Місто вело жваву торгівлю. Торговельні шляхи пролягали по річці Волхов, Ладозькому озеру, а далі — по Неві, Балтійському морю до Швеції, Німеччини, Англії та інших країн. На європейські ринки новгородці вивозили мед, віск, хутро, льон, коштовне й напівкоштовне каміння. Свічки, зроблені з новгородського воску, освітлювали європейські будинки та собори, а шуби й шапки, пошиті з руського хутра, зігрівали європейську знать. Додому купці поверталися зі сріблом, золотом, міддю, бронзою та зброєю. Як і європейські, новгородські купці об'єднувались у гільдії. Із XIV ст. Новгород став одним із головних партнерів Ганзи, здійснюючи її основні торговельні операції на Русі. Така активна зовнішня торгівля перетворила Новгород на важливу сполучну ланку між середньовічними Європою та Руссю. Використовуючи репродукцію картини Аполінарія Васнецова «Новгородський торг», проведіть уявну екскурсію середньовічним Новгородом. Де він розташований? Чим торгують купці? Про що свідчить присутність на ринку міняйл, жінок, дітей, заморських купців? Чи можна за картиною встановити обсяги торгівлі в Новгороді?...
|