Войти
Закрыть

Народи — сусіди Риму

6 Клас

Сармати. Сусідами Римської імперії було багато народів: кельти, германці, даки, сармати, парфяни тощо. Вони залишили власний слід в історії. У III ст. до н. е. — III ст. н. е. місце скіфів у степовій частині України зайняли племена сарматів. Вони, як і кіммерійці та скіфи, були іраномовним народом. Їхній побут мало відрізнявся від побуту попередників — вони так само кочували, займалися скотарством, їхні сім’ї жили в кибитках. Сармати були племенем воїнів, яке здійснювало набіги на своїх сусідів: вони витіснили з українських степів скіфів, загнавши їх на Кримський півострів, а потім активно воювали з Римською імперією. Їхнє військове мистецтво дещо відрізнялося від скіфського. Скіфи були перш за все вправними лучниками, сармати ж уславилися своєю важкою кіннотою, яка віддавала перевагу рукопашному бою. Кінний сарматський воїн був захищений панциром із металевих або рогових пластинок і конічним шоломом. Його зброєю були важкий спис та довгий залізний меч. Сарматські коні теж мали броню....
0 Переглянути

Практична робота. Повсякденне життя римлян за часів Імперії

6 Клас

Загальні риси. Життя римлян дуже змінилося за часів Імперії. Через приплив багатств із пограбованих провінцій жителі Рима витрачали величезні кошти на розваги та предмети розкоші. Працювати було невигідно. Більшість товарів, а найголовніше — зерно, задешево поставляли з провінцій. Рим був наповнений плебсом, який вимагав «хліба й видовищ». Безкоштовні роздачі хліба, грошей і циркові вистави позбавляли плебеїв бажання й потреби працювати. 2. Бенкет. Бенкети влаштовували ввечері. На них запрошували музик, які розважали гостей. Гості виголошували тости на честь господаря. Слуга наливав гостям у кубки сильно розведене з водою вино. Пити вино нерозведеним вважалося варварством. Їли лежачи, їжу брали руками. Ти запитуєш мене щодо бенкету, який плануєш улаштувати для своїх друзів. Хоча Цицерон і стверджує, що «найменш почесними є професії продавця риби, м'ясника, кухаря та того, хто готує соуси», я з великою повагою ставлюся до людей, які вміють гарно прийняти гостей та подати їм найкращі страви. На думку поета Ювенала, на бенкеті, вартому такої назви, мають бути присутні «величезний омар зі спаржею, корсиканська барабуля, найкраща мінога, яку тільки може запропонувати Сицилія, гусяча печінка, каплун (спеціально відгодований півень), розміром із будинок, гарно засмажений кабан, трюфелі і яблука». Замість усього переліченого я віддаю перевагу вишуканій їжі, яку пропонує Апцій у своїй кулінарній книзі. Ти можеш знайти її в обох громадських бібліотеках, заснованих імператором Августом....
0 Переглянути

Культура Риму

6 Клас

Мистецтво. До середини I ст. до н. е. римляни жили дуже скромно та майже не користувалися предметами розкоші. Римське мистецтво було дуже простим. На нього значною мірою вплинула культура етрусків. Під впливом елліністичної культури римське мистецтво змінилося, стало більш вишуканим. Римляни досягли великої майстерності у виготовленні ювелірних виробів, мозаїк, роботі зі склом, скульптурі. Багато грецьких скульптур збереглося до наших днів завдяки їх римським копіям. Головною рисою римського мистецтва було те, що воно стало портретним, тобто відтворювало реальні риси обличчя людини. Це стосувалося як скульптури, так і живопису. Мармурові погруддя імператорів установлювали по всій імперії, щоб піддані бачили свого правителя....
0 Переглянути

Римська імперія

6 Клас

Криза Республіки. Наприкінці I ст. до н. е. Римська республіка переживала кризу. Її основною причиною було те, що система управління Риму була розрахована на одне місто, а не на цілу імперію. Крім того, завоювання величезних територій вплинуло й на римське суспільство. • У ході війн було взято в полон і перетворено на рабів величезну кількість людей. Праця рабів стала основою римського господарства. • Розвинулася значна соціальна нерівність усередині римського суспільства. Постійні війни збагатили окремих людей, але чимало селян втратили свою землю через тривалу військову службу. • Падіння цін на хліб, який у великій кількості надходив із Сицилії та Африки, зробило землеробство неприбутковим. Селянські господарства занепадали, а їхні власники переселялися до міст і жили там за державні кошти. • Римська влада втрачала демократичний характер. Шлях до виборних посад забезпечувався знатністю й багатством. Багаті римляни «купували» на виборах голоси збіднілих співгромадян, влаштовуючи народні гуляння та роздаючи безкоштовний хліб. Соціальна нерівність спричиняла народні заворушення. На цій хвилі у 20—30-х рр. II ст. до н. е. до влади прийшли брати Гракхи — народні трибуни, які намагалися проводити реформи. Їхнім завданням було покращити становище землеробів та міської бідноти. Проте прихильники заможних і впливових сенаторів убили братів Гракхів та їхніх послідовників, а реформи було скасовано....
0 Переглянути

Військові завоювання Риму. Пунічні війни

6 Клас

Завоювання Риму. Рим підкорив багато земель. Із переможеними племенами укладали так звані союзницькі угоди, за якими ці племена мали забезпечувати римське військо воїнами. 2. Пунічні війни. Римляни зневажливо називали карфагенян пунами. Конфлікти між Давнім Римом і Карфагеном відомі як Пунічні війни. Карфаген мав могутній флот, але його армія була найманою, тобто воювала лише за гроші, і їй бракувало дисципліни. Римляни, навпаки, мали організоване сухопутне військо, але не були вправними в морських битвах. Перша Пунічна війна (264—241 рр. до н. е.) розгорнулася на морі за володіння островом Сицилія, де на той час розташовувалися карфагенські колонії. Для того щоб перемогти карфагенян на морі, римляни за короткий час збудували 120 військових кораблів. Після виснажливої війни у 241 р. до н. е. між Римом та Карфагеном було укладено мир, за умовами якого Карфаген мав сплатити Риму 84 тис. кг срібла, повністю звільнити Сицилію та повернути полонених римських громадян. Того ж року Сицилія стала першою римською провінцією. Згодом провінціями стали Корсика та Сардинія....
0 Переглянути

Релігія та звичаї

6 Клас

Боги. Римська релігія була дуже схожа на грецьку. Римляни поклонялися тим самим богам, що і греки, але називали їх іншими іменами. Також на відміну від греків, римляни вважали, що людина не може побачити божество й тим більше розмовляти з ним. Римляни звели спілкування з богами до принципу «я даю, щоб ти мені дав». Вони були переконані, що в обмін на молитви, богослужіння та жертвопринесення боги зобов’язані дати людині те, що вона просить. Римські воєначальники навіть вважали, що чужоземних богів можна задобрити подарунками і тоді вони допомагатимуть римлянам, а не місцевому населенню. На честь Сатурна — батька Юпітера — щороку влаштовували святкування — Сатурналії. Спочатку вони тривали три дні, а з I ст. до н. е. — уже сім днів. Біля храму Сатурна здійснювали жертвопринесення. Жителі Рима влаштовували святкові вечері, обмінювалися подарунками — восковими свічками та глиняними фігурками. Тривали вуличні гуляння, на яких обирали «царя» Сатурналій. У цей час школярі звільнялися від занять, заборонялося карати злочинців, раби могли не працювати та їли за одним столом із господарями....
0 Переглянути

Повсякденне життя в римських містах

6 Клас

Римська сім'я. Головною складовою давньоримського суспільства був рід. Кожен рід очолював старійшина. У свою чергу, роди поділялися на сім’ї — фамілії. Головою сім’ї міг бути тільки чоловік. Його називали батьком сім’ї. Влада батька в межах сім’ї була абсолютною: відносно її членів він був наділений «правом життя та смерті». До сім’ї належали також клієнти і тривалий час — раби. Жінки в сім’ях повністю залежали спочатку від батька, потім — від чоловіка, а вдовами мали опікуватися сини. Заміжніх жінок називали матронами. Ім'я людини в Давньому Римі складалося з кількох частин, які виникли в різний час. Спочатку всі римляни мали лише так зване особисте ім'я, наприклад Ромул. Усього таких імен було 72. Старший син отримував таке ж особисте ім'я, як і його батько. Згодом до нього почали додавати ім'я роду (приблизно як сучасні прізвища). Римських «прізвищ» існувало близько тисячі. У повсякденному житті люди зверталися один до одного за родовим іменем: наприклад, Юлій (тобто з роду Юліїв). Оскільки особистих імен було мало, у межах одного роду багатьох людей звали однаково. Щоб вирішити цю проблему, до особистого імені та прізвища почали додавати ще й прізвисько. Прізвиська були двох типів: вони могли належати особисто чоловікові, а могли передаватися від батька до сина та утворювати ніби другу частину родового імені....
0 Переглянути

Римська республіка

6 Клас

Римське суспільство. Вільні жителі Рима поділялися на дві великі групи: патриціїв та плебеїв. У V ст. до н. е. патриції становили меншість населення міста. Це були нащадки родів, які заснували Рим. Вони мали великі земельні володіння, могли брати участь в управлінні містом. Більшість населення Рима належала до плебеїв (плебсу). Це люди, які приїхали до Рима після його заснування, — землероби, ремісники, торговці, що не мали власних земельних володінь. Плебеї могли бути бідними або багатими, але однаково не мали права брати участь в управлінні містом. У Римі було досить багато рабів. Вони вважалися частиною сім’ї свого власника. Рабами ставали військовополонені або місцеві жителі, які не змогли виплатити борги. Господар міг відпустити раба на волю, тоді їх називали вільновідпущеними. Такі люди не мали політичних прав. Плебеї, вільновідпущені або іноземці могли перейти під покровительство могутніх патриціїв (патронів) і стати їх клієнтами (у перекладі з латини — залежні люди). Клієнт був членом роду свого патрона і в усьому йому підкорявся. Він працював на його землях, супроводжував його у військовому поході та на публічних виступах. У свою чергу, патрон надавав клієнту захист і заступництво. Відносини між патронами та клієнтами вважалися в Римі священними й непорушними....
0 Переглянути

Природа та господарство Апеннінського півострова. Виникнення міста Рим

6 Клас

Апеннінський півострів. На карті Європи легко впізнати Апеннінський півострів, який за обрисами нагадує чобіт. Із півдня, сходу та заходу його омивають води трьох морів, багатих на рибу. Проте мореплавство ускладнювалося тим, що зручні бухти були лише на півдні півострова. На півночі від решти Європейського континенту Апеннінський півострів відділений Альпійськими горами. По всій його довжині простягаються невисокі Апеннінські гори. Клімат на півострові м’який і теплий. Землі в долинах річок Арно, По та Тибр родючі, зручні для землеробства. Населення півострова здавна вирощувало просо, ячмінь, пшеницю, а також виноград і маслини. На півдні півострова, де було багато пасовищ, розводили овець, кіз та корів. Корисних копалин тут небагато. У дельті Тибру добували сіль — цінний продукт за часів Античності....
0 Переглянути
Вперед
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 60
Назад

Навігація