Войти
Закрыть

Радянізація західних областей України

11 Клас

У середині 1940-х років відновилася радянізація західноукраїнських земель, сутність якої полягала в уніфікації соціально-економічного, політичного і культурного життя Західної України відповідно до норм, що виробив радянський режим в УРСР. Влада передбачала здійснення індустріалізації, колективізації сільського господарства, «культурної революції». За порівняно короткий час створено державний, господарський, партійний, карально-репресивний апарат, який контролював усі сторони життя західних українців. Представників місцевого населення в ньому було мало. Союзний центр не довіряв місцевим жителям і керував краєм за допомогою кадрів, прибулих головно зі Східної України та інших республік СРСР. Індустріалізація передбачала розвиток традиційних нафтогазової, харчової та деревообробної галузей і створення нових, зокрема машинобудівної, металообробної, електротехнічної. У Дрогобицькій області на відкритих газових родовищах споруджували найбільший тоді в СРСР і Європі магістральний газопровід Дашава - Київ (1946 рік). На території Волинської і Львівської областей були розвідані поклади кам'яного вугілля, що зумовило будівництво вугільних шахт. Відкриття промислових запасів самородної сірки біля селища Розділ на Львівщині започаткувало зведення гірничохімічного комбінату. У великий промисловий центр на початку 1950-х років перетворилося місто Львів, де запрацювали заводи електроприладів і електроламп, телеграфно-телефонної апаратури, автонавантажувачів, сільськогосподарських машин. Зароджувалася державна швейна та хімічна промисловість. Формувалася мережа промислової та сільськогосподарської кооперації. Хоча індустріалізація сприяла підвищенню промислового потенціалу краю, проте була назагал суперечливим процесом — легка і харчова галузі, які виробляли товари для населення, розвивалися повільніше, частина виробленої продукції розчинялась у господарському комплексі СРСР; змінювалася традиційна соціальна структура регіону, в якій зростала частка тих прошарків, котрі могли б служити надійною соціальною базою радянської влади....
0 Переглянути

Внутрішньополітична ситуація в УРСР. Репресивні кампанії радянської влади

11 Клас

Із наступом Червоної армії і вигнанням з України військ нацистської Німеччини та її союзників український народ опинився перед новим поворотом у своїй примхливій долі. Багато мислячих людей, переживши німецьку окупацію, позбулись ідеологічної зашореності, почали розуміти шкідливість не лише гітлерівського, а й сталінського тоталітаризму. Перемога в Другій світовій війні, здобута ціною жертв і страждань, породжувала в народі віру в краще майбутнє без масових репресій, голоду, стану загальної підозрілості у суспільстві. Українські селяни сподівалися, що будуть розпущені колгоспи; робітники — на достойну заробітну плату, хороші умови праці й побуту; інтелігенція прагнула послаблення над нею контролю з боку влади, інтелектуальної свободи. Ці настрої підсилювалися тим, що мільйони людей, за різних обставин, змогли побачити життя у так званому буржуазному світі таким, яким воно було насправді, а не у змалюванні партійної пропаганди. Ознайомлення з чужою політико-економічною системою вплинуло на багатьох радянських громадян. Відтак влада мусила шукати ідейну протидію цьому «ворожому впливові». Тоталітарний режим не міг допустити поширення ліберальних настроїв. Незважаючи на великий моральний стимул, який дала більшовикам перемога у Другій світовій війні, Йосиф Сталін був переконаний, що вона призвела до певних ідеологічних втрат у радянському суспільстві. Найбільше занепокоєння режиму викликало населення, котре жило на окупованих територіях, потрапило в німецький полон, працювало на примусових роботах....
0 Переглянути

Економічна ситуація в УРСР

11 Клас

Внаслідок Другої світової війни УРСР зазнала великих людських і матеріальних втрат. За підрахунками Надзвичайної державної комісії, під час воєнних дій та окупації було зруйновано 16 тис. промислових підприємств, на руїни перетворено 714 міст і селищ міського типу, понад 28 тисяч сіл. Демографічні втрати становили майже чверть загальної чисельності населення. У горнилі війни загинув кожний п’ятий мешканець України, 2,4 млн осіб вивезено до Німеччини. Відновлення зруйнованої війною економіки УРСР розпочали відразу після відступу німецьких військ та їхніх союзників. Пріоритет був за важкою, паливно-енергетичною, машинобудівною галузями, залізничним транспортом, тобто тим виробництвом, яке забезпечувало військову промисловість. Евакуйовані на початку війни на схід СРСР підприємства вирішили не повертати, позаяк на новому місці вони вже давали продукцію. Проте центр лише частково компенсував республіці збитки, заподіяні війною. Українська економіка отримала 15 % всесоюзних капіталовкладень, тоді як УРСР зазнала у війні 42 % усіх матеріальних втрат Радянського Союзу. В 1946 році був прийнятий «Закон про п’ятирічний план відбудови й розвитку народного господарства Української РСР на 1946-1950 роки». Він відтворював довоєнну модель централізованої економіки, із хронічним відставанням виробництв, які забезпечували повсякденне життя населення....
0 Переглянути

Україна на міжнародній арені

11 Клас

Друга світова війна актуалізувала перед міжнародною спільнотою проблему збереження миру. Перші контури нового світопорядку були окреслені 14 серпня 1941 року, коли президент США Франклін Рузвельт і прем'єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль підписали Атлантичну хартію, в якій проголосили принципи співіснування держав у післявоєнний час — суверенітет, територіальна недоторканність, економічне співробітництво, створення системи загальної безпеки і роззброєння агресивних країн. 1 січня 1942 р. на конференції у Вашингтоні 26 країн прийняли Декларацію Об’єднаних Націй. Вони зобов'язалися довести війну до перемоги і не укладати сепаратних договорів із будь-якою країною німецького блоку. На конференціях представників США, СРСР, Великої Британії, які відбулися в серпні-жовтні 1944 року в Думбартон-Оксі (США) та в лютому 1945 року в Ялті (СРСР), були узгоджені питання щодо створення всесвітньої організації безпеки. Наприкінці Другої світової війни УРСР стала суб’єктом міжнародного права. 27 січня 1944 р. пленум ЦК ВКП(б) прийняв рішення про розширення повноваження союзних республік у сфері міжнародних відносин. Того ж року було утворено Народний комісаріат закордонних справ УРСР, який спочатку очолив Олександр Корнійчук, а згодом — Дмитро Мануїльський. Такими діями сталінське керівництво прагнуло досягти кількох цілей: представити приєднання західних областей України і Білорусі як акт возз'єднання територій, населених жителями одного етносу; збільшити кількість своїх представників у міжнародній організації, переговори про створення якої активно тривали наприкінці війни; заспокоїти національно-визвольні сили, позаяк розширення прав УРСР у зовнішньополітичній сфері мало створити ілюзію її державності....
0 Переглянути

Вступ 11 клас Хлібовська, Наумчук (рівень стандарту)

11 Клас

У 1914-1945 роках народ України пережив трагедію Першої і Другої світових війн, ентузіазм початку Української революції, розчарування і кров її закінчення. Обидві світові війни позначилися на Україні: бойові дії тривали безпосередньо на українських землях, а українці брали участь у війнах із різних боків, які ворогували між собою. На них мобілізували військових, цивільне населення, чоловіків та жінок. Однак не менш трагічним був міжвоєнний період: масовий голод 1921-1923 років, геноцид українського народу — Голодомор 1932-1933 років, насильницька суцільна колективізація, Великий терор. Як наслідок — численні жертви, передовсім серед найслабших — дітей і людей старшого віку. Водночас у ці роки відродилась українська державність, зростали і розвивались українська нація та її духовність. Означений період дав уроки, що їх мають засвоїти на майбутнє і суспільство, і політики. З-поміж них — найвищою цінністю є життя людини: смерть навіть однієї людини — трагедія, а трагедії не знають порівняння. Другий урок — Україна не може бути територією, яку використовують інші задля досягнення своїх цілей. Третій урок — створення незалежної Української держави, у якій народ повинен сам творити свою долю. Українське питання постало в європейській політиці на порядку денному напередодні Першої і Другої світових війн. Перша світова війна активізувала національний рух. Європою прокотилася низка національних революцій, під час яких поневолені народи прагнули здобути незалежність. Українська революція тієї доби стала однією з них. Як результат, на політичній карті Європи з'явилися Українська Народна Республіка (1917 рік) і Західноукраїнська Народна Республіка (1918 рік). Боротьба кримськотатарського народу завершилася проголошенням Кримської Народної Республіки (1917 рік). Однак зберегти державність та відстояти незалежність не вдалося. Більшість території У HP була приєднана до Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР), і на ній утворена Українська Соціалістична Радянська Республіка. Частину правобережної України й західноукраїнські землі у міжвоєнний період приєднали до Польщі, Румунії, Чехословаччини. На території Криму було створено Кримську Автономну Соціалістичну Радянську Республіку в складі РСФРР....
0 Переглянути

Історія України 11 клас Хлібовська, Наумчук (рівень стандарту)

11 Клас

Підручник з історії України для 11 класу, що перед вами, укладено відповідно до програми для роздільного вивчення курсів історії України та всесвітньої історії. Базовий текст підручника, його методичний апарат, добірка джерел, ілюстрацій тощо сформовані таким чином, щоб максимально сприяти впровадженню компетентнісного та різнорівневого підходів до навчання. Кожен параграф підручника розпочинається з теми, під якою вміщено завдання для актуалізації опорних знань. Його зміст згруповано за трьома пунктами. На початку кожного пункту розміщено базову інформацію. Вона написана в зручному для розуміння стилі й містить найсуттєвіші факти з історії. Під кожним пунктом розміщено репродуктивні запитання — по одному до всіх трьох абзаців пункту. Крім того, до кожного з пунктів підібрано матеріали, що, з одного боку, забезпечують поглиблене вивчення теми, а з іншого — через систему аналітичних і творчих завдань допомагають у реалізації компетентнісного підходу до навчання. Робота з першоджерелами, біографічними довідками, біографічними рубриками «З Україною в серці», «Неукраїнська Україна», «Президенти України», картами та завданнями до них допоможе ефективніше готуватися до ДПА і ЗНО. Під час критичного аналізу минулого можна дійти різних висновків — головне, щоб вони мали під собою надійну основу з історичних фактів та обґрунтувань. Наприкінці параграфа вміщено рубрики «Коли в Україні» з матеріалами для синхронізації знань про події з минулого України та інших країн світу та «Підсумуйте свої знання» із запитаннями і завданнями на закріплення вивченого матеріалу....
0 Переглянути

Узагальнення знань за розділом VI «Творення нової України»

11 Клас

Складіть перелік подій, що відбулися за роки незалежності. Які з них ви вважаєте найважливішими? Обґрунтуйте свій вибір. Встановіть хронологію подій незалежної України, які мали найбільший вплив на формування національної свідомості. 2. Поясніть значення понять і термінів: «конфронтація», «економічна інтеграція», «політична асоціація», «Євромайдан», «Революція Гідності», «Небесна сотня», «Нормандська четвірка», «Мінські угоди», «люстрація», «тимчасово неконтрольована територія», «антитерористична операція (АТО)», «гібридна війна», «волонтерський рух», «безвізовий режим». 3. Визначте здобутки і прорахунки політики Президентів України: В. Ющенка, В. Януковича, П. Порошенка. 4. На основі додаткових джерел охарактеризуйте українських політиків, науковців, митців, церковних діячів, спортсменів (Мирослава Поповича, Любомира Гузара, Богдана Ступки, Юрія Андруховича, Руслани Лижичко, Сусанин Джамаладінової (Джамали), Святослава Вакарчука, Сергія Бубки, Віталія Кличка, Володимира Кличка, Андрія Шевченка та ін.). 5. У чому суперечливість процесу розбудови незалежної держави в Україні? Як це пов’язано з особливостями політичного й економічного життя? Визначте домінуючі тенденції державотворчого процесу в Україні часів незалежності....
0 Переглянути

Культурне та релігійне життя

11 Клас

Відбулось утвердження орієнтації на загальновизнані цінності світової культури. У літературно-мистецькому житті утверджується плюралізм, що прийшов на зміну притаманному тоталітарній системі однотипному заідеологізованому художньому відображенню дійсності. Переосмислюються догми соціалістичного реалізму. Уже в лютому 1992 р. Міністерство культури України підготувало програму розвитку національної культури, яка практично поривала з тоталітарним минулим і спрямовувала розвиток культури на шлях сповідування вищих гуманістичних цінностей. Парламент України невдовзі схвалив цю програму. Повертаються твори, книгозібрання, архіви та інші культурні й духовні цінності, які з різних причин були вивезені з України за кордон. На книжкових полицях з’явилися забуті твори письменників «розстріляного відродження»: М. Зерова, М. Хвильового, Є. Плужника, Г. Косинки та ін. Вийшли друком твори українських дисидентів — В. Стуса, І. Світличного, Є. Сверстюка, В. Рубана, М. Руденка. Побачили світ раніше недоступні українському читачеві видання літератури української еміграції — твори І. Багряного, В. Барки, О. Теліги, С. Гординського, Л. Мосендза та багатьох інших....
0 Переглянути

Україна в системі міжнародних відносин. Збройна агресія Російської Федерації проти України

11 Клас

Після президентських виборів 2004 р. нове українське керівництво на чолі з В. Ющенком проголосило курс на євроінтеграцію. Країни Європи та США позитивно сприйняли «Помаранчеву революцію». Перед Україною відкрилися нові перспективи євроінтеграції. Під час проведення в Києві конкурсу «Євробачення-2005» українське керівництво виступило з ініціативою скасування українських віз для громадян країн ЄС та Швейцарії. 21 лютого 2005 р. Україна та ЄС підписали трирічний план дій з наближення України до стандартів європейських країн. Цей документ передбачав 270 невідкладних заходів. Перш за все це вступ до СОТ, демократизація системи управління і верховенство права, поліпшення інвестиційного клімату. 1 грудня 2005 р. Євросоюз заявив, що визнає Україну країною з ринковою економікою. У квітні 2006 р. на сесії Європарламенту схвалили резолюцію, в якій Європарламент закликав Єврокомісію почати переговори з Україною про асоційоване членство в ЄС. Також між Україною і ЄС розпочалися перемовини про скасування візового режиму. У листопаді 2010 р. схвалили план дій, який передбачав, що Україна запровадить біометричні паспорти, впорядкує охорону своїх східних кордонів тощо. 24 листопада 2010 р. Європарламент проголосував за резолюцію про те, що Україна може подати заявку на членство в ЄС, як і будь-яка інша європейська країна, котра дотримується принципів свободи, демократії, поваги до прав людини, фундаментальних свобод і верховенства права. Також В. Ющенко виступив за повноправне членство України в НАТО. Це було записано й у Воєнну доктрину України. У квітні 2005 р. у Вільнюсі на нараді голів МЗС країн НАТО відбулося засідання комісії «Україна-НАТО», яка започаткувала «інтенсивний діалог», що мав стати першим кроком на шляху входження України до Організації Північно-Атлантичного договору. Підтримку Україні надавали всі члени НАТО, але за умови підтримки цього кроку українським суспільством і досягнення внутрішньої стабільності. Активним противником вступу України в НАТО виступала Росія....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 345 346 347 348 349 350 351 352 353 ... 370
Назад

Навігація