Войти
Закрыть

Поява Російської імперії

8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Гісем, Мартинюк 2021

 

Зверніть увагу!!!
 
Ви переглядаєте матеріал до підручника "Всесвітня історія 8 клас Гісем, Мартинюк 2021", якщо раптом вам потрібні ВІДПОВІДІ до цієї теми:
 
 

§ 18. Поява Російської імперії

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: як відбувався процес становлення Російської імперії; про правління Петра I.

ПРИГАДАЙТЕ: 1. Яка династія утвердилася в Московській державі після завершення Смутного часу? 2. Що таке самодержавство?

1. Початок правління Петра I. Наприкінці XVII ст., усупереч зусиллям правителів, Московська держава так і не мала зручного виходу до світових торговельних шляхів.

Після смерті Федора Олексійовича в 1682 р. спалахнула запекла боротьба за владу. Царський трон посів Петро I (самостійно правив у 1689—1725 рр.), який зіткнувся із численними проблемами. Із 1686 р. тривала невдала війна проти Османської імперії. У 1695 та 1696 рр. Петро I здійснив два походи на Азов — турецьку фортецю в гирлі Дону. Лише з другої спроби завдяки створеному флоту він зумів оволодіти фортецею. За умовами укладеного з Османською імперією перемир’я Азов перейшов до Московії разом із частиною узбережжя Азовського моря. Проте цей успіх не вирішував питання виходу до Чорного й Середземного морів та участі у світовій торгівлі.

Тоді Петро I докорінно змінив напрям зовнішньої політики. Він організував «Велике посольство» до країн Європи (1697—1698 рр.). Цар замислив європеїзувати Московію, побудувати могутній флот і розширити торгівлю. Проте для цього потрібно було воювати проти Швеції. Знайшлися й союзники: Саксонія (саксонський курфюрст Август II, який водночас був і правителем Речі Посполитої) та Данія.

2. Північна війна 1700—1721 рр. Ніштадтський мир. Бойові дії проти Швеції розпочав данський король. Тим часом Август II рушив на Ригу, а 34-тисячне московське військо наприкінці 1700 р. підступило до Нарви, однієї з головних шведських фортець у Східній Балтії.

Шведський король Карл ХII одним ударом змусив Данію капітулювати. Потім він із 18-тисячною армією несподівано з’явився під Нарвою та завдав Петру I нищівної поразки. Московське військо втратило всю артилерію. Далі Карл ХII рушив до Риги, де розбив війська Августа II.

Поразка спонукала Петра I до прискорення реформ. Розпочалося створення регулярної армії шляхом рекрутських наборів. Із певної кількості селянських і посадських дворів брали по одному рекруту терміном на 25 років.

Новоствореній армії вдалося оволодіти частиною узбережжя Фінської затоки. У 1703 р. було завершено спорудження в гирлі Неви Петропавлівської фортеці. Так почалося будівництво міста-порту Санкт-Петербурга — майбутньої столиці Російської імперії. Для захисту міста з боку моря на острові у Фінській затоці було закладено військово-морську базу Кронштадт.

«Велике посольство» Петра І залишилося незавершеним.

У 1698 р. він отримав повідомлення про заколот стрільців і був змушений повернутися до Москви. Стратили майже тисячу осіб. Стрілецьке військо було ліквідоване напередодні запланованої війни проти Швеції. Для створення армії за європейським зразком довелося вживати термінових заходів.

Ранок стрілецької страти. Художник Василь Суриков. 1881 р.

Петро І. Художниця Марія Клементі. XVIII ст.

Після поразки під Нарвою в 1700 р. Петро I для відновлення артилерії наказав зняти частину дзвонів із церков і переплавити їх. У Тулі та на Уралі почалося будівництво мануфактур, які мали забезпечити армію всім необхідним. Для роботи на мануфактурах приписували цілі села, замінюючи в такий спосіб панщину.

Завдяки цим заходам наприкінці війни Московія мала 15 тис. гармат — більше, ніж будь-яка держава Європи. Кількісний склад армії був доведений до 340 тис. воїнів (із них 80 тис. осіб — регулярної).

У 1706 р. Карл XII замислив завдати вирішального удару Московії. Його армія через Річ Посполиту рушила в похід на Москву. Проте поразка генерала Адама Левенгаупта, який мав доставити головним силам шведської армії все необхідне, у битві біля села Лісне (1708 р.) змінила ці плани. Карл ХII повернув в Україну, сподіваючись на допомогу гетьмана Івана Мазепи, із яким мав таємні домовленості. Однак населення не підтримало гетьмана. До того ж цар Петро I своїми каральними заходами унеможливив будь-яку підтримку. Так, територія Гетьманщини була захоплена, столиця Батурин разом з усіма жителями знищена, Запорозька Січ зруйнована.

Швеції залишилося покладатися на власні сили та невеликий загін козаків. Шведське військо (30 тис. осіб) підійшло до Полтави, де розміщувалися великі склади військових запасів та продовольства, і розпочало облогу. На допомогу гарнізону міста вирушили головні сили московського війська (42 тис. осіб) на чолі із царем. 27 червня 1709 р. під Полтавою відбулася вирішальна битва, у якій шведське військо зазнало поразки.

Бойові дії було перенесено за межі Московської держави. Данія та Річ Посполита знову виступили проти Швеції. У 1710 р. московські війська оволоділи Ригою, де було знищено все населення, Ревелем (Таллінном), Виборгом, що відкрило московському війську шлях до Швеції та Фінляндії.

Зростання могутності Московської держави занепокоїло європейські держави. Османська імперія також прагнула взяти реванш та оголосила війну. Петро I спробував одним ударом завдати поразки й Османській імперії. Однак його Прутський похід 1711 р. закінчився невдачею. Петро I змушений був повернути Османській імперії Азов і відмовитися від Запорожжя.

Тим часом Петро I закріплював позиції Московської держави на Балтійському узбережжі. Карл ХII, спостерігаючи за успіхами Петра I, запропонував йому союз. Сторони наблизилися до згоди, але Карл XII загинув під час облоги фортеці Фредрікстен у Норвегії.

Новий шведський уряд припинив війни проти Пруссії і Данії, віддав їм усі свої володіння в Німеччині. Вивільнені сили було кинуто проти Московської держави, щоб зупинити її просування в Балтії. Балтійський флот Петра І в битві 1714 р. біля мису Гангут (Ханко) здобув першу перемогу над Швецією. Потім московські війська зайняли Аландські острови й почали здійснювати рейди на узбережжя Швеції. У липні 1720 р. біля острова Гренгам у вирішальній битві шведські війська зазнали поразки.

30 серпня 1721 р. у фінському місті Ніштадт було підписано мирний договір, за яким до Московської держави відійшли Естляндія, Ліфляндія, Інгерманландія, частина Карелії, а також низка островів у Балтійському морі. 20 жовтня 1721 р. Петро I за наполяганням Феофана Прокоповича прийняв титул імператора, а Московське царство стало Російською імперією. Цим держава засвідчила своє прагнення розширити кордони та заявила про претензії на всю спадщину Русі. У результаті Північної війни Росія отримала вихід до Балтійського моря.

Санкт-Петербург став для Московії «вікном у Європу». Щоб з’єднати з містом центральні райони країни, почалося широке будівництво каналів. За це довелося заплатити велику ціну: від холоду, хвороб і тяжкої праці загинули десятки тисяч людей.

Полтавська битва 1709 р. Мозаїка Михайла Ломоносова. 1762—1764 рр.

Яким був результат реформ державного управління та змін в освіті й культурі?

3. Реформи державного управління. Цар у своїй діяльності все рідше звертався до Боярської думи. Важливі державні справи він доручав найбільш відданим особам.

У 1708 р. вийшов указ, за яким запроваджувався поділ держави на губернії. Губернатори, призначені царем, отримували велику владу. У 1711 р. було створено сенат — найвищий законодавчий, розпорядчий і виконавчий орган при цареві. Запровадження посади генерал-прокурора зі штатом чиновників на місцях посилило нагляд верховної влади за діяльністю всіх ланок державного апарату. У 1718—1720 рр. було ліквідовано колишні урядові установи — прикази. Їх замінили колегії, що відповідали за певні сфери державного управління й поширювали свою діяльність на всю країну. Порядок роботи установ здійснювався згідно з особливими інструкціями й «генеральним регламентом».

Важливу роль у становленні Російської імперії відіграла поява в 1722 р. «Табелі про ранги», що визначала систему чинів та порядок просування на державній службі — військовій і цивільній.

Указом про єдиноспадковість 1714 р. Петро I фактично ліквідував різницю між боярством і дворянством — усі мали служити царю (государю) і державі. Закріплювалася передача у спадок не тільки вотчин, як це було раніше, а й помість, що тимчасово надавалися за службу.

За Петра I було проведено перепис селян і запроваджено збирання податків не з двору, а з кожного селянина. Це лягло новим тягарем на плечі селянства.

Для підтримання порядку з’явився новий поліцейський орган — Преображенський приказ, а з 1718 р. — Таємна канцелярія. Вона займалася справами злочинів чиновників на службі, державної зради. На допитах до підозрюваних часто застосовували тортури.

Усі ці зміни, які мали європеїзувати владу монарха, лише посилювали одноосібну владу царя.

4. Зміни в культурі та освіті. Петро I розумів, що для європеїзації держави насамперед слід змінити світогляд підлеглих — хоча б найближчого оточення.

Наприкінці XVII ст. дітей дворян почали відправляти на навчання за кордон. Після повернення спеціалісти (інженери, архітектори, кораблебудівники тощо) отримували чини, посідали відповідні місця в суспільстві, допомагали царю-реформатору здійснювати перебудову в державі.

Війна та реформи Петра І дорого коштували Росії. Її населення скоротилося на чверть. Проте, набравши ваги в європейських справах і зміцнивши військовий та економічний потенціал, держава просувала свої завоювання в усіх напрямах. Особливо привабливим став для неї південний напрям.

Суттєві зміни в державі відбулися у становищі церкви. Після смерті патріарха Адріана (1700 р.) Петро І не дозволив обрати нового патріарха, вжив заходів для вилучення частини церковних доходів та обмежив права духовенства. У 1721 р. вийшов указ, за яким було створено духовну колегію, або Синод, на чолі зі світською особою. Підпорядкування церкви державі, перетворення її на частину державного апарату стало важливим чинником зміцнення самодержавної влади імператора.

Кунсткамера в Санкт-Петербурзі. Сучасний вигляд

У 1714 р. в Санкт-Петербурзі було відкрито Кунсткамеру — перший природничий музей у Росії. Розвиток наукових знань створив умови для заснування Академії наук. Її відкриття відбулося вже після смерті Петра I, наприкінці 1725 р.

У першій чверті XVIII ст. виникла невелика мережа загальноосвітніх і спеціальних навчальних закладів. Відкривалися друкарні, де видавали книги світського характеру. Почали виходити газети. Запрацювали перші публічні бібліотеки.

Реформи царя порушили давній устрій суспільства. Дворянство, запозичуючи іноземні звичаї, усе більше віддалялося від «низів», яких зміни так і не торкнулися. У першій чверті XVIII ст. населення країни фактично розкололося на дві соціально-культурні групи, що відповідало процесам, які відбувалися в Європі під впливом ідей Просвітництва. Менша (правляча) дбала про державні інтереси та орієнтувалася на Європу, більша — зберігала вірність традиційній московській старовині.

Працюємо з хронологією

1700—1721 рр. — Північна війна.

27 червня 1709 р. — Полтавська битва.

1721 р. — проголошення Московського царства Російською імперією.

Чи погоджуєтесь ви з тим, що... Чому?

  • Реформаторська діяльність Петра I перетворила Московську державу на могутню Російську імперію, яка стала вагомим чинником європейської політики.
  • Вирішальним кроком на шляху становлення Російської імперії стала перемога в Північній війні, яка надала державі вихід до Балтійського моря і, відповідно, до світових торговельних шляхів.

Запитання і завдання

Флот доби Петра І. Художник Євген Лансере. 1909 р.

1. Перевірте набуті знання за навчальною грою «Хто останній — перемагає».

Правила гри. У грі беруть участь пари учнів та учениць. Вони мають відтворити основний зміст пункту параграфа, по черзі називаючи по одному реченню. Перемагає учень/учениця, чиє речення буде останнім.

2. Що підштовхнуло царя Петра I до проведення реформ? 3. Укажіть хронологічні межі Північної війни, її ключові битви. 4. Який вплив на розвиток Московської держави мала Північна війна? 5. Які реформи державного управління були проведені Петром I? У якому році Московське царство було проголошене Російською імперією? 6. Які територіальні придбання здійснила Московія (Російська імперія) у період правління Петра I? 7. Робота в малих групах. Обговоріть і визначте, які зміни у становищі дворянства відбулися впродовж XVI—XVIII ст. 8. Визначте наслідки реформаторської діяльності Петра I для подальшого розвитку Росії.

9. Складіть у зошиті хронологічну таблицю основних подій правління Петра І. 10. За додатковими джерелами складіть історичний портрет Петра I. Скористайтеся відповідним планом-схемою в електронному додатку до підручника.

11. Колективне обговорення. Чи зуміла Росія завдяки реформам Петра I подолати свою відсталість від провідних європейських держав?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно
 
Даний матеріал відноситься до підручника "Всесвітня історія 8 клас Гісем, Мартинюк 2021", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)

Зверніть увагу!!!
 
Ви переглядаєте матеріал до підручника "Всесвітня історія 8 клас Гісем, Мартинюк 2021", якщо раптом вам потрібні ВІДПОВІДІ до цієї теми:
 
 

Коментарі (0)

Додавання коментаря

  • оновити, якщо не видно коду