Сутність напряму. Романтизм1 — літературно-мистецький напрям, що виник наприкінці XVIII ст. в Німеччині й панував у літературі Європи й Америки протягом першої половини XIX ст. Романтики рішуче виступили проти канонів та обмежень класицизму. Вони вважали, що жодні правила не повинні стримувати творчу уяву й волю митця. Отже, визначальна ідея романтизму — цілковита свобода творчості, а ширше — культ свободи як такої. У всьому романтики помічали внутрішні протилежності, антитези. Зокрема, підкреслювали роздвоєність людини, одночасну належність її до двох світів — духовного й матеріального. Людина, на думку романтиків, — істота насамперед емоційна, а не раціональна. Пізнання здійснюється не розумом, а серцем (через почуття, інтуїцію). Тому митець в ідеалі є пророком, генієм, що здатен говорити з Богом, відкривати Істину. Саме мистецтво, просвітлюючи людські душі любов’ю та красою, може покращити, урятувати світ. У центрі зацікавлень романтиків — людина, її внутрішній, душевний світ, зокрема позасвідомі, «сердечні» вияви психіки — сни, марення, пристрасть, натхнення тощо. їх приваблювали таємничі, містичні сторони життя, виняткові події, сильні особистості, бунтарі проти світового зла, найчастіше самотні у своїх пошуках ідеалу....
|