|
Шановні семикласники/семикласниці. У цьому підручнику ви ознайомилися з історією Русі-України за доби Середньовіччя. Вона розвивалася в руслі тогочасних європейських політичних та економічних традицій, переживши процес становлення ранньої середньовічної держави, політичну роздробленість. А, увійшовши до складу інших держав у XIV столітті, привнесла свої традиції і культуру. Історію Русі-України творили як прості люди, так і видатні особистості, знані не лише в своїй землі, але й далеко за її межами. Будучи могутньою країною середньовічної Європи, Київська держава прискорила економічний, політичний і культурний розвиток східних слов’ян, зуміла тривалий час відстоювати свої землі від ворогів і врятувала країни Західної Європи від монгольського розорення, прийнявши на себе основний удар цих кочовиків. Завдяки державній єдності сформувалися уклад життя, мова, матеріальна і духовна культура її населення. Велике історичне значення мала Русь-Україна і для багатьох неслов’янських народів. Її досягнення в суспільному, економічному, політичному і культурному розвитку ставали надбанням естів, латишів, литви, карелів, весі, тюрських кочових племен Степу. Деякі з цих народів теж етнічно і політично інтегрувалися в складі Русі-України. Поступальний розвиток суспільства забезпечувала економіка. Високопродуктивним були хліборобство, скотарство, ремесло, промисли. Вдосконалювалися техніка і технології, які поступово впроваджували у виробництво. Зростала кількість міст. Недарма ще варяги називали Київську державу «країною міст», а чимало сучасників порівнювали Київ зі «столицею світу» — Константинополем. У багатьох містах були колонії євреїв, німців, поляків, вірмен, варягів та інших народів....
|
