ПЕРІОДИ ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ

У політичній сфері основними вважають процеси післявоєнного облаштування світу країнами антигітлерівської коаліції, заснування ООН як міжнародного арбітра для уникнення нової світової воєнної катастрофи, виникнення світової системи соціалізму, «холодну війну», численні локальні збройні конфлікти, «відлигу» в міжнародній напруженості, розпад світової системи соціалізму, крах СРСР, завершення «холодної війни», становлення сучасної демократії, прояви рецидивів «холодної війни» і нових локальних конфліктів, активізацію міжнародних зусиль для збереження миру.

Головні тенденції світового розвитку, як і в попередній період, визначали провідні держави світу — США і країни Західної Європи. У 1960-ті рр. до них долучилася Японія, згодом нові індустріальні країни (Республіка Корея, Тайвань, Аргентина тощо), а на початку XXI ст. — Китай.

2. ДЖЕРЕЛА ВИВЧЕННЯ ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ 1945 р. — початку XXI ст. Історію, як ви вже знаєте, вивчають шляхом дослідження історичних джерел. Саме на основі їх ретельного вивчення відтворюють події минулого. Вони є головними носіями історичної інформації, що відображають той чи інший бік людської діяльності. Існують різні типи історичних джерел — писемні, речові, усні, етнографічні, мовні, кіно-, фото- та фонодокументи.

Спільними для історичних джерел різних типів вважають такі риси:

• усі джерела відображають певну межу буття минулого;
• джерела містять інформацію відкритого й прихованого характеру, яку виявляють через порівняння різних джерел;
• оскільки творцями всіх пам’яток минулого були їх сучасники, джерела відображають їхнє бачення й сприйняття подій;
• кожне джерело містить невичерпний обсяг історичної інформації.

Події всесвітньої історії 1945 р. — початку XXI ст. дають змогу дослідникам вивчати величезну кількість історичних джерел. Попередні періоди всесвітньої історії такого різноманіття інформаційної бази не мали. Головним завданням при цьому є неухильне дотримання принципів неупередженості під час аналізу історичних джерел.

3. ЗМІНИ В КІЛЬКОСТІ НАСЕЛЕННЯ СВІТУ в 1945 р. — на початку XXI ст. У другій половині XX ст. темпи зростання кількості населення світу називають «вибухоподібними». При цьому 9/10 загального приросту населення світу припадало на країни, що розвиваються. Це спричинило глобальний демографічний вибух. Пізніше, коли стрімкі темпи зростання кількості населення охопили малорозвинені країни, світовий демографічний вибух став однією із глобальних проблем людства. В «епіцентрі» цього демографічного вибуху, як і раніше, залишаються країни Центральної Азії.

Причинами зростання кількості населення світу вважають зниження смертності завдяки розвитку медицини, збільшенню продуктивності сільського господарства, запровадженню гігієни, покращенню санітарних умов місць проживання тощо.

Високі темпи зростання кількості населення — характерна особливість другої половини XX ст.

Табір біженців у Німеччині. Початок XXI ст.

У деяких країнах у цей період кількість населення скорочується. Особливо це стосується Центрально-Східної Європи, переважно через низькі показники народжуваності. Японія й окремі країни Західної Європи з 2010-х рр. також зіткнулися з проблемою зменшення кількості населення.

У другій половині XX ст. у країнах Західної Європи, що мають високий рівень життя, відчутним суспільним явищем стала постійна міграція. Жителі країн Африки та Азії (переважно Індія, Іран, Туреччина), де рівень життя був нижчим, спочатку приїздили сюди сезонно, але із часом залишалися назавжди.

Наприкінці XX ст. новим явищем у потоках мігрантів стало зростання кількості біженців. Нову хвилю міграції спричиняли міжнаціональні й територіальні локальні конфлікти, політична боротьба, інколи голод. За даними ООН, станом на 2016 р. у світі 65,6 млн осіб через різні причини були змушені залишити свої домівки, а 22,5 млн із них стали біженцями.

Загалом кількість населення світу у 2017 р. становила 7,405 млрд осіб. Найбільше людей проживає в Китаї та Індії — понад 1,3 млрд у кожній із цих країн.

ВИСНОВКИ

• Цього року ви вивчатимете події, які відбувалися у світі в 1945 р. — на початку XXI ст.
• Значна кількість історичних джерел, що стосуються цього періоду, створює сприятливу й водночас досить складну ситуацію для проведення досліджень.
• Особливістю демографічної ситуації світу в цей період є стрімке зростання кількості населення країн, що розвиваються. Поширилися міграції. Гостро постала проблема біженства.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Що таке історичний період? 2. Назвіть хронологічні межі періоду всесвітньої історії, який ви вивчатимете цього року. 3. Яке суспільство називають постіндустріальним? 4. Назвіть типи історичних джерел. 5. На які країни в другій половині XX ст. припадало 9/10 приросту населення? 6. Якою є кількість біженців у сучасному світі?

7. Охарактеризуйте місце у всесвітній історії періоду, який ви вивчатимете. 8. Чим обумовлена та в чому полягає сутність дискусії щодо періодизації подій 1945 р. — початку XXI ст. у всесвітній історії? 9. Що нового з'явилося у джерельній базі цього періоду всесвітньої історії порівняно з попередніми? 10. У чому полягають нові проблеми у стані населення світу цього періоду?

11. Складіть таблицю «Зміни, що відбулися у світі в 1945 р. — на початку XXI ст.».

12. Обговоріть у парах. Чому вивчення всесвітньої історії важливе для сучасної молодої людини?

13. Підготуйте повідомлення (презентацію) «Підсумки, уроки, ціна для людства та наслідки Першої та Другої світових війн».