Це країна надзвичайної краси. Вона розташована на Балканському півострові, що на півдні Європи, у східній частині Середземного моря. Це — Греція. Так нарекли її завойовники — римляни. Але народи, які жили тут у давнину, подарували цій землі чарівну назву — Еллада. Себе вони називали еллінами. Головна ознака краєвиду — море та гори. Невисокі, не вище від 3000 м, лісисті, вони поділили країну на долини з річками. Бурхливі восени, ці річки за літньої спеки пересихають, перетворюючись на струмки. Земля багата на залізо, мідь, срібло й глину. Вона кам'яниста, захищена горами від холодних північних вітрів та зігріта південним сонцем. За цих умов добре ростуть виноград і маслини, гірше — зернові й овочі. Увесь півострів поділяється горами на: • Північну Грецію (Фессалія, Епір, Македонія); • Середню Грецію (Беотія, Фокіда, Етолія, Локрида, Аттика); • Південну Грецію — півострів Пелопоннес (Мессенія, Лаконіка, Аркадія, Ахайя). ФЕРМОПІЛИ (від грец. «теплі ворота») — ущелина поряд із гарячими підземними джерелами. ТЕРАСИ — смуги рівної землі, які сходами спускаються з пагорбів. Землі Пелопоннеса, зрошувані річками Алфея, Еврота і Пент, придатні для землеробства та скотарства. Північна і Середня Греція з'єднані єдиною дорогою, прокладеною Фермопільською ущелиною в Калідромських горах. Середня Греція з'єднана з Південною через Коринфський (Істмійський) перешийок. Особливе місце в історії Греції посідає кам'яниста й посушлива земля півострова Аттика, багата на корисні копалини та зручна для мореплавства. На північ, біля східного берега Середньої Греції розкинувся острів Евбея з родючою землею, вкритою лісами каштанів, ялиці, сосни й садами, оливковими гаями та виноградниками....
|