Брати Якоб (1785-1863) і Вільгельм (1786-1859) Ґрімм «Пані Метелиця»
- 19-01-2023, 10:33
- 219
5 Клас , Література українська та зарубіжна 5 клас Яценко, Пахаренко 2022 (частина 1)
Брати Якоб і Вільгельм Ґрімм
Ти вже знаєш, що в народних казках розповіді про реальні події доповнюються фантастичними, незвичайними елементами, що виникають у творчій уяві оповідача/оповідачки.
У німецькій народній казці «Пані Метелиця»ти зможеш упізнати знайому історію, подібну до якої вже, можливо, зустрічав/зустрічала у казках інших народів. Однак, зверни увагу, що дійові особи тут будуть інші, та й розказана вона буде зовсім по-іншому, адже національна культура кожного народу особлива й неповторна. Розглянь ілюстрації до казки «Пані Метелиця» і спробуй передбачити, про що в ній розповідатиметься.
Є. Булатов, О. Васильєв. Ілюстрація до казки «Пані Метелиця»
М. Тарловський. Ілюстрація до казки «Пані Метелиця»
Пані Метелиця
Жила на світі одна вдова, і мала вона дві доньки. Одна з них, падчірка, була гарна й роботяща, а друга, рідна, гидка й лінива. Та вдова любила куди більше рідну доньку, хоч та була гидка й лінива. Падчірка мусила виконувати всю хатню роботу, була попелюшкою в домі. Бідна дівчина щодня сиділа на шляху біля криниці й пряла доти, поки їй нитка прорізала пальці до крові.
Одного разу вона так порізала ниткою пальці, що кров’ю залило увесь починок. Вона схилилася над криницею, щоб вимити починок, а він вислизнув із рук і впав у криницю.
Гірко заплакала дівчина й побігла до мачухи та розказала про таке нещастя. А мачуха почала її лаяти на всі заставки і нарешті сказала:
— Уміла вкинути починок, то зараз же лізь і дістань його.
Пішла бідна дівчина до криниці, не знаючи, що й робити. І з великого жалю й страху стрибнула в криницю і знепритомніла.
А коли опритомніла, то побачила, що лежить на чудовій луці. Ясно світило сонце, і тисячі розмаїтих квітів цвіли навколо неї.
М. Тарловський. Ілюстрація до казки «Пані Метелиця»
Вона пішла цією лукою і набрела на піч, у якій було повно хліба. Хліб почав гукати до неї:
— Ох, витягни мене, витягни, бо згорю, я вже давно спікся!
Дівчина підійшла до печі і лопатою повитягала весь хліб. А потім пішла собі далі.
Ось приходить вона до яблуні, а на ній аж рясніє від яблук. Яблуня просить її:
— Ох, обтруси мене! Яблука мої давно вже достигли.
Дівчина струснула яблуню, і яблука градом посипались на землю. Вона трусила доти, поки жодного яблука не лишилося на яблуні. Тоді згорнула яблука на купу і пішла далі.
Поміркуй!
• Які враження про героїнь казки склалися в тебе після прочитаних перших сторінок?
• Кого зустріла дівчина-пасербиця, коли опинилася на дні криниці? Чи допомогла вона яблуні та печі?
• Про які риси характеру головної героїні свідчать її добрі справи?
• Зверни увагу на заголовок казки. Кого ще, на твою думку, зустріне дівчина?
Нарешті дійшла до невеличкої хатини, з якої у віконце визирала стара баба. В неї стирчали такі великі зуби, що дівчинка хотіла тікати. Але стара гукнула їй услід:
— А чого ти боїшся, люба дитино? Залишайся в мене, і якщо добре впораєшся з хатньою роботою, то й тобі добре буде. Найкраще дбай про постіль, стели якнайстаранніше та добре вибивай подушки, щоб пір’я летіло, — тоді на світі йтиме сніг, бо я ж пані Метелиця.
Як почула дівчина такі ласкаві слова, їй відлягло від серця, вона залишилась у бабусі й негайно стала до роботи. Дівчина у всьому догоджала старій, збивала їй подушки так сильно, що аж пір’я летіло, наче сніжинки, і тому жилося їй у старої дуже добре. Вона ніколи не чула від неї лихого слова і щодня їла смажене й пряжене.
Пробула дівчина певний час у старої та й засумувала, а чого їй бракує, то спочатку й сама не знала. Нарешті здогадалась, що нудьгує за домівкою, і хоча тут було їй у тисячу разів краще, проте її тягло вернутися до рідної хати.
Нарешті вона сказала до старої:
— Взяла мене туга за рідним краєм, і хоч мені у вас дуже добре, проте довше я тут зоставатися не можу, мені треба вернутися до своїх.
Поміркуй!
• Яке перше враження справила на дівчину пані Метелиця? Якою насправді виявилась бабуся? Чи можна судити про людину лише за її зовнішністю? Чому?
• У Німеччині в сніжну погоду можна почути вислів: «Гульда (так називають пані Метелицю) стелить ліжко». Знайди в казці пояснення цьому вислову
• Дівчині було добре жити в пані Метелиці, однак вона сумує за домівкою. Чому? Зачитай рядки казки, на підтвердження своєї думки.
• Як ти вважаєш, чи відпустить бабуся дівчину додому?
Пані Метелиця сказала:
— Мені подобається, що тебе тягне додому. І за те, що ти вірно мені служила, я сама тебе виведу нагору.
Вона взяла її за руку і провела до великої брами. Брама відчинилась, і тільки-но дівчина ступила на поріг, линув золотий дощ, і все золото приставало до неї, аж нарешті вся вона вкрилася золотом.
— Це тобі за те, що ти у всьому старанна була, — сказала стара і віддала їй також і починок, що впав у колодязь.
Тоді брама замкнулась, і дівчина опинилася вгорі, на землі, біля своєї хати.
М. Тарловський. Ілюстрація до казки «Пані Метелиця»
А щойно вона ввійшла в двір, півень злетів на цямрину і заспівав:
Кукуріку, кукуріку! —
Наша дівчина іде,
на ній золота без ліку
Ввійшла дівчина до хати, а мачуха й сестра, побачивши на ній золото, зраділи, не знають, де й посадити.
Дівчина розповіла про все, що з нею трапилось, і коли мачуха почула, як падчірка дослужилася до такого великого багатства; то аж загорілася бажанням добути таке щастя й своїй рідній, гидкій та ледачій доньці.
Поміркуй!
• Як віддячила пані Метелиця дівчині за роботу?
• Як ти думаєш, чи змінить мачуха своє ставлення до пасербиці? Прокоментуй свою думку
• Чи впорається, на твою думку, сестра дівчини із завданнями, що постануть перед нею? Прослідкуй за текстом, чи підтвердиться твоє прогнозування.
Отож пішла ледарка до криниці, сіла та й пряде, а щоб починок був у крові, вколола собі пальця, всунувши руку в густий терен. А потім кинула починок у колодязь і стрибнула сама туди.
Вона опинилась, як і сестра, на чудовій луці й пішла тією самою стежкою. Дійшовши до печі й почувши, як хліб кричить: «Ох, витягни мене, витягни, бо згорю, я вже давно спікся!» — вона відповіла: «Тільки мені й охоти бруднитися біля тебе!» — і пішла далі.
Незабаром дійшла вона до яблуні й, почувши, як та кричить: «Ох, обтруси мене, обтруси, мої яблука давно вже достигли!» — вона відповіла: «От не мала роботи! Ще якесь яблуко на голову мені впаде!» — і пішла далі.
Прийшовши до хатини пані Метелиці, вона не злякалася її зубів, бо вже чула про них, і відразу найнялася до неї.
Першого дня вона дуже старалася, слухалась пані Метелицю, коли та їй загадувала роботу, бо в неї тільки й думки було, що про золото, яке стара їй подарує, але другого дня почала лінуватися, третього ще більше — навіть уставати вранці не захотіла. Вона й постелі пані Метелиці не постелила як слід, і подушок не позбивала, щоб аж пір’я летіло.
М. Тарловський. Ілюстрація до казки «Пані Метелиця»
Це скоро набридло старій, і вона сказала дівчині, що її служба скінчилася. Ледащиця дуже зраділа, гадаючи, що тепер на неї лине золотий дощ.
А пані Метелиця привела її до брами, і щойно дівчина ступила на поріг, як на неї перекинувся великий казан смоли.
— Оце тобі твій заробіток, — сказала пані Метелиця і замкнула ворота.
І прийшла ледащиця додому, вся вкрита смолою, а півень, побачивши її, злетів на цямрину і загорлав:
Кукуріку, кукуріку! —
Наша ледащиця йде, —
що брудна буде довіку!
І справді, смола так пристала до ледащиці, що не відмилася, скільки вона жила на світі.
(Переклад С. Сакидона)
Поміркуй!
• Кому із персонажів казки ти співпереживав/співпереживала?
• Чи справедливий фінал казки? Поясни свою думку.
• Пригадай казки, у яких відбуваються подібні події. Які моральні цінності утверджуються в цих казках?
• Довідайся з рубрики «Літературознавчий клуб», як називається явище, коли подібні історії зображено в художніх творах різних народів.
Ти вже вмієш порівнювати риси характерів героїв і героїнь твору. Ознайомся із тлумаченням поняття «антитеза» у рубриці «Літературознавчий словничок». Доведи, що в казці «Пані Метелиця» для змалювання персонажів використано прийом антитези. Підтвердь свою думку прикладами з твору. А про його авторів ти зможеш довідатися із рубрики «Літературознавчий клуб».
Літературознавчий клуб
У XIX столітті в Україні, як і в усій Європі, спостерігалося зростання інтересу до народної творчості. Учені-фольклористи збирали та записували твори усної народної творчості, в якій вбачали невичерпне джерело мудрості. В Україні такими фольклористами були історик Микола Костомаров, письменниця Марко Вовчок, а в Німеччині — брати Вільгельм (1786-1859) і Якоб (1785-1863) Ґрімм. Брати Ґрімм — фольклористи, вчені-мовознавці — сумлінно збирали та записували казки й легенди німецького народу, оскільки вбачали в цих фольклорних надбаннях зразки народної моралі.
Е. Єріхау-Бауманн. Брати Ґрімм
Дитинство братів Ґрімм було сповненим любові, радості й піклування один про одного. Однак таке життя, схоже на казку, змінилося, коли помер батько. Їхня мати не впоралася з життєвими труднощами, тому малими братами опікувалася тітка. Рано втративши батька, Якоб і Вільгельм змалку мали почуття великої відповідальності за матір і молодших братів та сестер, яким завжди допомагали.
Освіту брати Ґрімм здобували спершу в гімназії, а потім у Марбурзькому університеті (Німеччина). Після завершення навчання працювали в бібліотеці. З того часу вони почали збирати казки й легенди.
Німецька народна казка «Пані Метелиця» відома в усьому світі саме завдяки братам Ґрімм. Загалом вони зібрали понад 200 казкових творів, що ввійшли до збірки «Казки для дітей та родини».
Традиційно в казках спостерігаємо за боротьбою добра і зла. А ще протиставляються працелюбство і лінощі, багатство і бідність, краса і потворність тощо. Таке зіставлення протилежних понять, персонажів або рис їхнього характеру в літературних творах називають антитезою. Завдяки вмілому застосуванню антитези художній твір стає яскравішим, ми виразніше сприймаємо прочитане.
Літературознавчий словничок
Антитеза — зіставлення протилежних понять, персонажів або рис їхніх характерів.
Сюжет — низка подій у художньому творі.
Мандрівний сюжет — популярний сюжет, що трапляється у фольклорі та художній літературі різних народів.
Саме антитезу покладено в основу створення образів пасербиці та рідної доньки вдови. Роботяща та милосердна пасербиця яскраво протиставлена лінивій, зухвалій і жадібній зведеній сестрі. Таким самим протилежним є ставлення до дівчат удови та Пані Метелиці. Тож і винагорода за роботу дівчат також протилежна. Отже, як і багато інших казок, зібраних братами Ґрімм, казка «Пані Метелиця» утверджує головну думку: важка праця завжди винагороджується, а лінь карається.
Цікаво, що антитезу використано і для створення образу Пані Метелиці — її страшна зовнішність протиставлена щирості та доброті.
Тема протиборства добра та зла є головною у фольклорних казках різних народів. Часто трапляються у народних творах й інші схожі теми, подібні ситуації та персонажі. Таке явище у фольклорі та літературі називають мандрівним сюжетом. За «мандрівним сюжетом» спостерігаємо і в казці «Пані Метелиця»: як часто буває в народних казках, конфлікт цієї казки полягає у протиставленні героїнь гарної і роботящої пасербиці та гидкої і лінивої рідної доньки вдови.
«Мандрівні сюжети» наявні в казках, записаних братами Ґрімм, у збірці давньоіндійських казок «Панчатантра» та збірці арабських казок «Тисяча і одна ніч».
Поміркуй!
• Поясни, що таке антитеза. Наведи приклади застосування прийому антитези в казці «Пані Метелиця». Поясни її значення.
• Що таке мандрівний сюжет? Чи доводилося тобі читати казки, в основу яких покладено мандрівний сюжет про злу мачуху та добру пасербицю? Розкажи про них.
Мовна скарбничка
Досить часто для створення антитези вживають антоніми. Пригадай, що таке антоніми. Знайди антоніми в казці «Пані Метелиця». Поясни їхню роль у створенні антитези.
У колі мистецтв
Сюжет популярної німецької народної казки «Пані Метелиця» відображено в кіномистецтві. Уже понад пів століття захоплює глядачів та глядачок майстерна екранізація цієї казки німецького режисера Ґоттфріда Кольдиця. Митець неординарно підійшов до своєї роботи. Сюжет казки у його кінофільмі «Пані Метелиця» доповнено новими персонажами та подіями. Так, пасербицю звуть Марією (Марі). З’явилися у дівчат-героїнь казки троє братів. А ще в кінофільмі звучать пісні. Також існують і сучасні кінофільми за мотивами казки «Пані Метелиця».
Постери1 до кінофільмів «Пані Метелиця» (різних років)
1 Постер (англ. poster — афіша, оголошення, плакат) — художньо оформлений плакат для рекламних чи декоративних цілей.
Поміркуй!
• Переглянь одну з кіноверсій казки «Пані Метелиця». Порівняй кінофільм із казкою. Визнач елементи кінофільму, що були додані кіномитцями. Обґрунтуй доречність їхнього використання.
Читай і досліджуй!
Мандрівний сюжет про злу мачуху та рідну доньку й пасербицю зустрічаємо в українській народній казці «Дідова дочка та бабина дочка».
Ю. Северин. Ілюстрація до казки «Дідова дочка та бабина дочка»
Прочитай цю казку та порівняй її з німецькою народною казкою «Пані Метелиця».
Що спільного в характері та вчинках героїнь цих казок?
У процесі підготовки результатів свого дослідження скористайся матеріалами підручника про прийом антитези у фольклорних творах та про мандрівні сюжети в казках народів світу.
Підсумуй!
• Що тебе найбільше вразило в німецькій народній казці «Пані Метелиця», записаній братами Ґрімм?
• Чому ти навчився/навчилася у героїнь цієї казки?
• Які епізоди казки були складними для твого сприйняття?
• Що було найбільш цікавим, а що новим у цьому фольклорному творі?
• Чи довелося тобі звертатися за допомогою до вчителя/вчительки під час роботи над завданнями підручника до цієї теми? Чи допомогли тобі підказки у їх виконанні?
• Оціни за допомогою смайлика, наскільки тобі вдалося опрацювати матеріал цього розділу підручника.
Читацьке дозвілля
Цікаво і змістовно організувати своє читацьке дозвілля ти зможеш, скориставшись QR-кодом.
Коментарі (0)