Справжні герої

Не вам мій спів, уквітчані герої

Кривавих справ, не вам мій голос, — ні!

З-під барв рожевих вигадки пустої

На чорнім тлі ви бачитесь мені.

Хай досі сниться іншому піїті

Шалений брязкіт кинутих шабель...

Не кращ було б запособлять освіті,

Підняти люд хоть на один щабель?

Моя хвала трудівникам незнаним,

Що двигли мисль по селах, хуторах,

Цуравшись власно мрій золототканих,

Чий невідомо почиває прах;

Чий вік минув за працею, як днина,

Сліпим братам торуючи межу...

Перед тими я стану на коліна,

Героям тим подяку я зложу!

Моя хвала живим, як і помершим,

Отим борцям за будуче Русі,

Тим страдникам за друзяків найпершим,

Що сяють нам у чарівній красі!

Взяли вони в житті шляхи колючі

Серед пригод та всякої нужди...

Окриють їх колись вінки немручі, —

Затихне навіть галас ворожди!

скачать dle 11.0фильмы бесплатно