Войти
Закрыть

Олександр Олесь (1878-1944) «Микита Кожум’яка»

5 Клас

Ти вже вмієш визначати ознаки літературної казки. Доведи, що «Микита Кожум’яка» Олександра Олеся — літературна казка. Чим вона відрізняється від інших казок, прочитаних тобою в п’ятому класі? Визнач спільне й відмінне в них. Порівняння виконай письмово у вигляді діаграми Венна. Якщо потрібно, то звернися за допомогою до вчителя/вчительки. Мовна скарбничка Знайди в тексті казки «Микита Кожум’яка» питальні та окличні речення. Зверни увагу на їхню побудову, розділові знаки та слова, що вказують на емоції мовців. Склади «Словничок емоцій» за прочитаною казкою. Підготуйся до виразного читання казки в особах. Урахуй складений тобою «Словничок емоцій» для передачі настрою, характерів героїв/героїнь. Літературознавчий клуб Олександр Олесь (справжнє ім’я — Олександр Кандиба) (1878-1944) — український поет, драматург, перекладач, автор творів для дорослих і дітей. Народився на Сумщині. Своїм палким художнім словом обстоював незалежність України, тому після захоплення Батьківщини більшовиками мусив емігрувати. Дожив віку в Чехії....
0 Переглянути

Народні перекази. Козацька сторожа в степу

5 Клас

Щоб устерегтись од набігів, запорожці посилали в степи у розвідку козаків, чоловік по п’ятнадцять-двадцять. Опріч цього, були побудовані редути. Де гори — верст на десять один од одного, де рівно — на двадцять і тридцять. У кожному редуті був курінь на п’ятдесят козаків, з сіньми, а через сіни — комора, де складалися козацькі припаси. Ці курені були побудовані з доброго лісу і вкриті очеретом, а деякі землею, і навколо обгороджені плотом, зі стайнею для коней. У таких редутах стояло по п’ятдесят вартових козаків. Щороку вони змінювалися. Ці козаки висилали від себе в степи пікети й розвідки. Так пильнували край од нападів ординців. Поміркуй! • Які твори про добу козацтва тобі вже відомі? • Що ти знаєш із уроків історії про роль козаків у розвитку української держави? Біля кожного редута стояли фігури, цебто маяки, дуже хитромудро збудовані, на випадок несподіваного набігу, щоб разом оповістить увесь край. Кожну фігуру будували з двадцятьох смоляних бочок ось як: в основу ставили по шість бочок сторч і міцно з’єднували, обв’язуючи смоляним канатом, щоб усередині було порожнє місце, ніби казан. Далі ставили на них п’ять бочок, а там — чотири, а останні дві — одна на одну. Сама верхня була найменша і без дна, тільки всередині вставлений залізний прут, до котрого прив’язували довгий мотузок....
0 Переглянути

Літописні оповіді. Три брати — Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь

5 Клас

Поляни жили окремо й володіли своїми родами. І до того вони жили родами, кожен на своїх місцях. І були три брати: одному ім’я Кий, другому — Щек, а третьому — Хорив, а сестра в них була Либідь. Сидів Кий на горі, де тепер узвіз Боричів. А Щек сидів на горі, яка зветься нині Щекавицею. А Хорив на третій горі, від нього вона прозвалася Хоривицею. І збудували вони місто в ім’я старшого брата свого й нарекли його Київ. Був круг міста ліс та бір великий, і ловився там всякий звір, і були мужі мудрі й тямущі, а називалися вони полянами, від них поляни й донині в Києві. Дехто, не знаючи, каже, що Кий був перевізником коло Києва, мовляв, був перевіз з того боку Дніпра; тим-то й говорили: «На перевіз на Київ». Але якби Кий був перевізником, то не ходив би він до Царгорода. А Кий князював у своєму роду і ходив до царя грецького, і той цар, переказують, зустрічав його з великою шанобою та почестями. Коли ж він повертався, то прийшов на Дунай, возлюбив одне місце, і поставив там невеликий городок, і хотів було сісти в ньому своїм родом, та не дали йому навколишні племена; так і донині називають придунайці те городище — Києвець. Кий же, повернувшись у своє місто Київ, тут через багато літ і помер. І брати його, Щек і Хорив, та сестра їхня Либідь тут же у сій час померли....
0 Переглянути

Легенди про Робіна Гуда

5 Клас

Найбільші королівські заповідники — Шервудський та Бернесдейльський ліси. Протягом кількох років головним лісничим там був один чоловік, на ймення Х’ю Фітзу. Він мав тиху, лагідну дружину і маленького сина Роберта. Хлопчик народився 1160 року в місті Локслі, — через те його часто й називали Локслі або Роб з Локслі. Миловидий, з пружним і дебелим тільцем, Роб, як тільки міцно зіп’явся на ноги, одразу й понад усе вподобав блукати з батьком по лісі. А коли змужніла його рука, він навчився спритно натягувати лук і пускати несхибну стрілу. Довгими зимовими вечорами найбільшою радістю для Роба було слухати батькові розповіді про хороброго Зеленого Віллі-розбійника. Цей Віллі зовсім не боявся королівських лісників і багато літ розгулював по заповідниках. Дивлячись, як світиться обличчя сина, коли він слухає розповіді про життя розбійників, любляча мати тільки зітхала. Вона походила з благородної родини і мріяла побачити Роба знаменитістю при дворі короля або в абатстві. Вона вчила його читати й писати, прищеплювала йому гарні манери, вчила бути правдивим і чесним як перед сановитими лордами, так і перед простими селянами. У ті радісні й безтурботні дні у Роба було двоє друзів: Біллі Геймвелл, син батькового брата, який жив у Геймвелл Лоджі біля Ноттінгема, і Маріан Фітцволтер, єдина дочка графа Хантінгдона....
0 Переглянути

Легенди про короля Артура і лицарів Круглого Столу

5 Клас

Було це в ті давні часи, коли Англією правив король Утер Пендраґон. Якось до нього докотилася чутка, що старий герцоґ із Корнуола дозволяє собі нападати на його володіння. Розгніваний король наказав покликати непокірного герцога до двору, та ще й не самого, а з дружиною — леді Іґрейною, що славилася не лише дивовижною красою, але й мала гострий розум. Коли ж герцоґ прибув у палац Пендраґона, то зустрів такий ласкавий і гостинний прийом, що вирішив піти з королем на замирення. Тільки ж ба: надзвичайна врода леді Іґрейни вразила короля в самісіньке серце, і він закохався в неї до нестями. Відчувши недобре, подружжя вночі непомітно залишило замок і повернулося додому. Довідавшись про це, Пендраґон страшенно розлютився. Послав за втікачами гінців з наказом повернутися. Але герцог відмовився. За кілька днів королівське військо вже стояло під мурами замку ослушника Террабіль. Але той заздалегідь підготувався до облоги. Леді Іґрейну одіслав до неприступного замку на скелі, який звався Тінтаґель. А сам із головними силами засів у своїй фортеці. Багато славних воїнів полягло під час штурму Террабіля, але військо герцоґа трималося стійко, і перемога не дісталась нікому....
0 Переглянути

Легенди українського народу. Берегиня

5 Клас

Люди слухали й раділи. Та надходила ніч і страх виповзав на Землю з усіх шпарин. Бо починала Земля трястись і гойдатися. То лютував Чорнобог. Він шаленів, метався у своєму похмурому Підземному Царстві, несамовито гупав усім тулубом своїм у Землю, намагаючись її розвалити чи перевернути. Та — дарма. Тоді гримів його трубний голос: «Он Сварог вже навчає людей кутини білі ставити, печі мурувати... А Берегиня хоче вдягати людей в біле полотно, аби відлякувати моє чорне військо, що боїться усього світлого. Тож мушу якнайскоріше знищити і Сварога, і Берегиню, і творіння їхнє...». І зійшлися Чорнобог і Мара, і стали вони нутрощі свої спорожняти. І з тої твані смердючої вродилося ціле стадо ящерів — чорних панцирних потвор. І повелів їм Чорнобог іти на Землю й розтоптати хатину Сварога й Берегині, і їхню піч, і жорна, і їх самих разом зі сварожичами. Тоді здригнулася й загупотіла Земля, коли по ній важко полізли чорні ящери. Вони нестримно — тупою панцирною лавою — сунули на білу хату Сварога й Берегині....
0 Переглянути

Легенди українського народу. Калина

5 Клас

Сьогодні деякі легенди і перекази вже призабулися, а деякі з них узагалі були втрачені, тож ти матимеш можливість прочитати давні оповіді в переказі сучасних письменників. Їхні художні твори зачарують тебе неймовірними подіями, вразять розповідями про надзвичайних героїв та героїнь. Ти вже знаєш, що легенди — це невеликі твори фольклору, у яких відображено народні уявлення про виникнення рослин, звірів, птахів, походження імен людей, назв річок, озер, окремих місцевостей, про події минулого й видатних історичних діячів. Пригадай відомі тобі легенди. Розкажи, що нового ти довідався/довідалася з них про звичаї, традиції, світогляд українського народу. Калина У давні часи дівчат називали не так, як тепер. Одну дівчину звали Калина. Йшла вона мимо городів, левад, лугів. А ось і криниця. Задивилася Калинка на свою красу, а була дуже гарна. Аж чує голос із криниці: — Не дивись довго у воду, бо калиною станеш. Не послухалась дівчина та й зачерпнула водички. І перетворилася в калину, гарний, густий кущ. Зашуміла листям, всіма своїми стеблами-суглобами потяглася до людей, до сонця, вітру, хмар:...
0 Переглянути

Легенда про заснування Риму

5 Клас

Римляни вважали себе нащадками Енея — славетного лицаря-героя. Після знищення ворогами його рідного міста Трої Еней урятувався. Приплив кораблем в Італію, об’єднав місцеві племена латинян на берегах річки Тибр і нібито заснував нове царство. Поміркуй! • Пригадай, що тобі відомо про легенди з початкової школи? Дай визначення поняттю «легенда»? Які легенди ти пам’ятаєш Пройшли століття. І от якось престол у цьому царстві захопив негідник Амулій. Він насильно відібрав владу в свого старшого брата Нумітора, а його маленьких онуків-близнюків наказав утопити в Тибрі. Але кинутий на мілководді кошик не потонув. Хвилями його прибило до берега поблизу пагорба Палатин. Немовлята зголодніли, намокли і почали голосно плакати. Саме в цей час до річки підійшла величезна вовчиця, щоб напитися води. Почувши дитячий плач, вона не накинулася на близнюків, а пожаліла їх: облизала, обігріла своїм диханням і нагодувала молоком....
0 Переглянути

Валерій Шевчук (1939) «Чотири сестри»

5 Клас

Колись давно, давніше й бути не може, жили на землі чотири дівчинки. Були вони однакового зросту і всі чотири красуні, тільки одна мала волосся біле, друга — зелене, третя — синє, а четверта — таки золоте. Були вони дружні нівроку, бо любили одна одну. Коли ж приходила черга котрійсь царювати, сідали вони на трон, дві інші спали, а та, котрій приходила черга змінювати сестру, чепурила себе, як тільки могла. Розчісувала волосся, приміряла сукні, обдивлялася черевички, і тільки по тому підходила до Сестри-королеви, віталася чемненько і мило проказувала: — Доброго дня, люба моя сестро, от я й прийшла! Поміркуй! • Що, на твою думку, може означати назва казки? Побудуй асоціативний ланцюжок до словосполучення «чотири сестри». Тоді сходила із золотого трону Сестра-цариця, цілувала наступницю і казала привітно: — Я вже тебе зачекалася, сестро. Сідай, поцарюй, бо твоя пора! Отак вони й жили у злагоді, любили одна одну й шанувалися. І тривало так, люди кажуть, мільйон років. Коли ж минув той мільйон, сталася дивна подія. Царювала тоді сестра Зима дівчина із білим волоссям. Сиділа вона, сиділа на троні, і раптом щось покликало її встати і пройтися по стежці....
0 Переглянути

Леся Українка (1871-1913) «Лелія»

5 Клас

Ні, Павлусю, вже пізно ті казки казати, нехай-но завтра вдень. От краще я заслоню від тебе свічку, то ти собі спатимеш, а завтра встанеш здоровеньким, будемо тоді й казки казати і все гаразд буде. Далі Павлусь почав знову дивитись на ту ясну смужку, що падала з вікна. Він все думав про мамині казки: «Яка то шкода, що мама не хотіла казати мені казки. А яка та Лелія? Мама каже, що ельфи такі, як метелички маленькі...» Павлусь дивився на смужку і все думав, думав, довго так... І от здалося йому, що смужка та затремтіла. Павлусь підвівся трохи, глянув, — коли бачить, аж проти нього стоїть якась постать, немов людська. Він спершу злякався трохи, потім же бачить, що то щось зовсім не страшне, таке маленьке, немов якась дівчинка малесенька; от він і нічого, перестав боятися. Дивився на ту дівчинку, а вона така гарнесенька: очиці ясні, кучері довгі, сріблясті, сама в білій, прозорій шаті, на голівці малесенька золота корона, ще й крильцята має хороші та барвисті, як у метелика, так і міняться різними барвами, немов тая веселка. В рученятах у дівчинки довге стебло, квітка білої лелії, і пахне вона на всю хату. Павлусь глянув на дівчинку і зараз якось пізнав, що це Лелія....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 3 4 5 6 7 8 9 10 11 ... 229
Назад

Навігація