Войти
Закрыть

Розкол Гетьманщини. Андрусівське перемир’я

8 Клас

Після відмови Івана Виговського від булави, 28 вересня 1659 року новим гетьманом обрали Юрія Хмельницького. Того ж року він уклав Переяславські статті з Московським царством. Згідно тієї угоди, Гетьманщина перетворювалася на автономну частину Московської держави. Козаки не могли самостійно переобирати гетьмана та старшину, розпочинати чи закінчувати війну, вести міжнародні перемовини. В українських містах — Києві, Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві та Умані — мали розміщуватися царські залоги з воєводами, які б утримувалися коштом місцевої людності. 1660 року Юрій Хмельницький разом із московським військом Василя Шереметьева, яке йшло окремою групою, здійснив похід на західноукраїнські землі. Ця операція увійшла в історію під назвою Чуднівська кампанія, бо союзні війська просунулися не далі Чуднова (нині місто в Житомирській області). Під Чудновим в оточення потрапив Василь Шереметьев, а війська гетьмана зазнали поразки поблизу Слободищ, тож він був змушений підписати Слободищенську угоду з Річчю Посполитою, яка в головних рисах повторювала Гадяцький договір, але вже без згадки про Велике князівство Руське. Відтак Гетьманщина перетворювалась на автономну частину Речі Посполитої. Шляхта отримала право повертатись у свої старі маєтки. Через Слободищенську угоду значна частина лівобережного козацтва відмовилася визнавати владу гетьмана й обрала наказним гетьманом Якима Сомка (1660-1663 роки). У відповідь Юрій Хмельницький організував кілька походів на Лівобережжя, але в усіх зазнав невдачі і, зрештою, на початку 1663 року на раді в Чигирині зрікся булави і під іменем Гедеон постригся в ченці....
0 Переглянути

Козацька Україна після Національно-визвольної війни

8 Клас

25 жовтня 1657 року генеральна рада в Корсуні обрала гетьманом колишнього генерального писаря Івана Виговського, знаного політика і дипломата. Його прихід до влади припав на час ускладнення становища Війська Запорозького. Насамперед, гетьману вдалося досягнути значних успіхів у зовнішньополітичному напрямку. 1657 року Іван Виговський уклав рівноправний договір зі Швецією, відновив відносини з Османською імперією, Трансильванією та Кримським ханством, домовився про перемир’я з Річчю Посполитою. Гетьман прагнув проводити різносторонню зовнішню політику, яка б відповідала насамперед інтересам козацької держави. Тим часом цар Олексій Михайлович намагався посилити вплив на Гетьманщину. Московські посли неодноразово передавали Івану Виговському грамоти від царя, в яких він вимагав розірвати договір зі Швецією, якщо та не піде на мир з Московським царством; вивести козацькі війська із Білорусі; розташувати московські військові залоги на чолі з воєводами в Чернігові, Ніжині, Переяславі, щоб контролювати дії гетьмана та козацької старшини і збирати податки в тих містах. Іван Виговський був проти такого обмеження прав Війська Запорозького, але, не бажаючи порушувати союзу з Московським царством, пішов на окремі поступки. Зокрема, дозволив розмістити московські військові залоги в Чернігові, Переяславі та Ніжині. Це призвело до втручання воєвод у справи місцевого управління та судочинства....
0 Переглянути

Узагальнення за розділом: «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття»

8 Клас

Дорогі діти! Ви опанували третій розділ підручника й дізналися про ще одну героїчну сторінку української минувшини. З параграфа у параграф поруч з вами крокували юні знавці історії — Марічка та Ігор. Їх настільки вразила постать Богдана Хмельницького — мужнього, розумного, сталевої волі чоловіка, що вони мріють хоч на мить зустрітися з шанованим гетьманом. Для цього вам слід виконати сім завдань від побратимів батька Хмеля. Сподіваємося, що ви їм допоможете, адже «в гурті робити — як із гори бігти». Завдання можна виконати як у зошиті, так і в гаджеті, використавши QR-код. Цікавої вам мандрівки! Національно-визвольна війна українського народу розпочалась у ____ році. Головним ворогом у ній для козацтва була ____ ____. Приводом до війни стала особиста образа Хмельницького від польського шляхтича ____. Першим союзником гетьмана у війні стало ____ ____. Згодом шлюб Тимоша Хмельницького з Розандою Лупул поєднав Військо Запорозьке з ____ князівством. 1654 року гетьман сформував союз з ____ царством. Проте 1656 року воно уклало ____ перемир’я. В 1657 році козацький загін під проводом Антона ____ спільно зі шведським і трансильванським військом здобули низку польських міст. Однак успіх закріпити не вдалося. По своїй смерті гетьман залишив нащадкам козацьку державу — ____ —, яка охоплювала терени колишніх Київського, Брацлавського та ____ воєводств і території у Південній Білорусі, східній частині ____ та східній частині Західного ____....
0 Переглянути

Богдан Хмельницький — Адам Кисіль: порівняльна характеристика

8 Клас

Мета. На основі доступних джерел порівняти особистісні якості, політичні позиції, військово-політичну діяльність Богдана Хмельницького та Адама Киселя. Завдання 1. Пригадайте, хто такий Богдан Хмельницький, використовуючи інформацію, вміщену в § 20. Опрацюйте біографічну довідку про Адама Киселя. Поміркуйте, чому ці дві історичні постаті змогли зустрітися під час Національно-визвольної війни українського народу. Використовуючи історичну літературу та інтернет-ресурси, ознайомтеся з походженням роду Хмельницьких і Киселів. Детальніше про... життєвий шлях Адама Киселя Адам Кисіль (1600-1653 рр.) походив із волинської шляхти. Освіту здобув у престижній Замойській академії. Володів кількома мовами. Добре знав історію. Брацлавський і київський воєвода. Один із чотирьох православних сенаторів Речі Посполитої. Дипломат, прихильник компромісу між козаками і Річчю Посполитою. Проте завжди залишався захисником козаків перед королем і сеймом Речі Посполитої. Сподвижник Петра Могили, заснував три монастирі, підтримував братства, фінансував школи й заохочував здібних студентів. Заповів частину власних маєтків Київському братському монастирю зі школою. Помер у 1653 році. Похований в Успенському монастирі села Низкиничі (нині Волинська область)....
0 Переглянути

Воєнно-політичні події 1654-1657 років

8 Клас

Від початку визвольної війни цілих п’ять років відчутну військову допомогу козакам надавав лише кримський хан Іслам-Гірей III. Проте події під Зборовом, Берестечком та Жванцем засвідчили непередбачуваність кримського хана і змусили Богдана Хмельницького вдатися до пошуків нових союзників. Найбільш перспективними напрямками дипломатичних зусиль гетьмана були Османська імперія і Московське царство. Адже саме османський правитель і московський цар могли допомогти козацькій державі врівноважити військову могутність Речі Посполитої та легітимізувати на міжнародній арені гетьманську владу. Початково пріоритетним був османський напрямок. 1651 року Богдан Хмельницький погоджувався на васальну залежність від Османської імперії. Однак його непокоїла майбутня військова співпраця між державами. Оскільки Османська імперія вела виснажливу війну із Венеційською республікою, тому допомогу Війську Запорозькому мав би надавати султанів васал — кримський хан. А цього гетьманові було недостатньо. Відтак 1654 року сформувався союз із Московським царством. Рішення про його укладення прийняли на Переяславській раді 8 січня 1654 року. Тут гетьман і частина старшини склали присягу цареві Олексію Михайловичу (Романову). А очільник московського посольства боярин Василь Бутурлін запевнив їх у тому, що цар неодмінно підтвердить усі права й вольності Війська Запорозького, хоча відмовився присягнути козакам. Своє рішення мотивував відсутністю повноважень на таку присягу. Проте серед старшини і простих козаків не було єдності щодо доцільності такого союзу. Відмовилися підтримати Переяславську угоду й присягнути царю полковники Іван Богун, Григорій Гуляницький, Іван Сірко, Петро Дорошенко, Михайло Ханенко, Брацлавський, Кропивнянський, Полтавський, Уманський полки, деякі міста, зокрема Чорнобиль, а також українське духівництво на чолі з митрополитом Сильвестром Косовим. Не присягли Запорозька Січ, селяни, жінки. Втім, і за нових обставин гетьман не переривав відносин із султаном, а від весни 1655 року активно налагоджував співпрацю зі Швецією та її союзниками....
0 Переглянути

Події 1650-1653 років

8 Клас

У протистоянні з Річчю Посполитою Богдан Хмельницький прагнув заручитися підтримкою православних держав Трансильванії, Волощини, Молдови. Насамперед йшлося про Молдову, правитель якої Василь Лупул підтримував польський уряд. А король прагнув використати її в боротьбі проти повстанців. 1650 року козацько-кримськотатарське військо рушило на Молдовське князівство. У вересні 1650 року здобуло столицю держави Ясси. Господар Молдови Василь Лупул погодився на союз із Військом Запорозьким. Одночасно Богдан Хмельницький виношував плани заснування власної правлячої династії, для чого домігся згоди на одруження свого сина і спадкоємця Тимоша і дочки молдовського господаря Розанди. Так завершився перший молдовський похід. Польський уряд прагнув не допустити зміцнення козацької держави. Річ Посполита першою почала воєнні дії на прикордонні, порушивши тим самим Зборівський договір. Наприкінці 1650 року сейм схвалив воєнний наступ на Гетьманщину. Командувачами було призначено звільнених з кримськотатарського полону Миколая Потоцького та Мартина Калиновського....
0 Переглянути

Українська козацька держава — Військо Запорозьке

8 Клас

Козацька держава називалася Військо Запорозьке. Її територія — це землі колишніх Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств. Столиця — місто Чигирин. Запроваджувався новий адміністративно-територіальний устрій. Землі держави поділялися на 16 полків: на Правобережжі — 9, на Лівобережжі — 7. Центром полку було одне зі значних міст полкової канцелярії. До полку входило 10-20, а то й більше сотень. Центрами сотень ставали міста, містечка й великі села. Окремою адміністративною одиницею була Запорозька Січ, наділена правом автономії. В Києві розташовувалася резиденція митрополитів, котрим підпорядковувалися православні єпархії всієї Речі Посполитої. В історичній літературі за козацькою державою закріпилася назва Гетьманщина. За державним устроєм Військо Запорозьке — республіка, якою керували виборні посадовці чи органи влади. В роботі генеральних військових рад могли брати участь усі козаки, а також представники інших соціальних верств: шляхти, містян, духовенства. Але з часом ради майже перестали скликати, бо велике зібрання людей зазвичай проходило бурхливо і важко було дійти згоди. Важливі питання вирішували на старшинській раді, до якої входили гетьман, генеральна старшина, полковники, представники міст та духівництва. Її очолював гетьман як глава держави. Він також був найвищим суддею, головнокомандувачем військ і головним господарником. До генеральної старшини належали: генеральний обозний, котрий відповідав за матеріальне забезпечення війська, генеральний суддя, генеральний писар, генеральний підскарбій, генеральний осавул, генеральний хорунжий, генеральний бунчужний....
0 Переглянути

Воєнні дії в 1648-1649 роках. Зборівський договір 1649 року

8 Клас

Щоб приборкати запорожців, польський уряд направив військо під орудою Миколая Потоцького. Натомість Богдан Хмельницький вирішив зустріти противника за межами Січі. 5-6 травня 1648 року козаки отримали першу перемогу в битві біля степової річки Жовті Води, розгромивши передовий загін карального війська. Поразка польських вояків змусила їх відступати до Корсуня, куди мала надійти підмога — 6-тисячний загін на чолі з Яремою Вишневецьким. Однак, увійшовши в місто, поляки виявили, що повстанці і кримськотатарська кіннота перебувають недалеко від Корсуня. Щоб місто не дісталося Богдану Хмельницькому, вони пограбували і спалили його. З чисельнішими козацько-кримськотатарськими силами, Богдан Хмельницький переслідував поляків і переміг їх 16 травня 1648 року неподалік Корсуня. Обидва командувачі — коронний гетьман Миколай Потоцький, польний гетьман Мартин Калиновський — і частина польських вояків потрапили в полон. 20-тисячне коронне військо перестало існувати. Ще більше ускладнило ситуацію поляків те, що напередодні поразки під Корсунем помер король Володислав IV Ваза. Вибори ж наступного правителя призвели до суперечок між претендентами на королівський трон і могли тривати довго. Перемоги під Жовтими Водами і Корсунем спричинили розгортання боротьби на всій території України. До кінця літа 1648 року Лівобережна і більшість земель Правобережної України опинилися під контролем повстанців. Уже перші битви дарували Богдану Хмельницькому побратимів — талановитих воєначальників Максима Кривоноса, Данила Нечая, Івана Богуна. Тим часом гетьман озброював військо і налагоджував управління звільненими територіями за козацьким звичаєм і правом. Тоді ж королівський уряд збирав посполите рушення (загальний військовий збір шляхти)....
0 Переглянути

Початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття. Богдан Хмельницький

8 Клас

На 1648 рік Річ Посполита стала однією з найсильніших держав у Європі. Економіка і торгівля держави були на піднесенні, коронне військо вважалося непереможним, політичне життя суспільства — гармонійним і стабільним. Замирення українського козацтва після повстань 1620-1630-х років здавалося надійним і остаточним. Відтак останнє десятиліття, як ви вже знаєте, поляки називали «золотим спокоєм». Що ж могло порушити це, на перший погляд, стабільне життя? Насамперед, станові проблеми козацтва та його боротьба за станові привілеї. Розуміючи, що найбільшу загрозу для влади становить саме козацький стан, який перетворився у важливу військову і політичну силу, польський уряд посилив тиск на козаків. До прикладу, прийнята сеймом «Ординація реєстрового Війська Запорозького...» мала на меті упокорити козацтво. Усіх козаків, за винятком шести тисяч реєстровців, зобов’язали покинути Запорожжя. Проте, коли когось із козаків силою примусили повернутися до плуга, то це не означало, що він забув, як користуватися шаблею. Також ніде не зникло козацьке прагнення до волі і набутий досвід збройної боротьби проти коронного війська. Попри існуючі урядові заборони, втечі на Запорожжя тривали. Становлення козацького стану супроводжувалося появою нового типу господарювання, який Грунтувався на вільнонайманій праці. Відтак наростали суперечності між ним і шляхетським фільварковим, заснованим на праці кріпосних селян, який поширював на ці землі польський уряд....
0 Переглянути

Узагальнення за розділом: «Становлення козацтва (XVI - перша половина XVII століття)»

8 Клас

Марічці та Ігорю по дорозі на Запорожжя трапився старовинний документ. Однак від давності деякі слова в ньому стерлися. Допоможіть нашим мандрівникам заповнити пропуски в документі і запишіть його текст в зошит. Першою відомою Січчю вважається фортеця, зведена в середині ХVI століття на острові ____ князем ____. За польського короля ____ 300 козаків, найнятих на службу, було внесено до спеціального списку — ____. Їх стали називати ____. Українські козаки мали свої атрибути влади — ____. Найбільшою святинею козацтва вважалася ____ — прапор. Перші два десятиліття XVII століття були періодом успішних морських походів запорожців. У ____ році козаки двічі перепливали Чорне море і штурмували османські прибережні міста Трапезунд і Синоп. У 1616 році вони здійснили похід на ____ — невільничий ринок у Криму. Важливу роль відіграли українські козаки на чолі із ____ у Хотинській битві ____ року....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 169 170 171 172 173 174 175 176 177 ... 370
Назад

Навігація