§11 «ВЕСНА НАРОДІВ». РЕВОЛЮЦІЯ 1848—1849 РР. У КРАЇНАХ ЗАХІДНОЇ І СХІДНОЇ ЄВРОПИ

1. Назвіть течії політичної опозиції до Липневої монархії у Франції.

2. Які громадсько-політичні рухи діяли в Німеччині впродовж 30- 40-х рр. ХІХ ст.? Які їх основні вимоги?

3. Яке місце займала Австрійська імперія у наполеонівських війнах і повоєнному облаштуванні Європи?

4. Яким був політичний статус італійських держав згідно рішень Віденського конгресу?

1. Революція 1848-1849 рр. у Франції. Друга республіка

На кінець 40-х рр. XIX ст. у Франції розгортається соціально-економічна криза, посилена прорахунками у внутрішній політиці, засиллям фінансової аристократії у сфері економіки і політики, активізацією опозиційних сил, наростанням широкого народного невдоволення. Це стало причинами нової революції, приводом до якої разом із трагічною загибеллю спадкоємця престолу — старшого сина Луї Філіпа, став розстріл демонстрантів у Парижі на підтримку бенкетної кампанії за проведення виборчої реформи. У ніч із 23 на 24 лютого 1848 р. на вулицях міста парижани збудували 2 тисячі барикад (зрубавши для цього 4 тисячі дерев і вибравши з бруківок понад 1 млн штук каміння). Захопили склади зі зброєю. Повстання підтримала Національна гвардія. Опівдні 24 лютого 1848 р. повстанці оточили королівський палац. Король зрікся трону та утік до Великої Британії. Коли повсталі захопили палац Тюїльрі, вони урочисто спалили трон короля на площі Бастилії. 25 лютого 1848 р. Францію було офіційно проголошено єдиною та неподільною республікою. Розпочався період Другої республіки (1848—1852).

ОЧИМА СУЧАСНИКА

«Ліберали довго гралися, жартували з ідеєю революції і дожартувалися. Народний буревій... показав їм, що падає те, що вони мали за вічне та щире... ліберали здивувалися невдячності робітника, захопили вулиці Парижа, укрили їх трупами й заховалися за щитом стану облоги, рятуючи порядок» (О. Герцен).

Про яку зміну в політиці лібералів говорить автор?

На контурній карті покажіть центри революційного руху.

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

«...Олігархічний уряд скинутий героїзмом народу Парижа. Цей уряд утік, залишивши за собою кривавий слід, який не дозволить йому ніколи повернутися. ...Тимчасовий уряд уповноважений забезпечити й організувати народну перемогу. Тимчасовий уряд хоче республіки, але такої, яку проголосить народ...» (Прокламація Тимчасового уряду французького народу, 25.02.1848).

Які засади державного устрою декларувала революційна влада?

ПОГЛЯД УЧЕНОГО

«Липнева монархія не змогла завоювати довіри ні королів, ні народів: одних не влаштовував її республіканський дух, інші звинувачували її в зраді демократії...» (Європейські революції 1848 року. «Принцип національності» в політиці та ідеології).

У чому виявилась суперечність Липневої монархії?

Тимчасовий уряд, який став керувати країною, провів низку заходів, спрямованих на стабілізацію ситуації.

Після виборів у квітні 1848 р. законодавча влада належала Установчим зборам, виконавча — Виконавчій комісії, якій підпорядковувалися галузеві міністри.

Непослідовна політика Установчих зборів сприяла наростанню невдоволення робітників. Спроба опозиції на чолі з робітником-механіком О. Альбером і О. Бланкі в травні 1848 р. здійснити державний переворот успіху не мала. Уряд посилює репресії.

Відповіддю на рішення уряду про розпуск Національних майстерень із пропозицією неодруженим робітникам 18-25 років або вступити до лав армії, або вирушити на осушення боліт у провінцію стало повстання 23—26 червня 1848 р. Його придушив воєнний міністр, генерал Луї Кавеньяк. Було вжито рішучих заходів для боротьби з революцією: активістів і тих, хто співчував повсталим, заарештували й вислали за межі Парижа; закрито всі революційні клуби, заборонено політичні зібрання; обмежено свободу друку; ліквідовано Національні майстерні по всій країні; робочий день знову продовжено на 1 годину.

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

Із декрету Тимчасової комісії про закриття Національних майстерень.

1. Неодружених робітників віком від 18 до 25 років запрошують стати під прапори республіки для поповнення різних полків армії. Тих, хто відмовиться добровільно йти до армії, буде викреслено зі списків Національних майстерень.

5. У найближчий час, можливо, будуть організовані бригади робітників, яких направлять у департаменти для виконання великих громадських робіт.

У чому виявилась жорсткість заходів влади?

ОЧИМА СУЧАСНИКА

«Оскільки в нас не залишилося ніяких бойових запасів, даремно було продовжувати боротьбу... Одного з наших послали парламентарем до генерала Бреа, який пообіцяв, що коли ми складемо зброю, нам збережуть життя. Ми поставили наші рушниці біля підніжжя барикади. Тільки-но ми це зробили, нас почали відводити групами у глухий провулок. Один із командирів наказав солдатам відкрити вогонь.

Нещасні товариші впали під кулями. І така лють охоплювала солдатів, що після розстрілу вони кололи тіла багнетами» (Із розповіді 18-річного робітника Нуррі).

У чому Ви вбачаєте причини жорстокості урядових військ?

ТВОРЦІ СВІТОВОЇ ІСТОРІЇ

Здобув військову освіту. Брав участь у революційному русі в Італії проти австрійського панування. Унаслідок репресій вимушений утікати з Франції. З 1846 р. жив у Великій Британії. Революція 1848 р. дозволила йому повернутися на батьківщину та включитися у політичне життя. Останні роки життя провів із сім’єю в замку поблизу Лондона.

НАПОЛЕОН ІІІ (Луї Бонапарт) (1808—1873)

4 листопада 1848 р. Установчі збори затвердили конституцію Другої республіки. Основою суспільства в ній проголошувались сім’я, власність, праця, громадський порядок, суверенітет, свобода, рівність, братерство.

10 грудня 1848 р. відбулися вибори президента. Перемогу здобув Луї Бонапарт, якого підтримало селянство Франції, пов’язуючи з ним надії на збереження своїх наділів та зниження податків. Л. Бонапарта також підтримали фінансисти і католицьке духовенство.

Система вищих органів влади за Конституцією 4 листопада 1848 р.

ПОГЛЯД УЧЕНОГО

«...як пояснити, що Бонапарт, який, не маючи програми, а лише ім’я та легенду, з ним пов’язану, переміг? Частково тим фактом, що, особливо виборці в провінціях, голосували не стільки за нього, як проти тих політиків, дії яких негативно впливали на життя пересічного громадянина... перемогу Бонапарта можна пояснити підтримкою його кандидатури прихильниками монархії, які вбачали в ньому менше зло порівняно з демократичною республікою» («Історія Європи»).

Які чинники обумовили перемогу Луї Бонапарта?

2. «Березнева революція» у Німецькому союзі

У середині 40-х рр. XIX ст. під впливом революції у Франції відбулася революція в німецьких державах. Її причинами було: наростаюче протиріччя між політичною роздробленістю країни, наявними феодальними пережитками з привілейованим становищем юнкерства і розгортанням промислового перевороту та зростаючим прагненням національної буржуазії до єдиної німецької національної держави; посилення соціального невдоволення в умовах неврожаю і торгово-промислової кризи 1847 р. У більшості з держав вона проходила мирно, монархи йшли на поступки, формуючи «березневі ліберальні уряди» (звідси й назва «Березнева революція»). Лише в Пруссії, зокрема в Берліні, відбулися збройні сутички демонстрантів із військами й поліцією (убито було майже 400 чоловік). Перемога революції в окремих німецьких державах сприяла піднесенню національно-об’єднавчого руху й поширенню вимоги якнайшвидше скликати загальнонімецькі Національні збори.

ОЧИМА СУЧАСНИКА

«О 2 год 45 хв. групи людей бігли вулицею... вони кричали, що їх щойно обстріляли. ...Люди розбирали бруківку, спустошували збройові магазини, бралися за сокири. Хлопчаки виносили на дахи великі кошики з камінням. Між 4 і 5 годинами вдарив перший залп картечі... Далі гарматні постріли лунали один за одним; барикаду було зруйновано; пошматовані тіла валялись на вулиці. Між 5 і 6 годинами з’явилися загони піхоти. Почалася страшенна бійня...» (Зі спогадів А. Вольфа про барикадні бої 18 березня 1848 р. у Берліні).

У чому виявилась перевага урядових сил над повсталими?

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

Із загальнонімецької Конституції 28 березня 1849 р.

Німецька імперія складається з території колишнього Німецького союзу...

§ 5. Окремі німецькі держави зберігають свою самостійність.

§ 6. Тільки імперська влада є міжнародним представником Німеччини й окремих німецьких держав...

§ 11. Усі збройні сили Німеччини перебувають у розпорядженні імперської влади.

§ 33. Німецька імперія утворює єдину митну й торгову територію...

§ 68. Главою держави стає один із можновладних німецьких князів...

§ 137. Оголошується рівність усіх станів перед законом...

§ 164. Власність недоторканна...

§ 166. Назавжди скасовуються всякі відносини кріпосної залежності.

1. Які повноваження було надано імперській владі?

2. Які феодальні пережитки ліквідувала загальнонімецька конституція 1849 р.?

ПОГЛЯД УЧЕНОГО

«Революція 1848-1849 рр. у Німеччині стала випробуванням демократичних програм об’єднання німецьких земель, і вона не витримала цього випробування. Національні ідеї перепліталися, зливалися й зіштовхувалися з конфліктами політичними й соціальними. Це послаблювало революцію, зменшувало можливість здійснення ліберальних програм і полегшувало можливість знищити революційні виступи й поновити старі порядки» (Європейські революції 1848 року. «Принцип національності» в політиці та ідеології).

1. Які чинники послабили революцію в Німеччині?

2. У чому виявилась суперечність революції у Німеччині?

Отже, «Березнева революція» 1848 р. в Німецькому союзі ще не стала останньою кризою старого суспільства, і це визначило її поразку, бо поставлені нею головні завдання — створення національної держави, прийняття ліберальної конституції, утвердження засад громадянського суспільства — не були реалізовані. Національне об’єднання Німеччини силами народу не відбулося. Окреслився інший шлях вирішення цього загальнонаціонального завдання для німців.

3. Революція в Австрійській імперії та Угорщині

В Австрійській імперії, починаючи з 1830 р., сформувалось дві політичні течії: ліберально-поміркована (домінуючи в політичному житті, її лідери виступали за співпрацю з урядом у проведенні реформ) і радикально-демократична (були в меншості, виступали за республіку, суверенітет народу, не заперечуючи й можливість революції).

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

Із заяви австрійського імператора Франца Йосифа І французькому послу. Мої народи чужі один одному: тим краще. Я наставляю угорців на італійців, італійців на угорців. І кожен охороняє свого сусіда. Вони не розуміють і ненавидять один одного. Їхня неприхильність породжує порядок, їхня ворожнеча — загальний мир.

Яким принципом римлян в управлінні імперією керувався імператор?

Причини революції 1848 р. в Австрійській імперії були подібні до причин революції в Німецькому союзі. Проте завдання були інші: успіх революції в Австрійській імперії був би не можливий без ліквідації феодально-абсолютистської монархії Габсбургів й утворення самостійних національних держав. Як і в решти країн, рушійною силою революції було освічене бюргерство: інтелігенція, студентство і дрібна буржуазія.

У першій половині XIX ст. розгорнувся національно-визвольний рух південних слов’ян: словаків, чехів, румунів, угорців. В Угорщині він особливо активізувався в 30—40-і рр. XIX ст. і сформувався у дві течії: помірковано-ліберальну (ідеолог — граф Іштван Сечені, ратував за проведення правлячою угорською елітою кардинальних реформ у союзі з монархією Габсбургів) і радикально-демократичну (ідеологом був талановитий публіцист Лайош Кошут, який виступав за політичну самостійність Угорщини й проголошення громадянських свобод).

ТВОРЦІ СВІТОВОЇ ІСТОРІЇ

Поет, лідер студентських угруповань. Перший успіх до нього прийшов після публікації збірки «Сільський молот», але лірична тематика поступилася буремним закликам. 18 березня 1849 р. Шандор склав знамениту Nemzeti Dal — «Національну пісню», яка стала гімном угорської революції. Петефі загинув у бою в 1849 р.

ПЕТЕФІ Шандор (1823—1849)

Розгортання революційних подій в Австрійській імперії та Угорщині

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

12 червня 1848 р. Із Прокламації Першого слов’янського конгресу до народів Європи. ...Підіймає голову давно пригноблюваний слов’янин, скидає із себе ярмо і вимагає гучним голосом — свободу. Ми запропонували імператору Австрії... перетворити імперію в союз рівноправних народів...

Із едикту імператора про розпуск угорського рейхстагу 3 жовтня 1848 р.

1. Цим рескриптом розпускаємо ми рейхстаг.

2. Усі несанкціоновані нами постанови і розпорядження проголошуємо незаконними і недійсними.

3. До відновлення порушеного миру королівство Угорщина підкоряється законам військового часу.

1849 р. Із промови Лайоша Кошута. Доля Австрії відбулася. Представники Угорщини 14 числа цього місяця одностайно й урочисто оголосили, що правлячий дім Австрії з усіма своїми родичами позбавлений усяких законних домагань на трон Угорщини і корону Св. Стефана і виганяється за межі вітчизни на вічні часи...

1. Які сподівання слов’ян висловлено в обох документах?

2. Які настрої угорців висловив у промові Л. Кошут?

ОЧИМА СУЧАСНИКА

«...Незважаючи на зливу, десять тисяч осіб пішли до міської ратуші, щоб приєднатися до вимог «12 пунктів». Після короткої наради бургомістр від імені городян підписав «12 пунктів». Депутація, яку супроводжувало щонайменше 20 тис. чол., піднялася в Буду, до намісницької ради, й заявила про свої вимоги... Рада погодилася на все. Військам було наказано не втручатися, цензуру було скасовано, двері тюрми, де був ув’язнений Танчич, відчинилися, величезний натовп підхопив письменника-в’язня і поніс його в Пешт. Це сталося 15 березня...» (Шандор Петефі про народне повстання у Будапешті 15 березня 1848 р.).

Про які особливості повстання говорить автор?

ПОГЛЯД УЧЕНОГО

«Революція в Австрії була революцією націй, кожна з яких прагнула до самостійного державного життя. І вирішувалося це питання по-різному. Національні устремління німців конфліктували з національними устремліннями слов’ян. Це дало можливість силам контрреволюції маневрувати й успішно придушити революцію» («Історія Європи»).

1. Про які суперечності говорить учений?

2. Доведіть або спростуйте оцінку.

4. Революція в італійських державах

Революційні події в італійських державах стали складовою європейської «весни народів» (1848-1849 рр.) і були викликані такими причинами: наявністю феодально-абсолютистських порядків, політичною роздробленістю, іноземним (австрійським) пануванням, світською владою Папи, що стримувало економічний розвиток країни, перешкоджало утвердженню капіталістичних відносин і реалізації прагнень національної буржуазії до створення єдиної національної Італійської держави; широким соціальним невдоволенням, викликаним погіршенням становища міського та сільського населення в умовах економічної кризи 1845-1847 рр.

ТВОРЦІ СВІТОВОЇ ІСТОРІЇ

Із юних літ робив військову кар’єру. Проте офіцер інженерного полку зовсім не любив військової дисципліни. Він рано пішов у відставку. Багато подорожував. Виступив прихильником конституційної монархії. Часи, коли він очолював уряд, називали «диктатурою розуму». Його називають архітектором італійської єдності. Девізом своєї діяльності обрав слова Данте: «Творити Італію, навіть з Дияволом».

КАМІЛЛО БЕНСО, граф Кавур (1810—1861)

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

Із постанов Установчих зборів

I. 1. До того як Конституція Римської Республіки не буде прийнята та не набуде сили, Установчі збори будуть управляти державою...

II. Усе церковне майно Римської держави оголошується власністю республіки.

VI. Особа недоторканна. Один лише Уряд має право й обов’язок карати. Власність непорушна... Ніхто не має права здійснювати арешти або домашні обшуки без вказівок чи присутності військового чину...

Які засади Цивільного кодексу Наполеона стали правовою нормою Римської республіки?

ОЧИМА СУЧАСНИКА

«...Країна, яка століттями перебувала у рабстві, не знала військової науки, роз’єднана, зневажена іноземцями, одним ударом розбила свої ланцюги і кинула їх в обличчя чужоземцям-ворогам, забувши внутрішні розбрати, знехтувавши традиційні забобони і попрямувавши на війну з вигуком: «Свобода, незалежність і єдність!» (Зі спогадів Ф. Орсіні про початок революції в Італії).

Якими були гасла революції в італійських державах?

Отже, революція в італійських державах, породжена протиріччями економічного розвитку, наростаючим національно-визвольним рухом через політичну роздробленість країни, пряму інтервенцію європейських держав, зазнавши поразки, розхитала абсолютистсько-феодальні режими, активізувавши національно-визвольний і об’єднавчий рух.

ПОМІРКУЙТЕ

1. Визначте спільні та відмінні причини «весни народів» у країнах Європи.

2. У чому полягали основні наслідки «весни народів» для країн Європи?

3. Чому в більшості країн революція 1848-1849 рр. зазнала поразки?

4. У чому полягає історичне значення «весни народів»?

ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

Бонапартизм — особлива форма буржуазної монархії, влада якої забезпечувалася силою армії, централізованим державно-чиновницьким і поліцейським апаратом.

«Весна народів» — революції 1848—1849 рр. в Європі.

ОСНОВНІ ДАТИ

1848—1849 рр. — революція «весна народів».

ФРАНЦІЯ

1848—1852 рр. — період Другої республіки у Франції.

4 листопада 1848 р. — прийняття конституції Другої республіки.

НІМЕЧЧИНА

18 травня 1848 р. — відкриття загальнонімецького парламенту — Національних зборів.

18 червня 1848 р. — розпуск Національних зборів, поразка революції в Німеччині.

АВСТРІЙСЬКА ІМПЕРІЯ ТА УГОРЩИНА

13 березня 1848 р. — початок революції в Австрійській імперії (збройне повстання у Відні).

15 березня 1848 р. — 13 серпня 1849 р. — революція в Угорщині.

2-17 червня 1848 р. — Слов’янський конгрес у Празі.

4 березня 1849 р. — нова конституція Австрійської імперії.

ІТАЛІЯ

12 січня 1848 р. — повстання на Сицилії, початок революції в Італії.

23 березня 1848 р. — проголошення Венеціанської республіки.

23 березня 1848 р. — король Сардинії та П’ємонту Карл-Альберт оголосив війну Австрійській імперії.

Березень 1849 р. — друга війна П’ємонту проти Австрійської імперії, поразка Італійської революції.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно