Богдан Лепкий (1872-1941) «Шевченкова верба»
- 19-01-2023, 10:42
- 563
5 Клас , Література українська та зарубіжна 5 клас Яценко, Пахаренко 2022 (частина 1)
Богдан Лепкий
Ти вже знаєш, що творчість Т. Шевченка істотно вплинула на розвиток української літератури. Більшість письменників і письменниць наступних поколінь вважають його своїм учителем, адже саме після того, як відкрили для себе в дитинстві «Кобзар», вони вирішили стати літераторами.
Так склалася і доля поета Богдана Лепкого, з творчістю якого ти наразі ознайомишся.
Шевченкова верба
Коли на чорний шлях ступав,
Ішов на прогнання в неволю,
Галузку вербову підняв,
Обчімхав і забрав з собою.
Була відірвана, як він,
Від пня і від землі святої,
Засуджена на лютий скін
Серед пустині степової.
Поніс її і посадив
За фортом, в полі, на пустині,
Здалека воду приносив
І пильно підливав щоднини.
Прийнялася і на весну
Зелене листя розпустила.
Ох, як же, як була йому
Та деревина люба й мила!
Було, з казарми прибіжить
В зеленій тіні відпочати,
Положиться, верба шумить
І шепче щось над ним, як мати.
Мов жалується, що весна,
Сади цвітуть на Україні,
Вона ж сумує тут одна
Посеред дикої пустині.
Летить степом листочків шум,
Немов далека пісня жалю,
Ні твоїх снів, ні твоїх дум
Нам не забути, рідний краю!
Мовна скарбничка
Літературна мова XIX ст. — початку XX ст. на західноукраїнських землях мала багато особливостей, відмінностей від східноукраїнської. Зокрема інакше наголошувалися слова. Ці особливості можна помітити у вірші «Шевченкова верба». Зверни увагу на їх значення:
Обчімхати — звільнити гілку від нижніх листків, обчухрати.
Скін — те саме, що й смерть.
Відпочати — те саме, що й відпочити.
Жалуватися — те саме, що скаржитися.
Літературознавчий клуб
Богдан Лепкий (1872-1941) народився на Тернопільщині. У ті часи загребущі сусідні імперії розділили нашу Батьківщину Східну її частину захопила Російська імперія, західну — Австро-Угорська. Проте, хоч і роз’єднані кордонами, українці свято берегли єдність, спільну рідну мову та традиції.
Богдан Лепкий. Автопортрет
Ось і Богдан Лепкий, вражений Шевченковим словом, присвятив своє життя рідному народові. Б. Лепкий був талановитим поетом, прозаїком, художником, видавцем, науковцем. Значних зусиль він доклав для осягнення й популяризації творчості улюбленого митця. Кілька разів видавав «Кобзар», наукові та художні праці про творчість Шевченка. Вірш «Шевченкова верба» — один із таких творів.
Пам’ятник Т. Шевченку (м. Форт-Шевченко, колишнє Новопетровське укріплення, Казахстан). Скульптор В. Чепелик
Описана у вірші історія справжня. 1850 року під час заслання Шевченка покарали за непокору, за порушення заборони писати й малювати. Його відправили на Мангишлак (півострів у Казахстані), де безлюдний кам’янистий степ і дуже суворий клімат.
Прямуючи до нового місця служби — Новопетровського укріплення (нині м. Форт-Шевченко, Казахстан) — поет випадково побачив на дорозі маленьку вербову гілочку. Вона нагадала йому Батьківщину, рідне село, адже біля воріт батьківського двору також росла розлога верба.
Т. Шевченко. Новопетровське укріплення
Отож, Шевченко забрав гілочку із собою. А прибувши до укріплення, посадив її. Далі мало не щодня тікав з форту, щоб полити свою вербу. І сталося диво — довкола ніде жодного деревця, а цей пагінчик зазеленів і незабаром перетворився на крислате дерево.
Як же радів Шевченко, ніби то не гілочка ожила посеред кам’яного степу, а його душа, ніби Україна прислала вісточку. Поет любив проводити кожну вільну хвилинку в затінку своєї верби. Розмовляв із нею, під її гіллям писав, малював, мріяв.
Згодом він виростив ще кілька дерев, заклав цілий парк, що й нині радує людей і є живою згадкою про світлу, щедру душу поета.
Шевченкова верба виявилася дуже живучою — росла аж 147 років. До одного з ювілеїв митця українські письменники привезли на Батьківщину кілька гілочок цього дерева. І тепер нащадки Шевченкового дерева оточують його могилу в Каневі, ростуть у Києві, Львові та багатьох інших містах і селах України.
Акцію «Шевченкова верба» підхопили діти. Вони пророщують гілочки з цих верб у теплицях, а потім висаджують і доглядають біля своїх шкіл. Тож і ти разом із однокласниками/однокласницями можеш долучитися до цієї гідної справи.
Верба, посаджена Шевченком біля форту. Світлина
Ти вже знаєш про особливості віршованої мови, деякі її відмінності від прозової. Довідайся про інші ознаки віршованої мови.
Літературознавчий клуб
Мова художнього твору може бути прозовою і віршованою. Прозова мова — неритмізована, нагадує повсякденну розмовну мову. Віршована мова мелодійна, наспівна, підпорядкована певному ритму.
Ритм — це рівномірне повторення, чергування мовних одиниць. Ритм у поетичних творах виникає завдяки рівномірному чергуванню наголошених і ненаголошених складів, а також строф і рим.
Рима — співзвучність закінчень у кінці чи зрідка всередині віршорядків. Наприклад, в уривку «Учітесь, читайте...» римуються, зокрема, такі слова: научайтесь — не цурайтесь; забуває — карає, злому — дому.
Строфа — група віршових рядків, що римуються і рівномірно повторюються у творі. Строфи переважно бувають чотирирядкові, трапляються також дво-, трирядкові та інші.
Віршові рядки римуються по-різному. Найчастіше трапляються такі способи римування в чотирирядкових строфах:
- перехресне — римування першого рядка з третім, а другого — з четвертим (за формулою абаб); саме таке римування у вірші «Шевченкова верба»:
Коли на чорний шлях ступав, а
Ішов на прогнання в неволю, б
Галузку вербову підняв, а
Обчімхав і забрав з собою. б
- суміжне або парне — римування першого рядка з другим, а третього — з четвертим (за формулою аабб); таке римування у вірші Оксани Кротюк, що відомий тобі з четвертого класу:
Від хвоста і аж по вушка а
в зебри смужка, смужка, смужка. а
Не горохи, не клітинка, б
не малюнок на всю спинку. б
- кільцеве або охопне — римування першого рядка з четвертим, а другого — з третім (за формулою абба); таке римування спостерігаємо у сповнених болю поетичних рядках Олександра Олеся про рідну мову:
О слово рідне! Орле скутий! а
Чужинцям кинуте на сміх! б
Співочий грім батьків моїх, б
Дітьми безпам’ятно забутий. а
Читай і досліджуй!
Чи є твоєму місті або селі вулиця, яку названо на честь Тараса Шевченка? Можливо, ти навіть мешкаєш у місті чи селі, яке названо ім’ям поета, наприклад, у Корсуні-Шевченківському на Черкащині. Тож сфотографуйся біля одного з таких місць. Підготуй невеличку розповідь про зв’язок цього місця з іменем Шевченка. Попроси вчителя/вчительку розмістити це фото на соціальній сторінці вашого класу та запропонувати твоїм одноліткам із інших регіонів України доєднатися до організованого твоїм класом флешмобу.
Підсумуй!
• Який внесок Богдана Лепкого у пошанування творчості Тараса Шевченка?
• Що ти знаєш про Шевченкову вербу?
• Якими засобами створюється мовний ритм? Розкажи про строфи, рими та способи римування.
• Оціни свої знання про творчість Богдана Лепкого після опрацювання матеріалу підручника.
Цікаво і змістовно організувати своє читацьке дозвілля ти зможеш, скориставшись QR-кодом.
Коментарі (0)