Войти
Закрыть

Галицьке і Волинське князівства у другій половині XII ст.

7 Клас

Галицьке князівство утворилося шляхом об'єднання земель Перемишльського, Теребовльського і Звенигородського князівств у середині XII ст. На півночі Галицька земля межувала з Волинською, на заході — з Польщею й Угорщиною, на півдні рубіж проходив зі степом, а на сході — з Київською землею. Утворення Галицького князівства сприяло соціально-економічному розвитку цього регіону, кількісному збільшенню міст (Ярослав, Перемишль, Санок тощо), розбудові мережі транспортних шляхів. Окрім суходільних доріг, використовувалися річки Дністер, Сян, Прут тощо. В умовах роздробленості Русі Галицьке князівство вийшло з-під влади Києва. Однак на його території також розгорнулися князівські міжусобиці, до яких активно долучалося й боярство. Найзапекліша боротьба точилася між перемишльським князем Володимирком Володаревичем (один із нащадків Ярослава Мудрого) та його небожем, Іваном Ростиславичем — правителем Звенигородського князівства, якого підтримували бояри. Зрештою, Іван Ростиславич зазнав у цій боротьбі поразки і втік. Перемігши в міжусобицях, Володимирко Володаревич став одноосібним правителем Галицького князівства, визначивши його столицю — м. Галич, яке мало фортифікаційні споруди й захисні земляні вали. На території міста розміщувалася велика кількість кам’яних храмів. З-поміж міських будівель вирізнялися князівські палаци та боярські хороми....
0 Переглянути

Політичне, соціально-економічне та культурне життя в удільних князівствах середини XII — першої половини XIII ст.

7 Клас

У середині XII ст. Русь перетворилася на своєрідний союз земель-князівств, кожне з яких жило самостійним політичним життям. Головними серед них були Київське, Переяславське, Чернігівське (Чернігове-Сіверське), Галицьке та Волинське землі-князівства. Київська земля простяглася лісовою та лісостеповою зонами, якими протікали численні річки. Дніпро з притоками й Південний Буг пов’язували її з найвіддаленішими районами Русі та міжнародними ринками, що позитивно впливало на розвиток економіки. У XII—XIII ст. Київське князівство було розвиненим і густонаселеним регіоном Русі. У писемних джерелах згадуються близько 80 міст: Київ, Вишгород, Торчеськ, Богуслав, Корсунь, Іскоростень тощо. Головним економічним і культурним центром землі вважалася її столиця — Київ, з територією майже 400 га і приблизно 50 тисячами мешканців. Найбільшим районом Стародавнього Києва був Поділ, який мав свої укріплення та ремісничі осередки. У центрі Подолу розміщувалося «торговище», добре знане в Київській землі та за її межами. Усього в столиці діяло вісім ринків, на які прибували купці з усіх руських земель. Про постійне проживання в Києві візантійських, західноєвропейських і купців зі сходу свідчать історичні джерела. Довкола міста розташовувалися села, князівські й боярські двори, монастирські садиби....
0 Переглянути

Остання спроба централізації влади та роздробленість земель у XII ст.

7 Клас

У 1113 р. після смерті великого князя київського Святополка Ізяславича, який потурав лихварям, наживався на спекуляції сіллю та відбирав майно в заможних міщан, у столиці Русі повстали проти його чиновників. Кияни зібрали віче й вирішили запросити на київський престол князя Володимира Мономаха, який прославився успішним правлінням у Чернігівському та Переяславському князівствах. Побачивши, що повстання в Києві не вщухає й загрожує подальшим поширенням, князь пристав на пропозицію. Посівши київський престол у 60-річному віці, він правив із 1113 до 1125 р. Після прибуття Володимира Мономаха з військом до Києва повстання припинилося. Того ж року князь дав відсіч половцям, а згодом здійснив проти них кілька успішних походів, після яких вороги відступили від кордонів Русі й на тривалий час припинили свої напади. Володимир продовжував утверджуватися як мудрий, розважливий та далекоглядний правитель. Його внутрішня політика спрямовувалася на припинення міжусобної боротьби удільних князів і відновлення централізованої держави. Упродовж нетривалої жорстокої боротьби з іншими князями він об'єднав під своєю владою більшість земель Русі: Київську, Чернігівську, Переяславську, Волинську, а також Турово-Пінські, Смоленські, Новгородські, Мінські землі. Лише Галичина залишалася під владою князів Ростиславичів....
0 Переглянути

Київська держава (Русь-Україна) за правління нащадків Ярослава в XI ст.

7 Клас

В XI ст. Русь була могутньою європейською державою. Щоб зберегти та примножити її здобутки й убезпечити синів від братовбивчої боротьби за владу, Ярослав Мудрий наприкінці свого правління вирішив упорядкувати спадщину кожного із синів. За свідченням літописця, він визначив, що після нього великим князем мав стати старший син. Результатом заповіту Ярослава став поділ Київської держави на уділи. Русь сприймалася як колективне володіння Ярославичів. На основі тексту літопису розкажіть, які настанови давав Ярослав своїм синам. Визначте головну мету заповіту Ярослава Мудрого. А коли ще він був живий, наставив він синів своїх, сказавши їм: «Сини мої, майте межи собою любов... І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде в вас, і покорить Він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, — замість себе, — стіл свій, Київ, найстаршому синові своєму, брату вашому Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він вам буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду — Переяславль, а Ігорю — Володимир, а Вячеславу — Смоленськ». І так розділив він городи, заповівши їм не переступати братнього уділу......
0 Переглянути

Практичне заняття. Християнська релігія і церква в житті давньоруського (давньоукраїнського) суспільства

7 Клас

Коли боголюбивий князь великий Ярослав уподобав село Берестове і церкву Святих апостолів... то був пресвітер, на ім’я Ларіон, муж благий, і книжний, і пісник. І ходив він із Берестового на Дніпро, на пагорб, де нині старий монастир Печерський, і тут молитви діяв. А був ліс тут великий, і викопав він тут печерку малу, двосаженну, і, приходячи з Берестового, одспівував церковні часи і молився тут Богу потай. Потім же вложив Бог князю в серце добрий намір: поставив він його митрополитом у Святій Софії, а ся печерка так осталася. Важливою складовою діяльності митрополита Іларіона стала участь в освітніх заходах князя. З його ім’ям пов'язане створення вченого гуртка при Софійському соборі, формування там осередку книжної освіти, заснування бібліотеки та книгописної майстерні — скрипторію, де переписувалися та перекладалися книжки, привезені з Візантії й Болгарії. Митрополит Іларіон написав один з найвизначніших творів давньоруської літератури «Слово про закон і благодать», де він виклав свій погляд на християнізацію Русі та її місце серед інших європейських народів, роль київських князів....
0 Переглянути

Соціально-політичний устрій, господарське життя за часів розквіту Русі

7 Клас

Розквіт Київської держави відбувався водночас з її утвердженням як імперії. За політичним устроєм вона була монархією, схожою на імперію Карла Великого. На чолі держави стояв великий князь київський із роду Рюриковичів. У його руках була зосереджена вся верховна влада, йому підпорядковувалися місцеві князі (переважно це були його сини та близькі родичі), які правили окремими землями. Великий князь надавав землі місцевим правителям спочатку в тимчасову власність, яку міг повернути будь-якої миті. Але наприкінці XI ст. цей порядок змінювався на приватне землеволодіння вірних князеві «мужів», які своїм особистим служінням монарху сприяли посиленню його влади. Так виникли бояри та боярське землеволодіння. Бояри («знатні люди») — збірна назва представників панівного стану в Київській державі. Із представників місцевої знаті складалася князівська рада, яка відігравала важливу роль в управлінні державою. Безпосередніми виконавцями розпоряджень великого князя вважалися дружинники («княжі мужі»). З них князь призначав воєвод та інших урядовців. Вони, водночас, становили основу війська верховного правителя....
0 Переглянути

Культура Русі наприкінці X — у першій половині XI ст.

7 Клас

Розвиток державності — розбудова управлінської діяльності, удосконалення податкової та судової систем, утвердження міжнародних зв’язків — зумовив поширення писемності територією Русі. На думку істориків, вона сформувалася в X ст. Письменними на Русі були не тільки представники влади, духовенство, купці, а й дружинники, ремісники тощо. Збереглися писемні заповіти про передання майна в спадщину, що свідчить про використання писемності в повсякденному житті населення. Свідченням письменності населення є й численні археологічні знахідки різних предметів (пряслиця, керамічний і металевий посуд, ливарні формочки, зброя). Зміст написів різний, але найчастіше вони засвідчують власника речі («княжа», «Мстиславля корчага», «Давидова чара» тощо), іноді вказують на вміст посудини («Ярополче вино»), увічнюють ім’я майстрів («Макосим», «Людота», «Костантин»). Поширення писемності серед населення підтверджують й численні графіті. Графіті — написи, видряпані на поверхні стін храмів та інших будівель. Графіті на храмових стінах — це своєрідне ставлення до храму як до книги. Писали на стінах Київської Софії поважні люди: князі, члени їхніх родин тощо....
0 Переглянути

Київська держава (Русь-Україна) князя Ярослава Мудрого

7 Клас

Після смерті Володимира Великого між його синами розгорнулася боротьба за київський престол. Вона завершилася в 1019 р. перемогою Ярослава, який до того правив Новгородом. Утвердившись правителем Русі, Ярослав спрямував внутрішню політику на централізацію держави, послабленої за часів міжусобної боротьби. Він упорядкував державне управління та зменшив данину, що сприяло розбудові господарського життя (пожвавилися землеробство і скотарство, набули розвитку промисли). Важливим напрямом внутрішньої політики Ярослава стало будівництво нових міст, що насамперед забезпечувало захист території держави та утверджувало владу князя на місцях. Водночас розширювалися старі «гради», перетворюючись поступово на потужні осередки ремісництва й торгівлі. Розвиток сільського господарства та ремісництва сприяв розгортанню торгівлі. Товари з Русі транспортувалися до Візантії, країн Кавказу та Арабського Сходу. Місто Володимир-Волинський контролювало торговельні шляхи до західних країн: Польщі, Німеччини, Угорщини, Чехії. У внутрішній торгівлі важливе значення мав Соляний шлях, що простягався від Києва до узбережжя Чорного моря....
0 Переглянути

Київська держава за часів князя Володимира Великого

7 Клас

Загибель князя Святослава ускладнила ситуацію в Русі. Між його синами, які правили як намісники — старший з них Ярополк у Києві, Олег в Овручі на землях древлян, а наймолодший Володимир — у Новгороді, — розгорнулася боротьба за єдиновладдя в державі. Намісник — службова особа, яка від імені глави держави здійснює державну владу на якійсь території. Першим почав діяти Ярополк, який виступив проти Олега й розбив його військо. Олег загинув у битві, а землі його були приєднані до київського престолу. Володимир, дізнавшись про це, не став чекати, поки Ярополк піде на нього, і вирушив із Новгорода за підмогою до варягів. Повернувшись із підмогою до Новгорода, оголосив війну старшому братові. На шляху до Києва Володимир підкорив союзника Ярополка — Полоцьке князівство. Ярополк не наважився битися з військом Володимира й утік з Києва. Разом з поплічниками він намагався відсидітись у фортеці Родень поблизу Канева. Укажіть, на які сили спирався Володимир у боротьбі за владу. У який спосіб князь вийшов зі складної ситуації з варягами? На яких рисах характеру князя акцентує увагу літописець, описуючи міжусобну боротьбу?...
0 Переглянути

Практичне заняття. Князь Святослав і його походи

7 Клас

Святославу Ігоревичу було лише три роки, коли він успадкував князівство від свого батька. До повноліття Святослава країною керувала його мати — княгиня Ольга. З дитинства він готувався стати воїном і присвятив цьому майже все життя. Спираючись на наведені фрагменти та ілюстрації, дайте відповіді на запитання: 1) Чому малолітній Ігор був присутній на полі битви? 2) Як характеризує князя описаний літописцем епізод? 3) Як зображували князя Святослава літописці та художники? З «Повісті временних літ» У рік 946 Ольга із сином Святославом зібрала воїв, багатьох і хоробрих, і пішла на Древлянську землю. І вийшли древляни насупротив. І коли зійшлися обидва війська докупи, кинув списом Святослав на древлян, а спис пролетів між вухами коня і вдарив під ноги коневі, бо був Святослав зовсім малим. І сказав воєвода Свенельд і кормилець Асмуд: «Князь уже почав. Ударимо, дружино, вслід за князем». Із праці історика Льва Диякона Показався і Святослав, що приплив на ріці на скіфському човні; він сидів на веслах і веслував разом із наближеними, нічим не відрізняючись від них. Ось якою була його (князя Святослава) зовнішність: помірного зросту, не надто високого і не дуже низького, з кошлатими бровами і ясно-синіми очима, кирпатий, безбородий, з густим, дуже довгим волоссям над верхньою губою. Голова в нього була зовсім гола, але з одного боку її звисало пасмо волосся — ознака знатності роду; міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла були цілком співмірні, однак виглядав він похмурим і диким. В одне вухо його була вдіта золота сережка; вона була прикрашена карбункулом, обрамленим двома перлинами. Одежа його була біла і відрізнялася від одежі його наближених тільки чистотою....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 150 151 152 153 154 155 156 157 158 ... 370
Назад

Навігація