«Маруся»
- 10-12-2022, 13:24
- 321
9 Клас , Українська література 9 клас Міщенко 2017
«Маруся»
Як відомо, першим прозовим твором Квітки-Основ’яненка була повість «Маруся» - один з яскравих зразків українського сентиментально-реалістичного письма. 1833 року письменник заявив: «Я написав "Марусю” і довів, що від малоросійської мови можна розчулитися». Пізніше він ще раз наголосив на причинах написання цього твору: «Щоб довести одному, який не вірив, що малоросійською мовою можна написати ніжне, зворушливе, я написав "Марусю”».
Чому, на вашу думку, потрібно було доводити ці можливості української мови?
Ця повість вивела в літературу простих селян-трудівників і, що важливо, оповідача - мудру, кмітливу й спостережливу людину з народу на ймення Грицько Основ’яненко. Ми ніби слухаємо досвідченого старожила Харківської губернії, неквапливу, довірливу, барвисту розповідь людини, звиклої розважати своїх слухачів нескінченними байками та переказами.
ПАМ’ЯТАЙМО!
Повість «Маруся» була написана Квіткою-Основ’яненком 1832 року і стала першим великим прозовим твором нової української літератури.
У цьому та інших прозових творах письменника фігурує оповідач. Розповідь від імені простолюдина була засобом поширення просвітительських ідей і поглядів самого автора, наближала твори до реалій тогочасного життя, висловлюючи народні інтереси, народний світогляд.
Основа конфлікту повісті - соціально-побутова. Маруся, дочка заможного селянина Наума Дрота, покохала бідного міського парубка-сироту Василя. Та йому загрожує рекрутчина, що тоді тривала 25 років. Безрадісним і злиденним було життя жінки-солдатки, тож батьки, звісно, не бажали своїй доньці такого «щастя». Це лише зовнішній сюжетний пунктир конфлікту. Насправді це ніжна, тонка, красива, поетична історія чистого й вірного кохання сільської дівчини. Саме сентименталізм дав письменникові змогу наділити своїх героїв особливою чуттєвістю, душевною вразливістю, чулістю, а всі події відбуваються під «віщування серця» - один з основних художніх засобів сентименталізму.
Розв’язка твору трагічна - герої помирають: спершу Маруся, не дочекавшись коханого із заробітків, згодом і Василь, який, повернувшись і довідавшись про трагедію, постригся в ченці і також невдовзі помер. Сюжет твору пронизаний мотивами фольклорних пісень і балад про трагічне кохання, яскраво й рельєфно постають національні звичаї, традиції, обряди.
Головні герої твору (подані автором ідеалізовано) Маруся і Василь втілюють найкращі людські якості, що цілком відповідало ідеалам самого автора. Маруся була «і красива, і розумна, і багата, звичайна та ще к тому тиха, і смирна, і усякому покірна», «до усякого діла невсипуща». А ще «висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, брівоньки, як на шнурочку, личком червона...». Правила сентиментального письма вимагали основну увагу зосередити на зображенні почуттів і переживань героїні. Тож її монологи розкривають неповторний внутрішній світ молодої дівчини - глибокий, багатий, красивий.
Василь Тропінін. Дівчина з Поділля
Так само й Василь - щирий, відданий, чесний, роботящий парубок, життєва трагедія якого в тому, що він бідний сирота, за якого «нікому заступитися».
Пригадайте інші твори, у яких є подібні характеристики героїв, мотиви, сюжети.
Ідеалом людини-селянина постає і батько Марусі, Наум Дрот. Пантелеймон Куліш наголошував, що в ньому зібрані й опоетизовані кращі риси українського хлібороба. Цей образ став утіленням глибокої релігійності автора, адже саме Божою волею і поєднанням рідних після смерті втішає він свого героя: «Се вже в нього така натура: чи хоч трохи біда чи радість є йому яка, зараз до Бога».
Квітка виявив себе неперевершеним майстром етнографічного малюнку: ви легко можете вивчати побут українців початку XIX століття за його творами.
Ідею повісті визначив внутрішній світогляд Квітки: не треба на світі ні до чого надмірно прикипати душею, «не то, щоб до якої вещі, а то хоч би й до наймиліших людей: жінки, діточок, щирих приятелів і других». «Перше всього, - проповідує автор, - подумаймо: чи ми ж на цьому світі вічнії?». Розгортання сюжету повісті «Маруся» є ніби доведенням думки, яку висловив автор у вступі: нема на цьому світі тривкого щастя.
ПАМ’ЯТАЙМО!
Квітка-Основ’яненко відіграв важливу роль у розвитку української літературної мови. Своїми малюнками з народного побуту він випередив навіть європейських літераторів.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Повторюємо
- 1. Де і коли народився та навчався Квітка-Основ’яненко?
- 2. Назвіть героїв повісті «Маруся». Про що цей твір?
- 3. Назвіть художні засоби сентименталізму.
- 4. Назвіть композиційні особливості повісті «Маруся».
Міркуємо
- 1. Поясніть, чому Квітка все життя був глибоко релігійною людиною.
- 2. Прочитайте уривок з повісті «Маруся». Які почуття він викликає?
- 3. Проілюструйте прикладами з тексту повісті авторську оцінку історичної ситуації в Україні.
- 4. Схарактеризуйте образ оповідача в повістях Квітки.
Аналізуємо
- 1. Продовжте думку: «Провідні принципи світогляду Квітки - ...».
- 2. Проаналізуйте роль оповідача в повісті Квітки-Основ’яненка.
- 3. Які риси сентиментально-реалістичного письма можна віднайти в «Марусі»? Проілюструйте цитатами, прокоментуйте роль цього художнього прийому.
- 4. Доведіть або спростуйте думку Юрія Шевельова: «Не пророк, не вождь, не вчитель - усім цим Квітка не був і не є; але балакучий і добрий приятель, що розважить і розрадить під час утоми й скороминущої зневіри...».
Дискутуємо
- 1. Спробуйте самостійно визначити роль і місце Квітки-Основ’яненка в історії української літератури. Порівняйте ваші аргументи з поглядами знаних науковців і літературознавців.
- 2. У чому, на вашу думку, полягає сенс людського життя? Свою точку зору доведіть.
- 3. Як ви розумієте поняття «справжнє кохання»? Чому саме так? Аргументуйте.
- 4. Чому в українській літературі фактично не розвинулася така стильова течія, як сентименталізм? І чи сентиментальні українці як нація?
РОБОТА В ГРУПАХ
Організуйте імпровізовану гру «Що? Де? Коли?». Визначте серед однокласників шістьох знавців і капітана команди. Решта класу об’єднається у групи, кожна з яких підготує запитання за творчістю Квітки-Основ’яненка. Якщо знавці знайдуть відповідь - вони переможці, якщо ні - перемагають ті, хто таке хитромудре запитання підготував.
ПРАЦЮЄМО З ПРОЕКТОМ
ВАШЕ ПОРТФОЛІО
Мета проекту - дослідити мову творів Квітки-Основ’яненка. Підготуйте таблиці, у яких рубриками будуть шари лексики - архаїзми, історизми, неологізми, власне українські слова, іншомовні слова, жаргонізми, діалектизми. Запишіть до кожної колонки таблиці якомога більшу кількість прикладів. Проаналізуйте, як змінився лексичний склад української мови від часів Квітки-Основ’яненка.
ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ
Уявіть себе режисером, якому доручили екранізувати «Марусю». Підготуйте розширений план-сценарій, зазначивши: а) епізоди, які ви вважаєте за потрібне екранізувати; б) акторів на ролі (аргументуючи свій вибір); в) костюми кожного з персонажів; г) деталі інтер’єру, де повинні відбуватися зйомки.
ВАШ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ СЛОВНИК
Сентименталізм (франц. почуття, чутливість) - художній напрям у європейській літературі другої половини XVIII століття, що отримав назву від заголовка твору англійського письменника Лоренса Стерна «Сентиментальна подорож Францією та Італією» (1768).
Сентименталізм виник як певна опозиція класицизму з його суворою регламентацією та культом абсолютного розуму, властивим просвітництву. Персонажами творів сентименталістів були не можновладці, а прості люди: селяни, ремісники, купці. Провідними сюжетами були не історичні чи міфологічні, а побутові, що висвітлювали повсякденне життя пересічних людей. Герої ж таких творів поставали скромними, щирими, добрими, працьовитими, глибоко релігійними.
ПОДОРОЖ ЛІТЕРАТУРАМИ СВІТУ
Григорій Квітка-Основ’яненко написав блискучі комедії, які з успіхом мандрують українськими сценами й екранами. Одна з них - «Шельменко-денщик» - свідчить про те, що український письменник у своїй творчості рухався цілком у руслі художніх пошуків європейської літератури.
Про що його комедія? А про те, як спритний, кмітливий і винахідливий герой, фактично слуга, тільки офіцерський, умудряється обдурити самовпевнених і бундючних панів, та ще й глузує з них. Простакуватий зовні герой родом з українських народних анекдотів про дотепних і лукавих слуг, що завжди пошивають у дурні обмежених і примітивних панів.
Подібний герой є на сторінках комедій Жана Батиста Мольєра «Витівки Скалена» та Карло Ґольдоні «Слуга двох панів». Блискуча екранізація останнього твору під назвою «Труффальдіно із Бергамо» з Костянтином Райкіним у головній ролі вам, напевно, відома.
Перегляньте екранізації («Шельменко-денщик», «Витівки Скапена» і «Труффальдіно із Бергамо») і спробуйте визначити, що об’єднує їх головних героїв.
ВІДПОЧИВАЮЧИ, ВЧИМОСЯ
Коли Квітку-Основ’яненка обрали головою Харківської палати карного суду, з’явилася епіграма, яку написав його приятель Каразін. Епіграма, погодьтеся, була доволі дотепною:
Не надивлюся я, Создатель,
Какой у нас мудреный век:
Актер, поэт и заседатель -
Один и тот же человек.
Спробуйте й ви скласти епіграму одне на одного (або автоепіграму).
ПОГЛИБЛЮЄМО ЗНАННЯ, РОЗШИРЮЄМО СВІТОГЛЯД
- 1. Г. Квітка-Основ’яненко. Маруся. Салдацький патрет / Григорій Квітка-Основ’яненко; післямова Ніни Бернадської. - К., 2009.
- 2. Зубков С. Григорій Квітка-Основ’яненко. Життя і творчість. - К., 1978.
- 3. Гончар О. Просвітительський реалізм в українській літературі. Жанри та стилі. - К., 1989.
- 4. Ільєнко І. Григорій Квітка-Основ’яненко: Повість. - К., 1973.
- 5. Слюсар А. Фантастична повість в українській літературі 30-х років XIX ст. // Розвиток жанрів в українській літературі XIX - початку століття. - К., 1986.
Коментарі (0)