Надія національної драми
- 5-01-2023, 13:38
- 219
8 Клас , Українська література 8 клас Коваленко (повторне видання) 2022
Надія національної драми
Навчальний маршрут розділу:
У цьому розділі ви:
• прочитаєте, а за можливості переглянете у театрі
- трагікомедію Івана КАРПЕНКА-КАРОГО «Сто тисяч»
• вивчите, що таке драма як рід художньої літератури і її основні жанри;
• дізнаєтеся про розвиток українського театру в другій половині ХІХ ст., діяльність «театру корифеїв» і роль І. Карпенка-Карого в становленні української національної драми;
• навчитесь аналізувати трагікомедію;
• характеризуватимете образи дійових осіб п’єси;
• визначатимете прийоми комічного зображення дійових осіб у трагікомедії
Після опрацювання розділу ви краще розумітимете особливості розвитку драматургії і театру другої половини ХІХ ст. в Україні.
• Визначте, які завдання із запропонованих вище ви вважаєте найважливішими. Додайте до них інші, що є значущими саме для вас. Подумайте, як досягатимете запланованого.
Попрацюйте в парі!
Поясніть, як ви розумієте вислів Робера Лепажа1: «Людина сьогодні йде в театр для того, щоб залишатися людиною». Обміняйтеся думками із сусідом (сусідкою) по парті.
1 Лепаж Робер (нар. 1957, Квебек) — канадський режисер театру й кіно, актор, драматург і сценарист.
У цьому розділі ми говоритимемо про театр як один із видів мистецтва. Хоч глядачі в театрі споглядають за грою акторів, але театральна вистава не відбудеться без драматурга, режисера, композитора, художника, хореографа. Отже, театральне мистецтво синтетичне2 за своєю суттю. Усі твори, які актори «грають» на сцені, називають драматичними.
2 Синтетичний — той, що з’єднує окремі елементи, частини в єдине ціле.
Драма (від грец. — дія) — літературний рід, що зображує дійсність безпосередньо через висловлювання і дію самих персонажів.
Автор у такому творі майже нічим себе не виявляє, а дійові особи розкриваються через вчинки, діалоги та монологи, характеристику їх іншими дійовими особами чи самохарактеристику, мову тощо. Щоб вистава захопила глядачів, робота драматурга має бути філігранною3. Йому необхідно обрати момент у житті дійових осіб, коли найсильніше виявляються характери героїв і протиставлені їхні погляди. Драматург має написати репліки дійових осіб так, щоб дія була динамічною і захопливою.
3 Філігранний — продуманий або опрацьований до найменших деталей.
У цьому розділі ви вивчатимете трагікомедію І. Карпенка-Карого «Сто тисяч», створену 1889 р., тому особливості драми розглянемо на прикладі класичних п’єс ХІХ ст.
Драматичний твір поділяється на дії (акти), кожна з яких своєю чергою — на яви4. На початку твору завжди вміщено список дійових осіб. Поява нової дійової особи відділяє одну яву від іншої. У класичному драматичному творі невелика кількість дійових осіб й одна сюжетна лінія. Події зазвичай розгортаються від минулого до майбутнього, місце дії залишається переважно незмінним. Рушієм дії в драматичному творі є гострий конфлікт. Свої зауваження і доповнення (місце дії, особливості гри акторів тощо) автор передає через ремарки5.
4 Ява — частина акту, дії драматичного твору, у якій склад виконавців лишається незмінним. Поділ на яви у творі не є обов’язковим.
5 Ремарка — авторська примітка в тексті п’єси, що містить стислу характеристику обставин дії, зовнішності та поведінки дійових осіб.
Емілія Рудик. Корифеї української сцени (гобелен у фоє Академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М. Л. Кропивницького)
За характером конфлікту драматичні твори поділяють на трагедію, комедію і власне драму.
Трагедія — це драматичний твір, що ґрунтується на непримиренному конфлікті особистості з виразниками інших моральних позицій.
У ній позитивний герой кидає виклик людині, групі людей або цілому суспільству й майже завжди гине.
Протилежна до трагедії комедія — драматичний твір, у якому викриваються негативні явища в житті людини або суспільства.
У комедії автор висміює вади суспільного буття і окремої людини, тому головна зброя комедії — сміх. Він може бути доброзичливим або злим.
Ознаки трагедії і комедії поєднує в собі трагікомедія. У ній, як у комедії, висміюються недоліки людини чи суспільства, але часто, як у трагедії, головний герой опиняється на межі життя і смерті. Трагічні події в трагікомедії у загостреному вигляді виявляють характер героя.
Драма як жанр займає проміжне місце між трагедією і комедією. Драма змальовує життя ширше й різноманітніше, ніж трагедія і комедія. Френк Капра1 про драму сказав: «Я думав, що драма — це коли героїня плаче. Я помилявся. Драма — це коли плачуть глядачі». Насправді сльози наприкінці вистави — це не обов’язковий атрибут драми, адже в ній автор зображує буденне життя людини. У п’єсі, звичайно, можуть бути комічні чи драматичні ситуації, але вони не доведені до надзвичайного загострення. Фінал власне драми для головного героя може бути і щасливий, і трагічний. Як бачимо, драма не має чітко окреслених ознак. Незмінною є одна умова: вона не повинна залишати читача або глядача в театрі байдужим!
1 Капра Френк Рассел (1897-1991) — американський кінорежисер і продюсер італійського походження, лауреат премії «Оскар».
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
- 1. Поясніть, чим драма як рід літератури відрізняється від лірики.
- 2. Назвіть жанри драми та коротко розкажіть про особливості кожного з них.
Коментарі (0)