент її земного шляху.

Красиві й надзвичайно виразні художні деталі допомогли витворити особливий, майже іконописний образ матері як утілення безмежної любові й турботи. У баладі поета- «шістдесятника» мати, «красива і сива, як доля», поєднала ознаки душевної простоти й небаченої величі: немов домівку, «прибрала планету», навчила дітей, «як по совісті» жити.

У її діалозі-прощанні з онуками й дітьми разом із любов'ю та ніжністю втілено щемке переживання неминучої втрати, що спонукає до роздумів над філософським питанням життя і смерті.

Мати (Федір Кричевський, 1929)

Читацький практикум

Прочитайте поезію, виконайте завдання.

Пісня про матір

Посіяла людям

літа свої, літечка житом,

Прибрала планету,

послала стежкам споришу,

Навчила дітей,

як на світі по совісті жити,

Зітхнула полегко —

і тихо пішла за межу.

— Куди ж це ви, мамо?! —

сполохано кинулись діти,

— Куди ви, бабусю? —

онуки біжать до воріт.

— Та я недалечко...

де сонце лягає спочити.

Пора мені, діти...

А ви вже без мене ростіть.

— Та як же без вас ми?..

Та що ви намислили, мамо?

— А хто нас, бабусю,

у сон поведе по казках?

— А я вам лишаю

всі райдуги із журавлями,

І срібло на травах,

і золото на колосках.

— Не треба нам райдуг,

не треба нам срібла і злота,

Аби тільки ви

нас чекали завжди край воріт.

Та ми ж переробим

усю вашу вічну роботу, —

Лишайтесь, матусю.

Навіки лишайтесь. Не йдіть.

Вона посміхнулась,

красива і сива, як доля,

Махнула рукою —

злетіли увись рушники.

«Лишайтесь щасливі», —

і стала замисленим полем

На цілу планету,

на всі покоління й віки.

Українська мадонна (Опанас Заливаха, 1990-ті)

Виявляємо літературну компетентність

• 1. Яке враження справила на вас поезія? Які почуття у вас виникли під час читання? До яких роздумів вона вас заохотила?
• 2. Автор назвав свій твір «Пісня про матір». На вашу думку, чи характеризує ця назва жанр твору? Обґрунтуйте свої міркування.
• 3. Які ознаки балади властиві «Пісні про матір»? Визначте епічні та ліричні елементи твору.
• 4. Які художні деталі увиразнюють образ матері? Які художні прийоми застосовує автор, щоб створити ці деталі? Узагальніть свої спостереження в таблиці, схемі.

Виявляємо обізнаність у сфері культури

• 5. Знайдіть у мережі Інтернет і послухайте твори композиторів Ігоря Поклада та Миколи Корецького «Пісня про матір», літературною основою яких стала поезія Бориса Олійника. Кому з композиторів, на вашу думку, вдалося краще втілити задум поета?

Виявляємо творчі здібності

• 6. Об'єднайтеся у творчі колективи, виконайте завдання, презентуйте свою роботу однокласникам та однокласницям. Уявіть, що вам запропонували написати есей, епіграфом до якого можна взяти рядки з поезії Бориса Олійника:

Лишайтесь, матусю.

Навіки лишайтесь. Не йдіть.

Поміркуйте, чи дає змогу цей епіграф написати есей на тему суспільну або суспільно-політичну, моральну чи морально-філософську. Запропонуйте варіанти різних тем. Оберіть ту, яка найбільше турбує вас, і напишіть есей.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно