§1. НАРОДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ

Римський і варварський світи в середині І тисячоліття

Середньовічна Європа постала на руїнах Римської імперії не відразу, а впродовж кількох століть. Вона утворилася завдяки нашестям варварських племен, передусім германських. Ці нашестя завершили тривалий процес поєднання римського та варварського світів.

Як змогли поєднатися ці несхожі між собою світи, що призвело до появи європейського середньовіччя?

За кілька сталіть до своєї загибелі Римська імперія почала занепадати, чисельність її населення скорочувалася. Корінних жителів на Апеннінському півострові стало менше, ніж чужаків — галлів, германців та інших племен. Новопоселенці не сприймали культуру греків і римлян. Посилювалася варваризація суспільства, яка виявилася для Риму небезпечнішою за ворожі напади. Люди ставали грубішими, їхні погляди на життя — примітивнішими. Якщо в давнину римляни жили, дотримуючись законів предків, то нові покоління розбестилися, прагнули лише багатства й розваг.

Поширення «чужих» релігій послаблювало стару віру. Водночас посилювався вплив християнства Спершу державна влада забороняла віру Христову, але зрештою схаменулася і в 313 р. проголосила свободу віросповідань. Ще через 12 років верхівка християнського духовенства на своєму зібранні в Нікеї прийняла символ віри — стислий виклад віровчення. Починаючи з імператора Константина, римські володарі ставали християнами. Відтоді між державою та церквою запанували мир і злагода. Перемога християнства означала заміну старого світобачення новим, сприйнятим і середньовічною Європою.

Шолом германського вождя

В імперії наростала господарська криза. Скорочувалося виробництво, знецінювалися гроші, завмирала торгівля. Нестача рабів спричинила занепад великих рабовласницьких господарств — латифундій. Раби працювали неохоче, абияк, тому в сільському господарстві дедалі більше використовували працю колонів та прикріплених до землі селян. Процес заміни рабської праці селянською завершився пізніше, вже в середні віки.

Змінювався також політичний устрій Римської імперії. Державна влада ставала деспотичною. Колишні громадяни перетворювалися на безголосих підданих жорстокого імператора. Влада вбивала в римлянах почуття відповідальності за долю держави. Дійшло до того, що вони вже не хотіли служити в армії. Імператори були змушені набирати до війська найманців-варварів, яким і поготів була байдужою доля Риму. Варваризація армії стала однією з основних причин послаблення та загибелі Римської імперії.

Рим, таким чином, став неспроможним витримати натиск варварських племен, з якими він упродовж століть воював. Численні племена кельтів, германців, слов’ян, фракійців і сарматів прискорили загибель цієї велетенської держави.

Особливу роль у знищенні Західної Римської імперії зіграли германці. Римський історик Корнелій Таціт описав їх як людей рослих, голубооких, русявих, рішучих, витривалих і терплячих.

Германські племена франків, англів, лангобардів, вандалів, вестготів (західних готів), остготів (східних готів), бургундів та інших займалися більше скотарством, аніж землеробством: не вистачало орних земель. Вони селилися здебільшого невеликими хуторами, розташованими на чималій відстані один від одного. Жили германці общинами, проте вже поділялися на багатих і бідних, знатних і простих. Вони використовували працю підневільних людей, яких інколи відпускали на волю чи всиновлювали. Хоч у германських сім’ях верховодили чоловіки, до жінок вони ставилися з великою пошаною.

Джерело

І ст. Римський історик Корнелій Таціт про германців

Як розповідають, неодноразово бувало, що війську, яке вже подалося й прийшло в сум'яття, не давали poзсіятися жінки, що невідступно молили... не прирікати їх на полон. Думка про полон, хоч як би його страшилися воїни, для германців ще нестерпніша, коли йдеться про їхніх жінок. Ось чому найміцніше тримаються в покорі племена, від яких вимагається видати в числі заручників також дівчат знатного походження. Адже германці вважають, що в жінках є щось священне і їм притаманний пророчий дар, через те не залишають без уваги їхні поради й пророкування.

1. Як ставилися германці до жінок?

2. Як засвідчували германці свою повагу до жінок?

3. Звідки Корнелій Tаціт почерпнув інформацію про ставлення германців до жінок?

4. Чи робить достовірнішою його розповідь те, що вона базується на почутому, а не побаченому?

Згадай, що таке держава і як вона утворюється?

Військові вожді германців. Малюнок кінця XIX ст.

Найвищим органом влади в германців буди народні збори. У них брали участь усі дорослі чоловіки, за винятком тих, хто в бою показав себе боягузом. Народні збори обирали раду старійшин, яка самостійно вирішувала тільки незначні питання. Були в германців також конунги (вожді) та військові ватажки. Конунгами ставали завдяки походженню, ватажків же обирали воїни «за хоробрість». Ватажки набирали з усіляких гульвіс військові загони (дружини) й здійснювали з ними розбійницькі напади на сусідів. Награбоване майно дружинники розтринькували. Поступово дружинники перетворювалися на постійне військо, яке було опорою вождеві. З дружинників-ветеранів згодом утворилася службова знать. Упродовж V—VI ст. роль народних зборів і ради старійшин у германців зменшилася. Натомість зросла влада конунгів. Вони почали виділятися з-поміж простого люду навіть своєю зовнішністю. Так, конунги з роду Меровінгів носили на голові довге волосся, тому в народі їх назвали «патлатими королями».

Таким тином, на час загибелі Римської імперії в германців уже існували соціальна нерівність та зародки держави, тож вони були готові поєднатися з римським світом.

Конунги — виборні верховні вожді, майбутні королі в стародавніх германців.

Назви варварські народи, які створили свої держави на території колишньої Західної Римської імперії.

Чому варварські держави виникають саме на цих територіях?

Знайди володіння франків до походів Хлодвіга.

Германські держави у VI cт.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно