Войти
Закрыть

Леся Українка (1871-1913) «Лелія»

5 Клас

Ні, Павлусю, вже пізно ті казки казати, нехай-но завтра вдень. От краще я заслоню від тебе свічку, то ти собі спатимеш, а завтра встанеш здоровеньким, будемо тоді й казки казати і все гаразд буде. Далі Павлусь почав знову дивитись на ту ясну смужку, що падала з вікна. Він все думав про мамині казки: «Яка то шкода, що мама не хотіла казати мені казки. А яка та Лелія? Мама каже, що ельфи такі, як метелички маленькі...» Павлусь дивився на смужку і все думав, думав, довго так... І от здалося йому, що смужка та затремтіла. Павлусь підвівся трохи, глянув, — коли бачить, аж проти нього стоїть якась постать, немов людська. Він спершу злякався трохи, потім же бачить, що то щось зовсім не страшне, таке маленьке, немов якась дівчинка малесенька; от він і нічого, перестав боятися. Дивився на ту дівчинку, а вона така гарнесенька: очиці ясні, кучері довгі, сріблясті, сама в білій, прозорій шаті, на голівці малесенька золота корона, ще й крильцята має хороші та барвисті, як у метелика, так і міняться різними барвами, немов тая веселка. В рученятах у дівчинки довге стебло, квітка білої лелії, і пахне вона на всю хату. Павлусь глянув на дівчинку і зараз якось пізнав, що це Лелія....

Іван Франко (1856-1916) «Фарбований Лис»

5 Клас

Жив собі в однім лісі Лис Микита, хитрий-прехитрий. А вже як вибрався на лови — чи то до курника, чи до комори, то не було смілішого, вигадливішого та спритнішого злодія над нього. Дійшло до того, що він не раз у білий день вибирався на полювання і ніколи не вертав з порожніми руками. Се незвичайне щастя і та його хитрість зробили його страшенно гордим. Йому здавалося, що нема нічого неможливого для нього. — От же побачите, і в Блоху не перекинуся, і не роздеруть мене! — товк своє Лис і поклав собі міцно зараз завтра, в сам торговий день, побігти до міста і з торговиці вхопити Курку. Але сим разом бідний Микита таки перечислився. Поміж коноплі та кукурудзи він заліз безпечно аж до передмістя; огородами, перескакуючи плоти та ховаючися між яриною, дістався аж до середмістя. Але тут біда! Треба було хоч на коротку хвильку вискочити на вулицю, збігати на торговицю і вернути назад. А на вулиці і на торговиці крик, шум, гармидер, вози скриплять, колеса туркочуть, коні гримлять копитами, свині квичуть, селяни гойкають — одним словом, клекіт такий, якого наш Микита і в сні не бачив, і в гарячці не чував. Але що діяти! Лис Микита набрав відваги, розбігся і одним духом скочив через пліт на вулицю. Знітився, скулився та ровом як не чкурне просто на торговицю, де довгим рядом сиділи жінки, держачи на решетах, у кошах і кобелях1 на продаж яйця, масло, свіжі гриби, полотно, сім’я, курей, качок і інші такі гарні речі....

Оскар Вайльд (1854-1900) «Щасливий принц»

5 Клас

Коли я ще був живий і в мене було справжнє людське серце, я не знав, що таке сльози, — відповіла статуя. — Я жив у палаці Безтурботності... Цілими днями я розважався з друзями в саду, а ввечері танцював на балах у Великій Залі. Довкола саду стояв могутній мур, і мені жодного разу не спало на думку запитати, що діється там, за тим муром... Всі придворні називали мене «Щасливим Принцом», і я таки й справді був щасливий, якщо у втіхах щастя. А тепер, коли я вже неживий, мене поставили так високо, що я бачу... все убозтво мого міста. І, хоч серце в мене із свинцю, я все ж не можу стримати сліз... Ти вже вмієш характеризувати персонажів літературних творів. Ознайомся із поняттям «мова дійових осіб» у «Літературознавчому словничку». Знайди у тексті казки мовлення Щасливого Принца і Ластівки. Про які риси характеру цих дійових осіб свідчать їхні діалоги, монологи, роздуми, інтонація? — Ген там, — вела далі статуя тихим мелодійним голосом, — у вузькій вуличці стоїть убогий будинок. Одне вікно в ньому відчинене, і я бачу жінку, що схилилась над столом. Обличчя її худе й стражденне, руки шкарубкі й червоні від уколів голки, бо вона кравчиня. Вона гаптує квіти-пасифлори на атласній сукні найвродливішої з фрейлін Королеви... А в кутку кімнати в ліжку лежить її хворий синок. У нього гарячка, і він просить апельсинів. Мати ж нічого, крім річкової води, не може йому дати... Ластівко, люба Ластівонько, чи не віднесла б ти їй рубін з руків’я моєї шпаги? Я ж не можу рушити з місця, бо ноги мої прикуті до п’єдесталу....

Ганс Крістіан Андерсен (1805-1875) «Русалонька»

5 Клас

Ти вже знаєш, що у світовій літературі дуже багато цікавих, талановитих письменників/письменниць, які створювали казки. Але певно, найвідоміше у різних куточках планети ім’я неперевершеного творця казок — Ганса Крістіана Андерсена. Мабуть, знаєш його і ти. Які казки цього письменника тобі доводилося читати? Чим вони привернули твою увагу? А що тобі відомо про русалок? Авжеж, це фантастичні істоти, знані в міфологіях багатьох народів. Зазвичай їх уявляли як дівчат з риб’ячими хвостами, населяли вони озера, річки, моря. Вважали, що живуть русалки довше за людей, але не безсмертні. Існуючи поруч з людьми, вони добре розуміли їхні проблеми, нерідко допомагали, а іноді й карали за лихі вчинки. Русалки — образне втілення краси, сили і непередбачуваності природи. У різних мовах закріпилися такі назви цих істот: русалки, німфи, сирени, морські панни тощо. Чи доводилося тобі бувати на морі? Можливо ти навіть живеш у місті чи селі, що на березі моря. Яким ти його побачив/побачила? Опиши свої враження. Прочитавши казку Г. К. Андерсена, ти довідаєшся про життя моря, а ще більше — про людську душу....

Еріх Распе (1736-1794) «Дивовижні пригоди, подорожі й бойові подвиги барона Мюнхгаузена»

5 Клас

У цю мить повз мене пролетіло зустрічне ядро, що його пустили турки в наш табір. Не довго думавши, я пересів на нього і, мов ніде нічого, полетів назад. Звісно, під час польоту я ретельно перелічив усі турецькі гармати і привіз своєму командирові щонайдокладніші відомості про ворожу артилерію. За волосся Взагалі, під час цієї війни зі мною було чимало пригод. Якось, рятуючись від турків, спробував я перескочити болото верхи на коні. Але кінь не доскочив до берега, і ми з розгону шубовснули у рідке багно. Шубовснули і почали тонути. Порятунку не було. Болото страх як швидко засмоктувало нас усе глибше й глибше. Ось уже весь тулуб мого коня сховавсь у смердючому багні, ось уже й моя голова почала пірнати в болото, і звідти стирчить лише кіска моєї перуки....

Шарль Пеppo (1786-1859) «Попелюшка, або Кришталевий черевичок»

5 Клас

В одного чоловіка померла дружина, й він одружився вдруге з удовою, такою чванливою та гоноровитою, якої, відколи світ світом, ніхто й не бачив. Вона мала двох дочок, теж чванливих і гоноровитих. А в чоловіка була своя дочка, надзвичайно добра та ніжна — вся в матір, найкращу жінку в світі. Не встигли відсвяткувати весілля, як мачуха вже показала свою лиху вдачу. Вона зненавиділа пасербицю за її красу, бо поряд з нею її власні дочки здавалися ще огиднішими. Отож мачуха й загадувала дівчині робити найбруднішу роботу в домі — мити посуд, прати одяг, прибирати кімнати. Спала дівчина аж під самісіньким дахом, на горищі, на благенькому солом’яникові, тоді як сестри її жили в розкішних покоях з м’якими постелями та дзеркалами, що в них бачили себе з голови до п’ят. Бідолашна дівчина покірно терпіла всі кривди й не наважувалась жалітися батькові — той однаково вилаяв би її, бо в усьому коривсь своїй лихій дружині. Упоравшись із роботою, дівчина йшла в куток і сідала просто на попіл, натрушений біля каміна. Тому всі в домі звали її Чорногузкою. А менша сестра, не така лиха, як старша, прозвала її Попелюшкою....

Брати Якоб (1785-1863) і Вільгельм (1786-1859) Ґрімм «Пані Метелиця»

5 Клас

Ти вже знаєш, що в народних казках розповіді про реальні події доповнюються фантастичними, незвичайними елементами, що виникають у творчій уяві оповідача/оповідачки. У німецькій народній казці «Пані Метелиця»ти зможеш упізнати знайому історію, подібну до якої вже, можливо, зустрічав/зустрічала у казках інших народів. Однак, зверни увагу, що дійові особи тут будуть інші, та й розказана вона буде зовсім по-іншому, адже національна культура кожного народу особлива й неповторна. Розглянь ілюстрації до казки «Пані Метелиця» і спробуй передбачити, про що в ній розповідатиметься. Жила на світі одна вдова, і мала вона дві доньки. Одна з них, падчірка, була гарна й роботяща, а друга, рідна, гидка й лінива. Та вдова любила куди більше рідну доньку, хоч та була гидка й лінива. Падчірка мусила виконувати всю хатню роботу, була попелюшкою в домі. Бідна дівчина щодня сиділа на шляху біля криниці й пряла доти, поки їй нитка прорізала пальці до крові. Одного разу вона так порізала ниткою пальці, що кров’ю залило увесь починок. Вона схилилася над криницею, щоб вимити починок, а він вислизнув із рук і впав у криницю. Гірко заплакала дівчина й побігла до мачухи та розказала про таке нещастя. А мачуха почала її лаяти на всі заставки і нарешті сказала:...

Кримськотатарська народна казка «Золоте яблуко»

5 Клас

Ти вже знаєш, що територія України є Батьківщиною не тільки українців, але й інших народів, зокрема кримських татар (киримлян), караїмів, кримчаків. Різні народи мають свої мови, традиції й культуру. Але всіх об’єднують спільні цінності — любов до Батьківщини, пошанування родинних зв’язків, звичаї гостинності й толерантності. Переконайся в цьому, ознайомившись із кримськотатарською народною казкою «Золоте яблуко». Золоте яблуко (Скорочено) Жив колись давно падишах1, якого Бог обдарував трьома синами. Був цей правитель людиною сильною, войовничою і щороку боровся з кимось із сусідів. Ті, не знаючи, як угамувати свого войовничого сусіда, звернулися до Всевишнього і попросили, аби той послав на падишаха заспокоєння. Ніхто не знає — чи вплинули молитви сусідніх владарів, чи хвороба підкосила падишаха, — він осліп. Осліп і відразу перестав ходити на сусідів походами, повернув завойовані землі, вибачився перед сусідами і поклявся, що коли Бог допоможе йому позбутися сліпоти, він до останніх днів своїх житиме тихо й мирно. Минуло сім років, і на деревці з’явилося перше яблуко. З кожним днем наливалося воно соком. І не простим, а золотим. У той день, коли садівник мав зірвати яблуко і віднести його падишаху, воно зникло... Кожного наступного року падишах готувався скуштувати золоте яблуко, випробувати його цілющу силу, але щоразу невидимий злодій прихитрявся напередодні зробити свою чорну справу. Якось восени, коли яблуко ось-ось повинно було дозріти, падишах покликав старшого сина і наказав йому: — Тільки тобі я можу довірити оберігати золоте яблуко. Озброївся старший син і ввечері пішов вартувати. Всю ніч сидів під яблунею не заплющуючи очей, та варто було на світанку на якусь мить задрімати, як яблуко зникло. Наступного року падишах довірив охороняти яблуко середульшому сину. Той не тільки добре озброївся, а й обніс яблуньку високою колючою загорожею. Але й вона не допомогла. Варто було на мить задрімати — яблуко зникло!...

Українська народна казка «Яйце-райце»

5 Клас

Народні казки виникли дуже давно. Спочатку їх розказували усно — передавали з уст в уста. Розповідачі/розповідачки могли пропустити якийсь епізод або додати свій. Тому одна й та сама казка існує в багатьох варіантах видозмінах. Ім’я її творця найчастіше забувалося. Казки містять захопливі розповіді про незвичайні фантастичні події, чарівні перетворення, дивовижні вчинки, надлюдські якості героїв/героїнь. У казках завжди відображаються уявлення народу, його багатовіковий життєвий досвід, звичаї, обряди, побут, вірування. Казкові герої/героїні уособлюють моральні цінності, утверджують ідеали добра і справедливості народу. Одним із таких творів є українська народна казка «Яйце-райце». Вона поєднує елементи різних видів казок і приховує багато таємниць, що поступово розкриються допитливому читачеві/ читачці. Поміркуй! • Розглянь схему «Ознаки народної казки» та прокоментуй кожну з ознак прикладами з казки «Яйце-райце» або ж іншої прочитаної тобою народної казки....

Арабська народна казка «Казка про Аладдіна і чарівну лампу»

5 Клас

Ти вже знаєш про історію створення першої у світі фольклорної збірки казок «Панчатантра». Наразі ти можеш дізнатися про ще один шедевр світової літератури — збірку «Тисяча і одна ніч», до якої увійшли казки різних народів арабських країн. Тобі вже напевно відомі такі казкові персонажі, як Шахразада (або Шахерезада), Алі-Баба, Аладдін, Синдбад-мореплавець, адже вони стали героями/героїнями популярних мультфільмів і комп’ютерних ігор. Тож звідки з’явилися ці герої/героїнь, які підкорили твою уяву? Про це ти дізнаєшся, коли уважно і вдумливо прочитаєш сторінки цього розділу. Казка про Аладдіна і чарівну лампу (Скорочено) Розповідають, нібито в одному місті Сходу жив собі бідний кравець і мав сина, якого звали Аладдіном. Син цей змалку ледарював, тож коли йому минуло десять років, батько вирішив навчити його якогось ремесла. А що він був дуже убогий і не міг віддати сина в науку до майстра й платити йому, то взяв хлопця до себе в крамничку й став навчати його кравецької справи. Однак Аладдін уродився шалапутом і звик цілісінькими днями вештатися з такими ж ледачими, як сам, хлопцями....

Навігація