Запитання і завдання для самоконтролю навчальних досягнень з теми 5. Північна Америка
- 25-01-2022, 22:08
- 645
... |
| Слава Україні | Героям слава | ЗСУ | ДСНС | 103 | 102 | Обленерго | Лікарі | Вчителі | Українці |
... |
СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ. США — друга за площею території країна Північної Америки. Вона займає центральне положення на материку, на півночі межує з Канадою, на півдні — з Мексикою. США є найбільш розвиненою і передовою державою світу. Природа країни надзвичайно різноманітна. На заході здіймаються Кордильєри, на сході — Аппалачі. Ніде у світі немає таких великих рівнинних просторів із сприятливим для життя і господарської діяльності кліматом, як у США. Країна має значні запаси вугілля, нафти, природного газу, залізних, марганцевих, мідних, цинкових руд, а також деревини. За кількістю населення США посідають третє місце у світі. Більшість населення — це нащадки переселенців з Європи. Великий відсоток афроамериканців — вихідців з Африки. Лише 1 % загальної кількості населення є нащадками корінного населення: індіанці, ескімоси, алеути, гавайці. У країні живе й багато американців українського походження — близько 1 млн осіб. США порівнюють з казаном, у якому люди різних національностей із різних куточків світу сплавилися в єдину націю — американці США. Державною мовою є англійська. Понад 50 % американців живуть в «одноповерховій» Америці — котеджах, розміщених у приміській зоні. Великі міста — Нью-Йорк, Лос-Анджелес, Чикаго та інші — простяглися вздовж узбереж океанів і на берегах Великих озер. Острів за 24 долари Колись білі переселенці викупили в індіанців острів, що простягнувся на 21 км, за товари вартістю 24 долари. Нині на острові Манхеттен, який став частиною Нью-Йорка і який перетинається широкою вулицею Бродвей, здіймаються відомі американські хмарочоси, музей Метрополітен, Центральний парк, зоопарк тощо.... |
ОСОБЛИВОСТІ ЗАСЕЛЕННЯ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ. Перші люди прийшли в Північну Америку, як вважають учені, з Азії по сухопутному «мосту», що тисячі років тому був на місці Берингової протоки. Тому корінні народи — індіанці та ескімоси — належать до монголоїдної раси. Доказом того, що прабатьківщиною індіанців була Азія є численні ознаки їхньої зовнішності: темна шкіра з червонуватим відтінком, жорстке пряме волосся, темний колір очей, вилицювате обличчя. Нотатки Колумба «Люди доладної статури, гарні тілом і приємні обличчям, волосся мають коротке й густе, мов кінська грива... Вони не чорні й не білі». Такі враження про корінних мешканців острова Сан-Сальвадор занотував Христофор Колумб у своєму бортовому журналі. Мореплавець, будучи переконаний, що Індія зовсім близько, не вагаючись, назвав їх індіанцями. Численні індіанські племена розмовляли сотнями різних мов. Вони займалися й різною господарською діяльністю: ескімоси на півночі — полюванням на морського звіра, риболовлею, розведенням оленів, заготівлею хутра; індіанці у лісах — полюванням і риболовлею, а на півдні — землеробством, скотарством, ремеслами (ткацтвом, плетінням, керамікою). Основна частина індіанських племен жила на території теперішньої Мексики (ацтеки, майя), де утворилися великі держави з розвиненим господарством і культурою.... |
ЗОНА НАПІВПУСТЕЛЬ І ПУСТЕЛЬ. У Північній Америці напівпустелі й пустелі поширені в помірному, субтропічному та тропічному поясах і не утворюють суцільної смуги. Деякі з них виникли на узбережжі Тихого океану, інші — на внутрішніх плато і плоскогір’ях у так званій дощовій тіні Кордильєр. Так, одна з найсухіших і найспекотніших пустель світу з красномовною назвою Долина Смерті утворилася в невеликій за площею, але глибокій міжгірній западині (-85 м) (мал. 173). Клімат пустель посушливий. Рослинності небагато. На сіро-бурих ґрунтах росте невисокий кущ — чорний полин. На знижених ділянках панує лобода, що утворює подушки, під якими ліпше зберігається волога. Поширені солончаки, де можуть рости лише солянки і тамариск. Трапляється ендемічне сальне дерево. У пустельних районах Мексиканського нагір’я поширені кактуси, юки, агави. Із тварин найбільш численними є гризуни (кролик, ховрах, хом’як) та плазуни (ящірки, гримучі змії). Трапляються антилопа вилоріг (ендемік), койот, пума. СУБТРОПІЧНІ ТА ТРОПІЧНІ ЛІСИ. Зона твердолистих вічнозелених лісів і чагарників охоплює вузьку смугу західного узбережжя материка. Зима там тепла із рясними опадами, проте літо прохолодне. На півночі зони на коричневих ґрунтах ростуть ліси із секвої, ялиці, суничного дерева. Гігантські тисячолітні секвоядендрони та різноманітний тваринний світ перебувають під охороною у Йосемітському національному парку. На півдні, де сухіше, поширені вічнозелені рідколісся і чагарники. На значній площі чагарники випалено й замінено фруктовими садами.... |
Простягання природних зон у Північній Америці має свої особливості. На півночі материка вони, відповідно до закону зональності, змінюються в напрямку з півночі на південь, а в центральній і південній частинах — зі сходу на захід. Основна причина такого простягання — вплив рельєфу (Кордильєр) на розподіл вологи на материку. ЗОНА АРКТИЧНИХ ПУСТЕЛЬ. Це найбільш віддалена на північ природна зона земної кулі. Вона охоплює Ґренландію і Канадський Арктичний архіпелаг. Клімат там арктичний, дуже суворий. Острови вкриті снігом і кригою. Там, де сніг влітку встигає розтанути, на кам’янистій поверхні ростуть мохи і лишайники. Життя більшості тварин — білих ведмедів, тюленів, моржів, птахів — пов’язане з морем. Лемінг, невеличкий гризун з пухнастим хутром, зимує під снігом, прориваючи численні ходи. На нього полює полярна лисиця — песець. ЗОНА ТУНДРИ І ЛІСОТУНДРИ. Тундра — це безлісі простори арктичного і субарктичного поясів. Вона охоплює північне узбережжя материка і прилеглі острови. У суворому кліматі поширена багаторічна мерзлота — явище, коли поверхня сильно промерзає, і в гірських породах до глибини 400 м міститься лід. Мерзлота зберігається впродовж тисяч років. Вона розтає тільки влітку і лише на поверхні. Вода мало випаровується, а промерзлий шар не дає їй просочуватися вглиб. Тому влітку в тундрі багато боліт. Там сформувалися бідні тундрово-болотні ґрунти. На них ростуть мохи, лишайники, нечисленні трави (полярний мак, різні види осок), ягідні чагарники (чорниця, брусниця, буяхи). Подекуди трапляються карликові береза і верба, які стеляться по землі, притиснуті сильними вітрами. Тваринний світ бідний. Лишайниками і осокою живляться північні олені карибу та вівцебики — великі тварини з густою довгою вовною, яка захищає їх від холоду. Поширені вовк, песець, горностай, лемінг. З птахів є полярна сова і біла куріпка.... |
РІЧКИ. У Північній Америці багато великих повноводних річок. Найдовші й найповноводніші з них належать до басейну Атлантичного океану. Вони мають широкі долини, рівнинний характер течії і змішане (дощове, снігове і підземне) живлення. Подорож у слово Назви річкам Північної Америки дали індіанські племена, які жили на їх берегах. Так, Міссісіпі в перекладі означає Велика річка, Міссурі — Велика каламутна річка, Огайо — Прекрасна річка. Найбільша річка Північної Америки й одна з найдовших на Землі — Міссісіпі (мал. 159). Її довжина разом з притокою Міссурі становить 6420 км. Вона бере початок на північному заході Центральних рівнин. Впадаючи в Мексиканську затоку, утворює одну з найбільших на планеті дельт, яка щороку збільшується й висувається в затоку приблизно на 100 м. Коли в горах тануть сніги або йдуть зливи, Міссісіпі виходить з берегів. Для захисту від повеней полів і поселень на річці збудовано дамби та відвідні канали. Разом зі своїми великими притоками Міссісіпі утворює величезну річкову систему. Праві притоки Міссісіпі, що течуть засушливою територією, приносять мало води. Найбільша з них — Міссурі. Вона довша за Міссісіпі, проте маловодніша. Головну роль в її живленні відіграють дощі, певне значення мають і сніги, що випадають у горах. Тому навесні та влітку бувають сильні повені. Потім Міссурі сильно міліє. Протікаючи з півночі на південь, річка розмиває глинисті породи, тому її води стають брудно-жовтими. За це американці жартома називають річку «товстою бруднулею».... |
ЗАГАЛЬНІ РИСИ КЛІМАТУ. Значна протяжність Північної Америки з півночі на південь зумовлює істотні відмінності в кількості сонячної енергії, що її одержує земна поверхня. Найменше її надходить у північну частину материка, тому там упродовж року переважають мінусові температури повітря. Найбільша кількість сонячної енергії припадає на південні райони материка, тож там тепло і влітку, і взимку. Значний влив на формування клімату має циркуляція повітряних мас. Над Північною Америкою панують такі повітряні маси: арктичні (холодні й сухі), помірні (континентальні й морські) та тропічні. У їх переміщенні велику роль відіграють північно-східні полярні вітри, західні вітри помірних широт і північно-східні пасати. Проте вплив західного перенесення вологих повітряних мас з Тихого океану обмежується лише узбережжям і західними схилами гір. Високі Кордильєри перепиняють їх проникнення далі на схід. Натомість рівнинний рельєф на більшій частині материка робить Північну Америку відкритою з півночі для впливу Північного Льодовитого океану, а на сході — Атлантики. Холодні арктичні маси безперешкодно можуть проникати далеко на південь, іноді аж до узбережжя Мексиканської затоки. Тоді на півдні, у теплих субтропіках, бувають морози й снігопади. Буває й навпаки — теплі тропічні повітряні маси з півдня поширюються далеко на північ, приносячи відлигу. Так впливає підстильна поверхня (зокрема, рельєф) на розподіл тепла й вологи на материку.... |
ТЕКТОНІЧНА БУДОВА. На відміну від Південної Америки, яка мільйони років тому була частиною Гондвани, Північна Америка — це уламок Лавразії — прадавнього материка Північної півкулі. В основі Північної Америки лежить давня докембрійська Північноамериканська платформа. На північному сході її кристалічний фундамент, складений гранітами і гнейсами, виходить на поверхню у вигляді Канадського щита. На решті території фундамент перекритий потужною товщею осадових порід (пісковиків, вапняків). Міст між материками Цікаво, що лише 30 тис. років тому на місці Берингової протоки був перешийок, яким Північна Америка з’єднувалася з Євразією. Існування такого «мосту» між двома материками підтверджується подібністю їх рослинності і тваринного світу. Зусібіч до платформи у різний геологічний час «прибудовувалися» складчасті області. Так, потужна складчастість утворилася на заході на місці стику Тихоокеанської і Північноамериканської літосферних плит. Понад 10 тис. років тому клімат Північної півкулі був значно суворіший: сніг, що випадав протягом тривалої зими, не встигав танути і нагромаджувався. Поступово він перетворювався на кригу. Зрештою на півночі материка утворився гігантський покривний льодовик. Сотні років він просувався на південь. У лід вмерзали уламки гірських порід (валуни, щебінка, пісок, глина), які переміщувалися разом з льодовиком. Просунувшись на південь, льодовик зупинився і з потеплінням клімату поступово розтанув. На території, де мало місце зледеніння, утворилися льодовикові форми рельєфу.... |
ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. Північна Америка повністю розташовується в Північній і Західній півкулях. Вона далеко заходить за Північне полярне коло, а на півдні її перетинає Північний тропік. Обриси Північної Америки, як і Південної, схожі на трикутник, який широкою частиною (6000 км) звернений на північ. Тому великі площі материка розташовуються в помірному поясі. А вузька частина, завширшки 100 км, висунута далеко на південь і розміщена в жаркому поясі. Значна протяжність Північної Америки з півночі на південь зумовлює велике різноманіття її природи: від арктичних пустель до вологих тропічних лісів. Подорож у слово Численні півострови Північної Америки названі іспанцями. Так, у перекладі з іспанської Каліфорнія означає Розпечені гори, Лабрадор — Країна робітників, Флорида — Країна квітів. Назва Аляска у перекладі з алеутської означає Китове місце. Подорож у слово За однією з версій, Юкатан означає я вас не розумію. На запитання іспанців, які висадилися в цьому місці на берег у 1517 р.: «Що це за земля?», індіанці відповіли: «І ке тен», тобто: «Я вас не розумію». Іспанці прийняли цю відповідь за назву і закріпили її за півостровом. Найближчі материки-сусіди — Євразія й Південна Америка. Від Євразії Північна Америка відокремлена вузькою Беринговою протокою, з Південною Америкою вона сполучена вузьким Панамським перешийком (по ньому проводять межу між обома Америками). У найвужчому місці перешийка на початку XX ст. було прорито Панамський канал завдовжки понад 80 км.... |
... |