Войти
Закрыть

Узагальнення та практика до розділу 4. Історія навколо нас

5 Клас

Чи важливо зберігати місцевість, де ти живеш? Що можуть діти твого віку зробити для цього? Пропонуємо тобі долучитися не лише до роздумів на цю тему, а й до конкретних дій. Об’єднайся з однокласниками/однокласницями і допоможи нашій державі стати більш привабливою. Об’єднайтеся у 3-5 малих груп (залежно від кількості учнів і учениць у класі). Завдання — дослідження сучасного стану пам’яток і цікавинок вашого села/селища/міста (району міста). Узагальнюємо знання й застосовуємо вміння в навчальному проекті. Кожна група має обрати тему дослідження і виконати груповий проект, не забуваючи про 5 «П». 1. Зробіть перші кроки для збереження культурної спадщини довкілля свого міста, села, селища. Для цього оберіть один з історичних/природних об’єктів (пам’ятник, вулиця, будинок, парк, ставок тощо) і обґрунтуйте необхідність його збереження у невеличкій статті зі світлинами. Вирішіть, як донести цю інформацію до мешканців: на сайті школи чи місцевої громади; у соціальних мережах учнів/учениць класу, у виступі на зборах тощо. Поширте цю інформацію і знайдіть однодумців щодо подальшої діяльності....

Коли і як виникли доброчинність і волонтерство

5 Клас

Під словом «доброчинність» (благодійність) розуміють надання безоплатної допомоги тим, хто цього потребує. Люди надають таку допомогу іншим добровільно, за власним бажанням та самі обирають, коли і кому допомагати. У ХХ-ХХІ ст. доброчинність поширилась в усьому світі. Благодійники спрямовують частину своїх статків на розв’язання нагальних проблем як своєї країни, так і світу. Наприклад, принцеса Уельська Діана (за життя її називали «королевою людських сердець») створила по світу сотні благодійних фондів. А 2010 р. засновник Microsoft Білл Гейтс став одним з ініціаторів створення благодійної кампанії «Присяга Дарування» (The Giving Pledge), підписавши зобов’язання віддати щонайменше половину свого статку на благодійність. В Україні нині діє багато благодійних фондів. Великі компанії та мережі магазинів, підприємці й фермери, митці й телеканали допомагають сім’ям українських воїнів, ветеранам, пенсіонерам, малозабезпеченим громадянам, багатодітним сім’ям, дітям та дорослим, які потребують негайного лікування, медичним установам, соціальним центрам, перераховують кошти на захист довкілля та безпритульних тварин. Досліди Про яку благодійну діяльність розповідають світлини? В яких країнах це відбувається? Які висновки можна зробити? Як ти думаєш, чому люди стають благодійниками?...

Як дозвілля і спорт, подорожі та міграції змінюють життя людей

5 Клас

Чому люди зараз зберігають традиції дозвілля? Чи є Олімпійські ігри прикладом взаємодії минулого і сьогодення? Дозвілля — це заняття людини у вільний від роботи чи навчання час залежно від її уподобань, настрою і потреб. У різні історичні епохи люди по-різному розуміли дозвілля й відводили для нього час. У давніх мешканців України багато святкових днів було у пізню осінь, зиму й ранню весну, коли селяни мали перепочинок від напруженої праці. Свято супроводжували музика, танці й спів, театральне дійство та ігри. Згодом зародились різні способи проведення дозвілля: читання книжок, заняття різними видами мистецтва, відвідування театральних вистав, концертів, кінопоказів, музеїв, виставок тощо. Люди урізноманітнювали свій вільний час. Виникли і спеціальні заклади: бібліотеки, спортивні клуби, музеї, виставкові центри, кінотеатри тощо. Досліди З яких груп слів складається хмарка? Що вони означають і як пов’язані між собою? Які слова варто додати?...

Чи змінились освіта і наука від минулого до сьогодення

5 Клас

Із появою держав в Азії та Африці, в Античній Греції та Римі стали створювати школи. У Давньому Вавилоні вони називались «будинками табличок». У період середньовіччя школи стали поширюватися по всій Європі. У Києві першу школу заснував князь Володимир 989 року. Школи відкривали при церквах, де священики вчили дітей читати, писати та рахувати. На початку Нового часу в Україні постали братські12 школи, де здобували освіту діти різних верств. Вони опановували арифметику, астрономію і музику тощо. Навчали дітей рідною мовою. Перший такий заклад було відкрито у Львові 1586 року, а згодом в Україні таких шкіл стало близько тридцяти. Досліди Користуючись відповідним інструментом, досліди поданий документ і зроби висновки щодо його змісту. 12 Братства — об’єднання здебільшого православного населення для розвитку освіти і книгодрукування. Із спогадів Павла Алеппського, 1654 р. «...По всій козацькій землі ми помітили прекрасну рису, що нас дуже здивувала: всі вони (мешканці), навіть більшість їхніх жінок і дочок, уміють читати і знають порядок церковних служб та церковні співи; крім того, священики навчають сиріт та не дозволяють, щоб вони тинялися неуками по вулицях..., і всі вміють читати, навіть сироти.» У XII—XIII ст. в Європі почали створювати перші вищі навчальні заклади — університети....

Як змінювалися село і місто від минулого до тепер

5 Клас

Здавна й донині село — це невелике поселення, мешканці якого займаються землеробством і домашнім тваринництвом. У давнину селяни жили в хатах, що будували з глини, перемішаної з соломою, інколи з додаванням каміння. Ззовні хату обмазували глиною й білили, а дах крили соломою або очеретом. Підлога в хаті була також глиняною. Вирощеною й виготовленою в домашніх господарствах продукцією селяни торгували на ярмарках. Сюди везли зерно, мак, льон, а з ХVIII ст. — картоплю й соняшник, продавали свійських тварин й домашню птицю. Досліди Чому, згідно з описом Дмитра Яворницького, ярмарки приваблювали людей? До дня Петра та Павла (12 липня) з’їжджається на ярмарок сила-силенна людей різних звань і народностей: українців, росіян, німців, євреїв, циган11, болгар, вірмен. І, Господи, скільки того товару понавезено, скільки живності викладено, скільки худоби пригнано! Ярмарку в селі чекають і старе, і мале, і чоловіки, і жінки. Дітвора за півроку, навіть за цілий рік готується до ярмарку: діставши від хрещеного батька на святвечір одну або дві, іноді й три копійки, хлопчик бережно загортає свій скарб у ганчірочку, потайки від усіх закопує його десь у землі чи садку під яблунькою і жде не діждеться того найщасливішого дня, коли у село понаїде купців на ярмарок із солодкими пряниками, цукерками, смачними ріжками, щоб проміняти свої заповідні грошенята на ні з чим незрівнянні ласощі!...

Навіщо людина господарює і заробляє гроші

5 Клас

Господарюванням називають діяльність людей, що забезпечує задоволення їхніх потреб. Найдавніші люди займалися збиральництвом, полюванням та рибальством. Таке господарство було привласнювальним, адже люди брали (привласнювали) все необхідне для життя у природному середовищі. Поступово люди почали вирощувати рослини та приручили тварин, і відтоді не тільки споживали, а відтворювали те, що давала природа. Основою відтворювального господарства були землеробство і скотарство. Археологи припускають, що це сталося близько 10 тисяч років тому. Винаходи і вдосконалення знарядь праці зумовили виникнення ремесла. Ремісники виготовляли посуд, тканини, одяг тощо, а з часом — вироби з металу: знаряддя праці, зброю, призначені для продажу. Досліди Установи відповідність між термінами та малюнками. Поясни свою думку....

Узагальнення та практика до розділу 3. Мандрівки у минуле України

5 Клас

Завдання — дослідіть історію вашого села/селища/міста (району, якщо ви мешкаєте у великому місті). Виберіть тему із запропонованих нижче або сформулюйте власну, виходячи із загальної теми, і виконайте проект, пам’ятаючи про 5 «П». 1. Дослідіть назви вулиць свого села/селища/міста/району (не менше 10): як називаються, що означає чи від чого походить назва, коли вулицю так названо і чому. Якщо ви не знайдете достовірних джерел, висуньте власні припущення щодо назви. Підготуйте презентацію результатів дослідження, додавши власні світлини вулиць. Зафіксуйте та повідомте, якими достовірними джерелами ви користувались. 2. Дізнайтесь більше про історію свого села/селища/міста (району в місті): коли виник(ло/побудовано); якими були перші жителі, скільки людей мешкало у різні роки, скільки зараз, хто ці мешканці; які об’єкти міської/сільської інфраструктури (магазини, поштові відділення, підприємства тощо) і де розташовані; які події історії України (які ви вивчали) вплинули на історію вашого краю і як саме. Не забувайте добирати світлини і посилання на достовірні джерела. 3. Якщо у селі/селищі/місті (районі в місті) є пам’ятники (пам’ятні дошки), дослідіть, пам’ять про кого вшановано, яка історія цієї людини/людей; коли і ким зведений пам’ятник. Сфотографуйте його для презентації. Якщо у вас є музей, відвідайте його і зробіть фото/відео віртуальної екскурсії....

Коли і як утворилася сучасна Українська держава

5 Клас

Україна стала незалежною державою 1991 року. Головною ознакою будь-якої незалежної держави є державний суверенітет. Це право держави самостійно здійснювати політику всередині країни та у міжнародних відносинах. Якщо держава суверенна, то жодна інша країна не має права втручатися в її справи, порушувати кордони чи захоплювати територію. Незалежність дає свободу, необхідну людині і народу для життя сьогодні й побудови майбутнього. Люди суверенної держави — її громадяни — наділені правами й обов’язками. Становлення держави та її зміцнення потребують об’єднання, зусиль і праці всіх людей, які її населяють. Протягом багатьох століть українці мріяли про незалежність та боролися за це. Наша держава увібрала в себе традиції державництва Русі-України, Війська Запорозького, української державності початку XX століття. Акт (від латинського слова «дія») — документ державного суспільного значення, який вводить в дію певні рішення. 24 серпня 1991 року Верховною Радою України ухвалено Акт проголошення незалежності України. На політичній карті світу постала нова самостійна держава — Україна. Відтоді День Незалежності України — головне державне свято, що відзначають 24 серпня. Оскільки 22 січня 1918 року Центральною Радою вже була проголошена незалежність, 24 серпня 1991 року фактично відбулося відновлення незалежності України. І сьогодні триває боротьба за свободу, суверенітет та територіальну цілісність нашої держави — українські захисники боронять незалежність ціною власного життя. Щоб упевнитись у підтримці населення, Верховна Рада України запросила громадян підтвердити Акт проголошення незалежності України. Для цього 1 грудня 1991 року було проведено референдум — всенародне голосування. Більше 90% громадян, які взяли участь у ньому, підтримали це рішення. Того самого дня було обрано Президента України. Ним став Леонід Кравчук....

Чому Друга світова війна залишається в пам’яті людства

5 Клас

Друга світова війна розпочалася нападом нацистської8 Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року. У 1939-1941 рр. Німеччина та її союзники захопили територію більшості країн Європи. Воєнні дії на суші, на морі й у повітрі проходили не лише на європейському чи радянському фронтах, а й у Північній Африці та Азії. Війна змінила долю населення українських земель. З її початком, у 1939-1940 рр., західноукраїнські землі, що перебували у складі Польщі та Румунії, були приєднані до СРСР. Нападом військ нацистської Німеччини на СРСР 22 червня 1941 р. розпочалася німецько-радянська війна, яка охопила всю територію тодішньої України. Вигнання нацистів та їхніх союзників з української землі розпочалося взимку 1942-1943 рр. і тривало майже два роки — до жовтня 1944 р. Здобути перемогу над нацистською Німеччиною вдалося об’єднаними зусиллями багатьох країн. Бойові дії проти Німеччини та її союзників в Європі закінчилися 8 травня 1945 р., коли нацистська Німеччина визнала поразку і капітулювала. Нині в Україні 8 травня відзначають як День пам’яті та примирення, 9 травня — День Перемоги над нацизмом. Поразка Японії — союзниці Німеччини — 2 вересня 1945 р. означала остаточне завершення Другої світової війни. 8 Нацисти (від німецького скорочення — «наці») — представники та прибічники політичної партії Німеччини, які підтримували її лідера Адольфа Гітлера і сповідували ідею належності німецької нації до вищої раси та її зверхності над іншими націями і народами....

Як Україна і світ вшановують пам’ять про Голодомор 1932–1933 рр.

5 Клас

Чому події 1932-1933 років називають штучним голодом і Голодомором? Назвіть послідовно дії радянської влади, що призвели до Голодомору. Після входження більшості українських земель до складу СРСР тут було встановлено радянську владу. Від другої половини 1920-х років в українських селах почали примусово створювати колективні господарства — колгоспи. Селяни переставали бути господарями, бо не могли розпоряджатися ні своєю землею, ні зібраним урожаєм. Попри спротив селян і навіть повстання, радянська влада насильно змушувала їх входити до колгоспів. Найбільшим лихом тих років став Голодомор (від словосполучення морити голодом) 1932-1933 рр. — так називають спланований радянською владою масовий голод. Селянські господарства були зобов’язані здавати державі все вирощене зерно та іншу сільськогосподарську продукцію. Влітку 1932 р. радянською владою був прийнятий закон, прозваний «законом про п’ять колосків». За ним людину, яка голодувала, ув’язнювали на 10 років або навіть страчували за кілька Геноцид (з грецької — рід, плем’я та латинської — вбиваю) — цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково національних, етнічних, расових чи релігійних груп зібраних потайки колосків чи овочів. Через таку злочинну діяльність радянської влади сотні тисяч людей України були приречені на голодну смерть. Проте втекти від страхіття селяни не могли, адже кордони територій, охоплених голодом, охороняли війська. У такий спосіб влада блокувала села, які не виконували план хлібозаготівлі. Голодомор 1932-1933 років не був наслідком посухи чи іншого стихійного лиха, а стався через сплановані дії радянської влади. Внаслідок цього мільйони людей загинули, втратили родини, були позбавлені звичного способу життя....

Навігація