Географічне положення. Атлантичний океан — другий за величиною після Тихого. Його площа — понад 91,0 млн км2. Від Ісландії до Антарктиди, з півночі на південь, він простягається більше, ніж на 17 000 км. Із заходу на схід його ширина місцями досягає 7 000 км. Поблизу узбережжя Євразії і Північної Америки в цьому океані найбільше морів, заток і проток. Натомість, біля Південної Америки й Африки їх мало. У західній частині Атлантики знаходиться відоме Саргасове море, багате на однойменні водорості, які дали назву морю. Це практично єдина океанічна водойма «без берегів», яка знаходиться у відкритому океані і з усіх боків «обмежується» теплими течіями — Північною Пасатною, Антильською, Гольфстрім. Глибоко в суходіл Північної Америки врізається Мексиканська затока. На південь від неї знаходиться Карибське море. Поблизу берегів Африки Атлантичний океан має лише одну велику Гвінейську затоку. Багато морів, заток і проток Атлантичного океану знаходяться в Європі: Північне, Балтійське, Середземне, Чорне, Азовське моря, Біскайська, Ботнічна затоки, протоки Ла-Манш, Гібралтарська, Босфор тощо. Найбільш віддаленими від океану є внутрішні моря — Чорне й Азовське. Є в океані і «карликові» моря — Ірландське, Мармурове, що відділяє Середземне море від Чорного. Історія дослідження. Одним з перших європейці почали досліджувати Атлантичний океан. Задовго до нашої ери фінікійці, карфагеняни, греки, римляни вже знали його прибережні, прилеглі до Європи, води. Нормани в IX-X ст. добре знали Балтійське море, плавали до Ісландії, Ґренландії і Північної Америки....
|