Войти
Закрыть

Світова велич Шевченка

9 Клас

Ось і прочитали ми геніальну молитву у величному храмі поезії, збудованому Тарасом Шевченком. Цей храм - найголовніший собор української духовності, собор, у якому твориться спільна національна молитва, молитва за Україну. Михайло Грушевський писав про Шевченка: «З його появою можна було сказати, що українське відродження з літературного боку забезпечене». Саме від грізного Шевченкового «Поховайте та вставайте...» почалося справжнє відродження України. «Кобзар» для більшості з нас - це буквар, пісенник, підручник з історії, енциклопедія українського життя і духовна Конституція. Це книга всього народу, який за нею вчився боронити свою свободу, будувати майбутнє. І сам Тарас ніколи не був для України просто письменником - він був і залишається духовним лідером, пророком, мірилом правди й совісті нації. Його заповіт актуальний донині: Тарас Шевченко залишив нам у спадок пісні, які житимуть вічно, і співатимуть їх наші нащадки. Україна житиме доти, доки лунатимуть над її святими просторами могутній «Заповіт» і «Реве та стогне Дніпр широкий». Поет проспівав грандіозний гімн жінці-матері. «Катерина», «Наймичка», «Причинна», «Тополя» - ось ті пристрасні молитви Шевченка за жіночі долі, звернені до Бога. Навіки закарбовані у свідомості українців його політичні погляди, що й нині є дороговказом для нових поколінь: гнівний «Кавказ», саркастичний «Сон» і «Посланіє...». Пригадайте всі прочитані твори Шевченка. Процитуйте улюблені уривки. Які почуття вони у вас викликають? А ще Тарас Шевченко яскравий і оригінальний прозаїк. На засланні він написав низку прекрасних повістей російською мовою. Деякі з них повторили сюжети його поем - «Варнак», «Наймичка». Повість «Художник» розкрила багато таємниць життя самого Кобзаря. У цьому творі він розмірковував над долями талановитих митців минулого. Історія талановитого безіменного художника, вихідця з народу, - багато в чому історія життя самого Шевченка, який не злякався двобою з Російською імперією. Була ще повість «Музикант» - драматична історія про трагедію талантів у кріпосницькому суспільстві; «Близнецы» - історія байстрят-близнят, підкинутих матір’ю-покриткою заможному хуторянинові....

«Росли укупочиі, зросли...»

9 Клас

Останні роки життя... Передчуття суспільних змін, підірване на засланні здоров’я, творчі плани, нові твори, яким судилося безсмертя. Але в душі таїлася мрія - нарешті віднайти тихе родинне щастя, збудувати хатину над Дніпром, жити поряд з рідними, на «Україні милій». Примара особистого щастя являлася поетові в образі Ликери Полусмакової (палкої пристрасті Шевченка), але, на жаль, не судилося йому відпочити від невтомних блукань роздоріжжями долі в тихому родинному гнізді. Його мука від невлаштованого особистого життя відчутна в поезіях останніх років, зокрема у вірші «Росли укупочці, зросли...». Пригадайте події останніх років життя Шевченка. Що було тоді найважчим для поета, що завдавало найбільших прикрощів? Ліричний герой поезії - щирий і відвертий. Так про свій внутрішній світ, про свої інтимні переживання може говорити тільки чиста душею, совісна, чесна людина. Молитовне звертання посилює інтимність звучання твору. А в образі ліричного героя ми впізнаємо самого поета, який прагне хоч на схилі літ знайти залюблене серце та душевний спокій. Ось яким був його ідеал: «І тихо, весело прийшли, душею-серцем неповинні, аж до самої домовини...»....

«Доля»

9 Клас

Цей твір - частина поетичного триптиха «Доля», «Муза», «Слава», написаного 9 лютого 1858 року. Шевченко записав ці поезії до свого «Щоденника» в роки найвищого розквіту поетичного таланту, коли прагнув осмислити свій життєвий шлях і ті провідні орієнтири, які визначали його титанічний поступ. На долю свою, що символізує життєвий і творчий шлях поета, він не нарікає. Хоч і карала неодноразово, проте була для нього «другом, братом і сестрою», адже вдовольнила його найбільше бажання - відправила «до п’яного дяка в науку». Відтоді і вів геніальний поет відлік своїм життєвим випробуванням. Та незгоди не зламали поета, а лише загартували його. Звертаючись до своєї долі, Шевченко говорить слова, які за ним повторили тисячі патріотів України, стаючи на шлях великої борні за її визволення:...

Лірика періоду арешту та заслання й після повернення із заслання

9 Клас

Для особистісної лірики Т. Шевченка цього періоду особливо характерні автобіографічні мотиви - глибокі роздуми над власного нещасливою долею, долею України, де «аж страх погано», де «повсихали сади зелені» та де «людей у ярма запрягли пани лукаві», які «жидам, братам своїм хорошим, остатні продають штани» («/ виріс я на чужині...»), особистою самотністю. Проте навіть не з власної волі опинившись у Орській фортеці, за Уралом, він констатує, що «людей і долю проклинать не варт, ій-богу», і ладен перегризти свої кайдани, щоб не сидіти взаперті («Самому чудно. А де ж дітись?..»). «Аж бачу, там тілько добро, де нас нема», - з гіркотою сумує свої відчуття Т. Шевченко. Пригадайте обставини арешту і заслання Шевченка. Подорож Україною перед арештом просто травмувала Шевченка. Здавалося б, межу болю перейдено. Але випробування тільки починалися. У похмурих стінах петербурзького каземату, з-за яких, мов птахи на волю, вирвалися кращі поезії Кобзаря, Шевченко подумки мандрував Україною......

Поема «Марія»

9 Клас

«Не знаю в літературі всесвітній поета, - писав Іван Франко, - котрий би так витривало, так гаряче і з цілою свідомістю промовляв в обороні жінок. В обороні їх права на повне, чисто людське життя, котрий би таким могучим словом бичував усе те, що в’яже, деморалізує і тисне женщину. Не знаю в літературі всесвітній поета, котрий би представив так високо і так щиро людський ідеал жінки-матері, як се вчинив Шевченко. І вершиною створеного Кобзарем ідеалу жінки-матері стала поема "Марія”». Задум цього твору виник у поета задовго до написання. Ще 1850 року в листі до Варвари Рєпніної, свого щирого й вірного друга, він писав про майбутню поему. Але почав писати цей твір лише 1859 року, під час перебування в Україні, а завершив уже в Петербурзі. Християнські ідеали поета знайшли в поемі своє довершене втілення. Поет позбавив біблійну легенду всіх елементів містики, але цим не принизив Марію, а, навпаки, возвеличив просту українську жінку-покритку. В основі поеми - традиційний біблійний сюжет про жінку, яка народила Ісуса Христа. Поетова Марія - найбільший скарб «в душі невольничій, малій, В душі скорбящей і убогій». Мати й син, вірні християнським ідеалам добра, справедливості, правди й всесвітньої любові, присвятили своє життя служінню людям, ідеям гуманізму....

«На паншині пшениию жала...»

9 Клас

Цю поезію, написану в останні роки життя, Шевченко присвятив Марку Вовчку. Друг Шевченка Федір Лазаревський згадував, що, коли одного разу в товаристві Кобзар «...почав читати "Сон” ("На панщині пшеницю жала...”), усі розплакалися, а Щепкін просто ридав». Чим були викликані такі емоції слухачів? Це був перший твір, написаний після заслання. Форма сну, вже одного разу використана Шевченком у поемі, знову вдало реалізувала творчий задум. Автор прагнув розповісти про найзаповітніші мрії українського народу - мрії про волю, про краще майбутнє, про гідне життя. Втомленій на панщині матері, яка «пішла в степи, пошкандибала Івана сина годувать», сниться, що її син і «уродливий, і багатий, не одинокий, а жонатий». Але найголовніше те, що вона бачить його вільним: «уже не панський, а на волі»....

«Наймичка»

9 Клас

Цей твір називають невмирущим гімном материнській любові. На відміну від поеми «Катерина», «Наймичку» Тарас Шевченко пише в реалістичному ключі, повернувшись із України і трагічно прозрівши. Іван Франко зауважив: «Наймичка - натура безмірно глибша, чуттє у неї... сильне, високе, любов до дитини така могуча, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, заставляє забути про себе саму. Віддати все своє життя не для хвилинної покути, а для довгої жертви на користь своєї дитини». Прокоментуйте слова Франка про поему «Наймичка». Героїня твору Ганна - матір. Щоб бути нею, жінка пережила довгі роки невимовних страждань. Її драма в тому, що вона змушена була підкинути свою дитину бездітним заможним селянам, а сама стала в них наймичкою, аби щодня бачити свого сина і доглядати за ним. Усе життя носила вона у своєму серці велику таємницю - таємницю материнської любові. Тільки перед смертю зізналася своєму Маркові, що вона - його мати....

«Катерина»

9 Клас

Поема присвячена Василю Жуковському в пам’ять про 22 квітня 1838 року - день викупу з кріпацтва. Також Тарас Григорович написав прекрасне художнє полотно під назвою «Катерина» як ілюстрацію до поеми. Шевченко оплакував недолю своєї матері, яку «ще молодою у могилу нужда та праця положила», своїх сестер, «голубок молодих», що не бачили справжнього жіночого щастя, бо «у наймах коси побіліли». Щемно оповідаючи про Катерину, напевно, пригадував своє перше кохання, красуню Оксану Коваленко, так само збезчещену примхливим паном. Поема «Катерина» - емоційна розповідь про долю простої селянки, яка стала черговою забавкою офіцера-москаля. Розповідь переривається численними ліричними відступами, у яких поет висловлює свої думки й почуття з приводу трагедії дівчини. Він живе її болями, журиться разом зі своєю героїнею, коли вона стала покриткою: «Катерино, серце моє! Лишенько з тобою! Де ти в світі подінешся 3 малим сиротою?»....

Навігація