Практичне заняття

Еволюція, європейської соціал-демократії: від марксизму до легальної парламентської діяльності

Запитання і завдання для повторення

1. Що таке соціалізм? Якими були його ідейні засади?

2. Що таке марксизм? Якими були його ідейні засади?

3. Що таке соціал-демократія?

4. Коли і де у Європі з’явилися перші соціал-демократичні партії? За що вони виступали?

Мета: 1) на підставі аналізу наведеного тексту визначити, у чому полягала еволюція тогочасної європейської соціал-демократії;

2) шляхом дискусії сформувати уявлення про значення еволюції європейської соціал-демократії для становлення громадянського рівноправ’я і парламентської демократії в країнах Заходу.

Хід роботи

І. Ознайомтеся із запропонованим матеріалом, дайте відповіді на запитання і виконайте завдання.

Практика робітничого руху та революційної боротьби наприкінці XIX ст. засвідчила, що частина положень теорії марксизму в реальному житті не спрацьовує, а теоретична спадщина містить значні суперечності. Висновки «Маніфесту Комуністичної партії» не підтверджувалися життям: становище пролетаріату не погіршувалося, сам капіталізм не розвалювався тощо.

Дедалі більше ставало зрозумілим, що життя складніше за схеми теоретиків марксизму. Спроби його прибічників перейти від теорії до практики і розпочати перебудову суспільства одразу спричинили чимало проблем. Зокрема, вони не розуміли, як будувати стосунки з іншими партіями, як ставитися до існуючих органів влади, як вести боротьбу за реалізацію своїх вимог в наявних умовах, реалізувати свої програми тощо. Усе це дедалі більше вело до необхідності перегляду й пристосування до сучасних потреб основних засад марксизму.

Наприкінці XIX ст. серед партій II Інтернаціоналу сформувалося декілька течій, котрі, вважаючи себе марксистськими, по-різному бачили завдання соціалістичного руху в тогочасному західному суспільстві.

Ліві марксисти продовжували відстоювати ідеї «Маніфесту Комуністичної партії» й виступали за їх поглиблення у напрямку радикалізації, ігноруючи нові реалії західного суспільства; праві визнавали лише ідеї, які висловлювали К. Маркс і Ф. Енгельс наприкінці свого життя, й прагнули переглянути чимало положень марксизму відповідно до нової ситуації у суспільстві, а центристи намагалися дотримуватися духу й кожної букви марксизму без будь-яких відхилень і змін.

Основні течії в марксизмі наприкінці XIX — на початку XX ст.

Так, Едуард Бернштейн (1850-1932) доводив, що в міру розвитку капіталізму його соціально-економічна система набуває здатності пристосовуватися до нових умов. Це, на думку Бернштейна, проявляється в ослабленні періодичних криз, пом’якшенні соціальних суперечностей та ускладненні соціальної структури суспільства, поліпшенні економічного й політичного становища пролетаріату тощо. Із цього він робив висновок, що краху капіталізму не буде.

Теоретик «ревізіонізму» наголошував, що від часу виникнення марксизму світ зазнав значних змін, що обумовлює необхідність ревізії його основних положень, — зокрема, стосовно перспектив розвитку капіталізму й здійснення соціалістичної революції. Оскільки капіталізм здатний еволюціонувати, він вважав, що необхідно відмовитися від підготовки революцій і зосередити зусилля на боротьбі за реформування суспільства мирним шляхом. Внаслідок усього цього соціал-демократичні партії, на думку теоретика «ревізіонізму», повинні докладати зусиль, щоб інтегруватися до існуючих політичних структур у своїх країнах, займатися легальною парламентською діяльністю й домагатися проведення реформ.

Бернштейн заперечував запропонований К. Марксом і Ф. Енгельсом поділ на класи і вважав, що класова структура західного суспільства поступово змінюється — формується «нова середня верства», що стане основою його стабільності.

Із критикою Е. Бернштейна виступив Карл Каутський (1854-1938), який, власне, і назвав його «ревізіоністом». Він стверджував, що лише «соціалістичне суспільство дасть своїм членам добробут і забезпеченість..., а також стане основою для вищої свободи». Водночас К. Каутський, виступаючи за соціалістичну революцію, говорив про її віддалену перспективу й віддавав перевагу боротьбі за соціальні реформи. Соціал-демократи, на його думку, не повинні для цього йти на співробітництво з буржуазними урядами. Соціалістична революція, вважав Каутський, не може відбутися швидко, вона «готується роками і десятиріччями політичної й економічної боротьби». При цьому він не відкидав можливості, що повалення капіталістичного ладу відбудеться без революції, якщо панівні верстви добровільно підуть на поступки трударям.

Едуард Бернштейн

Карл Каутський

Основні течії в марксизмі наприкінці XIX — на початку XX ст.

Наприкінці XIX — на початку XX ст. в міжнародній соціал-демократії розгорнулася боротьба між бернштейніанцями з одного боку та революційним (лівим) крилом марксизму з іншого. Ця боротьба гостро проявилася в II Інтернаціоналі. Лівих поглядів, зокрема, дотримувалася й активно їх пропагувала фракція більшовиків Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП) на чолі з Володимиром Ульяновым (Леніним) (1870-1924), який узявся за теоретичне пристосування марксизму до реалій Росії та за практичне втілення ідеї соціалістичної революції.

Більшовики — представники політичної течії (фракції) у РСДРП (від 1917 р.— самостійна політична партія, очолювана В. Леніним). Поняття «більшовик» виникло на II з’їзді РСДРП (1903 р.) після того, як прихильники В. Леніна здобули більшість голосів, а їхні противники — меншість (меншовики).

Володимир Ульянов (Ленін)

Запитання та завдання

1. Складіть план наведеного тексту та підготуйте за ним відповідь на запитання, у чому полягала еволюція тогочасної європейської соціал-демократії.

2. На думку К. Каутського, «...використання державного апарату для задоволення потреб експлуатуючого класу вже не складає сутності держави і не знаходиться з нею у нерозривному зв’язку. Навпаки, демократична держава за її тенденціями спрямована нате, щоб бути ... органом більшості населення, тобто трудящих класів...». У чому полягає еволюція поглядів К. Каутського на державу, порівняно з уявленнями про неї засновників марксизму?

3. «Усі результати досліджень Маркса і Енгельса, — вважав Е. Бернштейн, — можуть зберегти свою достовірність, якщо їх не зможуть спростувати нові наукові дослідження, оскільки ані марксизм, ані будь-яка інша система поглядів не може володіти абсолютною істиною». Яке ваше ставлення до цього твердження? Чи погоджуєтеся ви з ним? Поясніть свою точку зору.

4. Проведіть дискусію за темою: «Яке значення мала еволюція європейської соціал-демократії від марксизму до легальної парламентської діяльності для формування парламентської демократії в країнах Заходу».

II. Сформулюйте висновки відповідно до мети заняття.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно