Войти
Закрыть

Розвиток культури України за більшовицького режиму

10 Клас

Більшовицька політика в культурній сфері відзначалася значною політизованістю та ідеологізацією. Культура, з їхнього погляду, мала бути засобом пропаганди комуністичних ідей та виховання «нової людини» — будівника комунізму, відданого більшовицькій партії. Установивши контроль над Україною, більшовики почали опановувати й культурно-освітню сферу. Політико-виховну та культурно-масову роботу серед населення України координував і спрямовував створений на початку 1919 р. Наркомат агітації та пропаганди. Більшовики взяли під свій контроль «Просвіту», намагаючись спрямувати її діяльність в інше ідеологічне русло. Для здійснення пропагандистських кампаній організовувалися спеціальні рейси агітпоїздів та агітпароплавів, що поширювали комуністичні ідеї через концерти, театралізовані вистави, проведення мітингів тощо. Спочатку ідеологічний контроль над культурною сферою не був усеохоплюючим. Дозволялося різноманіття форм, жанрів і, загалом, «свобода» творчості. Від діячів культури вимагалася лише лояльність до нової влади. Така ситуація мала певний позитивний вплив на культурне життя, а загальне прагнення народу до «кращого майбутнього», яке обіцяли більшовики, надихало на творчість. Так формувалися основи нової «пролетарської» культури. Метою більшовицької політики у сфері культури оголосили формування принципово нової особистості, вихованої на цінностях комуністичної ідеології....
0 Переглянути

Розвиток культури України за доби Української Держави П. Скоропадського та Директорії УНР

10 Клас

Незважаючи на складний час, гетьманський уряд зрозумів, що без сприяння розвитку науки, освіти, мистецтва не можна успішно розв’язувати й інші питання державного будівництва. За гетьмана продовжився процес українізації освіти. У вересні 1918 р. Міністерство народної освіти видало наказ про утворення національної нижчої початкової школи, яким передбачався перехід на українські підручники та мову викладання. В усіх середніх школах спеціальним законом було запроваджено обов’язкове вивчення української мови й літератури, а також історії та географії України. Станом на кінець 1918 р. з 836 діючих гімназій 150 були українізовані. Сферою постійної турботи гетьманського уряду стала вища освіта. Так, крім діючих університетів у Києві, Харкові, Одесі, було відкрито ще два нові — Київський та Кам’янець-Подільський державні українські університети. • Які заходи з розвитку освіти були впроваджені за гетьмана П. Скоропадського? 2. Створення Української академії наук Гетьманський уряд пішов на заснування Української академії наук (УАН), про що раніше мріяли покоління діячів української культури й науки. Велику підготовчу роботу провів міністр народної освіти М. Василенко, залучивши до справи видатного вченого В. Вернадського....
0 Переглянути

Розвиток культури у 1914-1917 рр. та за доби Української Центральної Ради

10 Клас

У 1914-1915 рр. на території Наддніпрянської України у школах освіту здобували лише 140 тис. дітей, а у вищих навчальних закладах навчалися 35,2 тис. студентів. На західноукраїнських землях становище було не кращим. На всій Галичині діяли 49 шкіл, з яких лише у 4-х навчання велося українською мовою. У Північній Буковині була лише одна українська гімназія, а в початкових школах Закарпаття дітей навчали угорською мовою. Жодного державного навчального закладу, де навчання велося б українською мовою, до 1917 року в Україні не існувало. На початку Першої світової війни ситуація в освітній сфері погіршилася у зв’язку із заборонами української мови та арештами і засланнями представників інтелігенції. Особливо від цього постраждала Галичина, окупована Росією у ході війни. Водночас завдяки діяльності Січових стрільців на Волині відродилася українська освіта, яку знищили за царських часів. Основними науковими центрами були Київ та Харків. Саме тут працювали всесвітньо відомі вчені — математики В. Стеклов і Д. Синцов, радіофізик Д. Рожанський, хіміки С. Реформатський та І. Осипов, ботаніки С. Навашин та В. Арнольді й багато інших. У літературі, поряд з «новою школою» української прози (В. Стефаник, О. Кобилянська), яка дотримувалася у творчості романтизму й неореалізму, розвиваються футуризм та символізм. Одним з головних теоретиків футуризму був М. Семенко, який напередодні війни у Києві заснував перше літературне об’єднання футуристів. Прикладом реалістичного підходу до зображення дійсності можна назвати творчість В. Винниченка, що поєднував активну суспільно-політичну діяльність із письменництвом. Продовжували виходити в цей період книжки поета-лірика О. Олеся (Кандиби), який у 1907-1917 рр. видав п’ять збірок поезій....
0 Переглянути

Україна навесні 1920 — у 1921 рр.

10 Клас

Після розгрому Червоною армією основних її противників неминуче мало відбутися зіткнення з Польщею. Радянська Росія неодмінно намагалась би повернути Польщу до свого складу. У польському керівництві на цей час домінувала ідея експансії на Схід. Воно розглядало можливість відновлення кордонів Речі Посполитої 1772 року через входження до складу відродженої польської держави Литви, Білорусі та України. Директорія УНР, опинившись у надзвичайно важкій ситуації, вимушена була піти на союз з Польщею, як єдино можливим союзником у боротьбі з більшовиками. Початку війни українсько-польських військ з червоними передувало укладення у квітні 1920 р. польсько-українського договору, що увійшов в історію, як Варшавська угода. Ціною значних поступок українська сторона отримала допомогу Польщі. Документи розповідають Витяги з Політичної конвенції між Польською Республікою та Українською Народною Республікою (21 квітня 1920 р. Варшава) 1. Визнаючи право України на незалежне державне існування.., Річ Посполита Польська верховною владою Української Народної Республіки вважає Директорію... 2. Кордони між Річчю Посполитою Польською визначатимуться таким чином: на півночі від Дністра вздовж р. Збруч, а далі вздовж колишнього кордону між Австро-Угорщиною та Росією... 3. Уряд польський визнає за Україною території на схід від кордону, зазначеного в § 2 цього договору, до кордонів Польщі 1772 року (до поділів)..., які Польща здобуде від Росії... Українській стороні довелося багато «заплатити» за допомогу. За угодою до Польщі відходили Холмщина, Підляшшя, Посяння, Лемківщина, Західна Волинь, частина Полісся й Галичина. Уряд УНР документально підтвердив свою відмову від останньої. Це було надзвичайно негативно сприйнято українським населенням Галичини й більшістю українських діячів....
0 Переглянути

Україна наприкінці 1919 — на початку 1920 р.

10 Клас

Наприкінці 1919-го — на початку 1920 р. більшовики втретє взяли під контроль більшу частину території України. На цей раз червоні стали обачнішими. У грудні 1919 р. вони оголосили, що визнають самостійність УСРР. Це була демагогічна політична заява, оскільки насправді ставилися завдання за будь-яку ціну не допустити відокремлення України від радянської Росії. Обіцяно було лише реалізувати право на використання української мови, що означало відмову від русифікаторської політики. Для посилення впливу радянської влади в Україні на місця скеровували агітаторів, яких один з більшовицьких лідерів Л. Троцький переконував: «Без українського вугілля, заліза, руди, хліба, солі, Чорного моря Росія існувати не може». Особливо важливим для більшовиків було завоювати прихильність селян, які становили в Україні більшість населення. Тому безоглядне насадження колективних господарств було припинено. Новий земельний закон проголошував добровільність у створенні артілей і комун. Поміщицькі, монастирські й удільні землі, конфісковані радянською владою, передавалися селянам без викупу....
0 Переглянути

Україна в другій половині 1919 року

10 Клас

У той час, як Армія УНР відступала на Волинь, на зайнятих більшовиками територіях Центральної України розгортався селянський повстансько-партизанський рух. За кілька тижнів невдоволення більшовицьким режимом переросло у відкриті повстання. Передусім заворушення спалахнули на Київщині, поширившись звідти на Полтавщину, а згодом — на Чернігівщину та Поділля. Одне із перших великих антибільшовицьких повстань спалахнуло на Київщині, підняте отаманом Зеленим (Д. Терпило). 10 квітня 1919 р. повсталі навіть зайняли Київ. Проте у травні 1919 р. більшовикам вдалося здолати збройний виступ. Та, незважаючи на деякі невдачі, повстанський рух в Україні розростався далі. Так, лише впродовж квітня — першої половини червня 1919 р. в Україні відбулося 328 збройних виступів проти більшовицької влади. Повсталі здебільшого виступали під гаслом «За радянську владу без комуністів!». Такий рух супротиву був визначений більшовиками як «бандитизм», «куркульська контрреволюція», із яким потрібно нещадно боротися. Згідно з партійною постановою «Про придушення куркульської та білогвардійської контрреволюції на селі» від 17 липня 1919 р., впроваджувалася кругова порука, узяття заручників, військова блокада сіл тощо. Але, незважаючи на жорстокі каральні заходи, селянський рух наростав....
0 Переглянути

Західноукраїнські землі у 1918-1919 рр.

10 Клас

В умовах прийдешнього розпаду Австро-Угорщини 10 жовтня 1918 р. на нараді Української парламентської репрезентації вирішили скликати у Львові зібрання представників усіх українських земель, що входили до Австро-Угорщини, й сформувати на ньому Українську Національну Раду. Вона повинна була стати установчими зборами («українською конституантою»), що здійснять самовизначення українського населення імперії. 18 жовтня 1918 р. Українська Національна Рада, яку очолив Євген Петрушевич, проголосила утворення з українських земель Австро-Угорщини української держави, яку пізніше назвали Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). Цю дату вважають днем її заснування. Тим часом у Кракові утворилася Польська ліквідаційна комісія, що мала на меті перебрати владу від австрійської адміністрації Галичини. 31 жовтня, напередодні прибуття представників Польської ліквідаційної комісії до Львова, делегація Української Національної Ради зустрілася з австрійським намісником й зажадала передачі їй державної влади у Східній Галичині, однак той відмовив. Тоді у ніч з 31 жовтня на 1 листопада вояки УСС під керівництвом сотника Дмитра Вітовського, випередивши поляків, взяли владу у Львові. Ці події увійшли в історію як «Листопадовий зрив» або «Листопадовий чин»....
0 Переглянути

Україна наприкінці 1918 — у першій половині 1919 р.

10 Клас

В умовах загострення кризи гетьманського режиму П. Скоропадського в Україні активізувалися сили, які виступали за відновлення УНР. У серпні 1918 р. в Києві створили Український національний союз (УНС), на чолі якого став В. Винниченко. Союз виступав за утвердження демократичної суверенної української держави парламентського типу. Він погоджувався визнати гетьмана главою держави за умови обрання нового складу уряду, за своєю участю, й обрання на Всеукраїнському конгресі вищого законодавчого органу — Державної Ради. Поміркована частина членів УНС схилялася до порозуміння з гетьманською владою, радикальна — наполягала на повстанні та її поваленні. Проте створення 24 жовтня 1918 р. гетьманом коаліційного уряду, до якого увійшло п’ять представників УНС, не сприяло консолідації суспільства, а «федеративна грамота» остаточно поховала всі сподівання на порозуміння....
0 Переглянути

Українська Держава

10 Клас

Павло Скоропадський (1873-1945 рр.) — військовий, державний і політичний діяч. Нащадок славного козацького роду Скоропадських. Брав участь у російсько-японській війні (1904-1905 рр.). Із присвоєнням звання генерал-майора був зарахований до імператорського полку. У роки Першої світової війни дослужився до чину генерал-лейтенанта, командував 34-м корпусом на Волині. Був нагороджений Георгіївським хрестом IV ступеня. Революція 1917 р. змінила долю генерала. Він став командувачем 1-го українізованого корпусу російської армії, що перетворився на одну з найбільш боєздатних частин тогочасного війська. Саме вояки цього корпусу врятували УЦР від наступу збільшовизованих частин на Київ. Дії Скоропадського сприяли зростанню його авторитету. У жовтні 1917 р. обраний гетьманом «Вільного козацтва». 29 квітня 1918 р. у Києві відбувся Всеукраїнський хліборобський конгрес, на якому зібралося 6432 делегати від семи українських губерній (Київська, Полтавська, Чернігівська, Подільська, Волинська, Херсонська, Харківська). Це були заможні селяни та великі землевласники. Вони вимагали припинити соціальні експерименти й відновити гетьманат — історичну форму української державності. На цьому конгресі П. Скоропадський був одностайно проголошений гетьманом. У ніч на 30 квітня прихильники П. Скоропадського та німецькі підрозділи заволоділи державними установами і розігнали УЦР. Ніхто — ні в Києві, ні в провінції — не став на захист Центральної Ради. Напередодні перевороту Скоропадський заручився підтримкою німецько-австрійського військового командування. Була укладена відповідна угода....
0 Переглянути

Вигнання більшовиків та розвиток УНР взимку-навесні 1918 р.

10 Клас

Після проголошення незалежності УНР IV Універсалом вона виступала як рівноправний учасник переговорів у Бресті-Литовському. 9 лютого 1918 р. УНР підписаламирний договір із Центральними державами. Він став першим у новітній історії міжнародним договором, укладеним Україною. Відповідно до нього, стан війни між воюючими сторонами скасовувався, відновлювалися державні кордони України (Холмщина і Підляшшя визнавалися її територією), економічні зв’язки і дипломатичні відносини. Окремо було підписано таємну декларацію з Австро-Угорщиною, за якою заселена українцями частина Галичини (Східна Галичина) об’єднувалася з Буковиною в окремий коронний край імперії. Непроста ситуація, що склалася в цей час на території УНР, примусила українську делегацію просити негайної допомоги. Центральні держави були зацікавлені допомогти УНР у зв’язку з тим, що умови мирного договору передбачали постачання українською стороною до липня 1918 р. 60 млн пудів зерна, м’яса, круп, іншої сільськогосподарської продукції та сировини. 27 лютого 1918 р. 450 тис. німецько-австрійських військ розпочали просування в Україну, наступаючи на Київ. Перед ними, за домовленістю з УЦР, рухалися українські частини. 1 березня більшовики без бою залишили Київ, і кияни побачили на вулицях нечисленні загони українського війська — Січових стрільців Є. Коновальця, гайдамаків Симона Петлюри й вояків окремого Запорозького загону Костянтина Прісовського. Наступного дня до Києва прибула німецька армія....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 29 30 31 32 33 34 35 36 37 ... 45
Назад

Навігація