Войти
Закрыть

Леся Українка. «Contra spem spero!»

10 Клас

Поезія «Contra spem spero!» давно стала хрестоматійною. її зміст — ясний і прозорий. Перед нами своєрідний підсумок рефлексій дев’ятнадцятирічної дівчини з приводу навіяних загостренням хвороби печалі, суму, тривоги, які посилювалися красою і буянням весняної природи. Мужність і воля ліричної героїні викликають захоплення. Як і майстерність авторки у відтворенні її переживань. Це зриме втілення неоромантичного ідеалу поетеси — сильна вольова особистість. Усе це відчуває і сприймає читач. Але виникають запитання. Чому Леся Українка назву поезії подає латиною? Мода (особливо, якщо згадати назви художніх полотен М. Коцюбинського «Intermezzo», «Fata morgana», О. Кобилянської «Valse melancolique» та інших). Звичайно ж, ні. Молоде покоління кінця XIX ст. адресувало свої твори широкому загалу читачів, зокрема й інтелігенції, для якої латина була зрозумілою. Але це лише частина відповіді. Для того, щоб осягнути талановитість Лесі Українки, її неймовірне чуття слова, спробуємо замінити вислів українським перекладом — «Без надії сподіваюсь». Вслухавшись у звучання фрази, розуміємо, що поданий латиною заголовок задає поезії чіткий карбований ритм, який знаходить продовження у перших словах самого вірша:...

Леся Українка. Світ поезії Лесі Українки

10 Клас

Епоха Лесі Українки. «Вона жила і діяла... в епоху, що на місце невидимого Бога поставила релігію розуму... На місце великих пристрастей — поміркованість, упорядкованість. На місце віри, що рушає горами, — сліпе упокорення перед так званим бігом подій. В таку добу з’явилася в нас Леся Українка... Письменниця, яку назвав І. Франко одиноким мужчиною серед поетів соборної України, лишилась сфінксом для покоління, для якого відвага, завзяття, воля — всі мужеські чесноти повинні були б стати конечними... ...Поетка рвалась із свого спокійного і урівноваженого середовища в ту повну поезії епоху, котру ми називаємо «темним Середньовіччям», або в часи античного світу... Сенс мав для неї лише абстрактний, незалежний від конкретного змісту, від мети, від вихідної точки — великий порив душі до чину, до руху, до виявлення себе... ...Її поезія се був крик нової нації, що нарешті віднайшла в собі абсурдну, спонтанну волю до чину, ентузіазм morituri6 й фантастичну віру в велике чудо» (Д. Донцов). Своєрідність поетичного світу Лесі Українки. Творчий ужинок Лесі Українки надзвичайно багатий: три поетичних збірки — «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), які вмістили половину набутку (144 поезії залишилися поза збірками); переклади з давньоіндійської, старогрецької, німецької, французької, італійської мов (165 поезій, драматична поема «Каїн» Дж. Байрона, трагедія «Макбет» В. Шекспіра); 6 легенд, 10 поем («Русалка», «Давня казка», «Віла-посестра», «Одно слово» та інші), 8 драматичних поем («Одержима», «Осіння казка», «В катакомбах», «Блакитна троянда» та інші); 63 прозові твори, зокрема й перекладні (оповідання, нариси, образки, казки); 11 літературно-критичних та публіцистичних статей; фольклорні записи; 773 листи....

Леся Українка. Знайомство здалеку і зблизька

10 Клас

Соціальні, економічні, суспільні чинники, які зумовили розвиток української модерної прози, вплинули й на становлення модернізму в поезії. Позитивістську естетику й настанову реалістичного мистецтва відтворювати дійсність у формі самої дійсності змінюють філософізм, естетизм, психологізм. Водночас у поетичному слові цього періоду відобразилися й інші «прикмети часу»: пробудження національної самосвідомості українців, зростання їх політичної активності, поширення ідеї державної самостійності. Сягаючи витоками Франкових «Не пора...», «Великі роковини», «Розвивайся ти, високий дубе...», ці ідеї знайшли гідне продовження в поезії українських січових стрільців, П. Тичини, митців «розстріляного відродження». Поетичне слово було надзвичайно «різнобарвним»: жанрово, стилістично, за провідними мотивами. Поєднуються реальне і фантастичне, приземлене і модерно вишукане. Відбувається пошук нових засобів пізнання дійсності і людини, нових форм їх зображення, нового ліричного героя. На поетичній ниві трудяться водночас представники різних поколінь: «пізні» романтики Я. Щоголів, П. Куліш, С. Воробкевич та ін., представники старшої генерації І. Франко, М. Старицький, Олена Пчілка, Б. Грінченко, І. Манжура, П. Грабовський та інші і молоде покоління, яке, зрештою, і визначило шляхи подальшого розвитку — Леся Українка, В. Самійленко, М. Вороний, Олександр Олесь, Б. Лепкий, П. Карманський, В. Пачовський та інші. Розвивається романтизм, реалізм, модернізм. Поезія твориться різними мовами: російською, польською, італійською, чеською, навіть португальською. Період ознаменувався бурхливим розвитком «жіночої поезії» (Леся Українка, У. Кравченко, Л. Старицька-Черняхівська, X. Алчевська та інші)....

Володимир Винниченко. Володимир Винниченко-художник

10 Клас

Потяг до малярства В. Винниченко відчув ще з юнацьких літ. Не випадково 14 липня 1916 р. він занотував у «Щоденнику»: «Сиджу стомлений. Знайшов собі нову біду — малювання. Простоюю з квачиками й палітрою перед якоюсь своєю нікчемною мазаниною годин по п’ять-шість і не можу одірватись. І тут пристрасть, захоплення до цілковитого безрозсудства». Письменника цікавила мінливість світла в різні години дня, зміни в настроях природи, людини. Він ладен був використовувати будь-які творчі методи, стилі, форми задля найдосконалішого зображення внутрішнього стану людини, її думок, надій, переживань, задля передачі гри кольорів, переливів світла й тіней. Паризьке середовище, контакти з художниками сприяли формуванню мистецьких засад Винниченка, зростанню його професійних навичок, виробленню власних малярських поглядів. Цікавими щодо цього є записи Винниченка — миттєві фіксації побаченого на виставках і Володимир Винниченко. сприймання ним деяких напрямів, сти- «Портрет дружини» (1929) л[в у малярстві....

Володимир Винниченко. Перший український науково-фантастичний роман «Сонячна машина»

10 Клас

У 1920-ті роки до жанру соціальної фантастики звертається чимало зарубіжних письменників. Але поява українського соціально-фантастичного роману з елементами пригодницького й детективного жанру, де щільно переплелися реалізм, романтизм, сатира, експресіонізм, була справжньою сенсацією. У романі автор уперше в українській і світовій літературі виводить образ Машини як живої істоти, що бере активну участь у суспільному житті, формує суспільну мораль із проекцією на майбутнє, завдяки сонячному хлібу рятує людей від голоду. Проаналізувавши всі слабкості машини, фінансово-олігархічний капітал став на шлях боротьби з нею....

Володимир Винниченко. Драматургія В. Винниченка

10 Клас

Драматургія Винниченка відіграла важливу роль у розвитку українського модерного театру. Митець прагнув відійти від канонів класичної драматургії, залучити глядача до співучасті, співтворчості, відтворити світ духовних пошуків героїв, передати багатий спектр тих морально-психологічних випробувань, яких зазнає особистість на шляху самореалізації. За своїми художніми особливостями — глибоким психологічним аналізом характерів, специфікою конфлікту особистості з навколишнім світом, незавершеністю кінцівки — драматургічні твори В. Винниченка близькі до модерних драм Г. Ібсена, М. Метерлінка, К. Гауптмана. В. Винниченко розумів, що настав час європеїзувати український театр, «надати йому філософської глибини, гостроти морально-етичних колізій, динамізувати дію...». Ці думки були близькі й М. Садовському, який у 1910 р. узявся за постановку п’єси «Брехня», але традиційна режисура у поєднанні з модерним текстом не принесли очікуваного успіху. Поступово українська публіка відчула, що народжується новий театр. Він «ударив по нервах сучасності, торкнув боляче питання інтелігенції, й вона обізвалася й почала ходити в «Український театр». Після постановки «Брехні» одна за одною почали з’являтися нові п’єси драматурга: «Чорна Пантера і Білий Ведмідь» (1911), «Дочка жандарма», «Молода кров» (1913), пізніше — «Мементо», «Гріх», «Пророк» та інші. Твори Винниченка стали постійними в репертуарі «Молодого театру» Леся Курбаса, Державного драматичного театру ім. Т. Шевченка, Драматичного театру ім. І. Франка, Незалежного Львівського театру....

Володимир Винниченко. Новела «Момент» — перлина творчості В. Винниченко

10 Клас

Наше знайомство з текстом новели починається з доволі дивного підзаголовка — «Із оповідань тюремної Шехерезади». Загальновідомо, що Шехерезада — казкова принцеса, яка, відтерміновуючи свою загибель, розповідає жорстокому царю Шехрияру 1001 казку. Ім’я Шехерезади асоціюється з чимось тендітним, життєлюбним, надзвичайним і величним. Винниченкова Шехерезада — в’язень, який майстерно й лаконічно розповідає про вдалий перехід через кордон. І хоча історія героя-оповідача не видається нам вигаданою, вона дуже нагадує чарівну казку зі щасливим фіналом. У творі йдеться про коротку мить кохання, яке, наче спалах метеора, осяяло життя молодого революціонера й загадкової панни, а потім зникло, залишивши по собі муки «осиротілого щастя». Це кохання {«нездоланна сила, яка не підлягає контролю і не знає перешкод і нехтує моральними приписами») допомогло героям перемогти страх і смерть у драматичній, ризикованій подорожі, зберегти життя і свободу. В. Винниченкові після оповідання «Момент» дорікали, що він постає в цьому творі як співець «вільного кохання». Поза нашою увагою не залишається коло проблем, про які автор хоче поспілкуватися зі своїми читачами. Це передусім філософія людського буття, де мить може дорівнювати вічності, гармонія людини та природи, природність душевних і тілесних поривань. За жанром «Момент» В. Винниченка — новела, оскільки має невеликий обсяг, декілька головних персонажів, динамічний і напружений сюжет, в основі якого незвичайна життєва подія, а драматичний фінал, пройнятий духом вітальності, «безумного щастя побіди життя», поезією молодості й любові, важко передбачити. Текст твору насичений тропами й художніми деталями, кожна з яких допомагає автору розкрити творчий задум....

Володимир Винниченко. Художній світ малої прози Володимира Винниченка

10 Клас

Літературний дебют В. Винниченка з оповіданням «Краса і сила» в 1902 р. був несподіваний для громадськості й водночас тріумфальний. «Талант чи випадковість?» — таку назву мала рецензія І. Личка, розміщена в «Літературно-науковому віснику»: «Чи не випадковість це, що молодий, нікому не відомий автор проявив у своєму першому творі щось таке, що привертає увагу? Чи початкуючий це, чи вже на першому кроці вмираючий талант, а можливо, й зовсім не талант». Прочитавши оповідання «Краса і сила» та ознайомившись із рецензією І. Личка, Леся Українка висловила здивування, як можна сумніватися в тому, що автор — талановита людина, а його оповідання — справжня перлина української літератури. «Талановита людина може випадково наробити промахів у своєму творі, але безталанна не може випадково виявити того, чого у неї немає. Тільки талант міг створити ці живі фігури, ці природні діалоги і, особливо, цю широку, яскраву картину ярмарки, на тлі якої розігруються злодійські пригоди героїв». І читачі, і критики творчості В. Винниченка бачили її зв’язок із модернізмом, визнавали свіжість сюжетів і характеристик, оригінальність відображення життєвих явищ на національному українському ґрунті. Окрім західних ідей, творчість письменника увібрала національні українські риси і проблеми, мала тісний зв’язок із демократичною літературою, демонструвала гармонію революційного романтизму, зрілого реалізму та екзистенціалізму, що перебував на етапі свого розвитку. Прозаїк створює зриму картину внутрішнього світу особистості, не намагаючись його витлумачити....

Володимир Винниченко. Знайомство здалеку і зблизька

10 Клас

Читаючи художній твір, ми опиняємося в полоні авторських думок. Можна погоджуватися або не погоджуватися з поглядами митця, але, зважаючи на власний життєвий досвід, засвоєні морально-етичні норми, мимоволі долучаємося до діалогу з письменником. Цілком природно, що нам хочеться більше дізнатися про його життя, духовні пошуки, про те, які життєві перипетії спонукали до вибору теми, сюжету, героїв. Розуміння автора як особистості допомагає глибше осягнути його твір і порушені в ньому проблеми. Уявіть, що вам пощастило перенестись у минуле століття й поспілкуватися з В. Винниченком. Поміркуйте, якою могла б бути ваша зустріч, про що ви запитали б його? Сформулюйте запитання й запишіть їх у робочий зошит. Відповідь пошукайте в наступному розділі або скористайтеся додатковими джерелами. Знайомство здалеку і зблизька Зовнішність. «У його зовнішності й поведінці було щось мефістофельське. Проникливий, з хитринкою, погляд, сардонічний усміх, що ховається в борідку, імпозантна постать...» (В. Панченко). Вдача. З розповіді матері письменника: «Володимир грався з дітьми сусідів і тримав їх трохи в терорі, бо був дуже сильний для свого віку й вольовий, упертий! Про таких кажуть: заводій, ватажок, шибеник. І водночас цей «Соловей-Розбійник» надзвичайно приваблює своєю гордою вдачею, великодушністю, готовністю в скрутну хвилину махнути рукою на себе самого заради товаришів, яких він «не любить видавати»....

Навігація