Войти
Закрыть

Мінойська й Ахейська палацові цивілізації

6 Клас

У III тис. до н. е. в південній частині Балкан на півострові Пелопоннес і на островах Егейського моря розвинулася дивна цивілізація, яку тепер називають егейською. Мешканці берегів Середземного моря називали її жителів — пелазги. Це був період високого рівня розвитку суспільства, господарства та культури з центром на острові Крит, що на південь від Балканського півострова, тому цю культуру називають також критською. Егейці вели жваву торгівлю ремісничими виробами й сільгосппродуктами з країнами Близького Сходу та Єгипту, купуючи там деревину, метал і скляні вироби. Невідомо, до якої народності належали критяни. Учені схиляються до думки, що вони були одним з еллінських племен. Егейці були землеробами і садівниками, вирощували виноград та оливкові дерева. Жителі Криту володіли високою технікою будівництва. Археологи знайшли рештки царського палацу на Криті (Лабіринт у місті Кнос — колишній столиці Критської держави). Палац мав понад 200 кімнат. Переходи між ними були такими заплутаними, що створювали враження пастки, до якої легко ввійти, але звідти не можна вийти. Відтоді слово «лабіринт» стало означати заплутану мережу переходів....

Природа і населення Стародавньої Греції

6 Клас

Це країна надзвичайної краси. Вона розташована на Балканському півострові, що на півдні Європи, у східній частині Середземного моря. Це — Греція. Так нарекли її завойовники — римляни. Але народи, які жили тут у давнину, подарували цій землі чарівну назву — Еллада. Себе вони називали еллінами. Головна ознака краєвиду — море та гори. Невисокі, не вище від 3000 м, лісисті, вони поділили країну на долини з річками. Бурхливі восени, ці річки за літньої спеки пересихають, перетворюючись на струмки. Земля багата на залізо, мідь, срібло й глину. Вона кам'яниста, захищена горами від холодних північних вітрів та зігріта південним сонцем. За цих умов добре ростуть виноград і маслини, гірше — зернові й овочі. Увесь півострів поділяється горами на: • Північну Грецію (Фессалія, Епір, Македонія); • Середню Грецію (Беотія, Фокіда, Етолія, Локрида, Аттика); • Південну Грецію — півострів Пелопоннес (Мессенія, Лаконіка, Аркадія, Ахайя). ФЕРМОПІЛИ (від грец. «теплі ворота») — ущелина поряд із гарячими підземними джерелами. ТЕРАСИ — смуги рівної землі, які сходами спускаються з пагорбів. Землі Пелопоннеса, зрошувані річками Алфея, Еврота і Пент, придатні для землеробства та скотарства. Північна і Середня Греція з'єднані єдиною дорогою, прокладеною Фермопільською ущелиною в Калідромських горах. Середня Греція з'єднана з Південною через Коринфський (Істмійський) перешийок. Особливе місце в історії Греції посідає кам'яниста й посушлива земля півострова Аттика, багата на корисні копалини та зручна для мореплавства. На північ, біля східного берега Середньої Греції розкинувся острів Евбея з родючою землею, вкритою лісами каштанів, ялиці, сосни й садами, оливковими гаями та виноградниками....

Особливості цивілізацій Стародавнього Сходу й античної греко-римської цивілізації

6 Клас

Сучасні історики розуміють цивілізацію як рівень розвитку ... , на якому в країні: а) складається нерівність між людьми й утворюється ... ; б) виникають ... ; в) духовна культура народів породжує ... . Довідка: суспільства, держава, міста, писемність, рівень розвитку. 1. Особливості античного суспільства Ми з вами готуємося потрапити в особливий простір, перенестися в суспільство, яке отримало назву античного. Його утворили стародавні греки на території Балканського півострова. Це суспільство та його історія не було схожими на інші країни стародавнього світу, вони розвивалися своєрідним шляхом. У чому ж полягає ця особливість? Назва «античність» походить від слова «антіквус», з латини це — «стародавній». Але поняття «античність» стосується не всієї давнини в цілому, а лише Стародавньої Греції та Риму. АНТИЧНИЙ — такий, що стосується давньогрецької та давньоримської культури, мистецтва, суспільного ладу. Так кажуть і про постать, риси обличчя тощо, які красою, пропорціями нагадують давньогрецькі або давньоримські статуї. ПОЛІС — місто-держава, тобто держава в межах однієї общини вільних землеробів. Його центром було головне місто з прилеглими кількома селищами (демами). По-перше, державність в античній цивілізації формувалася тричі. Першою цивілізацією була егейська (мінойська), її утворили в середині IV тис. до н. е. пелазги. Другу спробу створити цивілізацію здійснили грецькі племена ахейців на початку II тис. до н. е. Це була мікенська цивілізація, котра загинула наприкінці І тис. до н. е. від навали дорійців. Вони утворили цивілізацію, яка й набула форми античного суспільства....

Практична робота № 5. «Писемність, освіта і наука у Стародавньому Китаї»

6 Клас

У давньокитайської мови і писемності виділяють кілька періодів: вузликове письмо; мова написів на ворожильних кістках (XIV—XI ст. до н. е.); мова написів на бронзових судинах (X—VIII ст. до н. е.); мова написів на так званих кам'яних барабанах, а також мова «Книги історії» (Шуцзін) і «Книги віршів» (Шицзін) (VII—VI ст. до н. е.); мова історичних хронік, конфуціанської і даоської класики (V—III ст. до н. е.); мова «Історичних записок» Сима Цяня (II ст. до н. е. - II ст. н. е.). Згодом виникли загальноосвітні школи. Я навчався саме в такій. Щойно хлопчикові виповнювалося 6 років, його відводили до школи. Так було й зі мною. У школі ми завчали напам'ять «Книгу трьох слів», у якій містилася тисяча речень. Кожне речення складалося з трьох римованих слів. Потім переходили до «Книги чотирьох слів» і, нарешті, завчали напам'ять головний збірник китайських церемоній, який називався «Кінг» («Книга»). Грамоти навчалися, вивчаючи ієрогліфічне письмо (кілька тисяч ієрогліфів). Нам видавали прописи, які ми підкладали під тонкий папір і обмальовували знаки пензликом. Таке приблизне копіювання знаків тривало кілька років. Опісля вправлялись у точнішому копіюванні. Це забирало ще стільки ж років. От ви, діти з України, навчилися читати і писати за скільки часу? Що, протягом півроку?! Я ж учився зі 6 років, а вільно читати й писати зміг лише в 14-16 років....

Релігія та культура Стародавнього Китаю

6 Клас

Імператори та князі прагнули оточити себе мудрецями, щоб створити враження мудрих правителів. Філософи з учнями мандрували від одного царства до іншого й пропонували послуги при дворах правителів. Найвідомішим серед філософів того часу був Конфуцій (Кон Фуцзі, 551-479 рр. до н. е.). Після нього не залишилося письмових праць, але його учні зберегли в книгах пам'ять про повчання вчителя. З уривків повчань була створена книга «Бесіди». Конфуцій сформулював моральний ідеал досконалої людини (цзюн-цзи). Кожна людина має володіти двома якостями: гуманністю і почуттям обов'язку. КОНФУЦІАНСТВО — філософське вчення, що виправдовувало нерівність і закріплювало владу імператора. Конфуцій мріяв про суспільство, де кожен знає своє місце, де є поділ на дві великі групи — верхи і низи: тих, хто думає й управляє державою, і тих, хто працює та підкоряється. Належність до цих груп визначали знаннями і моральністю людини. Основа порядку — суворе підкорення старшим. Учення Конфуція підтримувало владу імператора та його державу і регулювало відносини в суспільстві....

Стародавній Китай

6 Клас

Китай — дуже велика країна, клімат тут різноманітний: на заході в степах, напівпустелях і пустелях він дуже сухий, а якщо рухатися далі на схід — стає вологішим, м'якшим: тут випадає більше опадів, земля щедріша на рослинність. Для китайців небо було своєрідним божеством, а імператор — його представником на землі, володарем усього, що є під небом, власне, китайської держави. Від цього й утворилася назва держави «Піднебесна». ЛЕСОВІ ҐРУНТИ складаються з гірської осадової породи сірувато-жовтого, іноді бурого або червонувато-бурого кольору. Китай переважно — гірська країна: 80 % поверхні займають височини й гори (висота Тибетського нагір'я сягає 4000-5000 м). Гори захищають східні рівнинні землі від північних вітрів. Високо в горах розташовані витоки двох великих річок — Хуанхе і Янцзи. Береги Хуанхе утворюють лесові ґрунти, і тому їх легко розмивають дощі: ріка розливається, поглинаючи селища, сади й лани. «Жовта ріка», «ріка бідувань», «горе Китаю» — так називали Хуанхе. Вона іноді обирала нове русло й продовжувала шлях до моря за кілька кілометрів від попереднього. Мабуть, життя тут було б неможливим, якби не висока родючість лесових ґрунтів, які, зволожуючись, дають високі врожаї. Саме це здавна приваблювало людей у долини Хуанхе та Янцзи....

Релігія та культура Стародавньої Індії

6 Клас

Вірування аріїв мали спільне коріння з релігією індоєвропейців, особливо слов'ян і германців. Ім'я бога сонця Санг дуже схоже на германське Сонт; бога вогню Агні — на слов'янське «огонь», ім'я бога ночі Кощая нагадує слов'янське Кощій. Деви, за уявленнями аріїв, жили на небесах, їм приносили в жертву тварин, м'ясо яких спалювали на жертовниках. Вважали, що боги живляться жертовним димом і за це посилають багатства тим, хто їх ушановує. Згодом ведична релігія привела до виникнення в VI-ІІ ст. до н. е. нової релігії — брахманізму. Головний бог Брахма поділяв людей на нерівні групи, надавши кожній з них заняття на все життя. Із власних уст Брахма створив жерців — брахманів, які здійснювали жертвоприношення, спілкувалися з богами та зверталися до людей від їхнього імені. ДЕВИ — так індійці називали своїх богів. БРАХМАНІЗМ — одна з релігій світу, що склалася на основі ведизму. Сьогодні її сповідують чимало людей. ВАРНИ — замкнені стани, які різняться за своїми правами в суспільстві....

Стародавня Індія

6 Клас

Земля на півострові Індостан майже всюди рівнинна, багата на родовища міді й заліза. Її зрошують дві великі ріки, що називаються Інд і Ганг. Їхні долини розташовані на північному заході та північному сході півострова. Територія Індії взагалі густо помережена невеликими річками (Годоварі, Нормада та ін.). Клімат у цій країні дуже сухий на північному заході й теплий та вологий на півдні, оскільки високі Гімалайські гори стримують натиск північних вітрів. У заболочених річкових долинах Індії — густі зарості дерев'янистих рослин — джунглі. Тут завжди водилося чимало хижих тварин — вовків, ведмедів, тигрів, пантер, отруйних змій, комах тощо. Дуже вдало змалював природу джунглів, повадки її мешканців знаний англійський письменник Дж. Р. Кіплінг у «Книзі джунглів». Першими ж цей світ чарівної та щедрої природи освоїли землероби....

Месопотамія в І тис. до н. е.

6 Клас

На схід від Вавилонського царства, за кількасот кілометрах від берегів Тигра ми бачимо гірські вершини — давно згаслі вулкани, що обмежують Іранське нагір'я. Іноді тут бувають катастрофічні землетруси. Дістатися до цієї суворої кам'янистої напівпустелі, яка розкинулася на висоті близько 1300 м над рівнем моря, можна лише небезпечними козячими стежками. Посеред солончаків зрідка трапляються невеликі безстічні озера. Сухі й гарячі вітри шурхотять заростями прибережного очерету. На цих непривітних землях поселився загадковий стародавній народ — арійці, які є предками багатьох сучасних народів. Шляхи й напрямки розселення арійців достеменно невідомі. Прибульці змішалися з корінним населенням. Життя зосередилось у нечисленних оазах. Річки в спекотну пору року пересихали. Ґрунти на Іранському нагір'ї вкрай неродючі, вода часто непридатна для пиття. Для розвитку землеробства будували зрошувальну систему. Урешті-решт тут утворилося кілька держав: Мідія, Персія, Лідія, Нововавилонське царство. 2. Утворення та розквіт Ассирійської держави СЕМІТИ — народи півночі й сходу Африки та частини Азії. КАСИТИ — гірські племена, що жили в ІІ-І тис. до н. е. на теренах сучасного Ірану. ХУРИТИ — племена на теренах Північного Дворіччя. На крайній півночі Дворіччя, у степових передгір'ях жили землероби, скотарі та ремісники, відомі як семітські народи. Землероби вирощували великі врожаї без іригаційних споруд. Сім'ї общинників були заможними, зв'язки між общинами — міцні. Села гуртувалися навколо міст. Селяни постачали туди продукти й відряджали чоловіків до війська. Центром було місто Ашшур (Ассур)....

Навігація