Микола Вінграновський (1936—2004)
- 4-12-2022, 13:15
- 319
11 Клас , Українська література 11 клас Борзенко, Лобусова (рівень стандарту)
Микола Вінграновський (1936—2004)
Микола Степанович Вінграновський народився 7 листопада 1936 року в місті Первомайську Миколаївської області. Закінчив школу, навчався в Київському інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого на акторському відділенні. Відомий режисер О. Довженко помітив талановитого юнака й запросив до Всесоюзного державного інституту кінематографії в Москві.
Микола Вінграновський
Здобувши вищу кінематографічну освіту, М. Вінграновський працював кінорежисером на Київській кіностудії ім. О. Довженка. Поетичні твори писав з кінця 50-х років. Видав збірки «Атомні прелюди», «Сто поезій», «Поезії». У 80-х роках опублікував книжки «На срібнім березі», «Київ», «Губами теплими і оком золотим». Літературознавець В. Моренець назвав поета «першим з-поміж рівних у плеяді «шістдесятників». Поет був визнаним майстром інтимної лірики: збірки «Цю жінку я люблю», «З обійманих тобою днів», «Любове, не прощавай!».
На відміну від багатьох «шістдесятників», які з кінця 80-х років захопилися політикою, поет зберіг вірність творчому покликанню. Окрім «дорослої» поезії, написав багато віршових і прозових творів для дітей, що здобули визнання.
Помер Микола Вінграновський 26 травня 2004 року.
Микола Вінграновський з кінокамерою
Письменник про себе
Мене ніколи не вабила політика, бо я завжди маю роботу, яку люблю, і мене ніколи не точив черв'як заздрості до тих, хто часто з'являється на трибунах і телеекранах. Загалом же поет — до сорока років, великий поет — до тридцяти, а що робити далі? Тому багато йдуть у політику. А я пишу прозу і знімаю фільми.
Микола Вінграновський
Коментар фахівця
Хто не пам'ятає Миколу Вінграновського в образі солдата Івана Орлюка у фільмі О. Довженка і Ю. Солнцевої «Повість полум'яних літ»! Це було світове визнання ще студента Миколи Вінграновського як кіноактора, бо цей фільм був удостоєний відзнак на міжнародних кінофестивалях у Каннах, Лондоні та Лос-Анджелесі. Під магічним впливом режисерської майстерності свого вчителя Олександра Довженка М. Вінграновський обирає кінорежисуру і ставить такі фільми: «Ескадра повертає на Захід», «Берег надії», «Дума про Британку», «Климко», «Тихі береги», «Довженко. Щоденник 1941—1945 рр.», «Галич — столиця князя Данила Галицького», «Чигирин — столиця гетьмана Івана Мазепи».
Микола Жулинський, дослідник літератури
Опрацьовуємо прочитане
- 1. Що вам найбільше запам'яталося з біографічної довідки про М. Вінграновського? Чим, на вашу думку, може бути цікавою ця людина вашим сучасникам, одноліткам?
- 2. Прокоментуйте текст рубрики «Письменник про себе». Якою особистістю постає перед нами М. Вінграновський?
- 3. У зручній для вас формі (текст, план, таблиця, схема тощо) складіть за матеріалом підручника опорний конспект для розповіді про письменника.
- 4. Знайдіть у мережі Інтернет і перегляньте документальний фільм Першого національного телеканалу «Сімдесятники». Микола Вінграновський. Український Орфей». Що нового ви дізналися про поета? Які факти з життя Миколи Вінграновського вас зацікавили? Якими з них ви доповнили б свою розповідь про письменника? Яке враження справив на вас документальний фільм? Чи виникло у вас бажання поділитися своїми враженнями від фільму на сторінці телеканалу в соціальній мережі?
- 5. Перегляньте фрагменти фільму «Повість полум'яних літ» (1961, режисери — О. Довженко і Ю. Солнцева), у якому М. Вінграновський зіграв роль Івана Орлюка. Яке враження справила на вас гра актора? Які риси героя, на вашу думку, привабили Миколу Вінграновського найбільше? Обґрунтуйте свої міркування.
• МІЖ МОРЕМ І НЕБОМ
(«У СИНЬОМУ НЕБІ Я ВИСІЯВ ЛІС...»)
Поезія М. Вінграновського майже цілком асоціативна. Її можна пояснити лише з погляду краси. Не випадково М. Жулинський писав: «Красу Микола Вінграновський визначив основним естетичним критерієм своєї творчості і поривався підняти своє образне слово до таких висот, куди рідко сягала творча уява інших, також талановитих поетів. Він був один такий серед «шістдесятників», хто міг так ніжно вихопитися з-під сірої одностайності життя і мислення і збунтуватися проти нормативних приписів та ідеологічних повчань».
Поєднання дуже різних образів, алогічність, руйнування усталених психологічних стереотипів — усе це виводить читацьку аудиторію М. Вінграновського в царину краси, таку далеку від приземлених буднів. Дуби й берези висіяно в синьому небі, а сни — уже в синьому морі. А потім вони, ці химерні дерева і сни, проростуть і розів'ються: «І являть тебе вони в небі і в морі».
А наостанок — образ героя-подорожнього, цього дивного сіяча («дубовий мій костур, вечірня хода»), який мандрує створеним уявою світом. І звичайно, на своїй дорозі він не один («і ти біля мене», «і небо над нами із тебе», «і море із тебе»).
Повтори, а особливо алітерації й асонанси забезпечують милозвучність, легкість читання твору за очевидної його внутрішньої, смислової складності. А ще ця поезія залишає широкий простір для читацької співтворчості — залежно від індивідуальних асоціацій, життєвого й емоційного досвіду.
Коментарі (0)