Прислів’я та приказки
- 14-01-2023, 12:45
- 301
5 Клас , Українська література 5 клас Авраменко 2022
Прислів’я та приказки
Дуже короткі, влучні, яскраві вислови, своєрідні золоті зерна народної мудрості й повчальності прийнято називати прислів’ями та приказками. Префікс «при-» у цих назвах засвідчує, що прислів’я та приказки вживаються принагідно, доречно під час спілкування (при слові, при розмові, при оповіді).
Між прислів’ям і приказкою суттєвої відмінності нема. Умовно вважається, що прислів’я проявляється у вигляді повноцінного речення, закінченої думки, завершеної фрази, а приказка - це лише фрагмент (уривок, певна частинка) прислів’я. Інакше кажучи, якщо прислів’я - розгорнуте судження, то приказка - стислий образний вислів. Порівняймо:
Прислів’я та приказки не треба сприймати буквально (у прямому значенні), бо їхній справжній зміст прихований. Велику роль у прислів’ях і приказках, як і в загадках, відіграють метафори. Іноді в прислів’ях діють подібно до людей тварини, звірі, птахи, комахи. Наприклад: «Кіт із хати - миші в танець», «Вовк в овечій шкурі», «Орел по кущах не літає».
ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ
Прислів’я та приказки - прозові, переважно дуже короткі, але надзвичайно влучні шедеври усної народної творчості.
Прислів'я - влучний образний вислів, переважно ритмізований, наділений узагальненою думкою, з ненав’язливою повчальністю та чітко вираженим висновком.
Приказка - влучний образний вислів, який близький до прислів’я, але більш стислий і без висновку, властивого прислів’ю.
Здебільшого прислів’я та приказки виникали на основі одиничних фактів, але назавжди залишалися в мові тільки після довготривалого використання. Одиничний випадок міг бути, наприклад, історичною подією, як-ось ганебна втеча вельможного шляхтича Пилипа зі своїм могутнім військом із добре укріпленого містечка Коноплі зі страху перед козацькими полками Богдана Хмельницького, які, до речі, перебували досить далеко від цього населеного пункту. Проте в наш час прислів’я «Вискочив, як Пилип із конопель» ми розуміємо не з історичного погляду. Так трактуємо вчинок необачної людини як недоречний, нерозумний, бо така людина не тільки перебільшила ймовірну небезпеку чи загрозу, а й обрала ганебну, смішну поведінку.
На жаль, пояснити причину виникнення деяких прислів’їв і приказок узагалі неможливо, бо вже втрачено саме ту достовірну інформацію, яка й лягла в основу цих фольклорних мініатюр. Наприклад, усі ми не раз чули приказку «Коли рак на горі свисне». Що ж вона означає? Однозначно засвідчує, що чогось не відбудеться ніколи й ні за яких умов, адже раки не свистять. Утім, загадкою залишається те, як виникла ця приказка.
У прислів’ях і приказках відбилися краса та багатство нашої мови. Розширюймо свій словниковий запас мудрими й дотепними народними перлинами!
ЦІКАВО ЗНАТИ
Науковці намагаються пояснити причини виникнення прислів'їв і приказок. Це вдалося зробити, наприклад, стосовно приказки «Ні пуху ні пера!». Цей вислів виник дуже давно в середовищі мисливців. Коли людина збиралася на полювання, то їй, щоб «не наврочити», бажали не успіху, а протилежного - невдалого полювання. Казали: «Ні пуху ні пера!», тобто не принести з полювання ні звіра, ні птиці. Вважали, що тоді й буде справжня удача на полюванні. Із часом це побажання почали казати не тільки мисливцям. Вислів міцно засвоївся в мові, став приказкою.
ТЕМАТИЧНІ ГРУПИ ПРИСЛІВ'ЇВ І ПРИКАЗОК
ПРО НАРОД І РІДНИЙ КРАЙ
За рідний край і життя віддай.
Народ скаже, як зав’яже.
Всяка пташка своє гніздо знає.
Чужа хата гірше ката.
Заїдеш на чужину й хоч вусатий - а все ж сиротина.
Рідна земля і в раю сниться.
У чужій сторонці навіть не звідти сходить сонце.
ПРО ДРУЗІВ
Друзі пізнаються в біді.
Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти.
Коли помиляєшся, то друг сперечається, а недруг підтакує.
Дружба дружбою, а служба - службою.
Дружба - велике діло.
Друг-боягуз гірший від лютого ворога.
ПРО РИСИ ХАРАКТЕРУ. ЛЮДСЬКІ ВАДИ
На дерево дивись, як родить, а на людину - як робить.
Злий плаче від заздрості, а добрий - від радості.
Ніхто не знає, що його чекає.
Добре все вміти, але нічого не робити.
Поки візьметься за працю, то й молоко скисне.
Брехач лише раз їсть калач, бо опісля годують не калачами, а кулаками.
Ти йому про діло, а він - про козу білу.
Беруть завидки на чужі пожитки.
Як хочеш пропасти, то візьмися красти.
Я свою вину на Івана зверну.
ПРО ЗНАННЯ, РОЗУМ
Голова без ума, як ліхтар без світла.
Око бачить далеко, а розум - ще далі.
Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
Письменного голова годує.
Грамотний - видющий і на все тямущий.
Вчитися ніколи не пізно.
Бог дав людині одну голову й дві руки, але головою можна доробитися більше, аніж руками.
Чого Івась не навчився, й Іванові не вдасться.
Вік живи - вік учись.
Два хитрі одного мудрого не переважать.
ПРО ЗДОРОВ'Я
Здоров’я - найбільший маєток.
Хвора людина сама себе не любить.
Без здоров’я нема щастя.
Краще бути живим котом, аніж мертвим тигром.
ПРО ПРАЦЮ
Як працюю, то аж змерзну, а як їм - аж упрію!
Держись, Хома, іде зима!
Сталь гартується у вогні, а людина - у труді.
Без роботи день роком стає.
Зробив діло - гуляй сміло.
Хочеш їсти калачі - не сиди на печі.
Язиком колотити - не ціпом молотити.
ПЕРЕВІРЯЄМО
1. Приказкою є вислів
- А Не тішся людською бідою, бо твоя тебе не мине.
- Б Який Сава, така й слава.
- В Тиха вода береги рве.
- Г М’яко стеле, та твердо спати.
2. Установіть відповідність між частинами прислів'їв.
- 1. Хто з правдою зрідниться,..
- 2. Плачем горя не зміниш...
- 3. Не лінуйся рано встати,..
- 4. Кажи завжди правду,..
- А ...а соромся довго спати.
- Б ...то не будеш нічого придумувати.
- В ...той і грому не боїться.
- Г ...і в сльозах не втопиш.
3. На які тематичні групи можна поділити прислів’я та приказки?
АНАЛІЗУЄМО
4. Що цікавого ви довідалися про прислів’я та приказки?
5. Чим приказка відрізняється від прислів’я? Поясніть цю відмінність на прикладах.
6. Доведіть, що вислів: «Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся» - не приказка, а прислів’я.
7. Робота в парах. Оберіть кожен/кожна по два прислів’я чи дві приказки та поясніть одне одному їхнє значення.
8. До кожного з поданих на с. 36-38 малюнків доберіть відповідне прислів’я чи приказку (з наведених на цих сторінках).
МІРКУЄМО
9. Чому приказки та прислів’я називають золотими зернами народної мудрості?
10. Чому і чим саме народні прикмети близькі до прислів'їв?
11. Яке значення для нас мають прислів’я та приказки?
12. Робота в групах. Об’єднайтеся в групи (3-5 осіб), упродовж визначеного часу запишіть прислів’я та приказки, у складі яких є числівники (наприклад, один, три, п’ятий, семеро та ін.). З дозволу вчительки/вчителя можна скористатись електронними джерелами. Визначте, яка група добере найбільше таких висловів.
13. Робота в групах. Об’єднайтеся в групи (3-5 осіб), оберіть одну тематичну групу прислів’їв і приказок, а з неї - три найцікавіші для вас вислови. Поділіться з класом своїми міркуваннями щодо того, як утворилися ці вислови.
ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ
14. Складіть твір-мініатюру (5-10 речень) за одним із вибраних вами прислів’їв.
15. Робота в парах. Складіть і розіграйте за особами діалог (6-8 реплік). Кожен учасник/кожна учасниця діалогу має використати хоча б одне прислів’я чи одну приказку.
16. Вивчіть напам’ять 6-10 прислів'їв і приказок із різних тематичних груп. Ви можете вивчити вислови, які розміщено на с. 37-38.
17. Розгадайте ребус. Який засіб художньої виразності використовують для побудови малих фольклорних форм?
Коментарі (0)