Войти
Закрыть

Ліна Костенко (Народилась 1930 р.). «Страшні слова, коли вони мовчать...»

11 Клас

Інтимна лірика Л. Костенко вирізняється милозвучністю, повторами, алітераціями й асонансами, як, наприклад, у творі «Хай буде легко. Дотиком пера...». А про кохання тут сказано лише натяками. Власне, твір — не лише про кохання, а й про людську пам'ять, що зберігає почуття як переважно «світлий спогад». Легко, світло і водночас трохи гірко — такий образ відбився в пам'яті й набув самодостатності. І вже його оберігають як найдорожчий досвід: глибоке, найзаповітніше, суто духовне переживання. Адже навіть телефонний дзвінок («хай не розбудить смутку телефон») або лист («нехай печаль не зрушиться листами») загрожують додати небажаний дисонанс — «приземлити» це до краю ідеалізоване почуття, утілене у зворушливій елегійній формі. Дещо інакше переживає закоханість героїня поезії «Недумано, негадано...». Вона охоплена неймовірним емоційним піднесенням, дуже близьким до стану ейфорії. Це кохання її окрилює, робить небачено сміливою й відвертою, та ще й світ навколо, у загострених відчуттях, теж неминуче змінюється — виникають незвичайні зорові образи, звуки й запахи сприймаються інакше, ніж завжди....
0 Переглянути

Ліна Костенко (Народилась 1930 р.)

11 Клас

Чергова книжка поетеси «Над берегами вічної ріки» побачила світ лише 1977 року (після шістнадцятилітньої перерви). Помітною подією стала публікація роману у віршах «Маруся Чурай» (1979). Перу Л. Костенко належать книжки «Неповторність», «Сад нетанучих скульптур», поема «Берестечко», вірші для дітей «Бузиновий цар». 2010 року побачив світ її роман «Записки українського самашедшого». Поетична книжка «Річка Геракліта» (2011) об'єднала раніше написані та нові твори Л. Костенко. У часи української незалежності активна життєва позиція Л. Костенко виявилась, зокрема, у тому, що 2005 року письменниця взяла участь в історико-культурній експедиції до Чорнобильської зони. Вона працювала разом з ученими, рятуючи предмети побуту й народної культури від знищення і забуття. Коментар фахівця Уже перші поетичні збірки Ліни Костенко засвідчили прихід в українську літературу надзвичайно сильної поетичної особистості. Органічна відстороненість від імпульсів суєтної «злободенності», а натомість чутливе сприйняття й переживання великих моральних і громадянських проблем та запитів доби, природність і чистота ліричного світу, культура письма, незалежність голосу і виразно вгадувана масштабність творчої особистості — зразу привернули увагу читачів. І ця пристрасна й ревна увага не полишає її вже півстоліття, знаходячи в ній високе розуміння....
0 Переглянути

Митець і суспільство

11 Клас

для формування естетичного смаку, почуття відповідальності за вчинки, усвідомлення права на власний моральний вибір, розвитку духовних якостей. Опрацьовуючи матеріал розділу, ви маєте змогу набути та виявити такі компетентності: літературну — знання творчої біографії Ліни Костенко, її ролі в історії «шістдесятництва»; уміння характеризувати образну природу поетичного твору, аналізувати засоби художнього увиразнення, висловлювати власну думку про особливості історичного мислення письменниці у творі «Маруся Чурай», визначати жанр твору, основні проблеми, пояснювати роль деталей, психологічну природу вчинків персонажів; ключові — осмислення естетичної вартості художнього твору, уявлення про прекрасне як чинник гармонізації власного внутрішнього світу, уміння висловлювати міркування, проводячи аналогії з сучасним життям....
0 Переглянути

Григір Тютюнник (1931—1980)

11 Клас

У повоєнні роки Г. Тютюнник закінчив ремісниче училище, працював у Харкові на заводі. Захворів і повернувся до рідної Шилівки. За «втечу» із заводу (мусив відпрацювати три роки) був засуджений до чотирьох місяців колонії. Звільнившись, працював на Донбасі, служив на флоті. А після демобілізації закінчив вечірню школу і вступив до Харківського університету. 1961 року видав перше оповідання, тоді ще російською мовою. Згодом перейшов на українську й відтоді писав лише рідною мовою. Після університету вчителював на Донбасі. 1963 року переїхав до Києва. Працював у газеті «Літературна Україна», на кіностудії ім. О. Довженка, у видавництвах «Радянський письменник», «Молодь», «Дніпро», «Веселка». Після першої книжки «Зав'язь» (1966) видав збірники новел «Батьківські пороги», «Крайнебо», «Коріння», книжки для дітей «Ласочка», «Степова казка», повісті «Климко» та «Вогник далеко в степу». Письменник працював над художніми перекладами, зокрема переклав оповідання та кіноповісті російського прозаїка В. Шукшина, що увійшли до збірки «Калина червона»....
0 Переглянути

Микола Вінграновський (1936—2004)

11 Клас

Микола Степанович Вінграновський народився 7 листопада 1936 року в місті Первомайську Миколаївської області. Закінчив школу, навчався в Київському інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого на акторському відділенні. Відомий режисер О. Довженко помітив талановитого юнака й запросив до Всесоюзного державного інституту кінематографії в Москві. Здобувши вищу кінематографічну освіту, М. Вінграновський працював кінорежисером на Київській кіностудії ім. О. Довженка. Поетичні твори писав з кінця 50-х років. Видав збірки «Атомні прелюди», «Сто поезій», «Поезії». У 80-х роках опублікував книжки «На срібнім березі», «Київ», «Губами теплими і оком золотим». Літературознавець В. Моренець назвав поета «першим з-поміж рівних у плеяді «шістдесятників». Поет був визнаним майстром інтимної лірики: збірки «Цю жінку я люблю», «З обійманих тобою днів», «Любове, не прощавай!». На відміну від багатьох «шістдесятників», які з кінця 80-х років захопилися політикою, поет зберіг вірність творчому покликанню. Окрім «дорослої» поезії, написав багато віршових і прозових творів для дітей, що здобули визнання. Помер Микола Вінграновський 26 травня 2004 року....
0 Переглянути

Іван Драч (1936—2018)

11 Клас

Іван Федорович Драч народився 17 жовтня 1936 року в селі Теліженцях Тетіївського району на Київщині. Після школи вчителював, був комсомольським активістом. Після строкової військової служби навчався на філологічному факультеті Київського університету. Працював у редакції «Літературної газети». Навчався в Москві на Вищих сценарних курсах. 1962 року видав дебютну збірку «Соняшник». Коли почали переслідувати «шістдесятників», змушений був публічно покаятися у зв'язках з дисидентами, щоб здобути прихильність влади. Багато писав і часто видавав книжки: «Протуберанці серця», «Балади буднів», «До джерел», «Корінь і крона», «Київське небо», «Дума про вчителя», «Шабля і хустина», «Драматичні поеми», «Київський оберіг», «Храм сонця» та ін. Певний час працював на кіностудії ім. О. Довженка, написав сценарії до фільмів «Криниця для спраглих», «Камінний хрест» (за мотивами творів В. Стефаника), «Іду до тебе» (про долю Лесі Українки) та ін. А з кінця 1980-х років творчу працю поєднував з політикою, належав до різних партій та організацій. Помер Іван Драч 19 червня 2018 року. Сторінками спогадів Поезія Івана Драча у 60-ті роки стала таким свіжим вітром, який пробудив інтерес у багатьох не тільки до української поезії й української літератури, а ширше — взагалі до всього українського. Тоді поезія захоплювала уми багатьох людей. То був час, коли лише у метафорі можна було щось висловити, якимись натяками, щось таке, що не можна було висловити ніде. Іван Драч це теж дуже добре робив....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 186 187 188 189 190 191 192 193 194 ... 229
Назад

Навігація