Войти
Закрыть

Іван Драч. Художній світ поезії Івана Драча

11 Клас , Українська література 11 клас Фасоля (рівень стандарту)

 

Художній світ поезії Івана Драча

Я дивлюся на світ здивовано, і дивіння моє — здивування. Все оживлене, все здивоване, дива дивові оддавання.

Іван Драч

Письменник і його доба. Творчість І. Драча яскраво демонструє спраглий потяг шістдесятників, «дітей війни» до знань й естетичного осягнення здобутків людства, синтезу їх із прадавніми фольклорними джерелами, з літературними, культурними, мистецькими надбаннями рідного народу. Усе це знаходить вияв на рівні як макро-, так і мікропоетики, тропіки, «будівельного матеріалу» віршів І. Драча. За його ставлення до художнього слова сучасники називали поета «вічним єретиком».

Творчість. Солярні, сонцепоклонницькі мотиви проймають усю творчість І. Драча — від першої збірки «Соняшник» (1962) до почорнобильської «Храм сонця» (1988).

Відчайдушний реформатор і новатор у сфері поетики, митець водночас виступає продовжувачем традицій.

«Протуберанці серця» — так І. Драч називає свою другу збірку (1965), ідейно-змістовим центром якої стає однойменний вірш, де перекинуто асоціативний місток від серця до сонця («Так б’ють з сердець протуберанці — Повстанці сонця...»).

Найхарактернішими особливостями поезії І. Драча початку 1960-х років були асоціативність, різке поєднання предметної, чуттєвої конкретики реалістичних деталей із незвичним метафоричним наповненням їх, символізацією.

Катерина Білокур. Соняшники. Етюд. 1950

У збірці «Балади буднів» (1967) драматично втілено проблему духовного, морального «забезпечення» науково-технічного поступу. Того ж року вийшла збірка «Поезії».

Буйна метафоричність, свіжість світосприйняття, гіперболізація загострених почуттів і думань, творче використання у власній творчості найяскравіших здобутків світової культури, космізм і «заземленість» — ці риси художнього почерку І. Драча чи не найяскравіше виявилися саме в перших чотирьох збірках, виданих протягом п’яти років.

Збірка «До джерел» (1972) відображає широку гаму найрізноманітніших драматичних колізій, мислительних і духовних змагань, якими було перейнято суспільство тієї доби.

Один із найулюбленіших жанрів раннього періоду його творчості — балада. Поєднання епічного, ліричного й драматичного знайшли вияв у драматичних поемах І. Драча. Так, в основі драматичної поеми «Думи про Вчителя» (1976) — реальна доля визначного педагога В. Сухомлинського.

Драматична поема «Соловейко-Сольвейг» (1978) розкриває проблему матеріального і духовного, розумового і чуттєвого в житті й творчості.

Новаторство творів І. Драча насамперед полягає у прагненні поєднати в цілісному образному баченні прадавнє народнопоетичне й сучасне осягнення життя.

Культурно-мистецький контекст

Кадри з фільму «Криниця для спраглих». 1965

Окремими сторінками творчості І. Драча стали кіносценарії. Пророчою виявилася кіноповість «Криниця для спраглих» (1967). Знятий за нею однойменний фільм (режисер Ю. Іллєнко) понад 20 років не допускали до глядача. У творі порушено актуальні й нині проблеми: втрата зв’язків із рідним корінням, що загрожує неминучою катастрофою.

І. Драч також написав кіносценарії за мотивами творів М. Гоголя «Пропала грамота» (1971) і «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1984).

У співавторстві з актором І. Миколайчуком І. Драч написав кіноповість про композитора М. Лисенка, яку екранізував режисер Т. Левчук; із кінорежисером М. Мащенком — сценарії до фільмів «Мама рідна, улюблена» (1986) та «Зона» (1988).

Запитання і завдання

  • 1. Чому Івана Драча називали «вічним єретиком»? Як ви розумієте цей вислів?
  • 2. Схарактеризуйте творчий доробок І. Драча. Визначте наскрізну тему творів митця.
  • 3. За допомогою діаграми Венна проаналізуйте, чим творчість І. Драча схожа і чим різниться відтворності інших поетів-шістдесятників.

«БАЛАДА ПРО СОНЯШНИК»

У кожного мусить бути своє сонце, своя заповітна верховина, у вічному русі до якої ми очищаємось од випадкового, від хатянської суєти, суєт, стаємо вищі та красивіші.

Іван Драч

Цей твір цікавий... По-перше, тема обдарованості й таланту подана цілком по-новому...

По-друге: розв’язання теми цілком своє, а не традиційне... По-третє: колір сонця у поета оранжевий, тобто жовтогарячий. Це, як на мене, здається, цілком відповідає характерові творчого сприйманння світла українським народом.

Павло Тичина

Уже перші твори І. Драча засвідчили новаторський підхід поета до зображення Світу, людей, життя. І новаторство це ґрунтується на глибокому знанні та пізнанні народної творчості. Саме таким є його твір «Балада про соняшник», образна символіка якого бере витоки від народних, дуже давніх, іще язичницьких вірувань про незвичайні перетворення в житті людей і в природі.

«Балада про соняшник» у піднесено-романтичному дусі описує незвичайне відкриття хлопчика-підлітка: Сонце — всемогутнє. Як і в традиційній баладі, тут є диво, і воно сталося із сільським хлопчиком-соняшником, у якого «були руки й ноги, тіло шорстке й зелене». Він бігав наввипередки з вітром, рвав груші гнилиці, купався коло млина і стрибав на одній нозі, щоб вилити воду з вуха. Та раптом побачив сонце, велике, яскраве, «що їхало на велосипеді, обминаючи хмари в небі». Ця незвичайна фантастична картина приводить до великого осяяння — глибокого пізнання й осмислення таких, на перший погляд, буденних речей, як сонце в небі. Тому хлопчик-соняшник і «застиг на роки і на століття в золотому німому заціпенінні: "Дайте покататися, дядьку”». А в душі зароджується найчарівніше відчуття: «Поезіє, сонце моє оранжеве». Цей символ такий всемогутній, що може перетворити людину на рослину і навпаки.

Марія Приймаченко Соняшник та горох. 1962

Алегоричні образи Сонця і Соняшника в баладі вказують на порив до творчого злету, що виходить із рідного ґрунту. Сонце — символ краси мистецтва, краси народного духу й віри в нев’янучу народну творчість. Соняшник — поет, митець, який у великому творчому натхненні описує рідну землю, сонце, природу й людей: «Щомиті якийсь хлопчисько / Відкриває тебе для себе, І Щоб стати навіки соняшником».

Запитання і завдання

  • 1. У чому простежується творче новаторство І. Драча?
  • 2. Як ви розумієте епіграфи до параграфа? Що ви можете сказати про своє внутрішнє сонце: чи є воно, як ви відчуваєте його, як воно допомагає вам іти по життю?
  • 3. На ваше сприйняття, «Балада про соняшник» — це: 1) розважальна розповідь про дивні події; 2) просто весела забавка; 3) притча про красу й силу поезії; 4) міркування про призначення поета? Обґрунтуйте свою думку.
  • 4. Чому, на ваш погляд, сонце в поезії І. Драча їде не на колісниці, а на велосипеді? Що поет прагнув цим передати?
  • 5. Пригадайте, що таке балада. Які балади ви вивчали в шкільному курсі літератури? Доведіть, що «Балада про соняшник» І. Драча належить до цього жанру. У чому її відмінність від традиційних балад?
  • 6. Пригадайте, що таке верлібр. Хто з поетів є основоположником цього віршового розміру? Укажіть у «Баладі про соняшник» ознаки, притаманні верлібру.
  • 7. Які художні засоби увиразнюють «Баладу про соняшник»? Наведіть приклади.
  • 8. Деякі літературознавці знаходять схожість у способі змалювання бешкетного хлопця-«соняшника» І. Драча та жартівливими міркуваннями про прихід у літературу Остапа Вишні в «Моїй автобіографії». Знайдіть змістові аналогії у творах цих письменників.
  • 9. Дослідники творчості І. Драча стверджують, що його поезія — це, насамперед, поезія запитань, а не відповідей, поезія поставлених проблем. Прочитайте поезії І. Драча (на вибір). Наведіть низку прикладів запитань, які поет ставить у творах.
  • 10. Схарактеризуйте творчу манеру І. Драча.

Ваші читацькі проекти

  • 1. М. Коцюбинського, П. Тичину та І. Драча називають сонцепоклонниками в українській літературі. Проведіть міні-дослідження: знайдіть докази цього твердження.
  • 2. Перегляньте в підручнику цитати І. Драча та розкрийте зміст однієї з них у формі твору-роздуму.
  • 3. Підготуйте мультимедійну презентацію про використання образу соняшника представниками різних видів мистецтва. Наведіть приклади зображення соняшника у творах живопису й визначте ідею образу в кожного конкретного митця.

Читацьке дозвілля

  • Перегляньте репродукції картин К. Білокур та М. Приймаченко (с. 174, 176). Скористайтеся інтернет-джерелами, поділіться своїми враженнями в класі.
скачать dle 11.0фильмы бесплатно
 

Коментарі (0)

Додавання коментаря

  • оновити, якщо не видно коду