Войти
Закрыть

Економіка ранньомодерної доби

8 Клас

Ви вже знаєте, що події, які увійшли в історію під назвою Великі географічні відкриття, призвели до докорінних змін у житті народів Південної та Центральної Америки. Конкістадори зруйнували їхні цивілізації, а саме населення обернули на рабів, яких примушували працювати на плантаціях та золотих і срібних шахтах. Награбовані багатства вони вивозили до Європи, перш за все Іспанії та Португалії. Великі географічні відкриття справили величезний вплив на економічне життя всієї Європи. Якщо раніше головні торговельні шляхи пролягали через Середземне й Балтійське моря, то тепер вони перемістилися в океани. Виникла світова торгівля, торговельні шляхи пов’язували цілі континенти. Унаслідок завоювань у Південній та Центральній Америці було встановлено владу іспанців та португальців (у Бразилії). Завойовані землі вони перетворювали на колонії — території, економічно й політично залежні від метрополії — держави, яка володіла колоніями. Першими створили колоніальні імперії Португалія та Іспанія, згодом — Нідерланди, Англія, Франція. Володіння колоніями приносило країнам-колонізаторам величезні прибутки. Боротьба між європейськими державами за колонії стала причиною колоніальних війн — конфліктів між європейськими державами за володіння в Америці, Африці, Азії....

Цивілізації доколумбової Америки. Конкіста

8 Клас

Христофор Колумб відкрив європейцям шлях до землі, заселеної людьми десятки тисяч років тому. Проте їх не цікавила культура інших цивілізацій — корінні мешканці Америки зіткнулися з навалою європейських шукачів легкої наживи, для яких єдиною цінністю було золото. У погоні за багатствами завойовники безжалісно руйнували тисячолітні надбання американських цивілізацій, винищували місцеве населення. Тому зараз точно реконструювати, якою була культура народів доколумбової Америки, неможливо. Індіанці вирощували невідомі Європі культури — маїс (кукурудзу), картоплю, томати, соняхи, какао та кактуси. Зі свійських тварин розводили альпак, лам та індичок. Вони не знали колісного транспорту, технології виплавки заліза. Зброю та знаряддя праці індіанці виготовляли з каменю та дерева. Зате уміли виплавляти прикраси із золота та нефриту. Технічно ці цивілізації можуть здаватися менш успішними, ніж європейська. Проте рівень суспільного розвитку був аж ніяк не нижчим. Ці цивілізації були імперіями, тобто завоювали інші народи та створили систему управління ними. Вони мали складну та розгалужену систему релігійних вірувань і наукових знань. Найбільшими цивілізаціями Америки, з якими зустрілися європейці у XVI ст., були цивілізація ацтеків, що займала простір Мексиканського нагір’я, інків — в горах Андах та Болівійському нагір’ї, та залишки цивілізації майя у гірських районах Гватемали. Ацтеки були вправними каменярами і грізними воїнами. Їх столиця — Теночтітлан — була збудована на острові посеред озера Тескоко. В центрі міста вивищувались кам’яні піраміди, а більшість його населення жила і вирощувала їжу на плавучих настилах. Вулицями у місті слугували канали....

Великі географічні відкриття

8 Клас

Ще за часів Римської імперії Європа була пов’язана з Азією торговельними маршрутами — Шовковим шляхом та Шляхом прянощів. У VIII ст. контроль над ними здобули араби. Вони займалися посередницькою торгівлею: купували прянощі (мускатний горіх, гвоздика, духмяний та чорний перець, кориця) в Індії і в Константинополі перепродували ці товари візантійським купцям, а ті — торговцям з Венеції та Генуї за величезну ціну, яка ставала ще більшою, коли генуезці та венеційці продавали їх далі — до решти європейських країн. Шлях прянощів У ті часи шлях прянощів був приблизно таким: на Молуккських островах їх збирали місцеві жителі, і тут їх купували арабські купці, які довозили їх до Малакки (місто на території суч. Малайзії). У Малаці прянощі перевантажувалися на більші кораблі. Звідти товар через узбережжя Індії та Аравійського півострова прямував до Єгипту, а вже потім — до країн Середземномор’я. На кожному етапі подорожі місцеві правителі збирали з купців, що перевозили прянощі, мита. В гирлі Нілу цінний товар або перевантажували на судна італійських купців, або ж його викуповували візантійські купці, до Константинополя, де його перепродували знову-таки італійцям. Зазвичай минало близько двох років, перш ніж прянощі потрапляли до споживача, а перепродували їх на цьому шляху близько 12 разів....

Індія та Персія в XVI—XVIII ст.

8 Клас

Держава Великих Моголів. На початку XVI ст. Делійський султанат, створений у ХIII ст., розпався на безліч ворогуючих між собою князівств. Прагнення верховного правителя — делійського султана — приборкати непокірних князів (раджів) супроводжувалися жорстокими війнами. Найбільше цим відзначився султан Ібрахім Лоді. Васали об’єдналися проти нього й звернулися по допомогу до правителя Кабула Бабура (1494—1530 рр.). Бабур, маючи сильне військо, оснащене артилерією, у битві біля Паніпата в 1526 р. розгромив війська делійського султана. Було засновано державу Великих Моголів, яка проіснувала 200 років. Бабур прийшов до Індії з Моголистану (держава, що існувала в XIV—XV ст. після розпаду Монгольської імперії на частині сучасних Казахстану та Киргизстану), тому його і всіх тих, хто був із ним, називали моголами. Бабур правив недовго. У 1530 р. його наступником став син Хумаюн, якому протягом 25 років довелося відстоювати право на владу. Після смерті Хумаюна престол наслідував його 13-річний син Акбар (1556—1605 рр.). У 1561 р. він розпочав підкорення Індостану. Протягом 1568—1592 рр. Акбар завоював долини річок Інд і Ганг та провів низку реформ. Як мудрий правитель він розумів, що для підтримки спокою в державі необхідно домогтися прихильності всіх підданих, тому він скасував податок для немусульман (джизію). У 1575 р. за його наказом було збудовано молитовний дім для релігійних дискусій. Там християни, буддисти, індуїсти, юдеї вели бесіди в присутності Акбара....

Китай та Японія в XVI—XVIII ст.

8 Клас

Китай. У XVI ст. в Китаї правила династія Мін, яка поширила свою владу на територію сучасних внутрішніх провінцій Китаю та частину Маньчжурії. Залежними від імперії Мін були В’єтнам, Корея й Тибет. Вища влада належала імператору, який правив, спираючись на велику кількість чиновників. Відносини між імператором і підданими були традиційними відносинами господаря й рабів. Імператори династії Мін на початку свого правління здійснювали політику, спрямовану на зміцнення селянського господарства. Було значно вдосконалено знаряддя праці та сільськогосподарський інвентар, з одного поля збирали два врожаї — навесні та восени; почали використовувати добрива. Великих успіхів досягла іригаційна техніка. Китайські робітники прокладали водогони з бамбукових труб, встановлювали водяні колеса, зводили дамби. Усі землі в імперії Мін поділялися на державні та приватні. Більшість державних земель передавалася в довічне користування селянству, яке за це сплачувало податки державі й виконувало повинності, працювало на будівництві міст, палаців, каналів. Найбільшими приватними землевласниками в XVI—XVII ст. були представники імператорської родини, знать, вищі чиновники, які отримували ділянки від імператорів. Із земель, що перебували в приватному володінні, податки сплачували землевласники, які здавали землю дрібними ділянками в оренду селянству....

Англійські колонії в Північній Америці. Війна за незалежність. Утворення США

8 Клас

Створення американських колоній Англії. Англія пізніше за інші європейські держави розпочала колонізацію Америки. Перше постійне поселення Джеймстаун англійці заснували в 1607 р. в гирлі річки Джеймс (Вірджинія). Згодом нові поселення виникли на північ і південь, уздовж узбережжя від іспанської Флориди до Нової Англії. Кожна із цих колоній утворилася незалежно одна від одної зі своїм виходом до моря. Засновниками колоній спочатку були торговельні компанії, які брали на себе зобов’язання з перевезення та облаштування колоністів на нових територіях, а також великі власники, які купували землі або отримували їх від короля. Компанії та власники призначали губернаторів, збирали податки. Колоністи користувалися правами англійських громадян. 2. Соціально-економічний та політичний розвиток колоній. Англійські громадяни в колоніях поводили себе більш вільно, ніж у самій Англії. Будь-які здобутки колоністів були результатом їхньої наполегливої праці, тому вони дуже швидко ставали незалежними від компаній і лордів-власників. У вирішенні проблем вони віддавали перевагу самоорганізації, а не сподівалися на заступництво губернатора, торговельної компанії тощо. Збори, представництва, обговорення законів, прийнятих англійським парламентом, стали нормою життя....

Міжнародні відносини XVIII ст.

8 Клас

Війни першої чверті XVIII ст. Перша чверть XVIII ст. відзначилася серією війн, які змінили політичну карту Європи, що склалася після Тридцятилітньої війни. Дві могутні держави Європи — Іспанія і Швеція, які відігравали провідну роль у XVII ст., втратили свій статус. У 1701—1714 рр. тривала Війна за іспанську спадщину. Конфлікт спалахнув після смерті іспанського короля Карлоса II, який, не маючи спадкоємців за чоловічою лінією, заповів трон Філіппу Анжуйському — онуку французького короля Луї XIV. Це викликало невдоволення у представника австрійської гілки Габсбургів — імператора Священної Римської імперії Леопольда I. Він прагнув захистити свої права на володіння іспанських Габсбургів. Таким чином, на початку конфлікт розвивався як традиційне протистояння між Францією та Священною Римською імперією. Проте ситуація докорінно змінилася, коли Луї XIV спробував заволодіти Фландрією, що зачіпало інтереси Англії та Голландської республіки. У результаті утворилася коаліція, метою якої було не допустити посилення Франції. Війна охопила землі не лише Європи, а й Північної Америки. Спочатку основним театром бойових дій стала Північна Італія, де французькі війська зазнали нищівної поразки під Турином (1706 р.). Італія опинилася під повним контролем Австрії. Потім австрійські війська висадилися в Іспанії. Іспанці визнали владу Габсбургів. Англійські війська, скориставшись ситуацією, захопили острів Менорка та півострів Гібралтар, який і зараз залишається під владою Англії....

Освічений абсолютизм

8 Клас

Поняття освіченого абсолютизму. Одним зі шляхів досягнення свободи, рівності та братерства просвітителі вбачали діяльність освічених монархів — мудреців на троні, які, користуючись своєю владою, сприятимуть справі просвіти суспільства та встановленню загальної справедливості. Уявлення про державу як головний інструмент досягнення суспільного блага в той час було панівним. Проте розуміння монархами рівності й свободи знаходило прояв лише в закріпленні прав і привілеїв кожного стану в межах абсолютної монархії. Результатом епохи Просвітництва стала політика освіченого абсолютизму, яка в другій половині XVIII ст. здійснювалася в деяких європейських монархічних державах. Її змістом було знищення або перетворення згори найбільш застарілих порядків. Монархи, які реалізовували цю політику, представляли своє правління як союз королів і філософів. Ключовим у політиці освіченого абсолютизму стала ідея перебудови держави на засадах розуму. Із цього випливало, що існуючий устрій держави, влада, система відносин у суспільстві мали бути змінені згідно з новими умовами. На чолі цього процесу мав стояти монарх-філософ. Найбільш яскраво риси освіченого абсолютизму проявилися в правлінні Марії-Терезії та Йосифа II (Австрія), Фрідріха II (Пруссія), Катерини II (Росія), Густава ІІІ (Швеція), Крістіана VII (Данія). На практиці освічений абсолютизм знаходив прояв у проведенні адміністративних реформ, обмеженні впливу церкви, секуляризації церковної власності, запровадженні системи державної освіти, розвитку науки, упорядкуванні системи податків, розвитку торгівлі й промисловості, зміні становища деяких верств суспільства тощо....

Просвітництво та промислова революція

8 Клас

Початок епохи Просвітництва. У другій половині XVII ст. в середовищі освічених людей утвердилося прагнення знайти розумне, а не релігійне пояснення всіх явищ природи та людського життя. Потужним поштовхом до накопичення знань став раціоналізм. Було сформовано нові принципи наукових досліджень. Наука отримувала знання з експерименту та заговорила мовою математичних формул. У XVIII ст. віра в розум стала панівною: освічена частина суспільства вважала, що в усьому слід прислухатися тільки до нього. Ці ідеї отримали назву Просвітництво. Значна кількість освічених людей була переконана, що Просвітництво приведе людство до добробуту. Основним умонастроєм суспільства став оптимізм. Люди вірили в те, що історія рухається до кращого, розвивається від несправедливого устрою до щасливого суспільства. Батьківщиною Просвітництва була Англія, де наука та знання стимулювали розвиток капіталізму. Англійські вчені-мислителі Ісаак Ньютон, Томас Гоббс, Джон Локк, а також голландець Бенедикт (Барух) Спіноза та німець Готфрід Лейбніц заклали основи ідей Просвітництва....

Річ Посполита у другій половині XVII—XVIII ст.

8 Клас

Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. Війна Речі Посполитої з Московією. Останнє десятиліття правління короля Владислава IV Ваза (1632—1648 рр.) було періодом «золотого спокою» для Речі Посполитої. Проте в польському суспільстві наростала тривожність щодо майбутнього, і друга половина XVII ст. стала для держави часом випробувань на міцність. Першим із них стала Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького. На тлі цих подій відбулися вибори нового польського короля. Ним став Ян II Казимир (1648—1668 рр.), який прагнув знайти спільну мову з козаками та укласти мир. Проте ні Зборівський договір (1649 р.), ні Білоцерківський договір (1651 р.) не розв’язували головного питання — визнання Української козацької держави. Затягування війни лише погіршувало становище обох сторін. У 1654 р. до внутрішнього конфлікту в Речі Посполитій долучилася Московська держава. Між гетьманом і царем були підписані «Березневі статті». У результаті відвойовані козаками землі переходили під зверхність Московської держави, а українське населення склало царю присягу. Також московське військо розпочало загарбання території Смоленщини, Білорусії та Литви....

Навігація