Володимир Діброва (Народився 1951 р.)
- 4-12-2022, 13:35
- 259
11 Клас , Українська література 11 клас Борзенко, Лобусова (рівень стандарту)
Володимир Діброва (Народився 1951 р.)
Володимир Георгійович Діброва народився 11 серпня 1951 року в Донецьку. Закінчив Київський університет ім. Т. Шевченка. Прозаїк, драматург, есеїст, перекладач. Автор книжок «Тексти з назвами і без назв», «Пісні Бітлз», «Збіговиська», «Вибгане», «Довкола столу», «Андріївський узвіз». Від 1994 року живе і працює в США.
Володимир Діброва
Письменник про себе
Як ветеран «покоління, що не відбулося», мушу зізнатися: замолоду я завжди нарікав на те, що в нас немає вчителів, тобто досвідчених, надійних та гідних віри людей, до яких можна було звернутися за порадою чи зі сповіддю. Може, тому ми змушені були вчитися, імітуючи одне одного, як мавпи. Для нас не існувало вертикалі, в кращому разі — горизонталь. Я не знаю — може, це питома українська риса, а може, лиш ознака часу. Але факт той, що всі мої вчителі були моїми друзями. Стосовно ж письменства це означає, що ми були змушені шукати відповіді та взірці по інших краях.
Володимир Діброва
• ПОДОРОЖ ДО ДИТИНСТВА
(«АНДРІЇВСЬКИЙ УЗВІЗ»)
Роман «Андріївський узвіз» автор назвав «фантазією на тему однієї людини». А ще пояснив суть свого задуму: «Епіграфом до цього твору я взяв би слова данського філософа Сьорена К'єркегора, який сказав, що жити можна, лише якщо дивитись у майбутнє, а зрозуміти життя можна, тільки якщо рухатись у протилежному напрямку. Цим і займається герой твору».
Відповідно до задуму й скомпоновано весь роман. Уже немолодий і дуже втомлений життям чоловік, потрапивши в день Києва на Андріївський узвіз, раптово непритомніє: «Біль зник, а з'явився спокій дивної щільності й теплоти. Ніде не рухаючись, чоловік почав набирати висоту. Звідти, де він опинився, було все як на долоні — перспективно й відсторонено».
У маренні герой роману прагне зрозуміти власне життя: перегорнути назад його сторінки й зупинитись на важливих, «пам'ятних» місцях.
Андріївський узвіз (Віктор Зарецький, 1987)
Усього таких «зупинок» п'ять. На найближчій він — проректор одного з університетів, утомлений, переживає кризу в особистих стосунках. А ось він уже значно молодший, із головою занурений у роботу, намагається розібратись у собі. Третя зупинка нагадує про життя у двадцять шість років: ще молода дружина й маленька дочка. А далі й до студентських років: гітара, вірші, друзі й подруги, пошук себе. Нарешті, остання метаморфоза — повернення до себе п'ятилітнього. Тут дитинство, батьки, літній відпочинок у селі. Роман має й епілог: вихід героя з коми після перенесеного інсульту. А поряд із ним дружина: «Жіноче обличчя, освітлене любов'ю».
Заново переживаючи важливі етапи свого існування, герой осмислює земний шлях із позиції набутого досвіду з наміром відсіяти зайве й визначити те, що мало в його житті справжню вартість.
Читаємо твори сучасної української художньої літератури
Прочитайте роман В. Діброви «Андріївський узвіз».
Опрацьовуємо прочитане
- 1. Яке враження справив на вас прочитаний роман? Які емоції викликав?
- 2. Визначте тему та ідею твору, поставлені в ньому проблеми.
- 3. Які етапи життя людини зображує автор на п'яти «зупинках» у подорожі свого героя?
- 4. Схарактеризуйте головного героя твору: його характер, ставлення до близьких людей, роботи, творчості.
- 5. Що спільного в поведінці, звичках, думках і почуттях героя на всіх п'яти «зупинках»? Що відрізняється? Що вплинуло на формування його особистості? Які вибори, що він зробив у житті, стали визначальними?
- 6. Назвіть і схарактеризуйте другорядних героїв твору. Як вони вплинули на життя головного героя? Чий вплив ви вважаєте найбільш значущим?
- 7. Як ви вважаєте, чи вдалося героєві осмислити свій земний шлях і визначити те, що мало в його житті справжню вартість? Поясніть свою думку.
- 8. Чи позначилося, на вашу думку, на творі те, що його автор відносить себе до «покоління, що не відбулося»? Якщо так, то яким чином?
Коментарі (0)