Войти
Закрыть

Основні напрями науково-технічної революції та її вплив на життя людей

11 Клас

Друга половина ХХ — початок XXI ст. — це епоха науково-технічної революції (НТР). За останні триста років людство навчилося будувати потужні атомні електростанції, опанувало надзвукові швидкості, навчилося використовувати енергію річок. Завдяки реактивному двигуну люди можуть швидко переміщатися з одного континенту на інший, а політ людини в космос розширив знання про Всесвіт і започаткував створення глобальних комунікацій у реальному часі. У ході НТР, яка розпочалася в середині ХХ ст., змінюються виробництво, умови, характер і зміст праці, що позначається на всіх сферах життя суспільства, зокрема на культурі, побуті, психології людей, ставленні людини до природи. Високі технології другої половини ХХ ст. — початку XXI ст. кардинально змінили торгівлю, комунікацію та розуміння навколишнього світу. Значно вплинуло на суспільно-політичні процеси застосування комп'ютерних інформаційних технологій у засобах масової інформації, кіно, радіо, телебаченні та зв'язку. Відтепер інформаційні повідомлення блискавично поширюються по всій планеті, безпрецедентно впливаючи на масову свідомість. Доступ власників комп'ютерів до мережі Інтернет, поява мобільних телефонів створили для людей додаткові можливості миттєвого зв'язку....
0 Переглянути

Узагальнення до розділу V. Міжнародні відносини

11 Клас

У другій половині ХХ — на початку XXI ст. важливе місце в сучасному світі й у міжнародних відносинах належить протидії агресії та експансіонізму, повазі до прав людини, забезпеченню соціальної справедливості, захисту довкілля. Політика протистояння НАТО й ОВД була проявом державного егоїзму двох наддержав. Гонка озброєнь, нарощування військової присутності в різних регіонах планети впродовж усього періоду «холодної війни» ускладнювали відносини між Заходом і Сходом. СРСР і США, ОВД й НАТО неодноразово підходили до межі, за якою «холодна війна» могла перерости в ядерну війну, що призвело б до знищення двох противників і всього живого на планеті. Унаслідок безперспективності ядерної війни, а також через неспроможність СРСР продовжувати гонку озброєнь поступово відбувся перехід від стану «холодної війни» між Сходом і Заходом до розрядки міжнародної напруженості. Значно вплинула на міжнародні відносини Гельсинська конференція (Нарада з питань безпеки та співробітництва в Європі) 1975 р. Узгоджені в Гельсинкі принципи міждержавних відносин були спробою унеможливити агресію та розширити співпрацю між державами у сфері економіки, науки, техніки й технологій, охорони навколишнього середовища, а також у гуманітарній сфері....
0 Переглянути

Агресія Росії проти України (2014). Російсько-українська війна

11 Клас

Українська Революція гідності (листопад 2013 р. — лютий 2014 р.) була вороже зустрінута керівництвом Росії. Формально визнаючи факт існування незалежної України, російські керівники вважали її сферою своїх імперських інтересів. Події на Майдані засвідчили, що громадянське суспільство в Україні прагне членства країни в Європейському Союзі та НАТО, тобто звільнення від впливу Росії. Це руйнувало плани російських керівників щодо відновлення імперії. На той випадок, якщо не вдасться досягнути своїх цілей за допомогою запровадження в Україні проросійського режиму, економічного тиску та поширення ідей про «єдиний розділений народ», заздалегідь готувалася збройна агресія. Гарантами безпеки України — єдиної держави у світі, яка добровільно позбулася ядерної зброї, її територіальної цілісності та недоторканності кордонів, — були Росія, США та Велика Британія. У Росії сподівалися, що великі держави не стануть на захист України, а обмежаться резолюціями й умовляннями, як це було під час російської агресії проти Грузії у 2008 р. 2. Підготовка Росії до війни проти України Планомірна підготовка до війни проти нашої держави здійснювалась упродовж усіх років після відновлення Україною державної незалежності....
0 Переглянути

Міжнародні відносини на межі ХХ-ХХІ ст.

11 Клас

Розрядка міжнародної напруженості час від часу переривалася проявами «холодної війни». Зокрема, у 1983 р. над о. Сахалін радянським винищувачем був збитий південнокорейський пасажирський літак, який виконував рейс з Нью-Йорка до Сеула. Загинули 269 пасажирів і членів екіпажу. Докази міжнародних експертів були переконливими. Свідчення • Чи можна з наведеної інформації зрозуміти, що сталося з літаком насправді? Яку мету, на Вашу думку, мали ті, хто готував це повідомлення? «У ніч з 31 серпня на 1 вересня ц. р. літак невстановленої належності ввійшов у повітряний простір над півостровом Камчатка біля Тихого океану. Потім іще раз порушив повітряний простір СРСР над о. Сахалін. При цьому літак був без аеронавігаційних вогнів, пілот на запити не відповідав і на зв'язок з авіадиспетчерською службою не виходив. Підняті назустріч літаку-порушнику винищувачі військово-повітряних сил намагалися надати допомогу у виведенні його на найближчий аеродром. Однак пілот на сигнали й попередження, що подавалися, не реагував і продовжував політ у напрямку Японського моря». Повідомлення Телеграфного агентства Радянського Союзу // Правда. — 1983. — 2 вересня. Нестача ресурсів для продовження гонки озброєнь і внутрішні труднощі змушували керівництво СРСР шукати нові підходи до вирішення міжнародних проблем. Останній радянський лідер М. Горбачов заявив про «нове політичне мислення»....
0 Переглянути

Міжнародні відносини періоду «холодної війни»

11 Клас

Промова В. Черчілля у Фултоні, «план Маршалла», поділ Німеччини на дві держави, події в Західному Берліні в 1948-1949 рр. — ці й інші прояви «холодної війни» свідчили про затятість кожної з двох супердержав, їхнє небажання поступитися одна одній. Як СРСР, так і США втручалися у внутрішні справи країн, що перебували в орбіті їхнього впливу. Після 1953 р., коли не стало Й. Сталіна й розпочалася «хрущовська відлига», «холодна війна», здавалося, пішла на спад. З 1953 р. обидві держави володіли водневими бомбами й мусили шукати шляхи покращення відносин, щоб не допустити фатального зіткнення. Крім того, з 1954 р. зв'язок між наддержавами та їхніми союзниками почав слабнути. Як у Західній (наприклад, Франція), так і в Східній (наприклад, Румунія, Югославія, Албанія, Угорщина) Європі деякі країни вже не підтримували беззастережно США та СРСР. Ця обставина також підштовхувала наддержави до пошуку компромісів. «Холодна війна» перестала бути справою двох держав або тільки НАТО й Організації Варшавського договору, протистояння щомиті загрожувало перерости в «гарячу» світову війну. Короткочасне «потепління» відносин закінчувалося гострими міжнародними кризами: арабо-ізраїльське протистояння 1956 р., придушення радянськими військами повстання в Угорщині та ін. Підтримку Радянським Союзом антиколоніальних рухів в Азії та Африці США та їхні партнери по НАТО вважали радянською експансією в цих регіонах, спробою взяти під контроль місцеві сировинні ресурси, позбавивши США доступу до них....
0 Переглянути

Узагальнення до розділу IV. Держави Азії, Африки та Латинської Америки: вибір шляхів розвитку

11 Клас

Після Другої світової війни в Азії, Африці, на Близькому Сході та в Латинській Америці відбулися й тривають донині важливі зміни. Зокрема, розпад колоніальних імперій, утворення незалежних держав в Азії та Північній Африці наприкінці 40-х — у 50-х роках ХХ ст., здобуття незалежності країнами Тропічної Африки в 1960-і роки, зростання впливу країн Сходу у світі. Азія, Африка, Латинська Америка — регіони, які мають особливості розвитку політичної системи в період становлення національних держав, зокрема важливу роль відіграє армія, істотно впливають етнічні та релігійні традиції. Міжетнічні, міжконфесійні й соціальні конфлікти в постколоніальних суспільствах, разом із загостренням демографічних та екологічних проблем, становлять виклики, які належить подолати у XXI ст. Важливе місце в Азії посідають Китай та Японія. Післявоєнні заходи щодо демілітаризації та демократизації Японії, ухвалення нової конституції, суттєва допомога США у відновленні економіки країни й зусилля народу допомогли здійснити японське «економічне диво». У XXI ст. Японія — один з основних центрів сучасного високотехнологічного й інформаційного розвитку....
0 Переглянути

Латинська Америка

11 Клас

Незважаючи на труднощі, існували сприятливі передумови для здійснення модернізації всіх сфер життя. Прискорений економічний розвиток цих країн став можливий завдяки прибуткам, отриманим від зовнішньої торгівлі. Обсяг промислового виробництва держав Латинської Америки до кінця 1950-х років порівняно з довоєнним рівнем зріс у два з половиною рази. Найвищі темпи зростання спостерігалися в Аргентині, Бразилії, Мексиці, Чилі, Венесуелі, Колумбії. Для політичного життя країн Латинської Америки була характерна нестабільність. За винятком Мексики, у регіоні не було жодної країни, у якій не відбувалися б військові перевороти. За чверть століття після війни сталися десятки таких переворотів, унаслідок яких установлювалися праві диктаторські режими, які в кожній країні мали особливості. Зокрема, в Аргентині в 1940-1950-х роках фактичним диктатором був президент Хуан Домінго Перон. Придушуючи політичну опозицію, він провів часткову націоналізацію, забезпечив виплату Аргентиною зовнішніх боргів, домігся самозабезпечення країни основними промисловими товарами. Важливу роль у кар'єрі президента відіграла його дружина Ева (Евіта) Перон, яка користувалася загальною любов'ю аргентинців. Слава Е. Перон, яка померла в молодому віці, значно перевершила пам'ять про її чоловіка: наприкінці 1970-х років був поставлений бродвейський мюзикл «Евіта», а в 1990-х роках знято фільм з такою ж назвою за участю популярної американської співачки й акторки Мадонни....
0 Переглянути

Країни Африки в другій половині ХХ — на початку XXI ст.

11 Клас

У другій половині XX ст. в результаті піднесення національно-визвольних рухів у всьому світі отримали незалежність країни Африки й Азії, багато острівних країн Атлантичного й Тихого океанів, розпочався процес розпаду великих континентальних імперій. Визначальною подією в процесі деколонізації стало ухвалення Генеральною Асамблеєю ООН «Декларації надання незалежності колоніальним державам і народам» від 14 грудня 1960 р., після чого відбулися події, які ввійшли в історію як «Рік Африки». Найдовше боролася за свою колоніальну імперію Португалія. Проте після того, як у 1974 р. в країні відбулася «Революція гвоздик», отримали незалежність португальські володіння в Африці — Ангола та Мозамбік. Останній бастіон колоніалізму впав на початку 1990 р., коли стала незалежною Намібія. • Деколонізація — процес надання незалежності та повного суверенітету колоніям, домініонам, підмандатним територіям. • «Рік Африки» — образний вислів, яким позначають 1960 р., коли незалежність отримали 17 колоній на Африканському континенті. Здобуття незалежності не означало автоматичного вирішення проблем континенту. Національні еліти, які прийшли до влади, постали перед необхідністю самостійно, без допомоги метрополій, забезпечувати нормальне функціонування економіки, системи охорони здоров'я, освіти тощо. Країни, які здобули незалежність, розвивалися по-різному. Частина африканських країн Сходу, поділяючи цінності демократії й конкурентного суспільства, орієнтувалися на США та Західну Європу. Інші країни (Гана, Гвінея, Малі, Ангола, Бенін, Конго, Танзанія, Ефіопія, Мозамбік) обрали соціалістичну орієнтацію, що передбачало визнання марксизму офіційною ідеологією та проголошення наміру будувати соціалізм....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 24
Назад

Навігація