Войти
Закрыть

Чому не цікаво жити без пригод?

5 Клас

Ти вже знаєш один із видів тропів — метафору. Різновидом метафори є уособлення. Уособлення — зображення рослин, тварин, предметів, явищ природи як живих істот. Уособлення «оживлює», «олюднює» природу. Наприклад: вовк виє — вітер виє, кішка лиже лапу — вогонь лиже стіни будинку, скрипаль грає — море грає. Потренуйся Від запропонованих сполук слів утвори уособлення. Наприклад: сонце сяє — сонце сміється. Краплі падають на дах, трава тихенько шелестить, душа піднесена від радості. Домашнє завдання Вивчи напам’ять вірш Б.-І. Антонича чи О. Сенатович (на вибір). Завдання від Софії Мудрагелівни За назвою передбач, про що йтиметься у творі «Пригоди на острові Клаварен». Прочитай текст. Чи збіглися твої здогадки зі змістом твору? Вислови припущення, чому острів має таку назву....

Народні легенди, байки, притчі, бувальщини, перекази, прислів’я, приказки, загадки

5 Клас

У робочому зошиті накресли таблицю ЗХД. Заповни першу й другу колонки. У першій дай відповідь на запитання, що ти знаєш про народні легенди, байки, притчі, бувальщини, перекази, загадки, прислів’я, приказки. У другій напиши, що нового ти хочеш дізнатися про них. НАРОДНІ ЛЕГЕНДИ Легенда — фольклорний твір про чудесну подію, що сприймається як достовірна. Люди створювали легенди, щоб пояснити незрозуміле: як утворилися земля, гори й моря, чому так названо планети, рослини, як приручили свійських тварин тощо. Наші предки вірили в те, що всі події, розказані в легендах, відбувалися насправді. Кожна легенда розповідає про один або кілька епізодів із минулого. Герої легенд, на відміну від героїв міфів, — смертні, хоч і наділені неймовірною силою й розумом. ЛЕГЕНДА ПРО СТВОРЕННЯ ЗЕМЛІ Як уже бог схотів посіять землю, так послав нечистого, щоб землі дістав із моря. Воно тоді не можна було, бо скрізь вода була. І сказав, щоб собі не брав землі, а щоб усю віддав богові, скільки дістане....

Чарівний світ українського фольклору

5 Клас

У робочому зошиті накресли табличку ЗХД. Заповни її першу та другу колонки. Дай відповіді на запитання, що ти знаєш про фольклор та українські народні казки. Протягом тривалого часу, ще до винайдення писемності, наші предки складали твори словесного мистецтва. Століттями вони передавали їх одне одному з вуст в уста, від покоління до покоління. Так виникла та розвивалася усна народна творчість. Усна народна творчість, або фольклор (від англійського folk-lore — народна мудрість, народне знання) — це твори, які виникли в дописемну добу й передавалися в усній формі. До фольклору належать народні пісні, думи, казки, міфи, легенди, перекази, байки, бувальщини, прислів’я, приказки, загадки. Фольклор нерозривно пов’язаний із життям, думками та прагненнями народу. У його творенні брало участь багато людей. Як це відбувалося? Талановита особистість складала пісню чи казку, легенду, прислів’я чи загадку. Якщо цей твір припадав до душі, його запам’ятовували і переповідали/співали іншим. Під час переказування/переспівування текст частково міг змінюватися, його доповнювали й удосконалювали. Так виникали варіанти твору. Отже, фольклор — творчість колективна і йому притаманна варіативність....

Таємниці українських міфів

5 Клас

Далі цю таблицю скорочено називатимемо ЗХД. Заповни її першу й другу колонки. Розкажи своєму однокласнику / своїй однокласниці, що тобі відомо про міфи і про що ти хочеш дізнатися. Коли опануєш новий матеріал, заповни третю колонку. Проаналізуй записи другої та третьої колонок. Чи вдалося тобі протягом вивчення теми знайти відповіді на свої запитання? Якщо ні, пошукай їх в мережі Інтернет або звернися за консультацією до вчительки/вчителя. Сучасні технології допомагають відкривати таємниці у Всесвіту. А колись люди вважали, що Землю, все живе на ній створили могутні істоти — боги. Саме вони керують вітром та водою, громом і блискавкою. Навіть щастя й добробут, на думку наших пращурів, залежали від вищих сил. Вони вважали, що всі дерева, квіти й трави мають душу, а отже, одухотворені. Свої уявлення про Всесвіт і саму людину в дописемну добу люди передавали від покоління до покоління усно в переказах-міфах. ____ — це розповідь про богів, духів, героїв, надприродні сили, які брали участь у створенні Всесвіту та керували ним. Давні міфи зберігали й накопичений людьми досвід, знання, культурні надбання. Головна ознака міфу — віра в надприродне. Наші предки були переконані, що всі природні явища та життєві події виникають у результаті боротьби темних і світлих сил — добра і зла....

Про енергію слова й думки

5 Клас

Ти, звісно, запитаєш, хто це — ми. Ти — п’ятикласник або п’ятикласниця, а я — Софія Мудрагелівна, лісова сова. Хто зі мною знайомий, каже, до речі, що я незвичайна. Чому? Бо мешкаю разом з авторками твого підручника з української літератури в міській квартирі. Чую всі наукові розмови, захоплююся книжками, які читають мої любі пані. Часто навіть утручаюся в їхні розмови, за що вони жартома називають мене експерткою. Але хай там як, та без перебільшення можу сказати, що знаю майже все. Тому протягом року я хочу з тобою потоваришувати й передати мою мудрість. Отже, почнімо. Передусім виконай два завдання. Завдання від Софії Мудрагелівни 1. Наведи приклади зі свого життя, коли ти відчував/відчувала силу слова. Коли воно тебе надихало, підбадьорювало, а коли, навпаки, завдавало прикрощів? Зроби висновок про вплив слів/мови на людину. Сформулюй дві-три поради, як потрібно спілкуватися з людьми, і запиши їх у робочий зошит. 2. Чому, на твою думку, художню літературу називають мистецтвом слова? Художню літературу часто називають красним письменством або мистецтвом слова. Українське слово мистецтво походить від латинського magister, що в перекладі означає навчитель, начальник. Уже в давні часи мистецтву надавали особливого значення — воно мало наставляти людей, змінювати світ на краще. А словосполучення красне письменство визначало основну особливість літератури — писати, добираючи такі слова, які впливатимуть на читача, викликатимуть у нього певні почуття. Відтак на письменника/письменницю покладено велику відповідальність — творити так, щоб енергія слова була корисною людині, робила її кращою....

Словничок-довідничок 5 клас Коваленко 2018

5 Клас

Цікаво знати, що міфічний Дажбог діє в українських народних казках під іменем Іван. Пригадуєте: Іван-побиван, Іван-царевич? Це про нього, про Дажбога. Йому до снаги все, він завжди бореться за добро і перемагає зло. «Неопалима купина» Неопалима купина — рослина, терновий кущ, оберіг від пожежі. 4 вересня у завершальне свято на честь бога Перуна, який у цей день замикає блискавку і грім та йде у свої небесні палати відпочивати, предки палили вогнища з тернового гілля, яке горить і не згорає. Терновий кущ — неопалиму купину — побачив біблійний герой Мойсей на горі Хорив. Славне місто, міська брама, поле, узвишшя, довкола на пагорбі його (неопалимої купини) цвіте скільки завгодно, довкола синє небо та ясне сонце. «Як виникли Карпати» У реченні Земля... вкрита вічнозеленими, могутніми буками і яворами, берестами й тополями перед смереками і ялинами стоїть слово вічнозеленими, отже, ці дерева хвойні, решта — листяні....

Словничок синонімів 5 клас Коваленко 2018

5 Клас

Балка — вибалок, видолинок, видолинка, виярок, лощина. Бистресенько — швидко, стрімко, скоро, хутко, прудко, мерщій, прожогом, стрімголов, чимдуж, щодуху, галопом, притьмом, умить. Бідувати — злидарювати, злиднювати, старцювати, нуждатися, нуждувати. Бір — ліс, гай, перелісок, приліс, діброва, дубина, дубняк, дубник, дубиння, пуща, хащі, праліс (старий ліс), лісопарк. Блукати — бродити, тинятися, плентатися. Волоцюга — бродяга, мандрьоха, пройдисвіт, приблуда, бурлака, галайда. Слово бурлака є застарілим, галайда вживають на певних територіях, усі інші слова в цьому синонімічному ряду вживають із відтінком зневажливості. Вшкварити — ударити, стукнути, відважити, припечатати, загилити, зацідити, вгатити, угріти, уперіщити. Жагучий — пристрасний, палкий, гарячий, полум’яний, спраглий. Западина — улоговина, падина, впадина, жолоб....

Микола Вінграновський (1936—2004). «Сіроманець» (Скорочено)

5 Клас

Вночі прийшла осінь, і вовк хмукнув на сизий лист ожини, хмукнув і сказав: «Ого-го!» Тоді він підняв лапу і лапою вмився. Промив очі, пострушував з себе листя, послухав свист синиці і знову ліг. — Далеко, — сказав він собі. — А навіщо? Потім вовк заспівав. Він співав тихим старим голосом, і така дорога лежала за ним, що аж за Одесою і за Єгиптом виднілася кожна бадилина. Вовк лежав між грибами, очима у поле, і над ним по листочку опадав ліс. Звали його Сіроманцем, і він був найстарішим вовком у світі. Все своє Сіроманче життя він водив зграю. Молоді вовки з лісів і яруг мріяли пройти у нього бойову вовчу стратегію і тактику. Він снився молодим вовчицям. Не один кінь з передсмертним кривавим хрипом падав на траву чи на сніг од зубів Сіроманця. Його проклинали конюхи та пастухи. Коли ж нічого було їсти і вовк пересиджував день або й три на болоті чи в чагарях, то й зграя сиділа позаду нього, кусаючи себе за хвости. — Не здохнете! — казав їм вовк. — Вам аби їсти! Лягайте та спіть. У мене самого живіт — аж можна почухати його крізь спину! І зграя мовчечки лягала. Отоді вовк ставав на великий піст. В таку пору він любив, як цвітуть будяки, їхні малинові голови під ластівками, навпроти хмар нагадували вовкові рясну велику кров, і він, засинаючи, медово позіхав....

Микола Вінграновський (1936—2004)

5 Клас

Рік народження: 1936-й. Той, що дав літературі українській ще й Івана Драча, Володимира Підпалого, Віталія Коротича; роком раніше народилися Василь Симоненко і Борис Олійник, роком пізніше — Євген Гуцало. Їх називали «дітьми війни». Справді, на їхню дитячу долю випали тяжкі випробування воєнного лихоліття та повоєнної відбудови. І ці враження потім лягли в основу багатьох їхніх творів. Це покоління відчувало свою органічну причетність до народу. Воно бачило, як їхні матері, залишившись самі, не тільки годували країну, а й крилом своїм осінили майбутнє країни в дітях своїх... Як батьки, що поверталися з фронтів, — далеко, далеко не всі, — зранені й калічені, ставали до плугів і верстатів. Як їхні ровесники (та й самі вони!) вчилися уривками між прополюванням буряків у колгоспі, заготівлею палива для школи й усілякою роботою на присадибній ділянці; читали при каганці, писали між рядків старих уцілілих книжок, бо зошитів не було, а за підручниками займали чергу, бо їх чи й було по одному на клас, а проте мріяли стати неодмінно льотчиками, моряками, вченими, дипломатами, артистами, поетами. Неповторна, щемливо зворушлива мішанина нужди, вбогості, високих поривань, наївності й чіпкої енергії, малих матеріальних та великих духовних запитів......

Навігація