У ту саму культурну епоху життя людей у різних частинах Європи попри деякі відмінності мало багато спільного. Наприклад, за найдавнішого періоду в історії люди, де б вони не жили, користувалися схожими примітивними знаряддями праці, виготовленими спершу з каменю та дерева і тільки згодом - з металу. Схожими були найдавніші людські житла, подібним був одяг і хатнє начиння. Історики припускають, що й уявлення про світобудову в тих людей, їхні знання та вміння були однаковими.

В історії європейських народів виокремлюють кілька історико-культурних епох.

Найдавніший період історії людства від появи пралюдей до виникнення міст, держав і появи писемності називають первісністю, або первісною добою. Це найдовший період в історії людства. Первісна доба тривала від 1 млн років до IX—VIII ст. до н. е. За цієї доби люди навчилися виготовляти найпростіші знаряддя для мисливства й збиральництва, обробітку землі. Саме тоді виникли кам’яні сокири, дерев’яні списи, лук і стріли. Пізніше люди приручили й одомашнили тварин, навчилися вирощувати рослини, ткати, виготовляти одяг, посуд, будувати житло. Поступово виникли міста, у яких розвивалися ремесло й торгівля. Люди винайшли писемність. Згодом утворюються держави.

Інша давня епоха в історії людства - античність. Назва походить від латинського слова антікос, що означає давній. Ця епоха тривала від IX—VIII ст. до н. е. до кінця V ст. н. е. В античну епоху на теренах Європи постали перші держави. Історію античності пов’язують із Давньою Грецією і Давнім Римом. Саме греки першими створили демократичну державу, тобто таку, де громадяни користуються політичними правами, беруть участь в управлінні державою. Принципи демократії (народовладдя) та свободи людини покладено в основу всіх вільних держав сучасного світу.

В античному світі досягли розквіту всі, без винятку, сфери культури - освіта, наука, література, мистецтво.

Середні віки, або середньовіччя, - наступна історико-культурна епоха. Вона тривала тисячу років - від кінця V до кінця XV ст. Назву цієї епохи пояснюють так: вона охоплює період між історією стародавнього світу та новою історією. У Європі середні віки - це доба панування християнської релігії. А ще це період лицарства, могутніх володарів, які силою зброї відвойовували собі нові землі. Саме тому образ цієї епохи втілено в спорудах величних храмів та неприступних фортець - замків.

Новий час - це епоха від кінця XV до початку XX ст. Початком її стало відкриття європейцями невідомих їм раніше земель і морських шляхів, що узвичаєно називати Великими географічними відкриттями. Світ одразу став майже вдесятеро більшим, що зумовило незворотні зміни в господарюванні, виробництві знарядь праці та транспортних засобів. Саме в новий час з’явилися великі механізовані виробництва, спершу фабрики, а потім і заводи. Невпізнанно змінилося житті людей. Розросталися міста, змінилися відносини між людьми, почала розвиватися наука та технології.

Період, який охоплює час від початку XX ст. і до сьогодення, називають новітньою історією.

Робота в парах

Що називають історико-культурною епохою? На підставі яких ознак їх виокремлюють? • Які історико-культурні епохи виокремлюють в історії європейських народів?