Народні перекази
- 10-01-2023, 20:16
- 381
5 Клас , Українська література 5 клас Авраменко (повторне видання) 2022
Народні перекази
Про що ви дізнаєтеся?
- Що таке народні перекази?
- Які звичаї та традиції були в запорозьких козаків?
- Чому народ любить перебільшувати можливості своїх героїв?
У народних переказах відтворено мрії українців та українок про справедливість, перемогу добра над злом. Народні перекази бувають як сумні за змістом, так і жартівливі.
У них народ наділяв своїх улюбленців богатирською силою, непереможністю, ця ознака також властива казкам і легендам. Мабуть, найбільше до наших днів дійшло переказів про славних запорожців, адже їх вважали прикладом лицарства, відваги й патріотизму.
Теорія літератури
Народний переказ
Народний переказ — це усне оповідання про визначні історичні події та їхніх героїв/героїнь. За змістом перекази близькі до легенд, проте в них значно менше (а іноді й немає) фантастичних елементів і більше фактичних подій та достовірності.
ПРИЙОМ У ЗАПОРОЖЦІ
Запорожці, коли підмовлять, було, до себе на Січ якого хлопця з Гетьманщини1, то перше пробують, чи годиться бути запорожцем. Ото звелять йому варити кашу:
— Гляди ж, вари так, щоб і не сира була, щоб і не перекипіла, а ми підемо косити. То ти, як уже буде готова, вийди на такий-то курган і клич нас, а ми почуємо та й прийдемо.
1 Гетьманщина — напівофіційна назва території Лівобережної України, якою в середині XVII ст. управляв гетьман.
От поберуть коси та й підуть нібито косити, а де там їм хочеться косити! Заберуться в комиш та й лежать. То оце хлопець, зваривши кашу, вийде на могилу й зачне гукати. А вони чують, але не озиваються. То він гукав, гукав та й давай плакати:
— От занесла мене нечиста сила між сії запорожці! Лучче б було дома сидіти при батькові та при матері. А то ще перекипить каша, то прийдуть та битимуть, вражі сини! Ой бідна ж моя головонька! Чого мене понесло між сії запорожці!
То запорожці, лежачи в траві, вислухають усе та й кажуть:
— Ні, се не наш!
А далі вернуться до куреня, дадуть тому хлопцеві коня й грошей на дорогу та й скажуть:
— Їдь собі к нечистому! Нам таких не треба!
А якщо якийсь буде розторопний та догадливий, то, вийшовши на могилу, кликне разів зо два:
— Гей, панове-молодці! Ідіть кашу їсти!
Та як не озиваються, то він:
— Чорт же вас бери, коли мовчите! Буду я і сам їсти. — Та ще перед відходом ударить на могилі гопака: — Ой тут мені погуляти на просторі! — Та затягнувши на весь степ козацьку пісню, і піде собі до куреня, і давай уплітати тую кашу.
То запорожці, лежачи в траві, і кажуть:
— Оце наш!
Та, побравши коси, ідуть до куреня.
А він:
— Де вас до біса носило, панове? Гукав, гукав, аж горло розболілося; та щоб каша не перекипіла, то я почав сам їсти.
То запорожці поглянуть один на одного та й скажуть йому:
— Ну, чуро1, уставай! Годі тобі бути хлопцем. Тепер ти — рівний козак.
І приймають у товариство.
1 Чура (джура) — у XVI-XVIII ст. зброєносець у козацької старшини; тут: козак.
Розвиваємо компетентності
Кмітливість, підприємливість, корисливість, байдужість, кулінарні здібності, боязливість, недовірливість, обережність, хитрість, щирість, сміливість, почуття гумору, щедрість, дружелюбність, самовпевненість, безкорисливість, добродушність... Які із цих ознак характеризують хлопця, посвяченого в козаки? Що з переліченого потрібно сучасній людині, щоб стати успішною?
ПРО ЗАПОРОЖЦІВ
...От які богатирі були — земля не держала! У нього, у того запорожця, сім пудів голова! А вуса в нього такі, що як візьме, було, він їх у руки та як розправить одного туди, а другого сюди, то і в двері не влізе, хоч би ті двері були такі, що через них і трійка коней із повозкою проскочила. Вони на дванадцяти мовах уміли балакати; вони з води могли сухими виходити; вони вміли, коли треба, і сон на людей насилати, і туман, на кого треба, пускати, і в річки переливатися...
Вони мали в себе такі верцадла1, що, дивлячись у них, за тисячу верстов бачили, що воно у світі й робиться. Оце, як іти куди в похід, то він (хто там у них був за старшого — чи ватажок який, чи сам кошовий) візьме в руки верцадло, подивиться в нього й каже: «Туди не йдімо, бо там ляхи йдуть, і туди не йдімо, бо там турки або татари заходять, а сюди йдімо, бо тут аж нікогісінько немає».
1 Верцадло — заст. дзеркало.
А як вони воювали? Стануть, було, тут, на Орловій балці, а проти них двадцять полків вийдуть. Так полки самі себе поріжуть, кров тектиме по черево коням, а запорожцям і байдуже: стоять та сміються... А це все від того, що вони знаючий народ були. На своїй землі їх ніхто не міг узяти.
ЯК СІРКО ПЕРЕМІГ ТАТАР
Давно-давно це було, ще за запорожців і за кошового Сірка. Пройшло років чимало, як жив Сірко та як його не стало, а слава про нього не пройшла, не пропала. Він був для ворогів страшний і сердитий, а для християн — дуже добрий та милостивий.
Якось запорожці пішли із Сірком у похід, а татари прочули про те, одразу й побігли на Січ, і почали там хазяйнувати: усіх православних християн2 забрали та й повезли в полон. А вони, бідні, не хочуть іти та ридають так, що аж земля стогне. А татари на плач не зважають і нагайками їх підганяють.
2 Тут ідеться про мешканців слобід, що були навколо Січової фортеці.
Як прочув про те кошовий Сірко, зараз зібрав своїх козаків — і в погоню за татарами визволяти православних людей. Та летить, як птиця. Добіг близько до татар, бачить, що їх дуже багато, а козаків дуже мало — і давай хитрити. Спинив свого коня й крикнув на козаків: «А стійте, братці! Підождіть, не ворушіться!» Тоді зіскочив із коня, дав його другому козакові, а сам — кувирдь — та й зробився хортом1 і побіг до татар.
1 Хорт, хірт — собака.
І. Рєпін. Запорожці пишуть листа турецькому султану. У центрі картини — Іван Сірко (фрагмент)
Татари бачать: хорт, красивий такий! Сподобався він їм. Узяли вони його, нагодували.
Коли татари відпочивали, то той хорт поробив так, що вони поснули. Потім повернувся назад до козаків — і зробився чоловіком! Тоді козаки вирубали татар, а християн повернули назад.
Християни дуже дякували Сіркові й пішли собі щасливо додому. А Сірко зі своїми козаками став гуляти по-старому.
Довідка. Іван Сірко (1605-1680) — кошовий отаман Запорозької Січі, видатний український полководець; брав участь у Національно-визвольній війні українського народу під керівництвом Б. Хмельницького 1648-1654 рр. Здобув перемогу в 65-ти боях.
Радимо прочитати
Народні перекази «Запорожці в урочищі Сагайдачному» та «Олекса Довбуш».
Відтворюємо прочитане
1. Народними переказами є всі названі твори, ОКРІМ
- А «Про запорожців»
- Б «Про Зоряний Віз»
- В «Прийом у запорожці»
- Г «Як Сірко переміг татар»
2. Правильним є твердження, що у творі «Як Сірко переміг татар»
- А немає казкових (фантастичних) елементів
- Б ідеться про визволення християн із турецького полону
- В український полководець здобув перемогу в 65-ти боях
- Г вороги прийшли на Січ і полонили християн
3. Установіть відповідність.
Аналізуємо зміст та особливості художнього твору
4. Чим народні перекази близькі до легенд і в чому полягає між ними різниця?
5. Покажіть на карті, де була Запорозька Січ. Що ви знаєте про Хортицю?
6. Які якості запорожці перевіряли, даючи завдання приготувати кашу?
7. У народному переказі «Прийом у запорожці» сказано, що хлопець виходить на могилу й починає гукати. Чому саме на могилу? Яке слово в тексті є синонімом до слова могила?
8. Знайдіть у народному переказі «Про запорожців» приклади перебільшення. Поміркуйте, чому народ перебільшував можливості своїх героїв.
9. Що ви знаєте про Івана Сірка? Яким він постає в народному переказі?
10. Чи цінують нині якості, що були властиві запорожцям? Назвіть їх.
Творчо мислимо
11. Прочитайте народний переказ «Прийом у запорожці» за ролями.
12. Гронування. Створіть гроно «Образ Івана Сірка» (за народним переказом «Як Сірко переміг татар»): доберіть і запишіть якомога більше слів, що характеризують цього героя.
Виконуємо домашнє завдання
1. Навчіться переказувати народні перекази «Прийом у запорожці» та «Як Сірко переміг татар».
2. З’ясуйте, хто такі козаки-характерники. Підготуйте про них розповідь.
Подумайте й розкажіть
• Що цікавого ви дізналися з народних переказів?
• Чим найбільше запам’яталися вам козаки?
• Чи маєте ви бажання прочитати ще кілька народних переказів?
Коментарі (0)