Середньовічний Китай

§ 19. Середньовічний Китай

Опрацювавши цей параграф, ви дізнаєтесь: хто такий Син Неба; як і чому в Китаї утвердилася імператорська форма правління; чому змінювалися імператорські династії; які наслідки для Китаю мало монгольське панування; яким є внесок Китаю в скарбницю світової культури.

1. Син Неба та його піддані. Китай за своїм розміром і кількістю населення у Середні віки можна було порівняти з усією християнською Європою. На межі XII—XIII ст. у Китаї проживало близько 100 млн осіб — більше ніж у Європі. Китайці вважали свою державу центром Землі, а всі народи, що жили навколо, вони називали варварами.

Сильна централізована держава на чолі з імператором склалася в Китаї ще в ІІІ ст. до н. е. Від того часу і до початку ХХ ст. Китай незмінно залишався імперією. Правителя Китайської держави називали Сином Неба. Його влада передавалася в спадок й офіційно нічим не обмежувалася. Особа імператора була священною. Він вважався не тільки володарем усіх людей, а й посередником між Небом і «піднебесним світом». Імперію називали втіленням небесного порядку.

Кожен підданий імперії розглядався як інструмент для виконання волі Неба, що передавалася через імператора. У китайському суспільстві існувала сувора ієрархія. Нижче імператора (найближче оточення) стояли вищі сановники, як правило, його родичі. Ще нижче — чиновники, що ділилися на велику кількість рангів. Усіх чиновників у Китаї називали мандаринами. Із їхньою допомогою імператор і управляв імперією. Щоб стати чиновником, потрібно було здобути відповідну освіту і скласти іспит.

Конфуцій — «імператор без трону»

Для отримання більш високого рангу знову доводилося складати іспити. До іспитів допускалися всі «добрі люди», які висловили таке бажання. Звичайно, діти чиновників могли краще підготуватися до іспитів. Проте така система забезпечувала доступ до владних структур талановитих людей з усіх верств суспільства. Той, хто складав іспити вищого рівня, отримував місце при дворі й значну платню. Такі люди користувалися повагою і згодом стали називатися шенші (шень — той, що носить пояс влади, ші — учений). Найнижчу сходинку займали «підлі люди» — особисто залежні люди, у тому числі раби.

Система управління в середньовічному Китаї

У середньовічному Китаї держава й суспільство продовжували дотримуватися багатьох правил життя, які ще в середині І тис. до н. е. розробив Конфуцій. У Середні віки його оголосили «першим святим». Конфуція називали «вчителем 10 тисяч поколінь», «імператором без трону». На його честь зводилося багато храмів.

Згідно з вченням Конфуція й уявленнями китайців, у суспільстві кожен повинен знати своє місце: правитель — чесно правити і піклуватися про підданих, чиновники — давати йому мудрі поради, селяни — сумлінно працювати. Вірність, покірність, доброта і співчуття, почуття обов’язку, повага до старших і до батьків проголошувалися головними чеснотами благородної і гідної людини. Їй потрібно було засвоїти 300 головних і 300 додаткових правил поведінки.

Якщо не дотримуватися норм поведінки, то це може накликати гнів Неба: землетруси, повені, війни. Навіть Син Неба може втратити трон.

Китайці вірили, що померлі родичі допомагають живим. Проте для цього померлих треба було забезпечити всім необхідним. Згодом справжні речі були замінені на паперові.

Від перших століть нашої ери в Китаї починає поширюватися буддизм, який приваблював багатьох проповідями милосердя, загальної рівності перед стражданнями, обіцянками благ за добрі вчинки й покарання за погані. Буддизм тісно взаємодіяв із конфуціанством. Крім зазначених релігій, у Китаї були поширені й інші, зокрема даосизм, який проповідував шлях до безсмертя.

Характерною рисою середньовічного Китаю була релігійна терпимість і взаємодія релігій.

Ян Цзянь, засновник династії Суй

Лі Юань, перший правитель династії Тан

2. Китай за династій Суй і Тан. Від ІІІ ст. до н. е. і до кінця VI ст. китайська цивілізація пережила значну кризу. Наслідком цієї кризи стало остаточне затвердження імперії як форми організації китайського суспільства. До того ж цю форму запозичили й сусідні з Китаєм народи: японці, корейці, в’єтнамці.

Переживши роки кризи, розпаду і взагалі зникнення імперії, у 589 р. полководець Ян Цзянь силою зброї відновив єдність Китаю. Він був проголошений імператором і заснував династію Суй (581—618 рр.).

Наступник Ян Цзяня Ян Ді переніс столицю до невеликого стародавнього міста Лояна. Також він переселив до міста 10 тис. найбагатших сімей Китаю, підкоривши їх своїй владі. Місто прикрасили чудові палаци і парки. В імператорському парку цілий рік зеленіли дерева: взимку їхнє листя і квіти виготовляли із шовку.

Ян Ді вирішив з’єднати дві великі річки — Хуанхе та Янцзи — і розпочав будівництво Великого каналу.

Цей водний шлях поєднав господарства півночі й півдня і сприяв розвитку торгівлі. Імператор також зміцнив і добудував Велику Китайську стіну, спорудження якої розпочалося ще в ІІІ ст. до н. е., вів постійні війни проти сусідів.

Проте цій династії не судилося тривалий час утримувати владу. Нерозважлива внутрішня та зовнішня політика виснажила ресурси країни. Зрештою імператор Ян Ді був убитий змовниками. Династія Суй припинила своє існування.

Велика Китайська стіна. Сучасний вигляд

До влади прийшла династія Тан (618—907 рр.). Її перші правителі Лі Юань і Лі Шимінь проводили доволі розсудливу політику, яка забезпечила розквіт Китаю. Нові правителі перерозподілили землі. Наполегливою працею мільйонів селян спустошені землі перетворилися на родючі ниви, які давали великі врожаї, а продумана податкова система забезпечила державі значні прибутки.

Династія Тан здійснювала активну завойовницьку політику. Китай тривалий час воював проти тюрків-кочовиків і розгромив їх на початку VII ст. Це дозволило імперії остаточно встановити свій контроль над Великим шовковим шляхом. Також імперія затвердила свою зверхність над Кореєю, Індокитаєм, Тибетом.

Помітні зрушення відбувалися в господарстві та повсякденному житті Китаю. Поширилося вирощування і споживання рису та чаю, які швидко стали традиційними продуктами харчування китайців. Почалося виготовлення цукру з цукрової тростини. Застосовувалася вдосконалена сільськогосподарська техніка: селяни користувалися одинадцятьма типами плугів, а також підливним колесом із глечиками, якому надавала руху робоча худоба. Повсюди діяли водяні млини. З’явилися перші вироби з порцеляни.

Від середини VIII ст. влада династії Тан почала слабшати. Постійні війни невпинно погіршували становище народу. По всій країні спалахували селянські повстання, які у 874 р. переросли в одну з найбільших селянських війн. Повсталі виступали проти тягаря податків, несправедливості й жадібності чиновників. Селянське військо під проводом Хуан Чао оволоділо столицею. Імператорський двір втік.

Згодом повстання було придушене. Династія Тан повернулася до влади, але удар, якого вона зазнала від селянської війни, став для неї смертельним. Незабаром Танська держава припинила своє існування.

Китай за часів правління династії Сун. На уламках Танської держави виникли численні дрібні володіння. Час їхнього існування — від 907 до 960 р. — називають «епохою п’яти династій і десяти царств». Між ними велася невпинна міжусобна боротьба, під час якої Китай об’єднався під владою династії Сун (960—1279 рр.).

Щоб налагодити життя в розореній країні, перший міністр сунського двору Ван Аньші запропонував провести реформи. Вони передбачали впорядкування податкової системи, налагодження зрошувальних робіт, надання позик селянам, установлення твердих цін на всі товари тощо. Однак противники міністра домоглися його відставки й припинення реформ.

Найперше відоме уявлення про порохову зброю (угорі праворуч воїн з «вогняним списом»). Х ст.

Мідне кліше для друку китайських банкнот (паперових грошей) ХІІ ст. і сучасний відбиток банкноти

За таких умов північ Китаю захопили племена чжурчженів. Вони утворили державу Цзінь — «Золота» (1115—1234 рр.). На півдні, куди змушений був переїхати китайський імператор, затвердилася династія Південна Сун (1117—1279 рр.). На підвладній їй території розташовувалися головні центри вирощування рису, чаю, виробництва шовку, виготовлення порцеляни. У державі Сун було винайдено папір, порох, книгодрукування, що відіграло величезну роль в історії людства. Саме тут уперше в історії випустили паперові гроші. Важливі винаходи було здійснено у військовій справі. Імперія Сун мала на озброєнні потужні метальні пристрої, посудини із запалювальною сумішшю, рухомі башти з таранами, перші гармати.

Однак ці досягнення не врятували імперію від загибелі. Згодом вона стала здобиччю монголів.

4. Боротьба Китаю проти монгольського поневолення. Династія Мін. У 1279 р. завершилося підкорення Китаю монголами, які встановили тут свою династію — Юань (засновником династії був онук Чингізхана Хубілай).

Панування монголів мало для Китаю як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку, монгольське панування супроводжувалося значними людськими жертвами, нищенням надбань китайської цивілізації, а з іншого, завдяки приєднанню до системи монгольських держав Китай закріпився у світовій торгівлі, що сприяло його економічному піднесенню. Цікаві згадки про Китай часів монгольського панування залишив венеціанський мандрівник Марко Поло.

Розповідь про китайські міста з «Книги про різноманітність світу» Марко Поло (XIII ст.)

Місто Таян-фу, куди ми прийшли, велике і красиве, торгівля тут жвава, а також велика промисловість: виробляють тут багато обладунків для військ великого хана. Багато чудових виноградників і вина виробляють удосталь... Безліч тут шовку: є в них тутові дерева і багато шовковичних черв'яків.

...було там 12 ремесел, і для кожного ремесла було 12 тис. будинків; у кожному будинку було щонайменше 10 осіб, а в деяких 15, а то 30 чи 40, не всі, звісно, майстри, але й робітники, що за вказівкою майстра працюють...

Безліч тут багатих купців, і багато вони торгують. За наказом царя кожен долучався до батьківського ремесла. Навчатися іншого ремесла він не може.

Будинків хороших у цьому місті скрізь багато. Є там велика кам'яна вежа; коли станеться в місті пожежа, жителі зносять туди своє майно; а пожежі там часті, бо дерев'яних будинків чимало.

Живуть тут. піддані великого хана; гроші в них паперові.

У цьому місті. всі вулиці вибрукувані камінням і цеглою; і верхи їздити, і пішки ходити ними добре.

У цьому місті. добрих 4 тис. лазень; кілька разів на місяць ходять туди, бо чистоти тіла дотримуються.

1. Що з описів Марко Поло могло вражати уяву європейців? 2. Завдяки чому Китай досяг таких вагомих здобутків?

Завоювавши Китай, монголи залишили китайську систему устрою суспільства від імператора до найменшого чиновника. Найвищі посади в державі посіли монголи. Крім того, монголи запозичили мову, писемність, культуру тощо. Незважаючи на таке «окитаєння» монголів, останні вважали себе вищими за китайців і поводилися як загарбники, посилюючи податковий гніт.

Їхня політика викликала загальне обурення. Від середини XIV ст. в Китаї спалахували народні повстання (повстання «червоних пов’язок»), виникали неодноразові спроби палацових переворотів. Зрештою у 1368 р. одного з керівників селянського повстання ченця Чжу Юаньчжана проголосили імператором. Він започаткував нову династію Мін, яка правила Китаєм до 1644 р. Столицею династії спершу було місто Нанкін, а згодом її перенесли до міста Даду, яке дістало нову офіційну назву Пекін.

Прийшовши до влади, нова династія відновила традиційну китайську систему управління. Було встановлено прийнятні ставки податків. Держава перебрала на себе роботи з відновлення системи іригації (зрошування). Значна увага приділялася розвитку ремесел, особливо виробництву порцеляни, шовку, паперу, скла, тобто тим виробам, що призначалися на продаж в інші країни. Почалися відбудова і перебудова китайських міст.

Картина невідомого художника династії Південна Сун

Щоб засвідчити свою велич, імператори династії Мін проводили активну зовнішню політику. Вони розширили кордони держави до Тибету та Індокитаю. Організовувалися воєнні експедиції в Океанію. Найбільше експедицій (сім) до Індії, Індонезії, Індокитаю, Малайзії та навіть до берегів Африки очолював адмірал Чжен Хе в 1403—1433 рр.

За часів династії Мін китайці активно переселялися до Індокитаю та Індонезії, де створили цілі китайські поселення.

5. Розвиток культури Китаю в середні віки. Китайська цивілізація створила своєрідну й багату культуру, яка стала справжньою скарбницею для культур різних народів і цивілізацій.

Однією з основ китайської культури було ієрогліфічне письмо. Воно стало взірцем для писемності корейців, в’єтнамців, японців. Необхідність складати іспити для отримання чиновницької посади сприяла відкриттю початкових і вищих шкіл та училищ, збільшенню кількості освічених людей. Китайські чиновники були водночас поетами, художниками, чудово володіли мистецтвом письма — каліграфією.

Китайці першими винайшли папір і налагодили найпростіший спосіб книгодрукування. Текст вирізьблювали на дерев’яних дошках, заливали спеціальною фарбою, а потім відтискували на папері. На початку VIIІ ст. в Китаї почала виходити урядова газета «Столичний вісник», яка проіснувала до ХХ ст. Діяли великі бібліотеки.

Китайцям належить винайдення компаса і пороху. У VIII ст. в країні відкрилася Академія наук, у XV ст. були створені багатотомні енциклопедії з історії, географії, медицини, мистецтва тощо.

Період VIIІ—IX ст. називають «золотою добою» китайської поезії. Поет Лі Бо написав близько 30 томів ліричних творів, у яких захоплювався рідною природою. Інший поет Ду Фу оспівував мрію про краще майбутнє, коли люди збудують величезний дім, і в ньому знайдуть притулок «мільйони скривджених долею бідняків».

Архітектори Китаю виробили своєрідний стиль, ознакою якого були дахи із загнутими догори краями. Однією з найвидатніших пам’яток середньовічного Китаю є Заборонене місто — комплекс споруд особистої резиденції імператора, що були збудовані в 1406—1420 рр.

Стіна Забороненого міста в Пекіні. Сучасний вигляд

Оригінальним було образотворче мистецтво Китаю. Художники писали твори на шовковій тканині або папері, які змотувалися в сувої.

Запитання і завдання

1. Яка подія започаткувала середньовічну історію Китаю? 2. Які династії правили в Китаї в Середні віки? 3. Із якими завойовниками доводилося боротися китайцям у Середні віки? 4. Які винаходи були здійснені у період правління династії Південна Сун? 5. Коли монголи встановили свою династію в Китаї? Як вона називалася? 6. Хто очолював китайські воєнні та географічні експедиції до берегів Африки, Індії, Індонезії? 7. Назвіть імена найвідоміших поетів Китаю. 8. Визначте основні риси розвитку Китаю в Середні віки. 9. Які зміни в господарському житті Китаю відбулися за династії Тан? 10. Що зумовило спалах селянської війни? Якими були її результати? 11. До яких наслідків призвело монгольське завоювання Китаю? 12. Завдяки чому було повалено династію Юань? 13. Охарактеризуйте період правління династії Мін. 14. Якими були особливості розвитку культури Китаю в Середні віки?

15. Використовуючи додаткову літературу, підготуйте розповідь за темою «Боротьба китайців проти монгольського поневолення». 16. З'ясуйте позитивні і негативні наслідки монгольського панування в Китаї.

17. Більшість винаходів, зроблених людством у Середні віки, була здійснена китайцями; за рівнем життя Китай випереджав решту регіонів світу аж до XIХ ст. Чим це можна пояснити?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно