Войти
Закрыть

Стародавня Індія

6 Клас

Одним з центрів, де зародилась світова цивілізація, був півострів Індостан, що розташований у Південній Азії. Тепер на цій території існують п’ять держав — Індія, Пакистан, Непал, Бангладеш, Шрі-Ланка. Береги Індії із заходу, зі сходу і з півдня омивав Індійський океан, Аравійське море та Бенгальська затока. На півночі країна оточена найбільшим і найвищим у світі гірським хребтом — Гімалаями, які відмежовували Індію від інших країн світу. Тільки на північному заході Індії пролягав у давнину шлях з неї в інші країни. У стародавні часи Індію сприймали як країну чудес; її природа вражає своєю пишністю і розмаїттям. Тут багато тропічних лісів, є степи та пустелі. У Гімалайських горах беруть початок дві великі річки Індії — Ганг, що тече на схід, та Інд, що тече на захід. У долинах рік, особливо Гангу, були дуже родючі ґрунти. 2. Хараппська цивілізація Територія Індії була заселена з давніх часів. Найдавніше населення Індії створило свою самобутню культуру. У результаті розкопок було виявлено залишки двох великих міст. їх назвали Мохенджо-Даро та Хараппа. Вони були засновані у III тис. до н.е. на берегах ріки Інд. Це залишки першої відомої цивілізації Індії, яку вчені назвали Хараппською. Особливий інтерес становлять руїни стародавнього міста Мохенджо-Даро, яке збудоване за точним планом. Широкі та довгі вулиці простягалися з півночі на південь. їх перетинали інші, що йшли із заходу на схід. Ширина вулиць сягала 10 м. Вони перехрещувались під прямим кутом. Вулиці були забудовані дво- або триповерховими будинками з випаленої цегли. Вони були підключені до загальноміської системи каналізації....
0 Переглянути

Племена і народи раннього залізного віку на території сучасної України

6 Клас

Наприкінці II тис. до н.е. з індоєвропейської спільноти виокремилося плем’я кіммерійців. Це перший народ, що проживав на території України, про який згадується у письмових джерелах (у «Одіссеї» Гомера). Більше й найдостовірніше розповів про кіммерійців грецький історик V ст. до н.е. Геродот. Учені вважають, що цей іраномовний народ прийшов на землі України через Кавказ, а їхньою прабатьківщиною було Нижнє Поволжя. Археологи знаходять речові пам’ятки кіммерійців у Північному Причорномор’ї, на Північному Кавказі, в Поволжі, на нижній течії Дністра та Дунаю. Кіммерійці були кочовим народом і в основному розводили коней. Вони об’єднувалися у великі союзи племен, які очолював цар-вождь. їхнє військо складалося з рухливих загонів вершників, озброєних сталевими і залізними мечами та кинджалами, луками та стрілами, бойовими молотами та булавами. Жили кіммерійці патріархальними родами, які складалися з сімей. Поступово у них виділяється військова знать. Цьому значною мірою сприяли грабіжницькі походи на лісостеп і Закавказзя. Поряд із кіммерійцями центральну частину українського лісостепу займали племена чорноліської культури, яких вважають предками східних слов’ян, а отже, й українців. Основним джерелом вивчення життя чорнолісців є поселення. Знайдено як звичайні селища, що складалися з 6-10 жител, так і укріплені городища. Городища оточував вал, на якому будувалася стіна із дерев’яних зрубів і рів....
0 Переглянути

Новоассирійське та Нововавилонське царства. Перська держава Ахеменідів

6 Клас

Ассирією називали гірську частину на півночі Дворіччя. її центром було місто Ашшур, яке розташовувалося у середній течії річки Тигр. У XVIII ст. до н.е. Ассирію захопив давньовавилонський цар Хаммурапі. Ослаблення та занепад Давньовавилонської держави дали можливість ассирійцям у XIV ст. до н.е. розпочати будівництво власної держави. Вона постала у безперервних війнах із сусідами. Ассирійці зажили слави одного з найжорстокіших народів давнини. Вони не тільки вбивали полонених, захисників міст, а й вивозили із завойованої країни правлячу верхівку, чиновників і ремісників. Цим самим надовго унеможливлювали спротив підкорених. Але жорстокість ассирійців, що демонструвала їхню силу, була водночас і їхньою слабкістю — підкорені ніколи не могли змиритися із пануванням завойовників. 2. Ассирійська армія. Завоювання Ассирії Ассирія однією з перших озброїла свою армію залізною зброєю, що давало їй перевагу перед іншими арміями. Ассирійський воїн мав гостроверхий мідний шолом, довгий спис із залізним вістрям, великий щит, оббитий бронзою, металеві захисні пластини на ногах....
0 Переглянути

Фінікійські міста-держави. Ізраїльсько-Іудейське царство

6 Клас

Уже в глибоку давнину на східному узбережжі Середземного моря виникли поселення фінікійців. Країна, яку вони населяли, називалася Фінікією. Нині на місці стародавньої Фінікії розташована держава Ліван. У Фінікії не було великих річок і долин із родючими ґрунтами. Мало було також місця для полів і пасовищ. Проте було поширене садівництво. Фінікійці вирощували виноград та оливкові дерева. Із оливок вони вичавлювали духмяну олію, з винограду робили вино. Олію та вино обмінювали на пшеницю. Ліванські гори славилися кедровими та дубовими лісами. У Фінікії сходилися караванні й морські торгові шляхи з Дворіччя, Єгипту, Греції та інших країн. З часом фінікійські поселення перетворилися на багаті торгові міста. На півночі розкинулося місто, яке греки іменували Бібл. Найбільше фінікійське місто греки називали Тир. Третє найбільше місто називалося Сидон, що означало «місто риболовлі». Кожне фінікійське місто мало свого правителя — царя. Він був залежним від ради вельмож і від народних зборів. Далеко за межами країни славилися вироби фінікійських ремісників: ювелірів, ливарників, будівельників, ткачів, різьбярів по дереву та слоновій кістці. У Фінікії стали виготовляти скло різноманітних сортів: від темного і непрозорого до прозорого....
0 Переглянути

Природа і населення Південного Дворіччя

6 Клас

У горах Вірменії беруть свій початок дві великі річки: Євфрат і Тигр. Вони течуть на південний схід і впадають у Перську затоку. Країну, яка була в давнину розташована на берегах цих двох річок (по середній і нижній течії), називають Дворіччям. Греки називали її Месопотамією, що їхньою мовою означає Межиріччя. Через річкові наноси за багато віків і тисячоліть південний берег Перської затоки обмілів, сама затока відступила на південь. Розлиття Євфрату і Тигру не таке, як розлиття Нілу, — коротке, бурхливе й часто несподіване. Коли навесні в горах Вірменії розпочинається танення снігів, обидві річки переповнюються, виходять із берегів і заливають околиці. У найдавнішу епоху територія Південного Дворіччя була малопридатна для розселення людей. Перші поселенці, мабуть, прибули сюди не добровільно, а гнані тяжкою необхідністю (нестачею харчів чи натиском ворогів)....
0 Переглянути

Міфи та релігія Давнього Єгипту

6 Клас

Як і всі давні народи, єгиптяни ототожнювали своїх богів із силами природи. Тому в стародавніх єгиптян було безліч богів і богинь. У кожній місцевості поклонялися своїм богам, однак були й божества, єдині для всієї країни. Боги об’єднувалися у велику родину — пантеон. Особливо шанували в Єгипті бога давньої столиці Мемфіса — Птаха. Єгиптяни вірили, що він створив інших богів і весь світ. Бог сонця Ра дарував землі й людям світло, тепло, життя. З часом культ бога Ра злився з культом бога Амона. Амон-Ра був головним богом Єгипетської держави, царем богів. Бог землі Геб і богиня неба Нут вважалися дітьми Птаха. З усіх давніх народів тільки у єгиптян богом землі був чоловік. Геб зображувався у вигляді людини з головою змії, а Нут — в образі жінки чи небесної корови, усіяної зірками. Особливо шанували єгиптяни бога мудрості Тота. Той був писарем богів і навчив людей письму, рахунку, різним знанням. Він же був провідником душ у царство мертвих. Зображали Тота у вигляді людини з головою птаха ібіса або у вигляді мавпи....
0 Переглянути

Культура Давнього Єгипту

6 Клас

Стіни єгипетських храмів і гробниць, саркофаги, а іноді й прості черепки битого посуду покриті загадковими знаками. Тут можна розгледіти і змію-кобру, і птаха з довгим дзьобом, і піраміду. Але це не прості малюнки. Такі значки єгиптян ще в давнину називали ієрогліфами — «священним письмом». Чітко визначеного напрямку письма у них не було. Писали єгиптяни зліва направо, зверху вниз або навпаки. Відомо близько 1000 таких знаків, із них найпоширеніших — близько 700-800. Запам’ятати всі знаки було дуже важко, тому письменних людей у Єгипті було мато. В основному володіли грамотою жерці та писці. «Будь писарем — він звільнений від усяких повинностей, від роботи мотикою. Ти не будеш тягати кошиків, не будуть тебе сікти різками. Будь писарем, щоб тіло твоє було гладким і рука твоя м’якою. І ти будеш виходити в білому одязі, тебе всі будуть поважати і вітати. Писарі біля ніг владики Єгипту і слухають слова його. Писар — мова його величності, він виконує визначене ним. Читай книгу свою щодня. Вирішуй завдання мовчки, щоб не чути було ані звуку з вуст твоїх. Не проводь жодного дня в неробстві, інакше будуть бити тебе...»....
0 Переглянути

Розквіт і занепад Давньоєгипетської держави

6 Клас

Фараони Давнього царства, щоб домогтися прихильності жерців і показати свою велич, щедро роздавали землі храмам і знаті. Із часом окремі номархи не поступалися багатством перед фараонами і прагнули самостійної влади. Влада фараонів ослабла. Колись всемогутні володарі Єгипту гинули від змов. Таким чином, лише у 2173 р. до н.е. протягом 70 днів у Єгипті змінилося 70 фараонів. У державі запанувало безладдя. Занепали іригаційні споруди, квітучі лани перетворилися на хащі й болота. Вирували голод і хвороби. Знедолене населення повставало. Минуло майже 200 років, перш ніж єгиптянам вдалося знову об’єднати країну і відновити сильну владу фараонів. З правління Ментухотепа II розпочалася доба Середнього царства, яка тривала 400 років. Проте Єгипетська держава не була міцною. Окремі номи час від часу висловлювали непокору фараонам. Тому, коли в Єгипет вдерлися кочові племена гіксосів із Аравійського півострова, фараони не змогли протистояти навалі. У середині XVII ст. до н.е. їм вдалося поширити владу майже на всю країну (крім Фів) і заснувати власні династії правителів Єгипту. Гіксоси панували у країні понад 100 років....
0 Переглянути

Утворення Давньоєгипетської держави. Структура давньоєгипетського суспільства

6 Клас

Тяжка праця в умовах спекотного клімату й щорічних розливів Нілу потребувала великих зусиль тисяч єгиптян. Поступово племінні вожді землеробських общин об’єднали під своєю владою населення окремих частин Єгипту. Це призвело до виникнення у долині Нілу в V тис. до н.е. перших невеликих держав — номів. Номи Верхнього Єгипту простягалися від першого нільського порога до дельти, а номи Нижнього Єгипту розташовувалися по дельті. На чолі кожної держави стояв номарх. Він очолював ополчення, був верховним жерцем, керував будівництвом дамб і каналів. Найсильніші номи перетворювалися на царства, що воювали між собою за родючі землі долини. До кінця IV тис. до н.е. в Єгипті лишилося тільки два великих царства, які об’єднали землі Нижнього і Верхнього Єгипту. Першим загальноєгипетським володарем, згідно з легендами, вважається Скорпіон. Він був царем Верхнього Єгипту і близько 3200 р. до н.е. об’єднав під своєю владою все населення Єгипту. Але ця держава проіснувала недовго. Близько 3000 р. до н.е. цар Верхнього Єгипту Менес (Нармер) знову об’єднав під своєю владою обидві держави і заснував давньоєгипетську державу, яка увійшла в історію під назвою Давнє царство. Деякі вчені вважають, що Менес і Нармер — це одна особа. На думку інших, Єгипет об’єднав спочатку Нармер, а потім закріпив одноособову владу та створив єдину державу Менес....
0 Переглянути

Заняття населення Стародавнього Єгипту

6 Клас

Під історією Стародавнього Єгипту мається на увазі історія єгипетської цивілізації з часу зародження в Єгипті державності, яке відбулося в другій половині IV тисячоліття до н.е., до падіння незалежності Єгипетської держави наприкінці VI ст. до н.е., коли Єгипет був включений до складу Перської держави. Історію Стародавнього Єгипту поділяють на такі періоди: I період: до династичний. Він охоплює час від появи перших землеробів у долині р. Ніл до створення царств Верхній Єгипет і Нижній Єгипет. У цей час відбувається розкладання родоплемінних відносин, з’являється соціальна диференціація, формуються перші державні утворення — номи. У землеробстві починають застосовувати елементи іригаційної системи. II період: Раннє царство. Правління I—II загальноєгипетських династій. Утворення єдиної Єгипетської держави (ХХХІ-ХХІХ ст. до н.е.). III період: Давнє царство. Правління III—VI династій (XXVIII-XXIII ст. до н.е.). IV період: перехідний. Правління VII-X династій. (ХХІІІ-ХХІ ст. до н.е.). Розпад єдиної єгипетської держави на окремі номи. V період: Середнє царство. Відродження централізованої Єгипетської держави в епоху правління ХІ-ХІІІ династій (середина XXI-XVIII ст. до н.е.)....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 70 71 72 73 74 75 76 77 78 ... 317
Назад

Навігація