Оскар Вайльд (1854-1900) «Щасливий принц»
- 19-01-2023, 10:35
- 290
5 Клас , Література українська та зарубіжна 5 клас Яценко, Пахаренко 2022 (частина 1)
Оскар Вайльд
Ти вже знаєш, що в літературних казках розповіді про фантастичні світи поєднуються зі змалюванням реального життя, а щирість почуттів, готовність до самопожертви є тими вічними цінностями, що актуальні й нині.
Казка англійського письменника Оскара Вайльда, ще раз переконає тебе в цьому. А світ казки є настільки оригінальним і чарівним, що ти зможеш відчути романтичні почуття, що виникли в ніжній душі Щасливого Принца.
Щасливий принц
(Скорочено)
На високій колоні стриміла над містом статуя Щасливого Принца. Він був зверху донизу покритий листочками щирого золота. Замість очей у Принца сяяли два сапфіри, а на руків’ї шпаги пломенів великий рубін. Усі були в захваті від Принца.
— Він у нас прекрасний, мов флюгер-півень, — зауважив Міський Радник, що хотів уславитись як цінитель мистецтва. — От тільки користі від нього менше, — додав він, боячись, щоб його не запідозрили в непрактичності...
— Чисто тобі ангел! — дивувалися Діти з Притулку, виходячи з собору в яскраво-червоних пелеринках і чистеньких білих фартушках.
— Що це ви кажете? Хіба ви коли-небудь бачили ангела? — здивувався Вчитель Математики.
— Авжеж, бачили — уві сні, — відповіли Діти з Притулку, і Вчитель Математики насупився, бо йому не подобалося, що діти бачать сни.
В. Довгяло. Ілюстрація до казки «Щасливий принц»
Якось уночі над містом пролітала Ластівка. Її подруги ось уже шість тижнів як подалися до Єгипту, а вона відстала, бо закохалася в чудовий Очерет. Ластівку так зачарував гнучкий стан Очерету, що вона зараз же й защебетала до нього.
— Можна, я покохаю тебе? — запитала Ластівка, і зелений Очерет низько вклонився їй. Тоді Ластівка закружляла навколо нього, черкаючи крильцями воду, аж побігли срібні брижі...
— Що за безглузда любов? — щебетали інші ластівки. — Адже в того Очерету немає грошей, а родичів — більш ніж треба...
Потім, коли настала осінь, усі ластівки полетіли у вирій. Як їх не стало, наша Ластівка відчула себе вкрай самотньою, і Очерет помалу став їй набридати.
Поміркуй!
• Із якого матеріалу були зроблені статуї, які тобі доводилось бачити?
• Чому в казці О. Вайльда жителі міста вважали статую Щасливим Принцом?
• Якими постають у казці жителі/жительки міста? Чи відчутно протиставлення світу дітей і дорослих?
• Як ти вважаєш, чи був цей принц щасливим за життя? Чому?
— Він не вміє розмовляти, — сказала Ластівка. — До того ж, мабуть, він ще й не сталий, бо все заграє з вітерцем.
І справді, тільки-но повіє вітерець, Очерет йому й вклониться, та так зграбно!..
— Ну то як, полетиш зі мною? — запитала його нарешті Ластівка. Та Очерет тільки похитав головою...
— Ах, то ти тільки жартував зі мною! — крикнула Ластівка. — Тоді я лечу в Єгипет, до пірамід.
Цілий день літала, а надвечір побачила велике місто.
— Де ж переночувати? — промовила сама до себе Ластівка...
І раптом вона побачила статую на високій колоні.
— Отут я й зупинюся! — вигукнула вона...
І Ластівка сіла просто між ступнями Щасливого Принца.
— Та у мене золота спальня! — вдоволено промовила вона. Але не встигла вона сховати голівку під крило, як на неї раптом упала велика крапля води.
— Що за дивина! — вигукнула Ластівка. На небі ні хмаринки...
В. Довгяло. Ілюстрація до казки «Щасливий принц»
А потім упала ще одна краплина.
— Яка користь від статуї, коли вона не може захистити від дощу?
Ластівка глянула вгору, і що ж вона побачила!
Очі Щасливого Принца були повні сліз. Обличчя Принца було таке гарне в місячному сяйві, що Ластівку взяла жалість,
— Хто ти такий? — запитала вона.
— Я Щасливий Принц.
Поміркуй!
• Які людські якості алегорично втілені в образах Ластівки та Очерета?
• Як герої казки ставляться до кохання Ластівки?
• Чому Ластівка розчарувалася у своїй закоханості?
• Які риси характеру Ластівки розкриває автор через її вчинки?
• Чому Ластівка не полетіла відразу за подругами до Єгипту?
• Яка небезпека чекає на неї у великому місті?
— То чому ж ти плачеш?
— Коли я ще був живий і в мене було справжнє людське серце, я не знав, що таке сльози, — відповіла статуя. — Я жив у палаці Безтурботності... Цілими днями я розважався з друзями в саду, а ввечері танцював на балах у Великій Залі. Довкола саду стояв могутній мур, і мені жодного разу не спало на думку запитати, що діється там, за тим муром... Всі придворні називали мене «Щасливим Принцом», і я таки й справді був щасливий, якщо у втіхах щастя. А тепер, коли я вже неживий, мене поставили так високо, що я бачу... все убозтво мого міста. І, хоч серце в мене із свинцю, я все ж не можу стримати сліз...
Ти вже вмієш характеризувати персонажів літературних творів. Ознайомся із поняттям «мова дійових осіб» у «Літературознавчому словничку». Знайди у тексті казки мовлення Щасливого Принца і Ластівки. Про які риси характеру цих дійових осіб свідчать їхні діалоги, монологи, роздуми, інтонація?
— Ген там, — вела далі статуя тихим мелодійним голосом, — у вузькій вуличці стоїть убогий будинок. Одне вікно в ньому відчинене, і я бачу жінку, що схилилась над столом. Обличчя її худе й стражденне, руки шкарубкі й червоні від уколів голки, бо вона кравчиня. Вона гаптує квіти-пасифлори на атласній сукні найвродливішої з фрейлін Королеви... А в кутку кімнати в ліжку лежить її хворий синок. У нього гарячка, і він просить апельсинів. Мати ж нічого, крім річкової води, не може йому дати... Ластівко, люба Ластівонько, чи не віднесла б ти їй рубін з руків’я моєї шпаги? Я ж не можу рушити з місця, бо ноги мої прикуті до п’єдесталу.
В. Довгяло. Ілюстрація до казки «Щасливий принц»
— Але я мушу поспішати до Єгипту, — відповіла Ластівка. — Мої посестри кружляють понад Нілом і розмовляють з пишними лотосами...
— Ластівко, Ластівко, люба Ластівонько! Будь моїм посланцем...
— Не дуже я полюбляю отих хлопців, — відказала Ластівка. — Минулого літа, коли я жила над річкою, мірошникові діти, лихі хлопчиська, завжди кидали камінцями в мене.
Літературознавчий словничок
Мова дійових осіб — спеціально дібрані автором/авторкою лексика, інтонація, будова речень, стиль спілкування дійової особи (персонажа) літературного твору, яка є засобом розкриття його характеру
Мова автора — розповідь письменника/письменниці про події, вчинки персонажів, яка містить його/її оцінку зображеного в літературному творі.
Але Щасливий Принц був такий сумний, що Ластівці стало жаль його.
— Тут дуже холодно, — сказала вона, — та байдуже, я зостануся тут на цю ніч.
— Дякую тобі, люба Ластівонько, — мовив Принц.
І Ластівка виклювала з руків’я його шпаги великий червоний камінець...
Вона пролетіла над королівським палацом... На балкон вийшла вродлива дівчина зі своїм коханим.
— Яке диво ці зірки, — сказав він до неї, — і яка дивна влада кохання!
— Сподіваюсь, моя сукня буде вчасно пошита до придворного балу, — відповіла дівчина. — Я наказала вигаптувати на ній квіти пасифлори, та ці кравчині такі ледачі.
Ластівка пролетіла над річкою і побачила ліхтарі на щоглах кораблів... Та ось, нарешті, вона підлетіла до вбогого будинку... Ластівка шмигнула у вікно й поклала рубін на стіл... Потім обережно покружляла над ліжком, навіваючи прохолоду на чоло хлоп’яти.
В. Довгяло. Ілюстрація до казки «Щасливий принц»
— Як мені стало добре! — мовило дитя.
Ластівка вернулась до Щасливого Принца і розповіла йому все.
— Дивно, — сказала вона насамкінець, — але мені тепло, хоч надворі страшенний холод.
— Це тому, що ти зробила добре діло! — пояснив їй Принц.
І Ластівка задумалась над цим, а тоді й заснула...
Ти вже вмієш знаходити в тексті літературних творів описи приміщень і природи. Ознайомся із поняттям «мова автора» у «Літературознавчому словничку». Знайди в тексті казки описи вчинків і поведінки дійових осіб. Чи можна за цими епізодами визначити, як автор ставиться до своїх персонажів? Свою думку проілюструй цитатами з тексту казки.
Коли розвиднілось, Ластівка полетіла до річки купатись.
— Що за дивне явище! — вигукнув Професор Орнітології, що саме йшов містком. — Ластівка взимку!..
Коли зійшов місяць, Ластівка знову повернулась до Щасливого Принца...
— Ластівко, люба Ластівонько! — заблагав Принц. — Чи не побула б ти ще одну ніч біля мене?
— На мене чекають в Єгипті, — відповіла Ластівка. — Завтра мої посестри летять на другі пороги Нілу. Там в очеретах лежать бегемоти... Опівдні жовті леви сходяться до річки на водопій.
— Ластівко, люба Ластівонько! — промовив Принц. — Ген там, за містом, я бачу юнака в мансарді. Він схилився над столом. Перед ним у склянці зів’ялі фіалки. У нього кучерявий каштановий чуб, губи рожеві, немов гранати, а очі великі й задумливі. Він поспішає закінчити свою п’єсу для Директора Театру, але так змерз, що несила йому більше писати. Протопити ж і нагріти кімнату нічим.
В. Довгяло. Ілюстрація до казки «Щасливий принц»
— Гаразд, побуду ще одну ніч біля тебе, — погодилася Ластівка... — Віднести йому другий рубін?
— Єдине, що в мене зосталось, це — очі. Вони зроблені з рідкісних сапфірів. Виклюй один сапфір і віднеси тому юнакові. Він продасть коштовний камінчик ювелірові, купить харчів та дров і докінчить свою п’єсу.
— Любий Принце, не можу я цього зробити! — вигукнула Ластівка й заплакала.
— Ластівко, Ластівонько! Вволь мою волю!
Поміркуй!
• Чому Ластівка відклала свою подорож до Єгипту?
• Чи допомогли вони із Принцом людям, які страждали від бідності?
• Які почуття спонукали Щасливого Принца жертвувати найдорожчим заради порятунку людей?
• Чому Ластівка погодилась йому в цьому допомогти?
І Ластівка видзьобала Принцові око й понесла до вбогого житла драматурга... Юнак сидів, затуливши обличчя долонями, і навіть не чув помахів крилець, а тоді глянув і побачив неймовірної краси сапфір на зів’ялих фіалках.
— Ого, мене починають цінувати! — радісно вигукнув він. — Це від якогось багатого поклонника. Тепер я вже закінчу свою п’єсу.
А вранці Ластівка полетіла до гавані.
— А коли зійшов місяць, вона знову повернулась до Щасливого Принца.
— Я прилетіла попрощатися з тобою! — крикнула вона йому.
— Ластівко, люба Ластівонько! — заблагав Принц. — Побудь іще одну ніч біля мене!
— Зараз зима, — відказала Ластівка. А в Єгипті сонечко зігріває зелені пальми, і крокодили повитягувались у драговині й ліниво поглядають довкола... Любий Принце, я мушу залишити тебе, проте я ніколи, ніколи тебе не забуду, а коли прийде весна, я принесу тобі з Єгипту два коштовні камінчики замість тих, які ти віддав...
— Внизу, на площі, — вів далі Щасливий Принц, — стоїть маленька дівчинка, що торгує сірниками. Вона впустила сірники в рів, і вони геть зіпсувались. Батько битиме її, коли вона не принесе додому грошей... Виклюй друге моє око та віднеси дівчинці, і батько не битиме її.
— Гаразд, я залишусь біля тебе ще одну ніч, — сказала Ластівка, — проте виклювати тобі друге око я не можу...
— Ластівонько, люба Ластівонько, — мовив Принц, — уволь мою волю.
І вона виклювала Принцові друге око, підлетіла до дівчинки, і впустила той коштовний камінчик їй просто на долоню.
— Яке гарнюсіньке скельце! — зраділа дівчинка і, сміючись, побігла додому.
А Ластівка вернулась до Принца.
— Тепер ти сліпий, — сказала вона, — тож я залишуся біля тебе навіки.
— Не треба, Ластівонько моя, — відповів бідолашний Принц.
— Я залишуся біля тебе навіки, — повторила Ластівка...
В. Довгяло. Ілюстрації до казки «Щасливий принц»
Весь наступний день вона сиділа в Принца; на плечі, розповідаючи йому про те, що бачила в чужих краях: про рожевих ібісів, що довгими вервечками стоять на мілинах Нілу й дзьобами виловлюють золоті рибки; про старого, як сам світ, Сфінкса, що мешкає в пустелі і знає геть усе; про купців, що повільно йдуть поруч зі своїми верблюдами...
Поміркуй!
• Що спонукало Ластівку прийняти остаточне рішення: «Залишуся біля тебе навіки»?
• Чому Ластівка не думає про своє виживання?
• Чим може закінчитися для неї зимівля в холодному кліматі?
• Пригадай, які птахи не відлітають у теплі краї і як вони проводять зиму
• Що, на думку Принца, найдавніше в світі? Чи погоджуєшся ти з ним? Поясни свої міркування.
— Люба Ластівонько, — сказав Принц, — ти розповіла мені про справжні дива. Але найдивніше в світі — це людські страждання. Як їх розгадати? Тож облети моє місто, Ластівонько, і розкажи мені про все, що побачиш.
І Ластівка полетіла над містом і побачила, як розважаються багатії в розкішних палатах, а бідаки сидять у них під ворітьми. Вона завернула в темні закутки і побачила бліді личка нужденних дітей...
Ластівка вернулась до Принца й розповіла йому про все.
— Я весь позолочений, — сказав Щасливий Принц. — Зніми з мене золото і роздай бідним. Люди чомусь гадають, що в золоті щастя.
Ластівка знімала з статуї золото, аж доки Щасливий Принц зробився весь тьмяний і сірий. Роздавала вона щире золото бідним, і дитячі личка рожевіли, діти починали сміятись і гратися...
— У нас є хліб! — радісно гукали вони.
Потім випав сніг... Вулиці засріблилися, вони стали такі блискучі...
В. Довгяло. Ілюстрація до казки «Щасливий принц»
Бідній Ластівці мороз дошкуляв дедалі більше, але вона не кидала Принца, бо вірно покохала його. Вона крадькома хапала крихти хліба біля дверей пекарні тоді, коли пекар одвертався, і намагалася хоч трішки зігрітися. Та нарешті вона зрозуміла, що настав час помирати. В неї тільки й лишилося сил, щоб востаннє злетіти Принцові на плече.
— Прощай, любий Принце! — прошепотіла вона.
— Я радий, що ти, нарешті, летиш до Єгипту, Ластівонько! — мовив Принц. — Ти надто довго затримувалася тут; але ти мусиш поцілувати мене в губи, тому що я люблю тебе.
— Не до Єгипту я лечу, — відповіла йому Ластівка. — Я лечу в Оселю Смерті. Адже Смерть — рідна сестра Сну, чи не так?
І вона поцілувала Принца в губи і впала мертва до його ніг.
У ту ж мить пролунав дивний тріск усередині статуї, ніби там щось розірвалось. То розкололося свинцеве серце...
Рано-вранці вийшов на площу прогулятися Мер Міста. Проходячи повз колону Принца, він звів погляд на статую:
— Лишенько! До чого ж обшарпався цей Щасливий Принц! — вигукнув Мер.
— А й справді обшарпався! — підхопили Міські Радники, які завжди і в усьому погоджувалися з Мером...
— А біля його ніг лежить якась мертва пташка! Нам, треба видати розпорядження: пташкам тут гинути забороняється...
Поміркуй!
• Чи були щасливими останні миті життя Принца і Ластівки?
• Які були їхні останні бажання?
• Від чого насправді розкололося свинцеве серце Принца?
• Поясни, як ти розумієш кінцівку казки? Чи можна назвати її щасливою?
• У чому ж насправді людина може знайти своє призначення?
І скинули статую Щасливого Принца.
І розплавили статую на горні, і скликав Мер Міську Раду, щоб вирішити, що робити з металом.
— Звісно, нам потрібна нова статуя, — сказав Мер. — І хай ця статуя зображає мене!
— Мене! — повторив за ним кожен Радник, і зчинилася між ними суперечка...
В. Довгяло. Ілюстрація до казки «Щасливий принц»
— Дивно! — сказав Головний Ливарник. — Це розбите свинцеве серце ніяк не топиться в горні.
І шпурнули серце на смітник, де лежала мертва Ластівка.
І звелів Бог ангелові своєму:
— Принеси мені дві найцінніші речі, які є в цьому місті.
І приніс йому ангел свинцеве серце та мертву пташку.
— Ти правильно вибрав, — сказав Бог.
(Переклад І. Корунця)
Літературознавчий клуб
Автором літературної казки «Щасливий принц» є англійський письменник Оскар Вайльд (1854-1900).
Оскар Вайльд
Зростав майбутній письменник в аристократичній родині, дістав блискучу освіту, але в житті завжди керувався принципом «Те, що дійсно треба знати, не розтлумачить ніхто». Це дало йому змогу стати однією із найвідоміших особистостей свого часу. Він прославився своїм іронічним поглядом на життя, дотепністю у спілкуванні, бездоганним і вишуканим смаком.
Навчався у всесвітньо відомому Оксфордському університеті (Велика Британія). Знав досконало німецьку й французьку мови. Мав змогу подорожувати Італією та Грецією, де відвідав багато пам’яток римської й давньогрецької культури. Навчання закінчив блискуче й вже на останньому курсі написав свою поему «Равенна», за яку отримав престижну премію.
О. Вайльд написав дві збірки казок: «Щасливий принц та інші казки» і «Гранатовий будиночок». У своїй творчості він орієнтувався на традиції Г. К. Андерсена, хоча наповнював свої казки новими, сучасними для нього образами й сюжетами, мав власний стиль і манеру написання.
Оскар Вайльд більшість своїх творів, зокрема й казку «Щасливий принц», написав прозовою мовою, яка відзначається вільною організацією, нагадує повсякденне розмовне мовлення.
Літературознавчий словничок
Прозова мова — неритмізована, нагадує повсякденну розмовну мову
Автор протиставляє зовнішню красу золотої статуї Щасливого Принца, яка приносила насолоду всім, хто її споглядав, і красу внутрішню — здатність на самопожертву заради щастя інших людей, милосердя, турботу про інших. Цим він підкреслював важливість людських якостей у сучасному йому суспільстві.
Письменник засуджує людську черствість і байдужість, висміює потяг до слави і чванливість. Символічною є кінцівка казки, адже найціннішими у світі визнані не слава, золото, багатство, а звичайне свинцеве серце статуї, яке здатне співчувати іншим і творити добро, і пташка, яка йшла за покликом цього великого серця й, відкинувши особисту вигоду, допомагала йому, жертвуючи життям.
Мовна скарбничка
У тексті казки Оскара Вайльда «Щасливий принц» трапляються назви різних професій. Випиши та з’ясуй їх значення за «Тлумачним словником української мови». Це збагатить твоє мовлення й доповнить розуміння реалій життя, зображених у казці.
У колі мистецтв
Зіскануй QR-код і переглянь мультфільм «Щасливий принц», створений українським режисером Леонідом Зарубіним.
Він відрізняється від казки Оскара Вайльда. У ньому немає розповіді про нещасливе кохання Ластівки до Очерету, змінені деякі побутові деталі та другорядні персонажі, що дало змогу зробити сюжет мультфільму більш сучасним. Але незмінними залишаються вічні цінності: прагнення до самопожертви, гуманізм і зневажання матеріального багатства на противагу духовному становленню особистості.
Постер мультфільму «Щасливий принц» (реж. Л. Зарубін, кінокомпанія «Укранімафільм», 1990 р.)
Поміркуй!
• Зверни увагу на музичний супровід до мультфільму Як візуальні й слухові образи доповнили твоє сприйняття літературного твору?
• Порівняй образи дійових осіб казки та їх втілення у мультфільмі.
Читай і досліджуй!
Ти, мабуть, помітив/помітила, що у розповідях Ластівки є описи прекрасної природи Єгипту, трапляються назви єгипетських споруд. Ці описи написані в художньому стилі.
Знайди інформацію про Єгипет у наукових джерелах і порівняй її з розповідями про цю країну в казці.
Підсумуй!
• Що тебе найбільше вразило в казці Оскара Вайльда «Щасливий принц»?
• Які почуття в тебе викликала поведінка Щасливого Принца і його помічниці — Ластівки?
• Чого ти навчився/навчилася в головних героїв/героїнь казки?
• Чи залишилось для тебе щось незрозумілим у тексті казки? Що саме?
• Що із навчального матеріалу про Оскара Вайльда та його творчість залишилося для тебе нез’ясованим?
• Чи звертався/зверталась ти по допомогу до вчителя/вчительки, виконуючи завдання підручника?
• Як ти оцінюєш свої знання про життя і творчість Оскара Вайльда після опрацювання матеріалу підручника?
Читацьке дозвілля
Цікаво і змістовно організувати своє читацьке дозвілля ти зможеш, скориставшись QR-кодом.
Коментарі (0)