Войти
Закрыть

Воєнне лихоліття

11 Клас

Важким випробуванням для українського народу стала Друга світова війна. Це була справедлива, визвольна, священна війна проти фашизму, боротьба за право вільного життя на рідній землі. Грізна воєнна реальність згуртувала національні сили, піднесла патріотичний дух українців. На фронтах і в партизанських загонах мужньо воювали письменники М. Вороний, О. Гончар, М. Стельмах, Г. Тютюнник, П. Воронько, А. Дімаров, П. Загребельний та ін. Серед кореспондентів фронтових газет і радіо, які виборювали перемогу полум’яним словом, були М. Бажан, О. Довженко, А. Малишко, С. Олійник та ін. Багато митців працювали в евакуації, зокрема в Уфі та Саратові, публікуючи твори про боротьбу з німецькими загарбниками. Читацький путівник Ключові поняття теми: українська література періоду воєнного лихоліття; «Щоденник», кіноповість «Зачарована Десна» О. Довженка; українська література повоєнного періоду, новела «Модри Камень» О. Гончара; соцреапізм. Навчальні цілі теми Знання: • загальні тенденції розвитку української літератури 40-50-х років XX ст.; стильові особливості соцреалізму; основні факти життєвого і творчого шляху О. Довженка й О. Гончара; автобіографічна основа кіноповісті «Зачарована Десна»; зміст виучуваних художніх творів; сутність понять «кіноповість», «новела», «публіцистичність»....
0 Переглянути

Іван Багряний. Художній світ прози Івана Багряного

11 Клас

Письменник і його доба. На формування громадянської позиції Івана Багряного впливало багато чинників. Ще з дитячих років у його пам’яті закарбувалася страшна подія: «Це було 1920 року. Я жив тоді в дідуся на селі, на пасіці. Дідусь мав 92 роки і був однорукий каліка, але трудився на пасіці, доглядаючи її. Аж ось одного дня надвечір прийшли якісь озброєні люди, що говорили на чужій мові, і на моїх очах та на очах інших онуків, під наш несамовитий вереск, замордували його, а з ним одного сина (а мого дядька). Замучили вони мого діда за те, що він був заможний український селянин (мав 40 десятин землі) й був проти "комуни”, а дядька за те, що він був за часів національної визвольної боротьби — в 1917-1918 роках — вояком національної армії Української Народної Республіки... Ось так я вперше побачив зблизька більшовизм». У роки навчання молодого письменника в Київському художньому інституті формуються його антирадянські націоналістичні переконання. Він захоплювався «занепадницькою» літературою, виступав на засіданнях Всеукраїнської Академії Наук про перспективи розвитку національного літературного процесу. «Як письменник і поет належав до так званих "попутників”, тобто письменників "непролетарських” щодо ідеології», — зазначав Багряний. Тому в його творах не було возвеличення радянської влади, натомість відчувався спротив і бунтарський дух. Митець називав більшовицький режим антиукраїнським і терористичним. Його звинувачували в контрреволюційній агітації та ідеологічно «неправильних» творах. У передвоєнний час та в роки Другої світової війни Іван Багряний продовжував активно обстоювати свою патріотичну позицію. Співпрацював з українським підпіллям. Займався пропагандистською роботою — писав листівки та статті, створював карикатури й агітаційні плакати, виїздив на Волинь і в Карпати в розташування бойових загонів УПА. В еміграції Іван Багряний згуртував українців різних політичних сил навколо спільної ідеї — національної. У своїх політичних виступах, памфлетах, статтях і доповідях він наголошував на необхідності здобуття Україною державності, відстоювання національної ідеї, відродження національної свідомості, об’єднання національно-патріотичних сил в Україні та за її межами для боротьби за самостійну, незалежну державу....
0 Переглянути

Іван Багряний. Знайомство здалеку і зблизька

11 Клас

Сторінки життєпису. Народився Іван Павлович Лозов’ягін (псевдонім Іван Багряний) у багатодітній родині 2 жовтня 1906 р. в місті Охтирці, що на Сумщині. Батько — Павло Лозов’яга (прізвище його було зросійщене — Лозов’ягін) — був муляром. Мати — Євдокія Кривуша — походила із заможного селянського роду із села Куземин, що біля міста Охтирки. Навчався майбутній письменник у місцевій церковно-парафіяльній школі. На той час припадають його перші літературні спроби. Далі юнак здобував освіту у вищій початковій школі. Через україномовність і вияв патріотизму однолітки часто глузували з нього. У 1920 р. Іван Багряний вступив до Охтирської технічної школи слюсарного ремесла, однак згодом полишив її та продовжив навчання у Краснопільській художньо-керамічній школі, де здобув спеціальність за фахом «малярство та гончарна справа». З 1923 р. він був замполітом на тростянецькій цукроварні, окружним політінспектором в Охтирській міліції, вчителем малювання в колонії для безпритульних і сиріт, складачем у друкарні, ілюстратором у кам’янець-подільській газеті «Червоний кордон». Майбутньому письменникові навіть довелося працювати на шахтах Донбасу, щоб порятувати родину від голоду 1921 р. Тоді ж він побував у Криму та на Кубані....
0 Переглянути

Євген Маланюк. Художній світ поезії Євгена Маланюка

11 Клас

Поет і його доба. Поет-емігрант Є. Маланюк своє життя і творчість присвятив Україні, уславленню її героїчного минулого та утвердженню віри в незалежне майбутнє. Поет-патріот і воїн за духом, Є. Маланюк ще у 20-х роках на фронтах громадянської війни у складі добровольчої армії УНР захищав суверенність Вітчизни, осмислював поразку її в закордонних таборах для інтернованих осіб і розвивав ідею утвердження державності України, перебуваючи на теренах чехословацької еміграції. Є. Маланюк болісно сприймав перебування України під владою різних режимів. Свою ідейну позицію митець розкрив у публікації «Малоросійство» (1959). Однією з умов здобуття української незалежності, за Є. Маланюком, є доконечна потреба українцям мислити себе самостійною нацією, а не «рабами Москви» в особі «малоросів». Саме тому поет закликав: «Геть від Москви!». Творча спадщина Є. Маланюка багатогранна. Вона охоплює збірки поезій «Земля і залізо» (1930), «Земна Мадонна» (1934), «Перстень Полікрата» (1939), «Вибрані поезії» (1943); «Влада» (1951), «П’ята симфонія» (1954), «Поезії в одному томі» (1954), «Остання весна» (1959), «Серпень» (1964), «Перстень і Посох» (1972, вийшла посмертно), публіцистичні розвідки («Книга спостережень»), переклади й статті....
0 Переглянути

Євген Маланюк. Знайомство здалеку і зблизька

11 Клас

Євген Маланюк — митець високого художнього рівня, «співець степової Еллади», один із найвідоміших українських поетів еміграції, представник Празької школи, літературознавець, культуролог, учасник визвольної боротьби доби УНР, полум’яний проповідник національних ідей і великий гуманіст. Його твори довгі роки були під суворою забороною. Знайомство здалеку і зблизька Сторінки життєпису. Народився Євген Филимонович Маланюк 1 лютого 1897 р. в селі Архангород, що на Херсонщині (нині смт Новоархангельськ Кіровоградської обл.). У спогадах про батьківську родину поет писав: «У нашому старому, мурованому зі степового каменю домі жилося "на дві хати” — дідову й батькову. У першій хаті панував дух віків, старовинного побуту, тисячолітніх звичаїв і обрядів та свідомого... "україноцентризму”». Батько Є. Маланюка, Филимон Васильович, був людиною інтелігентною й шанованою в їхньому містечку. Працював учителем, повіреним у містечковому суді, а також був хористом церковної капели. Мати поета, Гликерія Яківна, походила зі збіднілої дворянської родини офіцера Стоянова, вихідця із Чорногорії. У їхній сім’ї шанували музику, поезію, художню літературу. Саме від матері майбутній поет успадкував любов до мистецтва. Почуттям великої любові та щирої поваги сповнені спогади поета про батьків: «Матері я завдячую дві речі: серце й мистецтво, а батькові — основи з його інтелектуального й світоглядного розвитку»....
0 Переглянути

«Під чужим небом»

11 Клас

«Еміграції всіх часів і народів супроводжувалися народженням і розвитком громадсько-політичної й літературно-естетичної думки, що відображала історичну долю народу», — зазначав літературознавець Ф. Погребенник. Виїзд української творчої інтелігенції до країн Західної Європи, США та Канади охоплює період від 1914 р. і до кінця XX ст. Емігранти-українці сприяли розквітові національного політично-громадського та мистецько-літературного життя діаспори. Важливу роль у цьому процесі відіграли представники української еміграційної літератури Євген Маланюк й Іван Багряний. Читацький путівник Ключові поняття теми «Під чужим небом»: Празька школа; громадянська лірика Євгена Маланюка; творчість Івана Багряного; пригодницький роман. Навчальні цілі теми «Під чужим небом» Знання: • історичні умови розвитку української літератури за кордоном у 20-40-х роках, основні відомості про Празьку школу української поезії та її представників; факти з життя і творчості Євгена Маланюка, Івана Багряного; зміст виучуваних художніх творів; термін «пригодницький роман». Уміння: • розкривати особливості художнього осмислення долі України в громадянській ліриці Є. Маланюка «Уривок з поеми», тлумачити символічність її назви; аналізувати поезію Є. Маланюка «Напис на книзі віршів», визначати її проблематику; пояснювати актуальність поезій Є. Маланюка; висвітлювати автобіографічну основу роману Івана Багряного «Тигролови»; визначати проблематику, жанрові особливості та своєрідність композиції твору; характеризувати художні образи роману, розкривати його символіку; добирати цитати з твору для аргументації своїх думок; з’ясовувати причини популярності роману «Тигролови» в повоєнній Європі та його значущість для сучасних читачів....
0 Переглянути

Осип Турянський. Художній світ прози Осипа Турянського

11 Клас

Письменник і його доба. Поет Петро Карманський відтворив образ Осипа Турянського на тлі складної епохи: «Простер широкі крила свого таланту у Відні, в часі, коли вже починався період нашої духової депресії, коли трохи не все листя обсипалося з буйного дерева нашої Надії. Вернувся з італійського полону з пошматованими нервами, з хворим шлунком, з душею перечуленої мімози. Голий і бідний, опинився в колі старих і молодих письменників з усіх сторін України, які догризали вже кісточки великих сподівань, і як кожний новак, почував себе в їх колі так гарно, що забув про вчительську посаду, про сім’ю і про те, що голод настирливо зазирав йому в очі; цілою душею пірнув в Сілоамську1 купіль життя богеміста. Обідраний, голодний, занедбаний, жив з дня на день, ночував кожної ночі під іншим дахом, десь у кутку на квартирі, з-поміж знайомих, днями і ночами дискутуючи, розповиваючи в розмовах багатий скарб свойого всебічного знання. Якийсь час зберігав інкогніто... своєї дитини, якою був твір "Поза межами болю”, твір справді виношений під серцем і викормлений сердечною кров’ю». Над жахами та горем Першої світової війни письменник вивищує духовні цінності людини, гуманізм. 1 У перекладі означає «зісланий»; символ зцілення. Творчість. Осип Туринський — автор поетичних, прозових, драматичних творів, літературознавчих статей, підручника з теорії літератури, перекладів світової класики. Його творчий доробок складають повість-поема «Поза межами болю» (1917-1921), повісті «Дума пралісу» (1922), «Син землі» (1933), збірка оповідань «Боротьба за великість», комедія «Раби» (1927). Читацький довідник Поема в прозі — ліро-епічний твір, написаний прозою, у якому оповідь про історичні події й події життя героїв розкриваються через сприйняття й оцінку оповідача. Наявний розгорнутий динамічний, напружений сюжет, використовуються ліричні та епічні засоби у відображенні дійсності....
0 Переглянути

Осип Турянський. Знайомство здалеку і зблизька

11 Клас

Осип Туринський — яскравий представник українського модернізму XX ст., талановитий прозаїк, перекладач, поет, філософ, критик, науковець і журналіст. Письменник утвердив в українській літературі класичний експресіонізм (повість «Поза межами болю»). Його творчість широко відома не лише в Україні, а й за кордоном. Знайомство здалеку і зблизька Сторінки життєпису. Осип Васильович Туринський народився 22 лютого 1880 р. в селі Оглядів на Львівщині, у родині теслі. Був найстаршим з-поміж вісьмох дітей. Отримав перші знання в сільського вчителя, з його ж підтримки вступив до Львівської української гімназії. Аби навчатися і трохи допомагати родині, що тяжко бідувала, заробляв репетиторством. Навчався на філософському факультеті у Віденському університеті, який закінчив у 1907 р., здобувши ступінь доктора філософії. Вільно володів іноземними мовами: німецькою, англійською, угорською, польською, грецькою й латиною. 1908 р. став дебютним для Турянського як письменника: в альманасі віденської «Січі» вийшли друком новели «Курка», «Ей, коб мене були вчили», «Де сонце?». Із 1910 р. Осип Туринський розпочав свою педагогічну діяльність учителем української мови та літератури в Перемишлянській гімназії. Тоді ж узяв шлюб із донькою депутата Віденського парламенту Стефанією. Їхній син Мирослав згодом став відомим в Україні та США шахістом. Восени 1914 р. Осипа Турянського мобілізували до австрійської армії. Він потрапляє на фронт, до Сербії. За рік опинився в сербському полоні, перебував у таборі для інтернованих на італійському острові Ельба. Про своє життя в полоні написав повість-поему «Поза межами болю» (1917)....
0 Переглянути

Богдан-Ігор Антонич. Художній світ поезії Богдана-Ігоря Антонима

11 Клас

Митець і його доба. Суспільно-політичне й мистецьке життя в Західній Україні наприкінці 20-х — на початку 30-х років минулого століття — час входження Б.-І. Антонина в літературу — розгорталося під впливом двох основних чинників: окупаційної політики панської Польщі у ставленні до українців й активізації діяльності різноманітних громадських і партійних груп як протидії політиці полонізації. Осмислювалися причини поразок визвольних змагань. Творилася філософія життя-подвигу, життя-вчинку. Ішов процес національного самоусвідомлення. Б.-І. Антонич і в студентські роки, й опісля стояв осторонь політичних баталій. Друкувався в часописах, що належали різним політичним силам: «Ми», «Вогні», «Дзвони», «Вісник», «Назустріч», але не входив до жодної з партій. Утім, це не означає громадянської байдужості митця («Слово до розстріляних» — свідчення цього). Свою поетичну місію він убачав у служінні музам, шуканні відповіді на одвічні смислобуттєві питання: «Що є світ? Що є Людина? Хто я в цьому світі?». Читацький довідник Міфологізм — спосіб поетичної реалізації міфу в художній літературі, його смислове переінакшення. Може виявлятися як на рівні опрацювання міфологічних мотивів мандрів і пригод героя, що має виконати певне завдання, так і на рівні введення в текст первісних схем світобачення (світ, життя як боротьба між темрявою і світлом, весною і зимою тощо, людина як продукт діяльності світлого й темного начал). Міфологізм властивий усій світовій літературі. В українському письменстві до Б.-І. Антонича міфологічну поетику активно використовували ранні модерністи — Леся Українка, М. Коцюбинський, О. Кобилянська, О. Олесь, М. Вороний та ін....
0 Переглянути

Богдан-Ігор Антонич. Знайомство здалеку і зблизька

11 Клас

Богдан-Ігор Антонич — поет, прозаїк, перекладач, критик. Поетичний геній XX ст. Один із найкращих західноукраїнських поетів. Він глибоко закорінений у національні поетичні традиції. Б.-І. Антонич став співцем єднання людини і природи. Його вірші перекладені багатьма мовами світу. Заборонені до 1960-х років, вони справили значний вплив на сучасну українську поезію. Знайомство здалеку і зблизька Сторінки життєпису. Богдан-Ігор Антонич народився 5 жовтня 1909 р. на Лемківщині в селі Новиця Горлицького повіту в родині греко-католицького священника. Батьки були діяльні, творчі люди. Єдиний син ріс в атмосфері любові й добра. Колискою Б.-І. Антонина, за словами самого поета, була Лемківщина. Лемки — найзахідніша гілка українського народу — жили по обидва боки Карпат до 1947 р. Після Другої світової війни північна частина Лемківщини відійшла до Польщі, а східна — до УРСР. Унаслідок операції «Вісла» всіх лемків вивезли із споконвічних земель. Б.-І. Антонина називають поетом Атлантиди — землі, якої немає. Початкову освіту Б.-І. Антонич здобув удома, під наглядом приватної вчительки; навчався в гімназії в Сяноці (це була єдина гімназія, де вчили ще й українську мову). У 1928 р. він переїжджає до Львова і вступає до Львівського університету, де студіює славістику. У 1934 р. одержав диплом магістра філософії (магістерську працю присвятив проблемам польської мови). Навчання в університеті мало вирішальне значення для розвитку творчої особистості Б.-І. Антонина. Майбутній поет виявив себе ерудитом й інтелектуалом. Окрім успішного навчання, бере активну участь у літературному й громадському житті. Долучається до роботи гуртка студентів-україністів, де обговорювали доповіді на теми української мови та літератури, зарубіжної літератури, тут читає свої поетичні твори....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 219 220 221 222 223 224 225 226 227 ... 229
Назад

Навігація